Рішення № 132249426, 28.11.2025, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2025 рокусправа № 380/24189/24

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Кузана Р.І. розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Львівська міська рада, ОСОБА_2 , про зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

Залізнична районна адміністрація Львівської міської ради (місцезнаходження: 79022, м. Львів, вул. Виговського, 34, код ЄДРПОУ 04056084) (далі позивач) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) (далі відповідач, ОСОБА_1 ), в якому просить зобов`язати ОСОБА_1 демонтувати огорожу, яка складається з шести цегляних стовпців та металевої сітки довжиною 20,3м, самочинно встановленої між будинками АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 на земельній ділянці Львівської міської територіальної громади.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 10.09.2024 ЛКП «Сяйво» виявлено, що ОСОБА_1 - власниця будинку АДРЕСА_2 , самочинно встановила огорожу на землях комунальної власності міста між будинками по АДРЕСА_3 та АДРЕСА_2 , про що було складено акт. Відповідно до розпорядження Залізничної районної адміністрації № 669 від 11.09.2024 року «Про демонтаж огорожі, самочинно встановленої між будинками АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 », відповідачу рекомендовано в термін до 15.10.20204 демонтувати огорожу, яка складається з шести цегляних стовпців та металевої сітки довжиною 20,3 м, самочинно встановленої між будинками АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 на земельній ділянці Львівської міської територіальної громади. 16.09.2024 ЛКП «Сяйво» попередило відповідача про те, що відповідно до розпорядження Залізничної районної адміністрації від 11.09.2024 № 669 в термін до 15.10.2024 необхідно демонтувати огорожу, яка складається з шести цегляних стовпців та металевої сітки довжиною 20,3м, самочинно встановлену між будинками АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 на земельній ділянці Львівської міської територіальної громади. Рекомендації, викладені в згаданому розпорядженні, відповідач не виконала та не демонтувала огорожу між будинками АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 , про що 31.10.2024 ЛКП «Сяйво» складено відповідний акт. Зазначає, що встановлення згаданої огорожі відбулось з порушенням норм ЗУ «Про благоустрій населених пунктів», ЗУ «Про основи містобудівної діяльності», Правил благоустрою Львівської міської територіальної громади, Положення про порядок влаштування огорож у м. Львові, затвердженого рішенням виконкому Львівської міської ради від 09.09.2011 № 834 та вона підлягає демонтажу враховуючи те, що утримання земель загального користування покладається на органи місцевого самоврядування відповідно до ст. 15 ЗУ «Про благоустрій населених пунктів».

Вказує, що приписами ст. 20 ЗУ «Про благоустрій населених пунктів» та Правил благоустрою Львівської міської територіальної громади, затверджених ухвалою Львівської міської ради № 376 від 21.04.2011 (зі змінами) встановлено, що організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування. Відповідно до пунктів 7, 17 ст. 30 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» до відома виконавчих органів міських рад належать повноваження щодо організації благоустрою населених пунктів, здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів; видачі дозволу на порушення об?єктів благоустрою у випадках та порядку, передбачених законом.

Крім того, згідно з підпунктами 4.1.34, 4.1.35, 4.1.45, 4.1.52 «Положення про Залізничну районну адміністрацію Львівської міської ради», затвердженого рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 01.10.2024 № 1279, до повноважень Залізничної районної адміністрації, окрім іншого, належить: надання дозволів на встановлення огорож, видачу дозволу на порушення об?єктів благоустрою у випадках та порядку, передбачених законодавством України; звернення до судових органів з позовними заявами щодо справ, які виникають у процесі здійснення наданих районній адміністрації повноважень.

Зазначає, що позивачем до моменту звернення до суду з даним позовом було вжито усіх можливих заходів реагування на порушення вимог містобудівного законодавства, законодавства щодо благоустрою населених пунктів, шляхом винесення відповідного розпорядження щодо рекомендації демонтувати самовільну огорожу, так і шляхом притягнення до адміністративної відповідальності відповідача. Просить позов задовольнити.

Ухвалою від 03.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Залучено до участі у справі третіми особами, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Львівську міську раду, ОСОБА_2 .

Відповідач 13.12.2024 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову. Відзив обґрунтований тим, що ОСОБА_1 є власником будинку загальною площею 221,1 кв.м., житловою 111,1 кв.м. по АДРЕСА_4 та земельної ділянки площею 537,0 кв.м. на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 2-ю Львівською держнотконторою від 30.11.1991 за № 10666. Розпорядженням Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради від 26.02.2002 за № 135 видано Свідоцтво на право власності та Технічний паспорт на житловий будинок індивідуального житлового фонду, виготовлений та зареєстрований в БТІ 23.04.2002, реєстраційний № 11644. У технічному паспорті міститься план земельної ділянки і вказано межі та розмір земельної ділянки площею 537,0 м.кв., а також наявність огорожі з металевої сітки на фундаменті. Викопіювання з плану м. Львова М 1:500 з нанесенням червоних ліній та охоронних зон інженерних мереж, видане 27.05.1999 для вирішення питання приватизації земельної ділянки по АДРЕСА_4 , та План границь обмежень і сервітутів земельної ділянки на АДРЕСА_4 від 26.09.2002 підтверджують межі та розмір земельної ділянки площею 537,0 кв.м. З технічного паспорту на житловий будинок індивідуального житлового фонду, виготовлений та зареєстрований в БТІ 23.04.2002 реєстраційний № 11644, плану земельної ділянки М 1:500 по АДРЕСА_4 та плану границь обмежень і сервітутів земельної ділянки на АДРЕСА_4 випливає, що огорожа з металевої сітки на фундаменті між будинками АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 існувала з 2002 року та була відображена на вказаних документах. При цьому в Технічному паспорті від 14.04.2008 відображено те, що межі огорожі між будинками АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 , співпадають із межами, що зазначені у Викопіюванні з плану м. Львова масштабу 1:500 з нанесенням червоних ліній та охоронних зон інженерних мереж, що виданий 27.05.1999 та у Плані границь обмежень і сервітутів земельної ділянки на АДРЕСА_4 від 2008 року. Після одержання копії Технічного паспорту у ЛКП «Сяйво» з 2008 року по 2024 рік не виникало жодних зауважень з приводу розміщення вказаної огорожі між будинками АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 , та відповідно не було ініційовано звернення до Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради.

Вважає, що зазначені дії суб`єкта владних повноважень свідчать про тривале визнання права. Подальше звернення до ОСОБА_1 з приводу демонтажу вказаної огорожі слід трактувати як непослідовність і непередбачуваність дій суб`єкта владних повноважень та відповідно порушення принципу правової визначеності.

Наголошує, що огорожа була збудована у 1999 році та відображена у Плані границь обмежень і сервітутів земельної ділянки на АДРЕСА_4 , і технічному паспорті від 2002 року, що був виданий Розпорядженням Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради від 26.02.2002 та одержаний ЛКП «Сяйво» у 2008 році, тому покликання позивача на Положення про порядок влаштування огорож у м. Львові, затверджене рішенням Львівської міської ради від 09.09.2011 № 834, суперечать принципу правової визначеності і справедливості.

Позивачем не встановлено, що огорожа між будинками АДРЕСА_5 перешкоджає під`їзду автомобілів швидкої медичної допомоги, поліції, пожежної, рятувальної, аварійно-відновлювальної техніки до житлових будинків, обмежувачів швидкості руху автотранспорту тощо та інших визначених споруд у Львівській міській територіальній громаді.

З огляду на наведені обставини відповідач вважає, що відсутні підстави для демонтажу огорожі. Просить в задоволенні позову відмовити повністю.

Треті особи пояснення по суті позову до суду не подали.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Відповідно до свідоцтва про право власності на будинок від 26.02.2002, виданого Залізничною районною адміністрацією Львівської міської ради, та Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №14009742 від 05.12.2013, ОСОБА_1 є власником житлового будинку загальною площею 221,1 кв.м., житловою 111,1 кв.м. по АДРЕСА_4 .

Документів щодо права власності чи права користування ОСОБА_1 на земельну ділянку під вказаним житловим будинком та розмір такої земельної ділянки сторонами суду не надано.

Львівським комунальним підприємством «Сяйво» у зв`язку із зверненням громадянина ОСОБА_3 , що проживає за адресою АДРЕСА_6 , надіслано відповідачу попередження №2-550 від 18.07.2024, в якому запропоновано надати ОСОБА_1 дозвільні документи на частину зайнятої прибудинкової території та встановлення на ній огорожі в термін до 29.07.2024.

У відповідь на вказане попередження ОСОБА_1 22.07.2024 надіслала до юридичного відділу Залізничної районної адміністрації лист, в якому вказала, що право володіння будинком та земельною ділянкою підтверджується: договором купівлі-продажу, посвідченим 2-гою Львівською державною нотаріальною контрою №10666 від 30.11.1991; актом державної технічної комісії про готовність об`єкта закінченого будівництва до експлуатації від 14.10.1999; наказом Департаменту землеустрою та планування забудови міста №1610/547-07 від 20.10.1999; розпорядженням Залізничної районної адміністрації №135 від 26.02.2002 (на підставі якого видано свідоцтво на право власності); технічним паспортом на житловий будинок індивідуального житлового фонду №11644 від 23.04.2002.

Зазначила, що в технічному паспорті міститься план земельної ділянки з її межами та огорожею з металевої сітки на фундаменті. Приватизація земельної ділянки не завершена через ряд об`єктивних та суб`єктивних причин. Зауважила, що звернення громадянина ОСОБА_3 вона розцінює як наклеп та шантаж з метою вирішення власних житлових питань, а мотиви звернення є незрозумілими, оскільки лише в 2024 році у ОСОБА_3 виникли сумніви щодо огорожі, встановленої ще в 1999 році.

Відповідно до акту від 10.09.2024, складеного ЛКП «Сяйво», комісія в складі майстрів дільниці з виходом за адресою АДРЕСА_4 провела обстеження огорожі згаданого будинку. Під час обстеження встановлено, що власник будинку АДРЕСА_7 самочинно встановив огорожу на землях комунальної власності міста між будинками АДРЕСА_7 та АДРЕСА_3 . Огорожа влаштована з 6-ти цегляних стовпців та металевої сітки 20,3 м.

Залізнична районна адміністрація 11.09.2024 прийняла розпорядження №669, відповідно до якого рекомендовано ОСОБА_1 у термін до 15.10.2024 демонтувати огорожу, яка складається з шести цегляних стовпців та металевої сітки довжиною 20,3 м, самочинно встановлену між будинками АДРЕСА_7 та АДРЕСА_3 на земельній ділянці Львівської міської територіальної громади. У разі невиконання ОСОБА_4 вимог розпорядження, ЛКП «Сяйво» зобов`язано до 31.10.2024 підготувати на дати юридичному відділу Залізничної районної адміністрації документи з метою звернення до суду про примусове виконання вимог розпорядження.

ЛКП «Сяйво» надало ОСОБА_1 попередження від 16.09.2024 №2-696, яким повідомило позивача про необхідність виконання вимог розпорядження від 11.09.2024 №669 та, в разі невиконання його вимог, про звернення до суду з позовом про примусове виконання розпорядження.

Вважаючи розпорядження №669 відповідача протиправним, відповідач звернулася за захистом своїх прав до суду з позовом до Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради, в якому просила:

- визнати протиправним Розпорядження Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради №669 від 11.09.2024 «Про демонтаж огорожі, самочинно встановленої між будинками АДРЕСА_7 та АДРЕСА_3 »;

- скасувати Розпорядження Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради №669 від 11.09.2024 «Про демонтаж огорожі, самочинно встановленої між будинками АДРЕСА_7 та АДРЕСА_3 ».

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 22.01.2025 у справі №380/20733/24, яке залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.05.2025, в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Невиконання відповідачем обов`язку щодо демонтажу самочинно встановленої огорожі стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною 3 статті 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР) органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Відповідно до підпункту 7, 17 пункту «а» частини першої статті 30 Закону № 280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні повноваження: організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян; видача дозволу на порушення об`єктів благоустрою у випадках та порядку, передбачених законом.

За змістом підпункту 3 пункту «б» частини 1 статті 31 Закону № 280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження: здійснення в установленому порядку державного контролю за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові відповідних територій; зупинення у випадках, передбачених законом, будівництва, яке проводиться з порушенням містобудівної документації і проектів окремих об`єктів, а також може заподіяти шкоди навколишньому природному середовищу.

Відповідно до частини 3 статті 52 Закону № 280/97-ВР сільська, селищна, міська рада може прийняти рішення про розмежування повноважень між її виконавчим комітетом, відділами, управліннями, іншими виконавчими органами ради та сільським, селищним, міським головою (у тому числі з метою забезпечення надання адміністративних послуг у строк, визначений законом) в межах повноважень, наданих цим Законом виконавчим органам сільських, селищних, міських рад.

Згідно з п.7, 25 ч.4 розділу VII Ухвали №1081 від 08.07.2021 «Про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради» (зі змінами) (в редакції, яка діяла на момент звернення до суду) до повноважень районної адміністрації належить: надання дозволів на встановлення огорож в установленому виконавчим комітетом порядку; звернення до судових органів з позовними заявами, скаргами щодо справ про виселення громадян з жилих приміщень, у яких вони незаконно проживають; визнання осіб такими, які втратили право на користування жилими приміщеннями; з інших справ, які виникають у процесі здійснення наданих районній адміністрації повноважень, забезпечення здійснення працівниками юридичного відділу у судових справах самопредставництва від районної адміністрації.

Крім того, відповідно до підпунктів 4.1.34, 4.1.35, 4.1.45, 4.1.52 Положення про Залізничну районну адміністрацію Львівської міської ради (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), до повноважень Залізничної районної адміністрації належать:

-забезпечення демонтажу самовільно встановлених: обмежувальних паркувальних пристроїв, парканів, тимчасових споруд, обмежувальних паркувальних пристроїв, які перешкоджають під`їзду автомобілів швидкої медичної допомоги, поліції, пожежної, рятувальної, аварійно-відновлювальної техніки до житлових будинків, обмежувачів швидкості руху автотранспорту тощо та інших визначених споруд у Львівській міській територіальній громаді.

-надання дозволів на встановлення огорож в установленому виконавчим комітетом порядку.

-видача дозволу на порушення об`єктів благоустрою у випадках та порядку, передбачених законодавством України.

-звернення до судових органів з позовними заявами, скаргами щодо справ про виселення громадян з жилих приміщень, у яких вони незаконно проживають; визнання осіб такими, які втратили право на користування жилими приміщеннями; з інших справ, які виникають у процесі здійснення наданих районній адміністрації повноважень, забезпечення здійснення працівниками юридичного відділу у судових справах самопредставництва від районної адміністрації.

Таким чином, Залізнична районна адміністрація Львівської міської ради має право звертатися у встановленому порядку до суду із вимогами, які виникають у процесі здійснення наданих районній адміністрації повноважень, зокрема, у разі виявлення фактів самочинного будівництва під час здійснення контролю за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові відповідних територій.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про розмежування земель державної та комунальної власності» до земель комунальної власності територіальних громад сіл селищ, міст передаються, зокрема, усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної власності та земель, віднесених до державної власності; земельні ділянки, на яких розміщені об`єкти нерухомого майна, що є спільною власністю територіальне громади та держави.

Згідно з ст.13 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» об`єктом благоустрою є, зокрема території загального користування та прибудинкові території.

У Правилах благоустрою м. Львова під територією розуміється сукупність земельних ділянок, які використовуються для розміщення об`єктів загального користування, вулиць, провулків у межах населеної пункту. Утримання земель загального користування покладається на органи місцево самоврядування відповідно до ст.15 Закону України «Про благоустрій населені пунктів».

Відповідно до ст.14 згаданого Закону об`єкти благоустрою використовуються відповідно до їх функціонального призначення для забезпечення сприятливих умов життєдіяльності людини на засадах їх раціонального використання охорони з урахуванням вимог правил благоустрою території населених пунктів, інших вимог, передбачених законодавством.

Згідно з ст. 20 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» та Правил благоустрою міста Львова, затверджених ухвалою Львівської міської ради №376 від 21.04.2011, організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом.

Відповідно до положень ст.21 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» до елементів (частин) об`єктів благоустрою належать малі архітектурні форми, до яких належать огорожі. Розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до цього Закону за рішенням власника об`єкта благоустрою з дотриманням вимог законодавства, норм і правил.

Згідно з ч.2 ст.8 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст.22 Закону України «Про основи містобудування» визначено, що планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законом порядку.

Відповідно до п. 19.1.1. Правил благоустрою у м. Львові державний і самоврядний контроль та нагляд за дотриманням законодавства у сфері благоустрою здійснюють також житлово-комунальні підприємства м. Львова.

За порушення вимог законодавства у сфері благоустрою і Правил благоустрою складаються документи, які зобов`язують усунути порушення (припис, вимога тощо), та протоколи про адміністративні правопорушення відповідно до власних повноважень.

На об`єктах благоустрою забороняється виконувати роботи без дозволу в разі, якщо обов`язковість його отримання передбачена законом (ст.16 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»).

Громадяни у сфері благоустрою населених пунктів зобов`язані дотримуватися правил благоустрою території населених пунктів; не порушувати права і законні інтереси інших суб`єктів благоустрою населених пунктів.

Відповідно до п.5.1. рішення № 834 Львівської міської ради від 09.09.2011 «Про затвердження положення про порядок влаштування огорож у м. Львові» особа, яка має намір влаштувати огорожу, повинна отримати дозвіл (розпорядження голови районної адміністрації) на проведення таких робіт, незалежно від форми власності земельної ділянки на якій буде розташована огорожа.

Суд встановив, що спірна огорожа між будинками АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 розміщена відповідачем на земельній ділянці Львівської міської територіальної громади самочинно, без відведення земельної ділянки та без отримання відповідного дозволу. Доказів на спростування такого висновку відповідачем суду не надано.

Залізнична районна адміністрація 11.09.2024 прийняла розпорядження №669, відповідно до якого рекомендовано ОСОБА_1 у термін до 15.10.2024 демонтувати огорожу, яка складається з шести цегляних стовпців та металевої сітки довжиною 20,3 м, самочинно встановлену між будинками АДРЕСА_7 та АДРЕСА_3 на земельній ділянці Львівської міської територіальної громади. У разі невиконання ОСОБА_4 вимог розпорядження, ЛКП «Сяйво» зобов`язано до 31.10.2024 підготувати на дати юридичному відділу Залізничної районної адміністрації документи з метою звернення до суду про примусове виконання вимог розпорядження.

ЛКП «Сяйво» скерувало Семчишин С.М. попередження від 16.09.2024 №2-696, яким повідомило позивача про необхідність виконання вимог розпорядження від 11.09.2024 №669 та, в разі невиконання його вимог, про звернення до суду з позовом про примусове виконання розпорядження.

Відповідно до Акту від 31.10.2024, складеного комісією ЛКП «Сяйво» в складі головного інженера Івашківа В.Т., майстрів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , відповідачем огорожу між будинками АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 не демонтовано.

Під час розгляду справи доказів виконання чи скасування Розпорядження Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради №669 від 11.09.2024 відповідачем до суду не подано.

Суд зауважує, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 22.01.2025 у справі №380/20733/24, яке набрало законної сили, встановлено правомірність Розпорядження Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради №669 від 11.09.2024, відтак таке підлягає виконанню.

Оскільки вимоги, що наведені у Розпорядженні Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради №669 від 11.09.2024 не були виконані відповідачем добровільно, позивач як суб`єкт, що здійснює контроль за утриманням будинків (квартир), що належать громадянам та вживає заходів щодо виявлених фактів самовільного будівництва (погодження, приведення до попереднього стану, демонтажу, тощо) на виконання своїх повноважень звернувся до суду із цим позовом.

Відповідач не надала доказів правомірності розміщення нею огорожі на земельній ділянці комунальної власності, відтак не спростувала доводів позивача щодо необхідності демонтувати таку огорожу.

Підсумовуючи вищевикладене, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо зобов`язання ОСОБА_1 демонтувати огорожу, яка складається з шести цегляних стовпців та металевої сітки довжиною 20,3м, самочинно встановленої між будинками АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 на земельній ділянці Львівської міської територіальної громади.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а суд згідно ст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних у повному обсязі.

Відповідно до ст. 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10,13, 14, 72-77, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити повністю.

Зобов`язати ОСОБА_1 демонтувати огорожу, яка складається з шести цегляних стовпців та металевої сітки довжиною 20,3 м, самочинно встановленої між будинками АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 на земельній ділянці Львівської міської територіальної громади.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяР.І. Кузан