Рішення № 132284317, 02.12.2025, Царичанський районний суд Дніпропетровської області

УКРАЇНА

Справа № 196/1152/25

№ провадження 2/196/629/2025

Р ІШ ЕН НЯ

(заочне)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2025 року с-ще Царичанка

Царичанський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Бабічевої Л.П.,

за участі секретаря судового засідання Шевченко Т.І.,

учасники справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал",

відповідач ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду с-ща Царичанка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство зобмеженою відповідальністю"Фінансовакомпанія "ФінтрастКапітал"звернулосядо Царичанськогорайонного судуДніпропетровської областіз позовомдо відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 05.07.2024 р. між ТОВ "Лінеура Україна" і ОСОБА_1 укладено договір № 4788168 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. Сума кредиту складає 19000.00 грн., строк кредиту 360 днів - з 05.07.2024 р. по 29.06.2025 р., періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів.

ТОВ "Лінеура Україна" свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 19000.00 грн. шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 . Відповідач підписав договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором "50247".

07.07.2024р.між ТОВ«Лінеура Україна»та відповідачембуло укладеноДодатковий договірдо Договору№ 4788168про наданнякоштів наумовах споживчогокредиту від05.07.2024р.та булаперерахована сумана платіжнукартку врозмірі 4000.00 грн.

У період з 05.07.2024 по 31.03.2025 р. відповідачем здійснено оплати на рахунок кредитора в розмірі 16 970.00 грн., які спрямовані на оплату тіла кредиту в розмірі 7 308.50 грн. та оплату процентів за користування грошовими коштами у розмірі 9 661.50 грн.

31.03.2025 р. ТОВ "Лінеура Україна" уклало договір факторингу №31/03/2025 та відступило Товариству з обмеженоювідповідальністю "Фінансовакомпанія "ФінтрастУкраїна"право вимоги, в тому числі й до ОСОБА_1 , яка становить 83680.30 грн., що складається із тіла кредиту 15691.50 грн., заборгованості за відсотками 56488.80 грн., штрафних санкцій 11500.00 грн.

Відповідно до умов договору, строк дії Договору № 4788168 від 05.07.2024 р. відповідно до п.1.3 - становить 360 днів з 05.07.2024 р. по 29.06.2025 р.

Станом на дату укладання договору факторингу 31.03.2025 р. №31/03/2025, строк дії Договору № 4788168 від 05.07.2024 р. не закінчився. Тому в межах строку дії Договору, укладеного між первісним кредитором та ТОВ "ФК "Фінтраст Капітал" у період з 01.04.2025 р. по 29.06.2025 р. (90 календарних днів) здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою у сумі 21183.30 грн., а саме 15691.50 грн. * 1.5% = 235.37 грн.* 90 календарних днів = 21183.30 грн. Проценти нараховано у межах погодженого строку надання кредиту.

Відповідач свої зобов`язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав, чим порушив умови договору, у зв`язку з чим у нього утворилася заборгованість у розмірі 93 363.60 грн., з яких: 15 691.50 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 56 488.80 грн. - заборгованість за відсотками; а також відсотки за 90 календарних днів 21 183.30 грн.

Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 93 363.60 грн., а також витрати на судовий збір у розмірі 2422.40 грн., витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000.00 грн.

У порядку ч.10, 11 ст.265 ЦПК України позивач просить стягнути суму інфляційних втрат і 3 % річних з відповідача, які нараховуватиме орган, що здійснюватиме примусове виконання цього рішення відповідно до ст.625 ЦК України.

Ухвалою судді Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 30.09.2025 р. було відкритопровадження посправі впорядку спрощеногопозовного провадженняз повідомленнямсторін ( а.с.208-209).

Представник позивача - адвокат Столітній М.М. у судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, у якій просив розглянути справу без участі представника, проти винесення заочного рішення не заперечує (а.с.235).

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явився, про місце, день та час слухання справи був повідомлений належним чином згідно з порядком, встановленим ст.128 ЦПК України (а.с.230-232,233-234). Відповідач про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не надходило, відзиву на позов не подавав.

02 грудня 2025 року судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, доходить такого.

Судом встановлено, що 05 липня 2024 року між ТОВ "Лінеура Україна" і відповідачем ОСОБА_1 укладено договір № 4788168 про надання коштів на умовах споживчого кредиту /далі Договір/ у формі електронного документу, який підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором "50247" (а.с.39-60).

Згідно п.п. 1.1-1.4.2 вказаного договору, позикодавець надав позичальнику кредит у сумі 19 000.00 грн., строк кредиту 360 днів, періодичність сплати процентів - кожні 30 днів, стандартна процентна ставка - 1.50 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного у п.1.3. цього Договору; денна процентна ставка - 1.5%; знижена процентна ставка становить 1,43 % за кожен день користуванння кредитом та застосовується, якщо клієнт до 03.08.2024 р. сплатить кошти в сумі, не менше суми першого платежу, визначеного в графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту.

Пунктом 2.1. договору передбачено, що товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_2 .

Пунктом 9.7.1 договору передбачено, що він вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом клієнта, що відтворений шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

07.07.2024 р. між ТОВ "Лінеура Україна" і відповідачем ОСОБА_1 укладено додатковий договір до договору № 4788186 від 05.07.2024 р., який підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором "58038" (а.с.75-78).

Згідно п.п. 1.3-1.7.1 вказаного договору, позикодавець надав позичальнику кредит у сумі 4 000.00 грн., загальний розмір кредиту складає 23 000.00 грн.; періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів; денна процентна ставка 1.494%; стандартна процентна ставка за весь строк кредиту 9 498.78% (а.с.75-78).

Пунктом 2.1. договору передбачено, що товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_2 .

Пунктом 9.7.1 договору передбачено, що він вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом клієнта, що відтворений шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Додатковий договір підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором "58038".

ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов`язання за Договором виконало у повному обсязі, на підставі довідки ТОВ "Універсальні платіжні рішення" від 01.04.2025 р. №1-0104 повідомлено, що згідно договору на переказ коштів №ФК-П-19/03-01 від 12.03.2019 р. перераховано кошти на платіжну картку клієнта 05.07.2024 р. на суму 19 000.00 грн., маска картки НОМЕР_1 (а.с.74), та довідкою ТОВ "Пейтек" від 01.04.2025 р. №20250401-658 повідомлено, що згідно договору про надання платіжних послуг з переказу коштів №03012024-1 від 03.01.2024 р. перераховано кошти на платіжну картку клієнта 07.07.2024 р. на суму 4 000.00 грн., маска картки НОМЕР_1 (а.с.92).

Згідно довідки АТ КБ "Приватбанк" від 30.09.2025 р. № 20.1.0.0.0/7-251002/88624-БТ на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_3 (IBAN НОМЕР_4 ), на яку 05.07.2024 р. здійснено переказ коштів на суму 19 000.00 грн., 07.07.2024 р. здійснено переказ коштів на суму 4 000.00 грн. (а.с.214).

Також факт отримання відповідачем кредитних коштів підтверджується частковим виконанням ним своїх зобов`язань за кредитним договором, що вбачається із розрахунку заборгованості, з якого вбачається, що відповідачем вносились кошти на погашення кредиту (а.с.80-88).

Верховний Суд у постанові від 23 грудня 2020 року у справі № 127/23910/14-ц вказав, що часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу.

Відповідно дорозрахунку заборгованостідо договору№ 4788168від 05.07.2024р.,заборгованість відповідачастановить 83680.30грн.,з якихсума кредиту-15691.50грн.,сума процентівза користуваннякредитом 56488.80грн., штрафні санкції-11500.00грн. (а.с.80-88).

Штрафні санкції в розмірі 11 500.00 грн. позивач посилаючись на Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України, в позовній заяві просив не стягувати.

Отже, позивач виконав зобов`язання за договором, надавши відповідачу кредитні кошти. Відповідач, взяті на себе зобов`язання не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість.

Пунктом 5.1.3 кредитного договору передбачено, що ТОВ «Лінеура Україна» має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди відповідача, але з обов`язковим повідомленням клієнта про таке відступлення протягом 10 робочих днів з дати такого відступлення.

31.03.2025р.між ТОВ"ЛінеураУкраїна"та ТОВ "Фінансовакомпанія "ФінтрастКапітал", укладено договір факторингу №31/03/2025, згідно з п.1.2 даного договору перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акту приймання-передачі реєстру боржників (Додаток №2) (а.с.94-103).

Згідно Акту прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу №31/03/2025 від 31.03.2025 р. клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників в повному об`ємі (а.с. 113).

Відповідно до витягу з Реєстру боржників від 31.03.2025 р., ТОВ "ФК "Фінтраст Капітал" набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 83 680.30 грн., з яких: 15 691.50 грн. заборгованість за основним боргом; 56488.80 грн. заборгованість за відсотками, 11 500.00 грн. - штрафні санкції (а.с.114).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За положеннями ч. 1, 2 ст.207ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно із ст.ст. 626, 628ЦКУкраїни договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.638ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч. 1 ст.1077ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Крім того, суд зазначає, що за п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно із ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

На підставі абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Таким чином, кредитний договір №4788168 від 05.07.2024 р. був підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, чим підтверджено укладання між сторонами такого договору, оскільки без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт позивача за допомогою логіну та пароля договір між сторонами не був би укладений, тому сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочинів.

Підпис відповідача під договором свідчить про його ознайомлення з усіма його умовами, загальними умовами кредитування, іншою інформацією надання якої передбачено чинним законодавством України.

Підписавши кредитний договір, відповідач посвідчив свою обізнаність та згоду з його умовами, волевиявлення учасників було вільним та відповідало їх внутрішній волі, правочин вчинено в формі, встановленій законом, та він був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлений ним, а саме отримання кредитних коштів позичальником, що і було здійснено сторонами. Відповідач з власної ініціативи звернувся за отриманням кредиту до вільно обраної ним фінансової установи, а саме ТОВ «Лінеура Україна», отримавши від останнього всю передбачену законодавством інформацію перед укладанням договору.

Відповідач ОСОБА_1 підтвердив, що прийняв в повному обсязі умови цього договору та зобов`язався виконувати умови.

Позовні вимогиза кредитнимдоговором № 4788168 від 05.07.2024 р. в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту у сумі 15 691.50 грн. та відсотків в розмірі 56 488.80 грн. є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення нарахованих відсотків за 90 календарних днів в розмірі 21 183.30 грн. за кредитним договором № 4788168 від 05.07.2024 р., суд зазначає таке.

Відповідно до п.1.1 Договору факторингу №31/03/2024 від 31.03.2025 р. (а.с.94-103) фактор зобов`язується передати в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.

Відповідно до п.1.3 Договору № 4788168 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 05.07.2024 р. строк кредиту 360 днів: з 05.07.2024 р. по 29.06.2025 р. (а.с.39-60).

Станом на дату укладання Договору факторингу від 31.03.2025 р. №31/03/2025 строк дії Договору № 4788168 від 05.07.2024 р. не закінчився, а тому в межах строку дії Договору у період з 01.04.2025 р. по 29.06.2025 р. (90 календарних днів) здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою у сумі 21 183.30 грн.: 15 691.50 грн.*1.5%= 235.37 грн.*90 календарних днів= 21 183.30 грн.

Згідно розрахунку заборгованості ТОВ "ФК "Фінтраст Капітал" за Договором № 4788168 про надання споживчого кредиту від 05.07.2024 р. за 90 календарних днів (01.04.2025 - 29.06.2025) сума нарахованих відсотків становить 21 183.30 грн. (а.с.89-91).

Таким чином, позивач, як правонаступник ТОВ "Лінеура Україна", мав право нарахувати проценти межах строку договору.

Отже, нарахування процентів за договором № 4788168 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 05.07.2024 р. погоджено сторонами, відбулось на підставі умов договору та вимог законодавства.

Суд зазначає, що розрахунок заборгованості відповідачем не оспорено, контррозрахунок не надано і доказів погашення кредитної заборгованості відповідачем суду не подано.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення відсотків в сумі 21 183.30 грн. за 90 календарних днів,нарахованих заперіод з01.04.2025р. по29.06.2025р. підлягають задоволенню.

Відповідач свої зобов`язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав, чим порушив умови договору.

Доказів протилежного матеріали справи не містять.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до приписів ст.610 ЦК Українипорушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до приписів ч.1 ст.625 ЦК Україниборжник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

У зв`язку із тим, що отримання у кредит грошових коштів відповідачем підтверджено належними доказами по справі, і у такого учасника справи в силу укладеного договору виникло зобов`язання повернути такі кошти у розмірах та у строки, зазначені у кредитних договорах, та сплачувати відсотки за користування кредитом, а у випадку порушення договірних зобов`язань в частині своєчасного повернення кредитних коштів також сплачувати відповідні штрафні санкції, які прямо передбачені наявними умовами договору.

Враховуючи наданийпозивачем розрахунокзаборгованості, суд вважає доведеним обставину порушення відповідачем умов договору в частині своєчасного повернення суми отриманого кредиту та своєчасної сплати нарахованих за користування кредитними коштами відсотків у встановлені в договорі терміни.

Відповідач у судові засідання не зявився, відзиву не подав, контррозрахунку заборгованості також не надав.

Таким чином, за вищевказаних обставин та вимог матеріального закону суд доходить висновку, що між сторонами по справі укладено кредитний договір №4788168від 05.07.2024р., за умовами якого відповідач зобов`язався прийняти грошові кошти, та повернути їх у визначений договорами строк, а також сплатити відповідні проценти у погодженому сторонами розмірі за користування такими кредитними коштами. Доказів своєчасного повернення вказаних грошових сум позичальнику у вигляді тілу кредиту та відсотків матеріали справи не містять.

У зв`язку із чим, суд доходить висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором №4788168від 05.07.2024р.у розмірі 93 363.60 грн., з яких: 15 691.50 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 56 488.80 грн. - заборгованість за відсотками; відсотків за 90 календарних днів 21 183.30 грн.

Суд зазначає, що розрахунок заборгованості відповідачем не оспорювався, контррозрахунок не надано і доказів погашення кредитної заборгованості відповідачем суду не подано.

Щодо заявленої позивачем вимоги про застосування положень ч.ч. 10, 11 ст. 265 ЦПК України та зобов`язання органу, що здійснюватиме примусове виконання рішення суду нараховувати інфляційні втрати і 3% річних відповідно до статті 625 ЦК України, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 10 ст. 265 ЦПК України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

У свою чергу, згідно з ч. 11 ст. 265 ЦПК України, остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), який здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VII цього Кодексу.

Із аналізу вищезазначених норм вбачається, що законодавець наділив суд правом у своєму рішенні зазначати про нарахування на суму заборгованості відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2024 у справі №910/14524/22 (провадження № 12-4гс24) зазначено, що питання про можливість у конкретній справі застосовувати приписи ч. 10 ст. 238 ГПК України (ч. ч. 10, 11 ст. 265 ЦПК України) суд вирішує на власний розсуд із урахуванням обставин, що мають істотне значення, на основі принципів розумності, справедливості та пропорційності.

Відповідно до п. 18 Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Кредитні правовідносини між сторонами у даній справі виникли 05.07.2024 р., тобто у період дії в Україні воєнного стану, який діє і на даний час.

Отже, суд вважає, що вимоги позивача про здійснення нараховування органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення в порядку ч.ч. 10, 11 ст. 265 ЦПК України інфляційних втрат та 3 % річних, починаючи з дати набрання рішенням суду законної сили та стягнення отриманих сум інфляційних втрат і 3% річних, є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Що стосується укладеного договору факторингу, суд зазначає таке.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 1 ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові (ч. 1 ст. 1084 ЦК України).

Разом із тим щодо суб`єктного складу таких правовідносин ч. 3 ст.1079 ЦК України визначає, що фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» встановлює загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг.

Зокрема, у п. 1 ч. 1 ст.1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» визначено, що фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов`язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов`язані з наданням фінансових послуг.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст.1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» фінансова послуга - це операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

За п. 11 ч. 1 ст.4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» факторинг є фінансовою послугою.

У ч. 1 ст.7 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» зазначено, що юридична особа, яка має намір надавати фінансові послуги, зобов`язана звернутися до відповідного органу державного регулювання ринків фінансових послуг протягом тридцяти календарних днів з дати державної реєстрації для включення її до державного реєстру фінансових установ.

Таким чином, фактор для надання фінансової послуги повинен бути включеним до державного реєстру фінансових установ.

Навіть при умові, що відповідач з будь-яких підстав не отримав вищезазначене повідомлення про відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким відповідач не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов`язання по сплаті кредитної заборгованості на рахунки первісних кредиторів, які вказані в кредитному договорі №4788168від 05.07.2024р.і таке виконання було б належним відповідно до вимог ст. 516 ЦК України.

Відповідно до правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 25 вересня 2015 року по справі № 6-979цс15, неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ "ФК "Фінтраст Капітал" (а.с.132-133) підтверджує, що ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» за своїм правовим статусом відноситься до юридичних осіб, що мають статус фінансових установ, які відповідно до Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» мають право здійснювати діяльність з надання фінансових послуг на території України.

Право вимоги за кредитним договором № 4788168 від 05.07.2024 р. перейшло до ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал».

Всупереч умовам кредитного договору № 4788168 від 05.07.2024 р., відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості.

Таким чином, за вищевказаних обставин та вимог матеріального закону суд доходить висновку, що між сторонами по справі укладено кредитний договір № 4788168 від 05.07.2024 р., за умовами якого відповідач зобов`язався прийняти грошові кошти, та повернути їх у визначений договорами строк, а також сплатити відповідні проценти у погодженому сторонами розмірі за користування такими кредитними коштами. Доказів повернення вказаних грошових сум позичальнику у вигляді тілу кредиту або відсотків матеріали справи не містять.

У зв`язку із чим, суд доходить висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення заборгованості за тілом кредиту та процентами.

Щодо витрат на правничу допомогу, то суд зазначає наступне.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (частини перша друга статті 133 ЦПК України).

Судом встановлено, що позивачем на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10000.00 грн. надано договір № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 року про надання правової допомоги (а.с.203-205), рахунок на оплату №10601-22/09-2025 від 22.09.2025 р. (а.с.119), акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно Договору №10/12-2024 від 10 грудня 2024 р. (а.с.117-118); заявка №10601 на виконання доручення до Договору №10/12-2024 від 10.12.2024 р. (а.с.121-123); ордер на надання правничої допомоги (а.с.120); свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КС №9422/10 (а.с.160).

Відповідно до ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд враховує, що вказана категорія справ відноситься до малозначних та розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням ціни позову, а також те, що представник позивача безпосередньої участі у судових засіданнях не брав, тому заявлена сума у 10 000 грн. є завищеною.

Отже, суд вважає за необхідне, виходячи з засад розумності, беручи до уваги співмірність розміру витрат на виконання професійної правничої допомоги з ціною позову та обсягом фактично виконаних робіт, а також пропорційності стягнення судових витрат, стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 2000 грн.

Відповідно до ч. 1 ст.141ЦПКУкраїни судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Понесення позивачем судових витрат підтверджується платіжною інструкцією №5272 від 16.09.2025 р. про сплату судового збору у розмірі 2 422.40 грн. (а.с. 32).

Враховуючи, що заявлені позовні вимоги на загальну суму 93363.60грн. підлягають задоволенню, тому слід стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним і документально підтверджені судові витрати в сумі 2 422.40 грн.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 12, 76-81, 141, 206, 259, 263-265, 268, 274-279 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Товариства зобмеженою відповідальністю"Фінансовакомпанія "ФінтрастКапітал"до ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості закредитним договором задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства зобмеженою відповідальністю"Фінансовакомпанія "ФінтрастКапітал"заборгованість за кредитним договором № 4788168 від 05.07.2024 р. в розмірі 93 363.60 грн., витрати посплаті судовогозбору врозмірі 2422.40грн.,витрати напрофесійну правничудопомогу у розмірі 2000, 00 грн., а всього 97 786.00 грн. (дев`яносто сім тисяч сімсот вісімдесят шість грн. 00 коп.).

У задоволенніпозову вчастині вимогпро нараховування інфляційнихвтрат і3%річних до моменту виконання рішення суду - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разізалишення заявипро переглядзаочного рішеннябез задоволеннязаочне рішенняможе бутиоскаржене взагальному порядку,встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство зобмеженою відповідальністю"Фінансовакомпанія "ФінтрастКапітал"(місцезнаходження: м. Київ, вул. Загородня, 15, офіс 118/2, код ЄДРПОУ 44559822).

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_5 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя: Л.П. Бабічева