Ухвала суду № 1322943, 28.01.2008, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

24.01.08р.

Справа № А24/412-07

За позовом Управління Пенсійного фонду України в м.Нікополь

до відкритого акціонерного товариства "Нікопольське автотранспортне підприємство", м.Нікополь, вул.Карла Лібкнехта, 165 а, ЄДРПОУ 03113443

про стягнення 20 661,91грн.

Суддя Калиниченко Л.М.

При секретарі Моцної Л.М.

Представники сторін:

від позивача: Бабенко Ю.Ю. –дор. № 158/II-38 від 09.01.08р.

від відповідача: Петикян С.С. - дор. № 026909 від 05.06.07р., голова правління

В засіданні приймали участь –Кріпак Н.В., прокурор

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся з позовом до відповідача про стягнення 20 661,91грн. суми витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по списку № 2, призначених відповідно до абзацу 4 ч.1 ст.2, ст.4 Закону України «Про збір на обов’язкове пенсійне страхування», постанови Правління Пенсійного фонду України від 21.03.2000р. № 5-2.

Відповідач позов не визнає, вважає, що позивач не представив доказів фактичних витрат на заявлений позов.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, суд

встановив:

Відповідач є платником страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та зареєстрований в Управлінні Пенсійного фонду в м.Нікополі.

Відповідно до абзацу 4 ч.1 ст.2, ст.4 Закону України «Про збір на обов’язкове пенсійне страхування», постанови Правління Пенсійного фонду України від 21.03.2000р. № 5-2 платники, суб’єкти підприємницької діяльності, повинні сплачувати фактичні витрати ПФУ на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»- «з»ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Згідно Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до ПФУ»від 19.12.03р. № 21-1 п.6.8 «Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до ПФУ зазначену в повідомленні розрахунку місячну суму фактичних витрат та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах». Підприємства щомісячно вносять до УПФУ суми витрат на виплату та доставку пенсій, що призначені в минулих та поточному рахунках.

Позивач просить стягнути з відповідача суму в розмірі 20 661,91грн.:

· за травень 2007р. –5 889,17грн;

· за червень 2007р. –7 312,37грн.;

· за липень 2007р. - 7 460,37грн.

Відповідачем, вказані вимоги відповідно до законодавства, належним чином не виконувались, що призвело до утворення заборгованості.

Відповідно до Закону, підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і

доставку пенсій особам за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених КМУ.

Згідно даних розрахунків, суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій відповідачу необхідно було покрити у травні–липні 2007р. пенсіонерам за наданим списком на загальну суму 20 661,91грн.

Відповідач з наданими розрахунками не погодився, у зв’язку з чим суд зобов’язав позивача зробити акт звірки розрахунків за період з 01.06.01р. по 01.09.07р., оскільки за слів відповідача в процедурі банкрутства по справі № Б26/137-00, ліквідатор переплатив суму на виплату та доставку пільгових пенсій.

01.02.07р. провадження по справі № Б26/137-00 припинено, підприємство відповідача продовжує господарську діяльність.

Відповідно до ст.121 Конституції України, ст.35 Закону України «Про прокуратуру», ст.60 Кодексу Адміністративного судочинства України з метою захисту інтересів держави, з 04.12.07р. прокурор Дніпропетровської області вступив у дану справу.

У судовому засіданні, яке відбулось 18.12.07р. позивач змінив позовні вимоги, просить суд сягнути з відповідача суми:

- за травень 2007р. –5 933,13грн.;

- за червень 2007р. –6 559,71грн.;

- за серпень 2007р. –7 460,37грн.

За липень 2007р. у сумі 7 460,37грн. просить суд виключити з позову.

Відповідач зі змінами до позову не погодився, оскільки за серпень 2007р. вже порушено адміністративну справу, яка розглядається іншим складом суду. Просить зобов’язати позивача дати розрахунок відповідно до наданих змін.

Ухвалою від 18.12.07р. суд зобов’язав позивача уточнити зміни до позову, представити необхідні документи в підтвердження заявлених змін, зробити акт звірки розрахунків з відповідачем.

У судовому засіданні позивач вдруге змінив позовні вимоги, просить суд стягнути з відповідача витрати на виплату і доставку пільгових пенсій за списком № 2 у сумі 12 553,33грн. за період :

* за травень –5 516,23грн.;

* за червень 7 037,10грн.

Позивач в заяві до змін позовних вимог не вказав рік, за який період виникла заборгованість, що має суттєве значення по справі. Не дав обґрунтоване пояснення щодо нарахування пенсій гр.Хотиєнку В.П., Астаф’єву М.Г. довідку, що уточнює особливий характер роботи, виданої позивачем за списком № 2 та інші докази.

Доказами в адміністративному судочинстві –є будь–які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин, що ґрунтують вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 137 Кодексу Адміністративного судочинства України позивач має право змінити підставу або предмет адміністративного позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від адміністративного позову в будь-який час до закінчення судового розгляду.

Заява про зміну позовних вимог подається у письмові формі і приєднується до справи.

Згідно до ч.2 ст.124 Конституції України юрисдикція суддів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Рішенням Конституційного суду України від 09.07.02р. по справі № 1-2/2002р. було визначено, що ч.2 ст.124 Конституції України передбачає право юридичної особи на захист судом свої прав, встановлює юридичні гарантії їх реалізації, надаючи можливість кожному захищати права будь-якими незабороненими засобами. Кожна сторона має право вільно обирати незаборонений законом засіб захисту прав, у тому числі судовий захист. Право на судовий захист своїх прав не може бути обмежене. Суб’єкти правовідносин, у тому числі юридичні особи у разі виникнення спору можуть звертатись до суду за його рішенням.

Під час розгляду справи, позивач не доказав, яку суму заборгованості відповідач має перед УПФУ, суму фактичних витрат, період виникнення заборгованості, довідку бухгалтера ПФУ про виплачену пенсію за списком № 2, не надав докази, яка сума була

перерахована за списком № 2 відповідним особам.

Позивач не виконав ухвалу господарського суду щодо надання відповідних доказів вищезазначених обставин.

Відповідно до ч.2 ст.106 Кодексу, в позовній заяві зазначаються докази, що підтверджують позовні вимоги.

Вказівка на докази, про які відомо позивачу, сприяє суду в повному та всебічному розгляді справи та встановленню об’єктивної істини, як необхідної умови для захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносинах.

Оцінка доказів здійснюється судом за його внутрішнім переконанням і впевненості у правильності його висновків.

Внутрішнє переконання у ході оцінки доказів повинно ґрунтуватися на всебічності, повноті та об’єктивності дослідження, які є невід’ємною умовою встановлення істини у справі.

Відповідно до ст..71 Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Як свідчить з матеріалів справи, позивач не усунув недоліків у встановлений строк, який неодноразово встановлювався судом, не надав відповідних документів в підтвердження позовної заяви з урахуванням змін позовних вимог.

Прокурор та позивач просить суд задовольнити позов та стягнути з відповідача суму боргу, яка підлягає до відшкодування, що становить 12 553,33грн. за період :

* за травень –5 516,23грн.;

* за червень 7 037,10грн.

За серпень 2007р. суму 7 460,37грн.залишити без розгляду, надавши список пенсіонерів за травень, червень 2007р.

Відповідач просить суд відмовити позивачу, оскільки при кожній зміні позовних вимог не доведено фактичних витрат, які підлягають відшкодуванню за списком № 2, не надавши при цьому довідку бухгалтера УПФУ про виплачену пенсію пенсіонерам, витрати на доставку пільгових пенсій за травень –червень 2007р.

Враховуючи вищенаведене, з урахуванням всіх обставин справи, заслухавши сторін, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку щодо залишення позовної заяви без розгляду, відповідно до п.7 ст.155 Кодексу.

Керуючись ст.ст.11, 49, 50-51, 69-71, 137-139, 151, п.7 ст.155, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Управління Пенсійного фонду України в м.Нікополь про відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій у сумі 12 553,33грн. за період :

* за травень –5 516,23грн.;

* за червень 7 037,10грн.

до відкритого акціонерного товариства "Нікопольське автотранспортне підприємство", м.Нікополь, вул.Карла Лібкнехта, 165 а, ЄДРПОУ 03113443 - залишити без розгляду.

Суддя Л.М. Калиниченко

СУТЬ СПОРУ:

УХВАЛИВ:

Суддя

Л.М. Калиниченко