Рішення № 132263194, 13.11.2025, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/15667/25

Провадження № 2-а/522/396/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2025 року Приморськийрайонний суд м. Одеси у складі:

головуючоїсуддіШенцевої О.П.,

при секретаріСафтюк-Панько Б.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесіадміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління патрульної поліції в Одеській області про скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

11 липня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Приморського районного суду міста Одеси з позовом до Головного управління патрульної поліції в Одеській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1ст.121КУпАПв порядкуст. 286 КАС України.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що постановою інспектора його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн. Позивач вважає вказану постанову незаконною і такою, що не відповідає вимогам закону та обставинам справи, оскільки вказана постанова складена з порушенням вимог законодавства, просить вказану постанову скасувати.

Зазначає, що автотранспорт НОМЕР_1 знаходиться у технічно справному стані, з моменту придбання 02.10.2020 року ніяких переобладнань та ремонт не робив, про що містяться дані в реєстрах ТСЦ МВС №5152.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.07.2025 справа передана судді Шенцевій О.П.

14 липня 2025 року ухвалою Приморського районного суду міста Одеси адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління патрульної поліції в Одеській області про скасування постанови залишено без руху.

30 липня 2025 року до суду надійшла заява про долучення до матеріалів справи квитанції про сплату судового збору.

У зв`язку з перебуванням судді у щорічній основній відпустці з 28.07.2025 року по 22.08.2025 року, матеріали заяви отримані безпосередньо суддею 25 серпня 2025 року.

Ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 25 серпня 2025 року відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити з повідомленням (викликом) сторін з призначенням судового засідання.

13 листопада 2025 року позивач звернувся до суду з заявою про розгляд справи за його відсутності.

Верховний Суд у постанові від 01.10.2020 у справі № 361/8331/18 зазначив про те, що якщо учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Відповідно до ч. 4ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 4, 5ст.250 КАС України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі ухвалення рішення, винесеного без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), суд підписує рішення (повне чи скорочене) без його проголошення.

У зв`язку з викладеним, суд доходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача.

Згідно з ч. 4 ст. 229 та ч. 3ст. 268 КАС України, суд доходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутність сторін, без фіксації судового засідання технічними засобами.

Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши докази на підтвердження таких обставин в їх сукупності, доходить до таких висновків.

Судом встановлено, що постановою серії ЕНА №5134281від 03.07.2025 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП, а саме, що 03.07.2025 року, рухаючись по вулиці Євгена Чикаленка у м. Одесі, водій керував транспортним засобом SUBARU FORESTER з державним номерним знаком НОМЕР_1 з встановленим нештатним глушником, що не відповідає конструкції, передбаченій заводом-виробником, чим порушив п. 31.4. ПДР України керування водієм транспортним засобом, технічний стан і обладнання якого не відповідають вимогам стандартів, правил дорожнього руху і технічної експлуатації.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Зазначене рішення суб`єкта владних повноважень наразі є предметом оскарження.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Згідно положень ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Згідно з п. 2 Розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейським матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачена в тому числі ч. 1ст. 121 КУпАП, виносяться на місці вчинення адміністративного правопорушення. Поліцейські розглядають справи про адміністративні правопорушення, визначені у статті 222 КУпАП.

Пунктом 1.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (зі змінами та доповненнями) передбачено, що ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Згідно з п. 1.9. ПДР, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до пункту 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року за № 1395 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року, № 1408/27853, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Згідно з пунктом 1статті 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Стаття 69 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Частиною 1 статті 121 КУпАП передбачено накладення адміністративного стягнення за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до наказу № 534 від 13.10.2008 року МВС України «Про затвердження Порядку здійснення контролю за технічним станом колісних транспортних засобі під час їх експлуатації» на автомобільних дорогах і вулицях можуть бути перевірені КТЗ незалежно від їх призначення, місця реєстрації та належності, крім автомобілів: швидкої медичної допомоги, оперативних та аварійно-рятувальних служб, військових і дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав, а також тих, що рухаються в колонах.

За результатами перевірки складається Акт перевірки технічного стану колісного транспортного засобу (далі - Акт перевірки) за формою, наведеною у додатку до цього Порядку, копія якого надається водієві КТЗ.

Однак, Акт перевірки відповідачем не складався, доказів зворотнього до матеріалів справи не надано.

Висновок експерта у матеріалах справи відсутній.

Відповідно до вимог статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, обов`язок доказування у цьому випадку про те, що на автомобілі встановлено нештатний глушник, що не відповідає конструкції, передбаченій заводом-виробником, покладено на відповідача.

Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 20.02.2019 р. по справі № 524/9843/16-а.

Таким чином, з оскаржуваної постанови не вбачається, як саме поліцейський встановив, що конструкція цього транспортного засобу не відповідає конструкції, передбаченій заводом-виробником.

Отже, суд дійшов до висновку, що правомірність винесення постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121КУпАП відповідачем не доведено.

Оскільки представник відповідача не подав суду доказів, то суд при розгляді даного позову виходить з того, що такі докази події та докази порушення водієм ПДР України відсутні. Таким чином, при розгляді даного позову суд виходить з того, що посадова особа, яка притягла позивача до адміністративної відповідальності, не виконала вимоги закону щодо збирання доказів, фіксування доказами адміністративного порушення, доведення складу та події адміністративного правопорушення.

Таким чином, з огляду на предмет спору у цій справі, доведення вчинення особою адміністративного правопорушення належними та допустимими доказами законодавством покладено на суб`єкта владних повноважень, про що також наголошено в постанові Верховного Суду від 08.07.2022 року у справі №177/525/17.

В постанові Верховного Суду від 27.06.2019 у справі № 560/751/17, яка відповідно до ч. 5ст. 242 КАС Україниє обов`язковою для врахування судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, також звертається увага на те, щообов`язок доказування правомірності накладення адміністративного стягненняна позивача в даній категорій справ, відповідно до ч. 2ст. 77 КАС Українипокладений на відповідача, -суб`єкта владних повноважень.

Відтак, суд дійшов висновку про відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 121 КУпАП.

Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно до ч. 1 ст. 245 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №5134281від 03.07.2025 року та закриття справи про адміністративне правопорушення.

На підставі вище викладеного, керуючись ст. ст.251,252,280,288,293 КУпАП, ст. ст. 2, 5,6, 9, 12, 19, 72-78, 90,132, 134, 241-251, 255,286, 295 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 доГоловного управлінняпатрульної поліціїв Одеськійобласті проскасування постанови - задовольнити.

Постанову серії ЕНА №5134281від 03.07.2025 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.121 КУпАП - скасувати, а справу про адміністративне правопорушення - закрити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: