Рішення № 132249977, 02.12.2025, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/13856/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попова В.Ф., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю НЬЮ АВТО до Одеської митниці, третя особа ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови,

встановив:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою до Одеської митниці, третя особа ОСОБА_1 , в якій позивач просить:

- визнати протиправною та скасувати картку відмови №UA500080/2025/000046 в прийнятті митної декларації, прийняту Одеською митницею;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товару №UA500080/2025/000013/2 від 17.02.2025, прийняте Одеською митницею.

Одеською митницею заявлено клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін, яке обґрунтовано тим, що розмір скорегованої митної вартості становить 46904,54 грн., а обставини по справі потребують надання усних пояснень, бажають брати участь у досліджені доказів, виступити зі вступним словом, ставити питання та надавати відповіді, міркування.

Суд відхиляє заявлене клопотання, оскільки предметом спору у цій справі є митне оформлення товару яке здійснювалось на підставі електронних митних декларацій, письмових документів наданих позивачем до митного органу. В подальшому, контактування позивача з митними органом щодо розмитнення товару, в тому числі прийняття картки відмови, корегування митної вартості відбувалась через електронний кабінет.

У цій справі, сторони у своїх заявах по суті, а саме - у позовній заяві, відзиві, обґрунтовують свої правові позиції посилаючись на первинні документи які є ідентичними та наявні у обох сторін і які надані суду. Інших письмових доказів вже не може бути надано в силу їх відсутності. Таким чином, кожна зі сторін детально виклала свою правову позицію по суті спору, а також по кожному письмовому доказу, що виключає потребу їх дослідження безпосередньо в судовому засіданні.

Суд зазначає, що викладення своєї позиції митним органом письмово у відзиві, запереченнях, не обмежує можливості викласти її ґрунтовно, а тому проголошення такої ж позиції в судовому засіданні усно зі вступним словом та шляхом зачитування відзиву, не є на думку суду переконливим аргументом для слухання справи в судовому засіданні.

Розгляд справи у письмовому провадженні є однією із форм здійснення судочинства і не позбавляє сторони заявляти клопотання по справі у письмовому вигляді, не зменшує обсяг дослідження доказів та не впливає на їх оцінку судом.

Жодних клопотань у цій справі окрім даного, сторонами не заявлено, справа є незначної складності, а тому її розгляд у письмовому провадженні не впливає на доступ до правосуддя та не обмежує права сторін.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що 04.03.2024 року між ТОВ «НЬЮ АВТО» та компанією BEXHILL AUTO TRADING INC. (USA) (Продавець) укладено контракт поставки транспортних засобів №20-06/2024. Для здійснення митного оформлення товару була подана митна декларація №25UA500080001465U2 від 14.02.2025, надані документи на підтвердження заявленої митної вартості товару за першим методом - за ціною договору. Відповідачем за результатами опрацювання поданих МД та документів винесена картка відмови та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів. Не погоджуючись з рішенням митного органу, позивач подав нову МД за якими товар був випущений у вільний обіг під гарантійні зобов`язання. Такі рішення є протиправними, оскільки надали всі необхідні документи для митного оформлення за основним (першим) методом - за ціною договору (контракту). Просять задовольнити позовні вимоги.

Відповідачем надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого позовні вимоги не визнали та зазначили, що під час здійснення митного оформлення за митною декларацією №25UA500080001465U2 від 14.02.2025, було опрацьовано інформацію, що міститься у поданих до митного оформлення документах та встановлено, що в них містяться розбіжності, вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у Рішеннях про коригування митної вартості товарів. Оскільки в поданих документах містяться розбіжності та не міститься всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, були прийняті обґрунтовані рішення про коригування митної вартості та картка відмови. Просять відмовити у задоволенні позовних вимог.

Судом встановлені такі обставини по справі.

20.06.2024 між ТОВ «НЬЮ АВТО» та компанією BEXHILL AUTO TRADING INC. (USA) (Продавець) укладено контракт поставки транспортних засобів №20-06/2024.

Відповідно до п. 1.1 Контракту поставки, Продавець зобов`язується передати у власність Покупцеві транспортні засоби, що належать йому на праві власності, а Покупець зобов`язується прийняти транспортні засоби та сплатити їх вартість.

26.11.2024 між ТОВ «НЬЮ АВТО» (комісіонером) та Вороною Василем Ільковичем (комітентом) укладено договір комісії №55875 (надалі - Договір комісії).

Відповідно до п. 1.1 Договору комісії, комісіонер зобов`язується за дорученням комітента за винагороду вчинити від свого імені за рахунок комітента правочини щодо купівлі транспортного засобу, оплати рахунків, обов`язкових платежів, організації його перевезення під митним контролем в Україну, проходження сертифікації, реєстрації транспортного засобу та передачі його комітенту.

Згідно з умовами інвойсу №1852 від 26.11.2024, ціна товару узгоджена сторонами на умовах СРТ CHORNOMORSK відповідно до «ІНКОТЕРМС» 2020 та на виконання Контракту поставки Продавець відвантажив на користь Покупця товар.

Декларантом позивача для здійснення митного оформлення товару до Одеської митниці подана митна декларація (МД) № 25UA500080001465U2 від 14.02.2025, відповідно до якої за умовами поставки CPT на митну територію України надійшов товар ТОВ «НЬЮ АВТО», а саме: легковий автомобіль, такий що використовувався - 1шт. Торгівельна марка AUDI, модель - A6.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією (МД) № 25UA500080001465U2 від 14.02.2025 позивачем подані документи, які зазначені у графі 44 МД, а саме:

- Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №1852 26.11.2024;

- Автотранспортна накладна (Road consignment note) №4020212 04.02.2025;

- Декларацiя про походження товару (Declaration of origin) №1852 26.11.2024;

- Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_1 22.07.2024;

- Висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями №62-02 06.02.2025;

- Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №20-06/2024 20.06.2024;

- Внутрішній договір (контракт) комісії №55875 26.11.2024;

- Паспорт громадянина України з відміткою про реєстрацію місця проживання в Україні;

- Акт фіз.огл б\н 06.02.2025;

- Довідка №2025-03274 05.02.2025;

- Заява б\н 06.02.2025.

На повідомлення митного органу про необхідність надати додаткові документи Позивачем було надано коносамент (Bill of Lading №SELE67594800). У своєму електронному повідомленні від 17.02.2025 декларант зазначив, що надав вичерпний перелік документів.

Під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) № 25UA500080001465U2 від 14.02.2025 встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності та не містяться всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500080/2025/000013/2 від 17.02.2025, а саме:

«В інвойсі продавець зазначає, що доставка автомобіля в Україну коштує 1600Дол.США, що, за наявною у митного органу інформацією, - може відповідати тільки вартості морського перевезення від порту Incheon Korea (KR) до порту розвантаження (згідно даних CMR) Constanta (RO). Отже, вантажно - розвантажувальні роботи в порту Constanta (RO), транспортно-експедиційне обслуговування за межами України і вартість доставки до кордону України,- не враховані при декларуванні митної вартості товару.

У випадку якщо покупець бажає, то він може самостійно вжити заходів до забезпечення страхування вантажу. Документи про наявність або відсутність витрат на страхування товарів покупцем до кордону України не надано.

У висновку експерта в розділі «Перелік документів і даних» в п.9 зазначено, що визначення технічного стану автомобіля експертом проводилося на підставі даних, наданих замовником дослідження транспортного засобу.

Таким чином у митного органу виникають сумніви щодо достовірності поданих документів та заявлених декларантом складових митної вартості.»

Відповідачем прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500080/2025/000046.

ТОВ «НЬЮ АВТО» з рішеннями про коригування митної вартості товарів та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення не погоджується, вважає їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Вирішуючи питання про правомірність прийнятого відповідачем рішення про коригування митної вартості товару, суд враховує такі приписи діючого законодавства.

Відповідно до ч. 3 ст. 318 МК України, митний контроль передбачає мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Статтею 49 МК України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами 4 та 5 ст. 58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Відповідно до ч. 2 ст. 52 МК України декларант який заявляє митну вартість товару зобов`язаний подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Відповідно до п.6 ст. 54 МКУ, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Стаття 57 МК України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю.

До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.

Згідно з ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Частиною 2 встановлений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, статтею 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: (далі йде їх перелік).

Також, згідно з частиною 6 вищевказаної статті, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином, витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Як встановлено у цій справі, при декларуванні товару позивач визначив його митну вартість виходячи саме з ціни угоди, що підлягала сплаті згідно до умов контракту, інвойсу та інших документів постачальника.

Однією з підстав коригування митної вартості, митним органом зазначено, що вантажно - розвантажувальні роботи в порту Constanta (RO), транспортно-експедиційне обслуговування за межами України і вартість доставки до кордону України, - не враховані при декларуванні митної вартості товару, оскільки за наявною у митного органу інформацією доставка автомобіля в Україну за 1600 дол.США може відповідати тільки вартості морського перевезення від порту Incheon Korea (KR) до порту розвантаження.

Позивач спростовуючи зазначене вказує, що задекларований товар на виконання Контракту поставки поставлявся відповідно до інвойсу №1852 від 26.11.2024, на умовах поставки СРТ CHORNOMORSK відповідно до «ІНКОТЕРМС» 2020 та за ціною товару - 4 740,00 доларів США (вартість товару і його доставки). Відповідно до правил Інкотермс 2020 термін СРТ (Carriage Paid То (...named place of destination) фрахт/перевезення оплачені до (... назва місця призначення) означає, що продавець доставить товар названому йому перевізнику. Крім цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Це означає, що покупець бере на себе всі ризики втрати чи пошкодження товару, як і інші витрати після передачі товару перевізнику. За умовами СРТ на продавця покладається обов`язок щодо митного оформлення товару для експорту. За правилами поставки на умовах СРТ, витрати на доставку товару покладаються на продавця товару. Таким чином, згідно з умовами Контракту поставки витрати за перевезення Товару до порту призначення покладались на продавця - компанію BEXHILL AUTO TRADING INC. і були включені у його ціну.

Суд вважає переконливими обґрунтуваннями позивача як щодо умов поставки так і його вартості. Подані Позивачем до Одеської митниці документи для митного оформлення товару містили відомості про умови поставки товару, його асортимент, кількість, а ціна імпортованого Товару включала в себе витрати на його транспортування (доставку) та не підлягала коригуванню за правилами, визначеними ч. 10 ст. 58 МК України. Таким чином, Позивачем при здійсненні митного оформлення Товару подано всі необхідні документи для підтвердження заявленої митної вартості Товару.

В той же час, відповідач у своєму рішенні лише ставить під сумнів вартість транспортних послуг та припускає, що вони можуть бути більшими не наводячи будь яких доказів чи аргументів.

У зв`язку з чим, суд повністю відхиляє такі висновки митного органу.

Щодо ненадання документів про наявність або відсутність витрат на страхування товарів, позивач зазначив, що страхування товару не здійснювалось.

Верховний Суд у постанові від 18.01.2018 у справі №814/1204/15 зазначив, що якщо декларант заявляє, що страхування не здійснювалось, він не має доводити цього факту, декларант має підтвердити лише ті факти, які на його думку пов`язані із витратами та входять до митної вартості товару. Натомість, якщо митниця стверджує, що страхування все ж таки здійснювалось та вартість страхування повинна включатись до вартості товару, митниця повинна довести цей факт, чого у даному випадку зроблено не було. Також, необхідно наголосити, що обов`язковість страхування за договорами на умовах поставки СРТ відсутня, адже відповідно до умов СРТ у покупця немає обов`язку перед продавцем щодо укладення договору страхування. При цьому, страхування може бути здійснено продавцем, покупцем, ними двома, або зовсім не здійснюватися. Отже, термін СРТ передбачає можливість, а не обов`язок страхування товару.

Таким чином,суд зазначає, що витрати на страхування не можуть входити до митної вартості товару у даному випадку і не підлягають врахуванню під час визначення суми митних платежів, що підлягають сплаті.

Верховний Суд у постанові від 03.12.2020 у справі N 810/2749/16 зазначив, що приписи МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Разом з тим, саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

В рішенні зазначено також про те, що декларантом не подані усі документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ, заявлені відомості не підтверджені документально, що не відповідає дійсності, оскільки декларантом надано вичерпний перелік документів відповідно до вимог Митного Кодексу, жодних розбіжностей які б впливали на визначення митної вартості в поданих документах не міститься.

Суд зазначає, що подання вказаних документів є правом декларанта, а не його обов`язком при цьому Відповідачем не наведено належних аргументів, щодо не можливості визначення складових митної вартості за наявності поданих документів.

Цей висновок підтверджується позицією Верховного Суду у постанові від 17.04.2018 по справі № 815/329/17, де суд зазначив, що витребування митницею додаткових документів можливе тільки у разі наявності обґрунтованих сумнівів митниці щодо розбіжностей, наявності ознаки підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари у наданих до митного оформлення документах. При цьому митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Сам факт ненадання декларантом в установлений строк додаткових документів або ж відмови у їх наданні за відсутності оцінки достатності документів, первісно наданих декларантом, на підтвердження ціни угоди щодо товарів, що імпортуються, не є беззаперечною умовою для висновку про відсутність підстав для застосування першого методу визначення митної вартості.

Як вже було зазначено, відповідно до ч. 3 ст. 318 МК України, митний контроль передбачає мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Приписи вказаної статті митним органом порушені, оскільки саме формальний підхід до наданих документів, їх суб`єктивне оцінювання та опрацювання стали причиною прийняття протиправного рішення.

Вивчивши позиції сторін викладені у їх заявах по суті, дослідивши письмові докази надані сторонами та враховуючи приписи діючого законодавства, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню, оскільки позивачем доведені ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.

В той же час, відповідач не надав суду належні та допустимі докази, не навів правові обґрунтування правомірності прийнятого рішення, яке на думку суду не відповідає вимогам зазначеним у ч. 2 ст. 2 КАС України.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач зазначає про те, що обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу з чим суд погоджується, оскільки це вимога закону. Але, на думку суду такий обов`язок виникає тільки за умови неможливості визначення ціни товару на підставі поданих позивачем до митного органу документів. Оскільки суд приходить до висновку, що позивач разом з митною декларацією було подано достатньо документів які в повній мірі відображають ціну товару, то такий обов`язок позивач виконав ще до звернення до суду.

Судові витрати у вигляді судового збору підлягають стягненню на користь позивача.

Керуючись ст. 242- 246 КАС України, суд

вирішив:

Адміністративний позов ТОВ «НЬЮ АВТО» задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500080/2025/000013/2 від 17.02.2025 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500080/2025/000046.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці (код ЄДРПОУ ВП 44005631) на користь ТОВ «НЬЮ АВТО» (65003, Одеська обл., м. Одеса, вул. Отамана Чепіги, буд. 112-Е ЄДРПОУ 45344326) судовий збір у сумі 6056,00 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Попов В.Ф.