Ухвала суду № 132270795, 03.12.2025, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області)

Справа № 373/2550/25

Номер провадження 2/373/1359/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2025 року м. Переяслав

Переяславський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Опанасюка І.О.,

за участю:

секретаря судових засідань Бутович Я.О.

розглянувши в порядку підготовки до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу № 373/2550/25 за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом та просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 накористь Товаристваз обмеженоювідповідальністю «КОЛЛЕКТЦЕНТР»заборгованість за договором №011/7686/119630 від 05.02.2013 у розмірі 25620 грн 31 коп.; судові витратиу розмірі2422грн 40коп. та понесені витрати на правову допомогу у розмірі 13000 грн 00 коп.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 05 лютого 2013 року між АТ «Райффайзен Банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір у виді заяви №011/7686/119630, відповідно до умов якого позичальнику було відкрито кредитну лінію з максимальним лімітом 100000 гривень, на строк 24 місяці, до 05 лютого 2015 року, та сплатити проценти за користування кредитними коштами. Банк належним чином виконав свої зобов`язання, надавши кредитні кошти в порядку передбаченому умовами кредитного договору.

20 вересня 2019 року між ТОВ «Райффайзен Банк» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір про відступлення права вимоги №114/2-19-F, відповідно до умов якого ТОВ «Райффазен Банк» відступило належне йому право вимоги до боржників за кредитними договорами, в тому числі і за договором №011/7686/119630 від 05.02.2013.

В свою чергу ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги ТОВ «Коллект Центр» на підставі договору відступлення (купівлі-продажу) права вимоги № 10-01/2023 від 10 січня 2023 року, в тому числі і за договором №011/7686/119630 від 05.02.2013, укладеним з відповідачем.

Позивач вказує, що відповідач не виконав умови кредитного договору, у зв`язку з чим у останнього виникла заборгованість, яка становить 25620,31 грн, з яких: 17900,85 грн заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту), 24852,31 грн заборгованість за нарахованими відсотками на дату відступлення права вимоги, 2107,92 грн інфляційні збитки та 3% річних в розмірі 546,98 грн.

Заборгованість не погашена ні на рахунок попередніх кредиторів, ні на рахунок позивача, що й стало підставою для звернення до суду із вимогами про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором №011/7686/119630 від 05.02.2013 в розмірі 25620,31 грн, а також 2422,00 грн судового збору та 13000,00 грн витрат на правничу допомогу.

01.10.2025ухвалою Переяславськогоміськрайонного судуКиївської областівідкрито провадженняв данійсправі тапризначено справудо розглядуза правиламиспрощеного позовногопровадження безповідомлення сторінза наявнимиу справіматеріалами враховуючи,що відповідачему позовнійзаяві вказанафізична особа,яка неє суб`єктомпідприємницької діяльності.

Відповідачу було направлено ухвалу суду про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви з додатками, які повернулись до суду з відміткою на повідомленні про вручення поштового відправлення «адресат відсутній з вказаною адресою».

З метою належного повідомлення відповідача про розгляд справи, та обговорення питання підсудності справи, було вирішено перейти до розгляду даної цивільної справи в порядку спрощеного провадження з викликом (повідомленням) сторін та проведення судового засідання, яке призначене на 03.12.2025, про що повідомити сторони шляхом надання оголошення про дату і час судового засідання на сайті «Судова влада України».

В силу частини 11, 12 статті 128 ЦПК України, ОСОБА_1 вважається повідомленою про дату і час розгляду справи належим чином.

Від відповідача не надходило до суду відзиву на позов. Не надходило також від ОСОБА_1 і будь яких заяв або клопотань.

Позовна заява ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором не може бути розглянута судом за правилами цивільного судочинства, з наступних підстав.

Звертаючись до суду, ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» в позовній заяві не вказали, що відповідач ОСОБА_1 виступає стороною в зобов`язальних правовідносинах, як фізична особа підприємець, звертаючись до відповідача, як до фізичної особи, про що зазначено по змісту позовної заяви.

Те ж саме слідує з розрахунку заборгованості, що долучено позивачем, як розрахунок заборгованості по картковому кредиту ОСОБА_1 .

З приводу відступлення права вимоги, з позовної заяви та додатків до неї вбачається, що 20 вересня 2021 року між АТ «Райффайзен банк» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір відступлення права вимоги №114/2-19F, відповідно до якого АТ «Райффайзен банк» відступило право вимоги ТОВ «Вердикт Капітал» за договорами кредиту, в тому числі і за договором №011/7686/119630 від 25 лютого 2013 року.

В свою чергу, ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги за кредитними договорами, в тому числі за договором №011/7686/119630 від 25 лютого 2013 року на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» уклавши договір факторингу №10-01/2023 від 10.01.2023.

За витягами з реєстрів боржників, які додані до позову, зокрема: від 17.02.2020 до договору відступлення права вимоги №114/2-19F та до договору факторингу №10-01/2023 від 10.01.2023, боржник ОСОБА_1 вказана, як фізична особа, без зазначення такої ознаки боржника як фізична особа-підприємець.

Представником позивача ОСОБА_2 ,суду наданідодаткові поясненняпо справі№373/2550/25,в якихвона наголошуєпро фактукладення кредитногодоговору сторонамиякого є ОСОБА_1 таАТ «РАФФАЙЗЕНБАНК» тапідтвердження виконанняумов договоруБанку,що підтверджуєтьсявиписками збанківського рахунку,доданими допозовної заяви.Просила задовольнитизаяву.При цьомув додатковихпоясненнях,як ів позовнійзаяві невказано,що ОСОБА_1 виступала стороноюкредитного договору№011/7686/119630 від 25 лютого 2013 року укладеного з АТ «РАФФАЙЗЕН БАНК», саме як фізична особа підприємець, а договір кредитування має цільове призначення - з метоюфінансування господарської(підприємницької)діяльності Позичальника.

При підготовці до розгляду справи, судом встановлено наступне.

25 лютого 2013 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та відповідачем ОСОБА_1 , як фізичною особою підприємцем, в письмовій формі було укладено кредитний договір №011/7686/119630. Договір підписаний власноручно відповідачем.

Відповідно до умов договору, банк відкрив позичальнику поточний рахунок та надав кредитну лінію з максимальним лімітом 100 000 грн, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за його користування.

Згідно із п.п.1.2, 1.3 Договору, дата початку кредитування день підписання Договору (05.02.2013), дата закінчення - 05.02.2015 (24 місяці).

Кредит є цільовим та надається з метою фінансування господарської (підприємницької) діяльності Позичальника (п. 1.4 Договору).

Кредитний договір №011/7686/119630 є Договором змішаної форми та містить елементи кредитного Договору та Договору відкриття банківського рахунку (п. 1.7 Договору).

Проценти за користування кредитом встановлені у виді фіксованої процентної ставки яка становить 30% річних ( п. 2.1 Договору).

Нарахування процентів здійснюється на щоденний залишок заборгованості по кредиту (п. 2.3 Договору).

31січня 2013 року відповідач також підписав: заяву анкету на встановлення кредитного ліміту до поточного рахунку Кредитної картки для фізичної особи підприємця.

Ухвалою суду від 01.12.2025 було задоволене клопотання представника позивача та було постановлено проводити судове засідання в цивільній справі №373/2550/25 призначене на 03.12.2025 за участі Кондрат Людмили Геннадіївни, яка діє в інтересах ТОВ КОЛЛЕКТ ЦЕНТР, в режимі відеоконференцзв`язку поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів адвоката.

03.12.2025 представник позивача не змогла взяти участь в режимі відеоконференцзв`язку з технічних причин.

В силу ч. 5 ст. 212 ЦПК України, ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, його представник, який подав відповідну заяву.

Висновки суду.

За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

За вимогами частини першої статті 18 Закону України від 02 червня 2016року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів»суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яка в силу положень статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне, а по-друге - суб`єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

Критеріями розмежування між справами цивільного та господарського судочинства є одночасно суб`єктний склад учасників процесу та характер спірних правовідносин.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 906/277/18 (провадження № 12-300гс18) вказано, що «до 15 грудня 2017 року - дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін доГосподарського процесуального кодексу України,Цивільного процесуального кодексу України,Кодексу адміністративного судочинства Українита інших законодавчих актів» від 3 жовтня 2017 року - існували інші правила щодо юрисдикції господарських судів. Проте у цій справі позивач звернувся до суду у квітні 2018 року, тобто після набрання чинності новою редакцієюГПК України.З дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін доГосподарського процесуального кодексу України,Цивільного процесуального кодексу України,Кодексу адміністративного судочинства Українита інших законодавчих актів» від 3 жовтня 2017 року спір щодо правочину, укладеного для забезпечення виконання основного зобов`язання, належить до юрисдикції господарського суду лише тоді, якщо сторонами основного зобов`язання є тільки юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.

Вид судочинства (цивільне чи господарське) визначається, враховуючи суб`єктний склад сторін основного зобов`язання (постанова ВСУ від 31 жовтня 2018 року у справі № 753/12916/15-ц)».

У даномувипадку доскладу учасниківкредитного Договору від25лютого 2013№011/7686/119630входить АТ«Райффайзен БанкАваль»-юридична особа,як позикодавецьта фізичнаособа підприємець ОСОБА_1 ,як позичальник,тобто спірвиник зправовідносин пов`язанихз наданнямцільового кредитудля фінансуванняпідприємницької діяльності відповідача, у зв`язку з чим до відносин сторін не застосовується Закон України «Про споживче кредитування».

У цій справі позивач звернувся до суду у серпні 2025 року, тобто після набрання чинності новою редакцієюГПК України.

Відповідно до частини 3 статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 19 ЦПК України загальні суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи, зокрема, у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи підприємці.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до частини 1 статті 256 ЦПК України якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі, оскільки дана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а має розглядатись в порядку господарського судочинства.

Розгля справи по суті розпочатий не був.

Щодо судового збору.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7Закону України "Про судовий збір"сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Таким чином, судовий збір в сумі 2422грн 40коп. сплачений позивачем за подання позовної заяви буде повернутий судом в разі звернення представника позивача до суду з відповідним клопотанням.

Керуючись ст.ст.19,255,258,260,353ЦПК України,суд

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у цивільній справі №373/2550/25 за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором закрити.

Роз`яснити позивачу, що за захистом своїх прав йому необхідно звернутись до Господарського суду Київської області.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду в 15-денний строк з дня її проголошення.

Суддя І. О. Опанасюк