Ухвала суду № 132248422, 01.12.2025, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про зміну способу і порядку виконання судового рішення

01 грудня 2025 року Київ Справа № 640/4515/21

Суддя Київського окружного адміністративного суду Кочанова П.В., розглянувши у письмовому провадженні заяву головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зміну способу і порядку виконання рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) із заявою в якій просить суд:

- змінити спосіб виконання рішення Окружного адміністративного суду м Києва від 25.07.2022 у справі № 640/32309/21 про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити з 01 січня 2018 року перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_2 виходячи з 76 відсотків відповідних сум грошового забезпечення та здійснити виплату пенсії в цьому розмірі з 01 січня 2018 року із врахуванням раніше виплачених сум на користь ОСОБА_1 здійснивши виплату однією сумою, яка не підлягає оподаткуванню у сумі 27 828,96 грн.

Заперечень на заяву про зміну способу та порядку виконання рішення не надходило.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо задоволення заяви, з огляду на таке.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 березня 2021 року по справі № 640/4515/21, адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, будинок 16; код ЄДРПОУ 42098368) про зобов`язання вчинити певні дії - задоволено повністю.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 76% відповідних сум грошового забезпечення до 70% відповідних сум грошового забезпечення під час її перерахунку на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21 лютого 2018 року.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити з 01 січня 2018 року перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 виходячи з 76% відповідних сум грошового забезпечення та здійснити виплату пенсії в цьому розмірі з 01 січня 2018 року із врахуванням раніше виплачених сум.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати по сплаті судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві у розмірі 908, 00 грн. (дев`ятсот вісім гривень).

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 березня 2021 року по справі № 640/4515/21 набрало законної сили 27 травня 2021 року та судом 7 червня 2021 року видано виконавчий лист.

Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 16 серпня 2022 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 640/4515/21 виданого 7 червня 2021 року.

Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 19 вересня 2022 року винесено постанову про накладення штрафу за невиконання рішення суду на боржника Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві у розмірі 5 100 грн.

Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 24 жовтня 2022 року винесено постанову про накладення штрафу за невиконання рішення суду на боржника Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві у розмірі 10 200 грн.

24 жовтня 2022 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) складено та направлено до правоохоронних органів повідомлення про вчинення кримінального правопорушення.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві від 7 вересня 2022 року № 2600-0904-8/112545 за результатом розгляду звернення державного виконавця щодо надання інформації по ВП 69650171 повідомлено, що виплату заборгованості за рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №640/4515/21 з 01.01.2018 по 30.06.2022 в сумі 27 828,96 грн. буде здійснено в межах бюджетних асигнувань виділених на цю мету.

Отже, судом встановлено та підтверджується наданими до суду доказами, що Головним управлінням на виконання рішення суду було проведено перерахунок пенсії та здійснено нарахування коштів у сумі 27 828,96 грн., але вказана заборгованість не була виплачена на користь позивача.

Доказів зворотнього матеріали справи не містять.

Відповідно до частини першої статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Положеннями частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.

Європейський суд з прав людини у справі «Горнсбі проти Греції» наголосив, що, відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію.

Отже, для цілей статті 6 Конвенції стадія виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду».

З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах «Алпатов та інші проти України», «Робота та інші проти України», «Варава та інші проти України», «ПМП «Фея» та інші проти України»), якими було встановлено порушення п. 1 ст. 6, ст. 13 Конвенції та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою статті 129-1 Конституції України.

Отже, обов`язковою складовою судового процесу є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.

Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок.

Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

Згідно статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Статтею 378 КАС України регулюється питання відстрочення і розстрочення виконання, зміна чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Законом України від 21 листопада 2024 року № 4094-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень», який набрав чинності 19 грудня 2024 року, (далі - Закон № 4094-ІХ) внесені зміни до статті 378 КАС України.

Так, абзацом першим частини першої статті 378 КАС України у редакції Закону №4094-IX встановлено, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

За положеннями частини третьої статті 378 КАС України в редакції Закону № 4094-ІХ підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Відтак, самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення щодо перерахунку пенсійних виплат шляхом стягнення з суб`єкта владних повноважень відповідних виплат є невиконання судового рішення протягом двох місяців з дня набрання законної сили відповідним судовим рішенням.

Як вже було встановлено судом, рішення у цій справі набрало законної сили 27 травня 2021 року.

Суб`єктом владних повноважень - відповідачем виконане судове рішення в частині здійснення перерахунку пенсії з 1 січня 2018 року, на дату звернення заявника до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання судового рішення в цій справі (11.09.2025), тобто більше ніж через два місяці після набрання рішенням законної сили, нарахована сума доплати позивачу не виплачена.

Зважаючи на невиконання відповідачем судового рішення протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням, суд доходить висновку про наявність підстав для зміни способу і порядку виконання рішення в цій справі шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду в місті Києві на користь ОСОБА_1 невиплаченої суми пенсії у розмірі 27 828,96 грн.

Відсутність відповідних бюджетних призначень на виплату нарахованої позивачу суми пенсійних виплат не спростовує висновку про наявність підстав для зміни способу і порядку виконання рішення, позаяк процесуальна норма щодо зміни способу і порядку виконання судового рішення про обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат у разі його невиконання протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є імперативною.

Щодо здійснення виплати однією сумою, слід зазначити, що спосіб виконання дій, які має вчинити за рішенням суду суб`єкт владних повноважень є стягнення належних позивачу сум у повному обсязі, інший спосіб виконання в спірних правовідносинах нормативно не визначений. При цьому, суд зазначає, що належним виконанням судового рішення є як і перерахування присудженої суми єдиним платежем, так і кількома платежами, а повним виконанням рішення суду буде сплата відповідачем всієї недоплаченої різниці.

Таким чином, вимога щодо здійснення виплати суми недоплаченої частини пенсії однією сумою, яка не підлягає оподаткуванню, не підлягає задоволенню.

Таким чином суд дійшов висновку, що заява головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зміну способу і порядку виконання рішення у справі №640/4515/21 підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 248, 256, 294-295, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зміну способу і порядку виконання рішення у справі №640/4515/21 - задовольнити частково.

Змінити спосіб виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 березня 2021 року по справі № 640/4515/21, шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (місцезнаходження: м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. № 16, код ЄДРПОУ: 42098368) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) нарахованої, але невиплаченої суми пенсії в розмірі 27 828,96 грн.

У задоволені іншої частини заяви -відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено та підписано 1 грудня 2025 року.

СуддяКочанова П.В.