Рішення № 132292547, 24.11.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2025 рокуСправа №160/26865/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Врони О. В.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦЦЕМЕНТ» про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі,-

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦЦЕМЕНТ», в якому просить: надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦЦЕМЕНТ» (код ЄДРПОУ 38334712), що перебуває у податковій заставі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у відповідача наявний податковий борг на загальну суму 29880,52 грн . Позивач вживав заходи щодо погашення податкової заборгованості, визначеніПодатковим кодексом України, в тому числішляхом надсилання податкової вимоги, проте сума податкового боргу відповідачем не сплачена. Вказані заходи не призвели до надходження коштів до бюджету для погашення податкового боргу відповідачем, платіжні вимоги повернуті без виконання у зв`язку з відсутністю коштів на рахунках платника.У зв`язку з наведеним, наявні підстави для вжиття заходів щодо погашення податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.09.2025 року відкрито провадження у справі №160/26685/25, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1, 2 ст. 257, ч.1 ст.260 Кодексу адміністративного судочинства України зазначена справа є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження.

Згідно ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

ТОВ «СПЕЦЦЕМЕНТ» відзив на позовну заяву не надало, про розгляд справи повідомлене належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0610282648027, яке повернуто відділенням поштового зв`язку з відміткою «невірна адреса».

За правовим висновком Верховного Суду в ухвалах від 01.04.2019 у справі №9901/811/18, від 10.03.2023 № 215/7315/20 до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками «за закінченням терміну зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Суд також зазначає, що ухвала суду була направлена на перейменовану адресу відповідача вул. Хамзата Гелаєва,буд. 6 прим. 62, м. Кривий Ріг, яка до цього мала назву вул. Хабаровська відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно ч.6ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «СПЕЦЦЕМЕНТ» (код ЄДРПОУ 38334712) як платник податків перебуває на податковому обліку у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області.

В інтегрованих картках платника податку ТОВ «СПЕЦЦЕМЕНТ» станом на теперішній час обліковується податковий борг, який підлягає погашенню за рахунок майна платника податків, що перебуває в податковій заставі на загальну суму 26696,24 грн. по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості та орендній платі з юридичних осіб за самостійно задекларованими грошовими зобов`язаннями.

Відповідно дост. 59 Податкового кодексу Українипо ТОВ «СПЕЦЦЕМЕНТ» була сформована податкова вимога (форма «Ю») від 06.06.2017 №3930-17/81 на загальну суму 3258,27 грн.

Відповідно до ст. 89 ПК України 06.06.2017 прийнято рішення №3930-17/81 про опис майна ТОВ «СПЕЦЦЕМЕНТ» у податкову заставу.

Проведено опис майна ТОВ «СПЕЦЦЕМЕНТ» в податкову заставу та складено акт опису майна №38334712/1/83 від 31.01.2018.

06.02.2018 проведено державну реєстрацію обтяження податкової застави в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна за №113475645.

До установ банків у 2022 році направлялась платіжна інструкція, яка була повернута до контролюючого органу без виконання через відсутність коштів на рахунках платника.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.10.2018 у справі №0440/5952/18 позовну заяву Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до ТОВ «СПЕЦЦЕМЕНТ» про стягнення податкового боргу задоволено частково. Стягнуто 26696,24 грн. Відмовлено у стягненні 6984,65 грн.

21.05.2020 постановою Металургійного відділу державної виконавчої служби міста Кривого Рогу Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) повернуто виконавчий документ стягувачу з причини «За вказаною адресою боржник-юридична особа не перебуває, рухоме майно за боржником не зареєстроване, кошти на рахунках відсутні».

На теперішній час податковий борг не сплачено та не погашено.

Відповідно до довідки про стан розрахункових рахунків від 03.09.2025 закрито розрахункові рахунки ТОВ «СПЕЦЦЕМЕНТ» 21.03.2025.

Докази сплати відповідачем податкового боргу у добровільному порядку в матеріалах справи відсутні, як і відсутні докази оскарження податкової вимоги.

Заходи стягнення, вжиті позивачем, не призвели до погашення відповідачем податкового боргу, а тому, позивач звернувся до суду з вимогою про надання дозволу на погашення податкового боргу відповідача за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини регулюютьсяПодатковим кодексом України.

За вимогами підпункту16.1.4 п. 16.1 ст.16 ПК Українипередбачено, що платник податків зобов`язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пунктів 36.1 - 36.3 ст.36 ПК Україниподатковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п.57.1 ст. 57 ПК України).

Підпунктом14.1.175 п. 14.1 ст.14 ПК Українивизначено, що сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання є податковим боргом.

Норми підп.14.1.137 п. 14.1 ст. 14 ПК Українивстановлюють, що орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Підпунктом14.1.155п. 14.1 ст. 14 ПК Українивизначено, що податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов`язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом. У разі невиконання платником податків грошового зобов`язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.

Відповідно до п.88.1 ст. 88 ПК України, яка регулює питання змісту податкової застави, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених вказаним Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Отже, податковий борг може бути погашений як за рахунок грошових коштів так і за рахунок майна платника податків.

Згідно ст.89 ПК Україниправо податкової застави виникає у разі:

- несплати у строки, встановлені вказаним Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

- несплати у строки, встановлені вказаним Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

З урахуванням положень вказаної статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 вказаної статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

Згідно п.89.3 ст. 89 ПК Українимайно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Пунктом89.5 ст. 89 ПК Українипередбачено, що у разі якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша від суми податкового боргу, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому до погашення податкового боргу в повному обсязі.

Відповідно до підп.95.1,95.2,95.3,95.10 ст. 95 ПК Україниконтролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

З метою реалізації майна, яке перебуває у податковій заставі, проводиться експертна оцінка вартості такого майна для визначення початкової ціни його продажу.

Така оцінка проводиться у порядку, визначеномуЗаконом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Відповідно до п.93.4 ст. 93 ПК Україниу разі продажу майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно достатті 95 Податкового кодексу Українитаке майно звільняється з податкової застави (із внесенням змін до відповідних державних реєстрів) з дня отримання контролюючим органом підтвердження про надходження коштів до бюджету від такого продажу.

Абзацом 2 п.95.3 ст. 95 ПК Українипередбачено право контролюючого органу звертатися до суду щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.

Податковим кодексом Українивизначено черговість вжиття контролюючим органом заходів щодо погашення податкового боргу, а саме спочатку приймаються заходи для стягнення коштів з платника податків, та лише у разі їх недостатності погашення податкового боргу здійснюється за рахунок майна платника податку, що перебуває у податковій заставі.

Як встановлено вище судом, позивач вживав заходи щодо погашення заборгованості,проте внаслідок вжитих заходів сума заборгованості не погашена.

З огляду на зазначене, суд вважає, що позивач здійснив заходи щодо стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, на суму податкового боргу, який виник внаслідок несплати відповідачем податкового боргу.

Тобто, позивач належним чином здійснив усі необхідні заходи, що передують зверненню контролюючого органу до суду щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Так, згідно п.95.1 ст. 95 ПК Україниорган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Для цього орган державної податкової служби звертається в порядку пункту95.3 статті 95 Податкового кодексу Українидо суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Системний аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що податковим законодавством встановлено особливий порядок погашення заборгованості платників податків (у тому числі комунальних підприємств) перед бюджетами та визначено перелік заходів, які повинен здійснити контролюючий орган у певній послідовності для примусового стягнення податкового боргу, а саме: звернутись до суду з вимогою про стягнення коштів з рахунків у банку; отримати судовий дозвіл на погашення усієї суми боргу за рахунок майна; провести торги з продажу майна, внесеного в податкову заставу. Якщо усі перелічені заходи не мали результатом погашення податкового боргу комунального підприємства, то податковий орган вчиняє дії, передбаченістаттею 96 Податкового кодексу України, для залучення коштів (майна) органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке підприємство, для погашення податкового боргу останнього. При цьому, особливості погашення податкового боргу комунальних підприємств не змінюють послідовність реалізації стадій стягнення податкового боргу, визначенихстаттею 95 Податкового кодексу України.

Вказана позиція суду узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 28 лютого 2018 року у справі № 813/2851/17, від 24 квітня 2020 року у справі №822/1262/17.

За правовим висновком Верховного Суду у постанові від 06.04.2023 у справі №440/14765/21 «обов`язковими умовами, наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у контролюючого органу права на звернення до суду із даним позовом є: наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обов`язкових платежів); сума заборгованості платника податків на момент звернення контролюючого органу до суду із позовом про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна платника має бути узгодженою у встановленому законодавством порядку; відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків; наявність майна платника податків - боржника у податковій заставі.

Сукупність вказаних обставин наділяє контролюючий орган правом на звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків.»

Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідач чи власник майна не оскаржували дії позивача щодо включення такого майна до акта опису майна, що перебуває в податковій заставі.

Відповідно до підп. 19-1.1.45 п. 19-1.1 ст. 19-1 ПК України, контролюючі органи звертаються до суду у випадках, передбачених законодавством.

Контролюючий орган має право звертатися до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу або його частини за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі (підп. 20.1.34-1 ст. 20 ПК України).

Статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства Українивстановлено обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, беручи до уваги те, що відповідач заперечень проти позову чи доказів самостійного погашення податкового боргу не надав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підтвердженими відповідними доказами.

Таким чином, суд приходить до висновку про законність і обґрунтованістьпозовних вимогта задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 2ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Такі витрати позивачем у справі не понесені, а отже не підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись статтями139,242-246, 250, 251 ,255, 262, 295 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-а, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ ВП 44118658) до Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦЦЕМЕНТ» (вул. Хабаровська, буд. 6, приміщ. 62, м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50027, код ЄДРПОУ 38334712) про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі - задовольнити.

Надати Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-а, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ ВП 44118658) дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦЦЕМЕНТ» (вул. Хабаровська, буд. 6, приміщ. 62, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50027, код ЄДРПОУ 38334712), що перебуває у податковій заставі.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимогстатті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбаченістаттею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Врона