Рішення № 132248383, 01.12.2025, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 грудня 2025 року № 640/18645/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Діски А. Б., розглянувши в спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду в місті Києві адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СЗ Холдинг» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СЗ Холдинг" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, в якому просило суд:

- скасувати податкове повідомлення-рішення №0500211213 від 07.08.2018, прийняте Головним управлінням ДФС у м. Києві в сумі 196 869,40 грн;

- скасувати податкове повідомлення-рішення №0500171213 від 07.08.2018, прийняте Головним управлінням ДФС у м. Києві.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем на підставі акту камеральної перевірки було винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення. Позивач не погоджується з такими податковими повідомленнями-рішеннями та вважає їх протиправними, оскільки відповідач самостійно розподіляючи кошти з рахунку, відкритого у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, інакше ніж за їх призначенням, діяв неправомірно, що призвело до проведення перевірки та нарахування суми штрафних санкцій.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд якої вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою суду від 20.12.2018, занесеною до протоколу судового засідання, вирішено подальший розгляд справи здійснювати в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін.

В матеріалах справи наявний відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначає, що перевіркою встановлено порушення позивачем граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов`язання по податку на додану вартість до бюджету. Перевіркою на підставі аналізу даних інтегрованої картки платника податків встановлено, що на порушення вимог Податкового кодексу позивачем несвоєчасно сплачено узгоджену суму податкового зобов`язання з ПДВ в загальній сумі 3440149,20 грн. із затримкою більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання та в загальній сумі 406521,05 грн, із затримкою більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання.

Посилаючись на 87.9 ст. 87, п. 126.1 ст. 126 ПК України, відповідач вказує на правомірність своїх дій та просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представником позивача подано до суду відповідь на відзив, у якій з доводами відповідача не погоджується, оскільки відповідачем не було враховано п. 200-1.7 ст. 200 ПК України та вказує, що оплата по обох деклараціях була здійснена в межах граничного строку встановленого законодавством.

Представником Головного управління ДФС у м. Києві подано до суду додаткові пояснення, в яких зазначає, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов`язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення. Відповідно до пункту 131.2 статті 131 Податкового кодексу України при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов`язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.

Відповідач зазначає, якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.

Законом України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13 грудня 2022 року №2825-ІХбуло постановлено ліквідувати Окружний адміністративний суд міста Києва. Крім того установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя. До початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом. Окружний адміністративний суд міста Києва невідкладно, протягом десяти робочих днів, передає судові справи, які перебувають у його володінні, до Київського окружного адміністративного суду.

Ухвалою судді Діски А. Б. прийнято справу до свого провадження, ухвалено її розгляд проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Цією ж ухвалою замінено відповідача у справі Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві на його правонаступника - Головне управління ДПС у м. Києві.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "СЗ Холдинг" є платником податку на додану вартість.

22.12.2017 позивачем було подано податкову декларацію з ПДВ за листопад 2017 року та самостійно визначено суму податкового зобов`язання у сумі 2609414 грн.

22.01.2018 позивачем було подано податкову декларацію з ПДВ за грудень 2017 року та самостійно визначено суму податкового зобов`язання у сумі 3958590 грн.

Головним управлінням ДФС у м. Києві проведена камеральна перевірка позивача щодо питання своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання з податку на додану вартість, за результатами якої складений акт № 11753/26-15-12-13-20 від 19.07.2018.

За висновками Акту перевірки встановлено порушення підпункту п. 57.1, п. 57.3 ст. 57, 203 Податкового кодексу України в частині порушення граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов`язання по податку на додану вартість.

Перевіркою на підставі аналізу даних інтегрованої картки платника податків встановлено, що на порушення вимог Кодексу ТОВ «С3 Холдинг» несвоєчасно сплачено узгоджену суму податкового зобов`язання з ПДВ в загальній сумі 3 440 149,20 грн., із затримкою до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання та в загальній сумі 406 521,05 грн., із затримкою більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання.

07.08.2018 на підставі Акту перевірки № 11753/26-15-12-13-20 від 19.07.2018 податковим органом на підставі ст. 126 Податкового кодексу України було винесено податкові повідомлення рішення:

- № 0500211213 про сплату штрафу у розмірі 10 %, 344014,92 грн за затримку сплати грошового зобов`язання 3440149,2 грн;

- № 0500171213 про сплату штрафу у розмірі 20 %, 81304,21 грн, за затримку сплати грошового зобов`язання в сумі 406521,05 грн

Позивач оскаржив зазначені податкові повідомлення-рішення до Державної фіскальної служби України, яка рішенням від 23.10.2018 № 34336/6/99-99-11-03-01-25 залишила скаргу позивача без задоволення, а податкові повідомлення - рішення ГУ ДФС у м. Києві без змін.

Позивач, вважаючи винесені відповідачем податкові повідомлення-рішення протиправними, звернувся до суду з вимогами про їх скасування.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно зі ст. 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі ПК України) встановлено, що платник податків зобов`язаний: сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Приписами пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України встановлено, що предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Відповідно до п. 76.3 ст. 76 ПК України камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Пунктом 87.1 ст. 87 ПК України передбачено, що не можуть бути джерелом погашення податкового боргу, крім погашення податкового боргу з податку на додану вартість (крім податкового боргу, що виник до 1 липня 2015 року), кошти на рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Для погашення такого податкового боргу за рахунок коштів на рахунку платника податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість центральний орган виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, за умови наявності підстав, передбачених статтею 95 цього Кодексу, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр, у якому зазначаються найменування платника податків, податковий та індивідуальний податковий номер платника податків та сума податкового боргу, що підлягає перерахуванню до бюджету (крім сум податкового боргу за податковими зобов`язаннями з податку на додану вартість, що підлягали сплаті до державного бюджету та за якими сформовано реєстр для перерахування коштів до державного бюджету з рахунка у системі електронного адміністрування відповідно до пункту 200.2 статті 200 цього Кодексу). Порядок формування та надсилання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, такого реєстру визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно з п. 87.9 ст. 87 ПК України встановлено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Пунктом 95.3 ст. 95 ПК України встановлено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 200-1.5 і п. 200-1.7 ст. 200-1 ПК України передбачено, що з рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов`язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з податку на додану вартість, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов`язань та суми податкового боргу з податку. При цьому перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі відсутності перевищення суми податку, зазначеної у складених податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних, над сумою податкових зобов`язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість у цьому звітному періоді.

Кошти, що надійшли на рахунки, визначені у підпунктах "а" - "в" пункту 200-1.2 цієї статті, автоматично перераховуються органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, на рахунок такого платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість та на спеціальний рахунок такого платника протягом наступного операційного дня. Реквізити такого спеціального рахунка платник - сільськогосподарське підприємство, що обрав спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, зобов`язаний зазначати у податковій звітності з податку на додану вартість.

На запит платника податку йому шляхом надсилання електронного повідомлення надається інформація про рух коштів на його рахунках у системі електронного адміністрування податку.

Кошти, зараховані на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, є коштами, які використовуються виключно у цілях, визначених пунктом 200-1.5 статті 200-1 цього Кодексу, та погашення податкового боргу з податку на додану вартість.

Відповідно до п. 25 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569, передбачено, що сплата податкових зобов`язань, визначених контролюючим органом відповідно до підпунктів 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 Кодексу, та сплата передбачених Кодексом штрафних санкцій і пені здійснюються платником податку з поточного рахунка до відповідного бюджету.

При цьому, п. 21 указаного Порядку встановлено, що якщо на дату подання податкової декларації з податку сума коштів на електронному рахунку платника податку перевищує суму, що підлягає перерахуванню до бюджету відповідно до поданої звітності, платник податку має право подати контролюючому органу у складі податкової декларації заяву, відповідно до якої такі кошти підлягають перерахуванню на поточний рахунок платника податку, реквізити якого зазначаються в заяві, у сумі залишку коштів, що перевищує суму податкового боргу з податку та суму узгоджених податкових зобов`язань з податку, або до бюджету в рахунок сплати податкового боргу з податку, що виник починаючи з 1 липня 2015 року.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що в разі коли платник податку на додану вартість не сплатив самостійно узгоджену суму податкового зобов`язання в установлений пунктом 57.1 статті 57 ПК України строк і не сплачує податковий борг, який внаслідок цього виник, контролюючий орган вправі здійснити за платника податку заходи щодо погашення податкового боргу за рахунок коштів на рахунку цього платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість за рішенням суду.

При цьому, норми пункту 87.9 ПК України встановлюють черговість погашення податкового боргу незалежно від способу (добровільного чи примусового) та джерела погашення податкового боргу, тоді як норма пункту 95.3 ПК України регулює відносини щодо стягнення (примусового погашення) податкового боргу за рахунок коштів на банківських рахунках та на рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ.

Непогашення податкового боргу дає право контролюючому органу здійснити за цього платника податку і в інтересах держави заходи на погашення податкового боргу, який виник через таку несплату. При цьому, такі заходи мають бути здійснені на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені законом, як це вимагається частиною другою статті 19 Конституції України, якою встановлено критерій поведінки державного органу у сфері публічних відносин. Неправомірна поведінка невладного суб`єкта у цих відносинах не може виправлятися неправомірною поведінкою владного суб`єкта.

Зазначене узгоджується із висновками Верховного Суду, які наведені в постанові від 10 вересня 2019 року в справі № 1840/3549/18 і в постанові від 30 липня 2019 року в справі №440/4082/18.

З матеріалів справи судом вбачається, що позивачем 22.12.2017 було подано податкову декларацію № 9274491982.

22.01.2018 позивачем було подано податкову декларацію № 9296757401.

Як вбачається судом з витягу з інтегрованої картки платника ТОВ «СЗ Холдинг» з ПДВ за 2017 рік, 27.12.2017 з рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ було надходження до бюджету в сумі 1 497 065 грн та 26.01.2018 в сумі 984347 грн.

27.12.2017 відбулося зменшення боргу по ОП нарахованого за актом у поточному році податкове повідомлення - рішення (форма «Р») № 0012741404 по платіжному дорученню №14072823 від 26.12.2017 на суму 648003,03 грн та зменшено борг по штрафним санкціям, нарахованих за актом у поточному році по податковому повідомленню-рішенню (форма «Р») №0012741404 по платіжному дорученню № 14072823 від 26.12.2017 на суму 324532 грн.

Таким чином, 27.12.2017, у зв`язку з зарахуванням коштів на рахунок в системі електронного адміністрування ПДВ, відповідачем було зменшено податковий борг позивача на суму 972535,03 грн.

Відповідно до витягу з інтегрованої картки платника ТОВ «СЗ Холдинг» з ПДВ за 2018 рік, станом на 31.12.2017 у позивача наявний податковий борг у розмірі 1390868,03 грн.

26.01.2018 відбулось зменшення боргу минулих років по податковій декларації з ПДВ №9274491982 по платіжному дорученню № 14443313 від 26.01.2018 на суму 984347 грн.

Тобто, наявний у позивача податковий борг був погашений відповідачем шляхом зарахування коштів, які позивач сплачував на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, що не заперечується відповідачем.

Водночас, суд зазначає, що в матеріалах справи та в Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутні судові рішення щодо стягнення з рахунків позивача у системі електронного адміністрування податку на додану вартість податкового боргу, який виник на підставі декларацій з податку на додану вартість за грудень 2017 року та січень 2018 року, на момент прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Отже, зважаючи на встановлені обставини справи, відповідачем протиправно було спрямовано кошти позивача з рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ на погашення грошового зобов`язання за минулі періоди без урахування вимог п. 200-1.7 ст. 200-1 ПК України. Матеріалами справи підтверджується, що позивачем було своєчасно сплачено ПДВ згідно декларацій за грудень 2017 року та січень 2018 року.

З огляду на викладене, оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Вищевикладене узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 02.08.2023 по справі № 200/7668/20-а.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Суд зазначає, що відповідачем не було доведено правомірність своїх дій. А відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до платіжного доручення № 12 від 06.11.2018 позивачем сплачено 4172,60 грн судового збору за подання позову.

Частиною 1 ст. 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, стягненню на користь позивача підлягає сума понесених судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СЗ Холдинг" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 07.08.2018 № 0500211213 та № 0500171213.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СЗ Холдинг» суму судового збору в розмірі 4172,60 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 44116011).

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Діска А.Б.