Рішення № 132271585, 26.11.2025, Здолбунівський районний суд Рівненської області

Справа № 562/1472/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" листопада 2025 р. Здолбунівський районний суд

Рівненської області

в складі: головуючого судді Шуляка А.С.

при секретарі Солдатовій О.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Здолбунів у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в:

ТОВ "ЕЛ.ЕН.ГРУП" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором про споживчий кредит № 9778821 від 03.04.2024 року у розмірі 25168,80 грн., а також понесених судових витрат по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 грн.

В обгрунтування позовних вимог зазначає, що 03.04.2024 року між ТОВ "МІЛОАН" та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 9778821. Згідно п. 1.2. договору відповідач отримала кредит у розмірі 10000 гривень. 25.09.2024 між ТОВ «ФК «ЕЛ. ЕН. ГРУП» та ТОВ "МІЛОАН" було укладено Договір факторингу № 25092024, відповідно до умов якого право вимоги зокрема за Договором № 9778821 перейшло до ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП». Відповідач не повернула своєчасно суму кредиту та нараховані відсотки для погашення заборгованості за кредитом, відсотками та штрафами відповідно до умов Кредитного договору. У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань заборгованість за Договором № 9778821 становить 25168,80 гривень, яка складається з: 8100 грн. - заборгованість за кредитом; 15368,80 грн. - заборгованість за нарахованими процентами; 1700 грн. - заборгованість за комісією, яку представник позивача просить стягнути з відповідача, поклавши також на останнього судові витрати.

Відповідачкою подано пояснення в яких вона вказує, що всупереч умов договору про надання споживчого кредиту від 03.04.2024 року до позовної заяви не долучено жодних доказів, що вона зверталася до ТОВ "МІЛОАН" із заявою про отримання кредиту, проходила реєстрацію в ІКС, надавала свої індивідуальні дані, та інші обов`язкові умови відповідно до умов кредитного договору, згоду на їх оброблення. Також позивачем не надано жодного доказу, щодо отримання нею договору про споживчий кредит № 9778821 від 03.04.2024 року, ознайомлення з його умовами та підписання цього договору. Відсутні докази, що вона, була ознайомлена з усіма Умовами та Правилами надання грошових коштів та якими саме. Не надано доказів створення Особистого кабінету, заповнення нею інформації щодо бажання отримати Кредит (п.п.6.2.-6.7. Договору). Зазначає, що з наданих позивачем документів, Договору про споживчий кредит № 9778821 від 03.04.2024 року вона б мала мінімум тричі підписувати документи, тобто мало б бути три окремих одноразових ідентифікатори, зокрема, при реєстрації Особистого кабінету, при ознайомленні із Паспортом споживчого кредиту та його підписанні, при ознайомленні з Договором та при його підписанні, а також при ознайомленні з Правилами надання грошових коштів. Крім того, у приєднаних документах не міститься належних доказів на підтвердження укладення Договору про споживчий кредит № 9778821 від 03.04.2024 року, а саме видачі Товариством коштів (копії квитанції, меморіального ордеру тощо), так як за нормами п.2 ч.1 ст.1046, ч.2 ст.1054 ЦК України кредитний договір є укладений з моменту передання грошей. Також, відсутні будь-які докази видачі їй кредитної картки. Документи, приєднані до позовної заяви, зокрема, Договір про споживчий кредит № 9778821 від 03.04.2024 року не містять істотних умов. Зазначає, що жодних належних доказів на підтвердження того, що саме нею підписано електронним цифровим підписом Договір про надання споживчого кредиту, Пропозиції про укладання кредитного договору, Заявки, Підтвердження укладання Договору про надання споживчого кредиту в матеріалах справи не має. Вказує, що розмір нарахованих відсотків в рази перевищує суму, яку відповідач, за версією позивача, одержав від кредитора та зобов`язався повернути. Стверджує, що нарахована позивачем сума заборгованості за договорами не відповідає критеріям справедливості та суперечить законодавству в сфері захисту прав споживачів. Позивачем нараховано відсотки за кредитним договором в явно у завищеному розмірі та всупереч Закону України «Про споживче кредитування», зокрема, ст.ст.8, 12, 21 зазначеного Закону. Просить відмовити в позовних вимогах за безпідставністю та необґрунтованістю.

У судове засідання представник позивача не з`явився, у позові вказав, що просить проводити розгляд справи за його відсутності.

Відповідачка у судове засідання не з`явилася, подала заяву про розгляд справи без її участі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини, і дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 03.04.2024 року між ТОВ "МІЛОАН" та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 9778821 згідно якого остання отримала кредит в сумі 10000,00 грн. строком на 105 днів зі сплатою відсотків та комісії за користування кредитом.

ТОВ "МІЛОАН" свої зобов`язання за договором кредиту виконало та надало відповідачу грошові кошти в розмірі 10000,00 грн., шляхом перерахування на її банківську картку № НОМЕР_1 , що підтверджується копією квитанції від 03.04.2024 року

Згідно пунктів 1.5.2, 1.5.3 проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду становлять 2,1% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку кредитування протягом пільгового періоду; проценти за користування кредитом протягом поточного періоду 2,3% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду.

Пунктом 2.2.3 кредитного договору встановлено, що проценти нараховуються за стандартною ставкою, що визначена п.1.5.3. цього договору, яка є незмінною протягом всього строку кредитування, окрім випадків, коли за умовами акцій, програм лояльності, спеціальних пропозицій, та з інших причин визначена в п.1.5.2 процентна ставка запропонована позичальнику протягом пільгового періоду зі знижкою і є меншою за стандартну ставку встановлену п.1.5.3 договору. Якщо визначена п.1.5.2 процентна ставка є нижчою від стандартної ставки, то після завершення пільгового періоду, з урахуванням пролонгацій, проценти протягом поточного періоду продовжують нараховуватись за стандартною ставкою згідно п.1.5.3. Договору. Стандартна процентна ставка не є підвищеною. Якщо розмір зобов`язань позичальника зі сплати процентів протягом пільгового періоду, з урахуванням пролонгацій, є меншим ніж заборгованість зі сплати процентів за аналогічний строк поточного періоду, це означає, що протягом пільгового періоду Позичальнику була надана знижка/пільга, що дорівнює різниці між стандартною ставкою встановленою п.1.5.3. та процентною ставкою визначеною п.1.5.2 Договору. Після спливу строку кредитування (з урахуванням пролонгацій) нарахування процентів за користування кредитом припиняється. Розмір стандартної ставки не може бути збільшено Кредитодавцем без письмової (такої, що прирівнюється до письмової) згоди позичальника.

Відповідно до п.6.1 кредитний договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства.

Відповідно до п. 6.4, 6.5 договору укладення товариством кредитного договору з позичальником в електронній формі юридично є еквівалентно отриманню товариством ідентичного за змістом кредитного договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв`язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов`язання та наслідки. Цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі.

До вказаного договору додана також анкета-заява на кредит № 9778821 від 03.04.2024 року, яка містить відомості про те, що 03.04.2024 о 08:02:31 год. ОСОБА_1 підписала договір через електронну систему кредитора.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ч.1, 3, 4, 7 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію`пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію`визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Отже, кредитний договір № 9778821 від 03.04.2024 року сторонами був укладений в електронній формі.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12.01.2021 у справі №524/5556/19, до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23.03.2020 у справі №404/502/18 (провадження № 61-8449св19); від 09.09.2020 у справі №732/670/19 (провадження № 61-7203св20).

Докази на підтвердження недійсності вищезазначеного кредитного договору відсутні.

ТОВ «МІЛОАН» свої зобов`язання за кредитним договором№ 9778821 від 03.04.2024 року виконало у повному обсязі, а саме надало відповідачці кредит у розмірі, встановленому договором, що підтверджується довідкою АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про проведення фінансової операції про переказу коштів у сумі 10000 грн 03.04.2024 на карту НОМЕР_1 , інформацією та випискою по рахунку, відкритому на ім`я ОСОБА_1 , наданими АТ КБ «ПРИВАТБАНК».

Згідно з ч. 1 ст. 1049 цього Кодексу, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст.525ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ст.ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У ст.1077 ЦК України зазначено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

25.09.2024 між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФК «ЕЛ. ЕН. ГРУП» укладено договір факторингу № 25092024, відповідно до умов якого ТОВ «МІЛОАН» передало (відступило) за плату, а ТОВ ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» прийняло належні первісному кредиторові права вимоги до боржників, вказаних у реєстрах боржників .

Як вбачається з реєстру прав вимог № 1 від 25.09.2024, ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 9778821 від 03.04.2024 на суму 25168,80 гривень, яка складається з: 8100 грн. - заборгованість за кредитом; 15368,80 грн. - заборгованість за нарахованими процентами; 1700 грн. - заборгованість за комісією.

Суд вважає доведеним факт невиконання ОСОБА_1 умов кредитного договору щодо повернення тіла кредиту та комісії у визначені договорами строки, та набуття позивачем права вимоги до відповідачки за даним кредитним договором, а відтак позовні вимоги про стягнення суми заборгованості за тілом кредиту в розмірі 8100 грн. та комісією у розмірі 1700 грн. підлягають задоволенню.

Щодо стягнення процентів за користування кредитними коштами, суд дійшов наступних висновків.

Відповідачка заперечуючи проти позовних вимог зазначає, що нараховані відсотки і додаткові платежі є необґрунтовано завищеними.

Суд частково враховує зазначене твердження виходячи з наступного.

З наявних у матеріалах справи розрахунків заборгованості, нарахування процентів за користування кредитом відповідачці первісним кредитором у період з 03.04.2024 року до 18.04.2024 року здійснено виходячи із процентної ставки 2.1%, а в подальшому виходячи зі ставки 2,3% на день, відповідно до умов договору № 9778821.

Суд не погоджується з наведеними розрахунками виходячи з наступного.

Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері визначені Законом України «Про споживче кредитування».

Відповідно до ч. 5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.

Стаття 8 Закону України «Про споживче кредитування» була доповнена частиною п`ятою згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 № 3498-ХІ (далі Закон № 3498-ХІ), відповідно до якої максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %. Зазначений Закон № 3498-ХІ набрав чинності 24 грудня 2023 року.

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом №3498-ХІ, установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Перехідні положення законопроекту застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов`язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту.

Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3498-ІХ встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону (яким, зокрема, доповнено пунктом 17 розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування») поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Зважаючи на викладене вище, кредитором правильно нараховано відсотки за період з 03.04.2024 року по 22.04.2024 року згідно п. 1.5.2 договору та з 23.04.2024 року по 17.07.2024 року відсотки підлягають у розмірі 1.5% в день на залишок заборгованості. Що стосується відсотків нарахованих після 17.07.2024 року то суд не бере їх до уваги, оскільки вони нараховані поза строком на який був наданий кредит. Таким чином загальна сума заборгованості відповідачки за відсотками протягом строку кредитування з урахуванням часткового погашення заборгованості за процентами складає 14221,80 грн.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» - у розмірі 24021 (Двадцять чотири тисячі двадцять одна) грн 80 коп., з яких: 8100 грн - заборгованість за кредитом, 14221,80 грн. - заборгованість за нарахованими процентами; 1700 грн. - заборгованість за комісією.

Згідно положень ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу, 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Так, згідно Договору про надання правничої допомоги від 15.11.2024 року №2, укладеним між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП», розмір послуг за надання професійної правничої допомоги становить 7000,00 грн. На підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, до позовної заяви додано акт прийому передачі наданих послуг від 29 листопада 2024 року, детальний опис робіт (наданих послуг) від 29 листопада 2024 року.

Вирішуючи питання про розподіл витрат, понесених відповідачем на професійну правничу допомогу, взявши до уваги умови договору про надання правової допомоги, обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, підтверджених належними та допустимими доказами, суд дійшов висновку, що визначений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи у сумі 7000,00 грн. є завищеним, витрати у зазначеній сумі не можна визнати належно обґрунтованими та необхідними в контексті обставин цієї справи.

Враховуючи викладені обставини, складність справи, необхідність надання адвокатом позивача послуг під час розгляду справи в суді та їх характер, дослідивши докази на підтвердження витрат позивача на правничу допомогу, а також з метою дотримання критерію розумності розміру понесених стороною витрат, пов`язаність цих витрат із розглядом справи, суд дійшов висновку, що необхідний фактичний обсяг правової допомоги у цій справі є меншим, а тому такий обсяг виконаних робіт підлягає зменшенню та стягненню з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу, понесених у цій справі у сумі 3 000, 00 грн.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути 2311,93 грн судового збору (24021, 80 грн х 2422,40 грн/25168,80 грн).

На підставі наведеного та керуючись ст.10, 12, 89, 141, 258, 264-265, 273, 353, 354 ЦПК України, суд

вирішив:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП» (Код ЄДРПОУ 41240530, місцезнаходження: 01001, м.Київ, вул.Грушевського,10) заборгованість за Договором № 9778821 від 03.04.2024 року в розмірі 24021 (Двадцять чотири тисячі двадцять одна) грн 80 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП» судовий збір у розмірі 2311,93 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.

У решті вимог позивача відмовити.

Рішення може бути оскаржене у Рівненський апеляційний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст виготовлено 01.12.2025 року.

Суддя