Ухвала суду № 132269848, 28.11.2025, Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 159/6571/20

Провадження № 1-кп/159/29/25

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

28 листопада 2025 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області

під головуванням судді ОСОБА_1 ,

з участю:

секретаря судового

засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 (в залі суду),

ОСОБА_6 , ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),

їх захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 (в режимі

відеоконференції),

ОСОБА_11 (в залі суду),

розглянувши в залі судових засідань Ковельського міськрайонного суду Волинської області у відкритомусудовомузасіданні кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12020030000000168 від 23.04.2020 року, про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Дарівка Ковельського району Волинської області, українця, громадянина України, проживаючого по АДРЕСА_1 , в силу вимог ст. 89 КК України раніше не судимого,

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Хмельницького Хмельницької області, українця, громадянина України, зареєстрованого по АДРЕСА_2 , фактично проживаючого по АДРЕСА_3 , раніше неодноразово судимого, останній раз 05.08.2013 року вироком Хмельницького міського суду Хмельницької області, який 17.03.2015 року змінено Верховним судом, за ч. 1 ст. 14 п.п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років, 04.05.2017 року звільненого по відбуттю строку покарання,

у вчиненні ними кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України,

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Ковеля Волинської області, українця, громадянина України, проживаючого по АДРЕСА_4 , раніше неодноразово судимого, останній раз 17.04.2015 року вироком Ковельського міськрайонного суду Волинської області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців,

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця с. Смоліне Маловичківського району Луганської області, українця, громадянина України, проживаючого по АДРЕСА_5 , раніше неодноразово судимого, останній раз 11.12.2019 року вироком Київського районного суду міста Одеси за ч. 4 ст. 187 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років 2 місяці з конфіскацією майна, звільненого по відбуттю строку покарання на підставі абз. 1 ч. 5 ст. 72 КК України,

у вчиненні ними кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 342 КК України, -

в с т а н о в и в :

В провадженні Ковельського міськрайонного суду Волинської області перебуває вказане вище кримінальне провадження.

Постановою першого заступника керівника Волинської обласної прокуратури ОСОБА_12 від 29.10.25 змінено групу прокурорів і старшого прокурора групи у даному кримінальному провадженні, визначивши її у складі, з поміж інших прокурорів, прокурора Ковельської окружної прокуратури ОСОБА_3 .

Обвинуваченим ОСОБА_4 заявлено про відвід прокурора ОСОБА_3 від участі в даному кримінальному провадженні. Заява про відвід обґрунтована тим, що зазначений прокурор працював в Маневицькій прокуратурі, де під його керівництвом працювала дружина потерпілого в даному кримінальному провадженні ОСОБА_13 . Крім цього, в той час в нього були особисті контакти з прокурором ОСОБА_3 , які завершились неприязними відносинами.

Крім цього, обвинуваченим ОСОБА_7 також заявлено про відвід прокурора ОСОБА_3 від участі в даному кримінальному провадженні. Така заява обґрунтована тим, що даний прокурор, ознайомившись з матеріалами кримінального провадження, побачив численні порушення при проведенні досудового розслідування, однак, попри це, продовжує підтримувати безпідставне обвинувачення.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні підтвердив ту обставину, що дружина потерпілого ОСОБА_13 приблизно в 2014-2015 роках працювала в його підпорядкуванні в Маневицькій прокуратурі Волинської області. Категорично заперечив проти особистих контактів з обвинуваченим ОСОБА_4 .

Суд, заслухавши прокурора, інших учасників судового засідання, які не вбачали підстав для відводу прокурора, або при вирішенні цього питання покладались на розсуд суду, прийшов до наступних висновків.

Згідно вимог ч. 1 ст. 77 КПК України, прокурор не має права брати участь у кримінальному провадженні, якщо він, з поміж іншого, особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.

Наведені в усних заявах обвинувачених про відвід прокурора обставини ніяким чином не можуть викликати обґрунтовані сумніви в неупередженості прокурора.

Так, перебування дружини потерпілого в прямому підпорядкуванні прокурора ОСОБА_3 понад десять років тому жодним чином не може свідчити про наявність в прокурора будь-якої заінтересованості в результатах розгляду даного кримінального провадження.

Наявність будь-яких особистих контактів/відносин обвинуваченого ОСОБА_4 з прокурором ОСОБА_3 належними доказами не підтверджена, а відтак неприязні відносини між ними також не підтверджені.

Доводи заяви обвинуваченого ОСОБА_7 про відвід прокурора зводяться до його особистого переконання щодо необґрунтованості пред`явленого йому обвинувачення.

Проте, судовий розгляд кримінального провадження якраз спрямований на встановлення фактичних обставин справи, встановлення істини в справі, встановлення наявності/відсутності процесуальних порушень в ході досудового розслідування, встановлення наявності/відсутності винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, тощо.

За логікою обвинуваченого ОСОБА_7 , будь-який прокурор підлягає відводу від участі в даному кримінальному провадженні, що суперечить принципу змагальності в кримінальному процесі.

Таким чином, доводи обвинувачених щодо упередженості та необ`єктивності прокурора є явно надуманими, не підтвердженими відповідними доказами та є їх власною інтерпретацією подій та обставин.

Будь-яких інших вагомих підстав для відводу прокурора, передбачених ст. 77 КПК України, обвинуваченими не наведено та судом не вбачається, а відтак їх заяви про відвід прокурора задоволенню не підлягають.

Керуючись ч. 1 ст. 22, ч. 1 ст. 36, ч. 1 ст. 77, ст. 81 КПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні заяви обвинуваченого ОСОБА_4 та ОСОБА_7 про відвід прокурора ОСОБА_3 , - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти ухвали може бути включено до апеляційної скарги на кінцеве судове рішення.

Повний текст ухвали складено, підписано та проголошено 02 грудня 2025 року.

Головуючий ОСОБА_1