Рішення № 132283908, 02.12.2025, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/8631/25

2/214/5016/25

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

02 грудня 2025 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого - судді Гриня Н.Г.

за участю секретаря - Ручинської К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №214/8631/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

До Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшла вищевказана позовна заява через систему «Електронний суд».

В обґрунтування позову зазначено, що 08.12.2023 між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» було укладено кредитний договір №738720061, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 11200,00 грн строком на 30 днів.

28.11.2018 між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова допомога» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» було укладено Договір факторингу №28/1118-01, відповідно до умов якого ТОВ «Манівео Швидка Фінансова допомога» передає ТОВ «Таліон Плюс» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «Таліон Плюс» приймає належні ТОВ «Манівео Швидка Фінансова допомога» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрах прав вимоги. Відповідно до Реєстру боржників №271 від 13.02.2024 до Договору факторингу №28/1118-01, укладеного між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс», до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за Договором кредитної лінії №738720061 від 08.12.2023.

31.07.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу №31/0724-01, відповідно до умов якого ТОВ «Таліон Плюс» передає ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» приймає належні ТОВ «Таліон Плюс» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрах прав вимоги. Відповідно до Реєстру прав вимоги №2 від 31.07.2024 до Договору факторингу №31/0724-01, укладеного між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за Договором кредитної лінії №738720061 від 08.12.2023.

08.07.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено Договір факторингу №08/07/25-Е, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» передає ТОВ «ФК «ЕЙС» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЕЙС» приймає належні ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» Права Вимоги до Боржників, вказаними в реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу №№08/07/25-Е, ТОВ «ФК «ЕЙС» набуло права грошової вимоги до відповідача за Договором кредитної лінії №738720061 від 08.12.2023 у сумі 54176,64 грн, яку позивач просить стягнути з відповідача на свою користь, а також судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.

Ухвалою суду від 29 вересня 2025 року позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, одночасно ухвалою суду витребувано докази.

Від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Обласова С.А. надійшов відзив на позовну заяву, у якому він заперечив проти задоволення позову у повному обсязі, посилаючись на те, що відповідач ОСОБА_1 - кредитний договір № 738720061 від 08 грудня 2023 року з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» в електронному вигляді не укладав та не підписував, електронного підпису або електронного цифрового підпису не отримував. Матеріали справи містять копію Договору кредитної лінії № 738720061 від 08 грудня 2023 року, де Позивачем зазначено, що його підписання здійснено клієнтом за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Проте, позивачем не долучено до матеріалів справи будь-яких доказів, які прямо чи опосередковано свідчать, що електронний підпис (або ідентифікатор) належить саме відповідачу. Вважає недоведеним твердження позивача про те, що до нього перейшло право вимоги за кредитним договором № 738720061 від 08 грудня 2023 року, укладеним з ОСОБА_1 з наступних підстав. В позовній заяві позивач зазначив, що право вимоги до ОСОБА_1 перейшло відповідно Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року, укладеним між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс», Договору факторингу № 31/0724-01 від 31.07.2024 року, укладеним між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», Договору факторингу № 08/07/25- Е від 08.07.2025 року, укладеним між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС». Відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. В справах про визнання недійсними договорів про відступлення права вимоги судам необхідно з`ясовувати обсяг та зміст прав, які переходять до нового кредитора та чи існують ці права на момент переходу. Наведене відповідає позиції Верховного Суду України, сформованій у справі № 752/8842/14-ц від 05.07.2017. Разом з тим, на момент укладення Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 грошові зобов`язання ОСОБА_1 за Договором № 738720061 від 08 грудня 2023 року ще не існували, а відтак і не могли відступатися права кредитора за цим договором. Оскільки на момент укладення Договору факторингу ще не виникло зобов`язання між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 , то у первісного кредитора не виникло право вимоги за зобов`язанням, яке він міг би передати ТОВ «Таліон Плюс» на підставі Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року. Таким чином ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» здійснило передачу невизначених вимог, оскільки жодної вимоги щодо відповідача на момент укладення договору факторингу не існувало.

Від представника ТОВ «ФК ЕЙС» надійшла відповідь на відзив, у якій він не погодився із доводами представника відповідача, посилаючись на те, що при заповненні заявки на кредит відповідач особисто обрав для себе суму кредиту, строк кредитування та мав змогу ознайомитися з умовами Договору перед його підписанням. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»). Звертає увагу, що відповідач підписав Договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором, отримав свій примірник електронного договору, у формі, що унеможливлює зміну його змісту та мав змогу у будь-який час самостійно ознайомитися з Договором на Сайті Товариства в Особистому кабінеті. Враховуючи вищевикладене, позивач надав беззаперечні докази того, що відповідач підписав Договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Посилаючись на вищевикладені факти, враховуючи повну цивільну дієздатність відповідача, відповідність кредитного договору законодавчим актам та відсутність жодних підтверджень доводам відповідача, позиція останнього щодо недоведеності укладання кредитного договору є неаргументованою та невмотивованою, а лише є намаганням ввести суд в оману та небажання сплачувати заборгованість.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, у відповідності з ч. 2 ст. 247 ЦПК України розгляд справи здійснювався, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов висновку про часткове задоволення позову, з таких підстав.

Відповідно до положень ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

У відповідності до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

У статті 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За змістом частин 3, 4, 6 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до частини 12 статті 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину тощо) вказується особа, яка створила замовлення.

Аналогічні правові висновки зроблені Верховним Судом у постановах від 12 січня 2021 у справі № 524/5556/19, від 10 червня 2021 у справі № 234/7159/20, які, відповідно до вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до цих спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 08.12.2023 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №738720061 у формі електронного документу з використанням електронного підпису. Договір був підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора (а.с.13-22).

Відповідно до умов кредитного договору ТОВ «Манівео» надало ОСОБА_2 кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 11200,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (п.1.1. Договору).

У п. 2.3. Договору Кредитодавець надає Позичальнику перший Транш за Договором в сумі 11200 грн 00 коп. (одинадцять тисяч двісті грн. нуль коп.) 08.12.2023 (що є датою надання Кредиту).

На підтвердження надання кредиту шляхом безготівкового зарахування грошей позивачем ТОВ «ФК «ЕЙС» надано платіжне доручення від 08.12.2023, відповідно до якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» здійснило переказ грошових коштів у розмірі 11200 грн. згідно з договором №738720061 від 08.12.2023 року ОСОБА_1 для зарахування на платіжну картку № НОМЕР_1 (а.с. 43 зворот).

Відповідно до довідки, виданої ТОВ «Манівео», останнє повідомило, що на виконання кредитного договору №738720061 від 08.12.2023, Кредитодавцем було ініційовано платіжну операцію за наступними реквізитами, зокрема особа отримувача ОСОБА_2 , рахунок/платіжна карта отримувача № НОМЕР_1 , сума платіжної операції 11200,00 грн, ідентифікатор платіжної операції 40203-60766-41603, дата ініціювання платіжної операції 08.12.2024 13:47:54 (а.с.45).

Відповідно до інформації, наданої АТ «Ощадбанк» від 13.10.2025, на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_1 , фінансовий номер телефону НОМЕР_3 , здійснено переказ на картку в сумі 11200,00 грн (а.с. 104-108) .

Таким чином, позивачем доведений факт укладення Кредитного договору

№738720061 на умовах, визначених у ньому, між ТОВ «ФК «ЕЙС» та відповідачем ОСОБА_1 в електронній формі, яка прирівнюється за законом до письмової шляхом прийняття (акцепту) відповідачем пропозиції (оферти) укласти такий договір у мережі Інтернет в Інформаційно-телекомунікаційній системі Кредитодавця. При цьому прийняття відповідачем пропозиції укласти зазначений договір здійснено шляхом заповнення ним заявки (форми) про на отримання грошових коштів) та підписанням за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором Договору кредитної лінії №738720061 від 08.12.2023.

За таких обставин, укладений між сторонами кредитний договір за своїм змістом та формою відповідає вимогам, визначеним законом на момент його укладення та є підставою для виникнення у сторін прав та обов`язків, передбачених цим договором.

Заперечуючи проти позову, відповідач у своєму відзиві заперечував факт укладення договору №738720061 від 08.12.2023 і отримання кредитних коштів у розмірі 11200,00 грн, крім цього заперечував, що позивач набув права вимоги, оскільки Кредитний договір був укладений після Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 укладеного між первісним Кредитором та попереднім фактором ТОВ «Таліон Плюс».

Відповідно до ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Згідно з ч.1,2 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

З матеріалів справи вбачається, що 18.11.2018 року між первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено Договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до п. 2.1 якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених договором (а.с.48 зворот-51).

У подальшому між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладалися Додаткові угоди: № 19 від 28 листопада 2019 року, відповідно до якої строк дії договору продовжено до 31 грудня 2020 року; № 26 від 31 грудня 2020 року, строком дії до 31 грудня 2021 року; № 27 від 31 грудня 2021 року, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2022 року, № 31 від 31 грудня 2022 року, строком дії до 31 грудня 2023 року, № 32 від 31 грудня 2023 року, строк дії договору продовжений до 31 грудня 2024 року (а.с.52-61).

Таким чином, Договір факторингу № 28/1118-01 є угодою двох сторін на співпрацю протягом визначеного проміжку часу, який закріплювався у відповідних Додаткових угодах, і яка була чинною на час укладення кредитного договору №738720061.

31.07.2024 між ТОВ «Таліон плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанси» укладено Договір факторингу №31/0724/01, предметом якого є відступлення прав вимоги, які зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, право вимоги від клієнта до фактора переходить в момент підписання сторонами відповідного реєстру права вимог, встановленому у відповідному додатку договору (пункти 2.1, 4.1 Договору) (а.с. 63 зворот-66).

08.07.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн фінанси» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено Договір факторингу № 08/07/25-Е, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступило позивачу право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 738720061 від 08.12.2023, відповідно до умов якого до нового кредитора перейшло право вимоги до відповідача (а.с.70 зворот-73).

Таким чином, на момент укладення Кредитного договору №738720061 Договір факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 був чинним, і відповідно до його умов право вимоги по кредитному договору були передані від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс», яке в свою чергу, передало право вимоги ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», та в подальшому позивачу на підставі відповідних реєстрів, які оформлені належним чином.

З огляду на викладене, суд відхиляє доводи відповідача, що він кредитний договір №738720061 від 08.12.2023 з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» в електронному вигляді не укладав та не підписував та недоведеність ТОВ «ФК «ЕЙС» набуття ним права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №738720061.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Договірні зобов`язання ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» виконало в повному обсязі та надало відповідачу кредит в сумі 11200,00 грн шляхом перерахування на визначений відповідачем картковий рахунок.

Наявні у матеріалах справи докази укладення і пролонгації договорів факторингу, а також докази передання за цими договорами прав вимоги суд вважає належними та достатнім для підтвердження факту отримання позивачем права вимоги до ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором.

В свою чергу, відповідачем жодних доказів, що спростовують вимоги позивача або докази неотримання кредитних коштів не надано, а тому суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Кредитним договором в сумі 11200,00 грн (тіло кредиту).

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача процентів за користування кредитом, сума яких становить 42976,64 грн, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 12 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечення.

За змістом ст. 1048 ЦК України, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Такі висновки викладені, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 04 липня 2018 року в справі № 310/11534/13-ц, в постанові Верховного Суду від 15 березня 2023 р по справі № 300/438/18.

ОСОБА_1 не виконав свого обов`язку по своєчасному поверненню кредиту та сплаті процентів за користування кредитом. Таким чином позивач ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» правомірно вимагає стягнення простроченої заборгованості з відповідача відповідно до умов договору.

Оскільки відповідач своєчасно та належним чином свої зобов`язання по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом не виконав, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про розподіл судових витрат.

Відповідно до частини 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких за частиною 3 статі 133 ЦПК належать витрати на професійну правову допомогу, які за змістом статті 137 ЦПК несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Приписами статті 141 ЦПК України визначено: розмір витрат, які сторона сплатила у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Суд звертає увагу, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів мірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 статті 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, тому обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, а суд при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу повинен надати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких відповідач має заперечення.

Частиною 3 статті 141 ЦПК України закріплено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи.

ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Аналогічна правова позиція була викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц.

Як вбачається з матеріалів справи, понесені позивачем витрати на правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн підтверджуються: Договором про надання правничої допомоги №11/08/25-01 від 11.08.2025 (а.с8283); Додатковою угодою №25770749522 до Договору про надання правничої допомоги №11/08/25-01 від 11.08.2025 (а.с.84 зворот); Актом прийому-передачі наданих послуг відповідно до Договору про надання правничої допомоги №11/08/25-01 від 11.08.2025 (а.с.85); свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю на ім`я Соломко О.В (а.с.85); довіреністю, виданою на ім`я Соломко О.В. (а.с.86).

Отже, з огляду на зазначені норми права, правову позицію Великої Палати Верховного Суду та встановлені обставин справи, суд дійшов переконання, що вимоги про відшкодування витрат позивача на правничу допомогу підлягають задоволенню, оскільки вони пов`язані з розглядом справи, розмір яких є обґрунтованим за відсутності клопотання відповідача про зменшення їх розміру, а також при цьому були дотримані критерії розумності їх вартості.

Згідно частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Позивачем заявлено вимогу про відшкодування судових витрат: судового збору в сумі 2422,40 грн., сплачений ним при подачі позову (а.с.1), тому оскільки позов підлягає задоволенню в повному обсязі, суд з врахуванням положень ст. 141 ЦПК України вважає можливим відшкодувати позивачу понесені витрати, стягнувши їх з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 4, 12-13, 76, 81, 82, 89, 133, 139, 141, 263-265, 268, 273, 279, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за Кредитним договором № 738720061 від 08.12.2023 у розмірі 54176,64 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2422,40 грн, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів.

Рішення набирає законної після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (код ЄДРПОУ 42986956, юридична адреса: 02090, м. Київ, вул. Алматинська, буд. 8, офіс 310а).

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Н.Г. Гринь