Ухвала суду № 132260823, 30.10.2025, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/26473/14-ц

Провадження № 6/761/746/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Саадулаєва А.І.,

за участю секретаря Лишняк А.О.,

від заявника: ОСОБА_1 ,

розглянувши заяву ОСОБА_2 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, заінтересовані особи: ОСОБА_3, державний виконавець Шевченківського ВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ),

в с т а н о в и в:

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшла заява ОСОБА_2 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, заінтересовані особи: Публічного акціонерного товариства «Банк Форум», ОСОБА_3 , державний виконавець Шевченківського ВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ).

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями передано до провадження судді Саадулаєву А.І.

Протокольною ухвалою суду від 04.09.2025 заінтересовану особу Публічне акціонерне товариство «Банк Форум» виключено із учасників справи, оскільки 04.07.2019 ПАТ «Банк Форум» було ліквідовано Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.

В обґрунтування заяви зазначив, що станом на день подачі даної заяви, зобов`язання за кредитним договором № 0488/07/01-СL від 04.12.2007 припинилося 19.09.2016, оскільки новий кредитор ОСОБА_3 зареєстрував за собою право власності на квартиру АДРЕСА_1 , внаслідок завершення позасудового врегулювання на підставі положень Закону України «Про іпотеку». У зв`язку з наведеними обставинами, є всі підстави для визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого листа виданого Шевченківського районного суду міста Києва 12.02.2015 по справі № 761/26473/14-ц відносно ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Представник заявника у судовому засіданні вимоги заяви підтримав та просив задовольнити.

Інші особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з`явились, своїх представників до суду не направили, про дату, час і місце судового розгляду повідомлялись належним чином у встановленому законом порядку, причин неявки не повідомили, а тому, суд вважає за можливе розглянути питання про заміну стягувача у виконавчому листі за відсутності вказаних осіб.

Суд, заслухавши пояснення представника заявника, дослідивши письмові докази, дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ч. 2 ст. 432 ЦПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Відповідно до ч. 3 ст. 432 ЦПК України суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання.

Судом встановлено, що 04.12.2007 між Акціонерним комерційним банком «Форум» (Банк) та ОСОБА_2 (Позичальник, надалі по тексту - ОСОБА_2 ) було укладено кредитний договір № 0488/07/01-СL.

Відповідно до п. 1.1. Банк відкриває Позичальнику відновлювальну кредитну лінію на споживчі цілі з лімітом кредитування 800 000 (вісімсот тисяч) грн.

Пунктом 2.1. передбачено, що забезпеченням поверненням кредитних коштів, сплати процентів за користування та можливої неустойки (штраф, пеня) є: двокімнатна квартира, загальною площею 47,90 кв.м. житловою - 23,80 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Окрім того, 04.12.2007 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чернокур О.М. посвідчено іпотечний договір між Акціонерним комерційним банком «Форум» (Іпотекодержатель) та ОСОБА_2 (Іпотекодавець).

В подальшому 03.09.2014 Публічне акціонерне товариство «Банк Форум» (надалі по тексту ПАТ «Банк Форум») (є правонаступником Акціонерного комерційного банку «Форум») звернулося до Шевченківського районного суду м. Києва з позовною заявою про стягнення заборгованості за кредитним договором до ОСОБА_2

05.11.2014 Шевченківський районний суд м. Києва ухвалив заочне рішення, яким позовні вимоги були задоволені та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Банк Форум» заборгованість за кредитним договором у сумі 385 229 грн. 08 коп. Рішення набрало законної сили.

12.02.2015 Шевченківським районним судом м. Києва було видано виконавчий лист № 761/26473/14-ц.

30.04.2015 старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Петрусенко Г.О. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_2.

29.01.2016 між Публічним акціонерним товариством «Банк Форум» (Первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Морган Кепітал» (Новий кредитор) було укладено договір про відступлення права вимоги № 47-Ф.

29.01.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Морган Кепітал» (Первісний кредитор) та ОСОБА_3 (Новий кредитор) було укладено договір про відступлення права вимоги.

03.02.2016 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Русанюком 3.3. посвідчено договір про відступлення прав за іпотечним договором, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чернокур О.М. 04.12.2007 за реєстровим № 4436к. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Морган Кепітал» та ОСОБА_3 . Тобто, новим іпотекодержателем став ОСОБА_3 .

Враховуючи той факт, що Боржником не виконувалися зобов`язання за Кредитним договором, не здійснювалося погашення заборгованості, новий кредитор ОСОБА_3 звернув стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття права власності, що підтверджується інформаційною довідкою № 87225809 від 16.05.2017, в якій зазначено, що 19.09.2016 за ОСОБА_3 зареєстровано право приватної власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

Звертаючись до суду з даною заявою, заявник, як на підставу для її задоволення посилається на те, що ним, як боржником не виконувалися зобов`язання за Кредитним договором, та оскільки не здійснювалося погашення заборгованості, новий кредитор ОСОБА_3 звернув стягнення на предмет іпотеки, шляхом набуття права власності на квартиру АДРЕСА_1 , внаслідок завершення позасудового врегулювання на підставі положень Закону України «Про іпотеку».

Отже, як зазначає заявник, здійснене ОСОБА_3 звернення стягнення на предмет іпотеки, шляхом набуття права власності на нього, припиняє виконання зобов`язання боржника за договором, за невиконання яких було стягнуто заборгованість у цивільно-правовому спорі та видано виконавчий лист Шевченківським районним судом м. Києва по справі № 761/26473/14-ц від 12.02.2015, а тому вважає, що вказаний виконавчий лист є таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року.

За змістом ч. 1, 2 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Зі змісту вказаних норм Закону слідує, що особа може виконати рішення суду добровільно до моменту надходження виконавчого листа до державного або приватного виконавця та відкриття виконавчого провадження. Отже, добровільне виконання рішення має місце лише поза межами виконавчого провадження.

При цьому, Закон України «Про виконавче провадження» не передбачає надання боржнику строку на добровільне виконання рішення суду з моменту відкриття виконавчого провадження, а тому добровільне виконання виконавчого документа можливе лише до моменту відкриття виконавчого провадження та вчинення виконавчих дій.

Відповідно до ч. 2 статті 432 ЦПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Аналіз змісту вищезазначеної правової норми свідчить про те, що можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню передбачена, якщо він виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом, проте наявними є обставини, які виключають необхідність проведення виконавчих дій за цим виконавчим документом.

Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (відсутність у боржника обов`язку), зокрема, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання, та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання тощо.

Однак, перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістом статті 432 ЦПК України, не є виключним, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій нормі процесуального права.

У цьому випадку саме на суд покладено обов`язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.

Такі висновки містяться у постанові Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі № 2-4671/11.

Згідно з ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Так, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, поєднанням боржника і кредитора в одній особі (ст. 599-601, 603-606 ЦК України).

Отже, матеріально-правовою підставою для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є сплата боргу поза межами виконавчого провадження, у зв`язку з чим, у боржника відсутній обов`язок з виконання виконавчого листа, виданого на підставі судового рішення.

У разі, якщо виконання зобов`язання за судовим рішенням відбулося в межах виконавчого провадження, стягувач має право подати до виконавця письмову заяву про повернення виконавчого документа, на підставі якої виконавець виносить постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Однак, сплата боржником боргу, яка відбулась вже у відкритому виконавчому провадженні, не може бути підставою для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

З урахуванням вищезазначеного, суд не приймає до уваги наведені заявником у заяві доводи про те, що припинення обов`язку боржника за виконавчим документом у зв`язку із тим, що новий кредитор звернув стягнення на предмет іпотеки, шляхом набуття права власності на нього, є достатньою підставою для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, оскільки погашення заборгованості відбулось під час здійснення виконавчих дій з примусового виконання судового рішення, що може слугувати підставою для повернення виконавчого документу у разі надходження відповідної заяви стягувача, закінчення виконавчого провадження на підставі повного фактичного виконання судового рішення у разі наявності відповідних доказів, проте не може бути підставою для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Жодних інших, визначених ст. 432 ЦПК України підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню заявником не зазначено.

За таких обставин, оскільки судом не встановлено передбачених ч. 2 ст. 432 ЦПК України підстав, за наявності яких виконавчий лист може бути визнаний таким, що не підлягає виконанню, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви.

Керуючись ст. 259, 160, 173, 170, 432 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_2 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, заінтересовані особи: ОСОБА_3, державний виконавець Шевченківського ВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) - залишити без задоволення.

Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15-ти днів з дня проголошення ухвали.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 261 ЦПК України.

Повний текст ухвали складено та підписано 03.11.2025.

Суддя: