Ухвала суду № 132248232, 02.12.2025, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

З ПИТАНЬ ЗМІНИ СПОСОБУ ВИКОНАННЯ СУДОВОГО РІШЕННЯ

02 грудня 2025 рокуСправа № 280/1800/21 м. Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Артоуз О.О., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача про зміну способу та порядку виконання рішення суду у справі за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, пр. Соборний, 158-Б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Запорізького окружного адміністративного суду перебувала зазначена справа.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 29.04.2021 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови у здійсненні ОСОБА_1 перерахунку пенсії відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 30.12.2020 № 419/с про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити з 01.04.2019 ОСОБА_1 перерахунок пенсії, відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 30.12.2020 № 419/с про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29.04.2021 набрало законної сили 13.09.2021.

Позивачем не отримувалися виконавчі листи по справі.

12 листопада 2025 року на адресу Запорізького окружного адміністративного суду надійшла заява представника позивача про зміну способу та порядку виконання рішення суду у справі. Заявник просить суд: змінити спосіб і порядок виконання рішення, яке виніс Запорізький окружний адміністративний суд від 29.04.2021 у справі №280/1800/21 із зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити з 01.04.2019 ОСОБА_1 перерахунок пенсії, відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 30.12.2020 № 419/с про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії., на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.04.2019 по день проведення перерахунку, в сумі 55 024,95 грн.

Ухвалою суду від 13.11.2025 призначено заяву до розгляду у судовому засіданні на 25.11.2025 о/об 10:30 год.

Ухвалою суду від 25.11.2025 відкладено розгляд заяви у судовому засіданні на 02.12.2025 о/об 12:45 год.

Від Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області 01.12.2025 та 02.12.2025 надійшли заява про розгляд справи без участі та пояснення щодо заяви позивача. Представником відповідача повідомлено, що для забезпечення виплат за рішеннями суду, передбачених пунктами 5 і 6 Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821, виплата пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) проводиться в сумі, що визначається пропорційно виділеним на зазначені цілі бюджетним асигнуванням відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, але не більшій від належної до виплати суми, що обліковується в переліку. Невиплачені протягом поточного бюджетного періоду суми нарахованих на виконання рішень суду сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за минулий час і перерахованих пенсій за рішенням суду виплачуються в наступному бюджетному періоді в межах встановлених бюджетних асигнувань у порядку, передбаченому пунктами 5-7 цього Порядку. З урахуванням вищевикладеного, стягувачу на виконання рішення суду від 29.04.2021 у справі № 280/1800/21 було виплачено 187,35 грн. у жовтні 2025 року та 187,35 грн. у листопаді 2025 року (докази додаються). Таким чином, залишок невиплачених стягувачу коштів на 01.12.2025 склав 54650,25 грн.

Представники сторін та заявника у судове засідання не з`явилися, належним чином повідомлені про час та місце розгляду заяви.

На підставі приписів ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, заяви, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, вважає за необхідне зазначити наступне.

Стаття 129-1 Конституції України та стаття 14 КАС України встановлюють, що судові рішення, зокрема постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов`язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26.06.2013 № 5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

Також Конституційний Суд України у Рішенні від 26.06.2013 взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який, зокрема, у пункті 43 рішення у справі «Шмалько проти України»(заява № 60750/00, від 20.07.2004) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченогостаттею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

У Рішенні від 15.05.2019 № 2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов`язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов`язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (п. 84 рішення у справі«Валерій Фуклєв проти України»від 07.06.2005, заява № 6318/03; п. 43 рішення у справі«Шмалько проти України»від 20.07.2004, заява № 60750/00; п. 46, 51, 54 рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15.10.2009, заява № 40450/04; п. 64 рішення у справі «Apostol v. Georgia» від 28.11.2006, заява № 30779/04).

На підставі аналізу статей3,8, частин першої та другої статті55, частин першої та другої статті129-1 Конституції Українив системному взаємозв`язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15.05.2019 № 2-р(II)/2019 констатував, що обов`язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов`язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов`язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов`язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.

Відповідно достатті 14 КАС Українисудове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Аналогічні положення містяться у статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантованестаттею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначенихстаттею 129-1 Конституції України, а також статтями14 та 370 КАС України.

Зазначені висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 23.04.2020 у справі №560/523/19, від 01.07.2022 у справі 420/177/20 та від 18.05.2022 у справа №140/279/21.

Подібний підхід був застосований Верховним Судом у постанові від 26.01.2021 у справі №611/26/17, у якій Суд зазначив, що обов`язковість судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантованостаттею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтями 129, 129-1 Конституції України, статтями2,14,370 КАС Українита статтею 13 Закону УкраїниПро судоустрій і статус суддів. Обов`язковість судового рішення означає, що таке рішення буде виконано своєчасно (у розумні строки), належним чином (у спосіб, визначений судом) та у повному обсязі (у точній відповідності до приписів мотивувальної та резолютивної частин рішення).

Відповідно до ч. 1 ст. 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, яке підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв`язку з їх витребуванням судом апеляційної або касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, передбаченої абзацом першим цієї частини, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження.

Згідно ч. 3 статті 378 КАС України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Відтак, з аналізу абз. 2 ч. 3 ст. 378 КАС України, суд дійшов висновку, що при виконанні судового рішення щодо перерахунку пенсійних виплат самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат є встановлення факту невиконання судового рішення протягом двох місяців з дня набрання законної сили відповідним судовим рішенням.

У цій категорії справ зміна способу і порядку виконання рішення можлива шляхом зміни "зобов`язання здійснити перерахунок та провести виплати за перерахованою пенсією" на "стягнення коштів із державного органуборжника".

Статтею 13 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 р. №3-рп/2003).

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Тобто, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Суд зазначає, що вказані вище приписи чинного законодавства свідчать, що судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок.

Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженомустаттею 8 Конституції Українипринципу верховенства права.

Тобто, в будь-якому разі, судове рішення, ухвалене на користь позивача, має бути виконане.

Суд враховує, що 17.07.2025 набрав чинності Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженийПостановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821"Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень".

При цьому, згідно з пунктом 3постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821Пенсійному фонду України доручено не пізніше ніж до 1 вересня 2025 року забезпечити доопрацювання інформаційних систем для ведення обліку видатків на виплату судових рішень за джерелами їх фінансування.

Таким чином, з 17.07.2025 в Україні запроваджено новий порядок виконання судових рішень про призначення (перерахунок) пенсій шляхом ведення обліку нарахованих на виконання рішень суду сум пенсій за джерелами їх фінансування, фактична реалізація якого розпочнеться після доопрацювання Пенсійним фондом України інформаційних систем для ведення такого обліку (до 01.09.2025 - згідно з пунктом 3постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821).

При цьому судове рішення в порядку та у спосіб, які встановлені таким рішенням, залишається не виконаним відповідачем в повному обсязі.

При цьому невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Такий висновок відповідає викладеному в постанові Верховного Суду від 28.10.2025 у справі №380/7706/22, який суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин відповідно до частини 5статті 242 КАС України.

Зважаючи на викладене вище, враховуючи вимоги частини 3статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакціїЗакону №4094-IX, що діє з 19.12.2024), а також те, що боржник, який є суб`єктом владних повноважень, не виконує рішення суду більше двох місяців з дня набрання законної сили в частині виплати нарахованої доплати до пенсії, суд дійшов висновку про наявність підстав для заміни способу і порядку виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29.04.2021 у справі №280/1800/21 із зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити з 01.04.2019 ОСОБА_1 перерахунок пенсії, відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 30.12.2020 № 419/с про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії., на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.04.2019 по день проведення перерахунку, в сумі 54 650,25 грн.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про наявність обґрунтованих та доведених підстав для задоволення заяви про зміну способу і порядку виконання рішення суду.

Згідно ч. 8ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалу суду за результатами розгляду питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 248, 256, 378 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача адвоката Єрьоміної Вікторії Анатоліївни (місце здійснення адвокатської діяльності: 65062, Одеська обл., м. Одеса, р-н Приморський, вул. Генуезька, буд 24, літ. В, адреса для листування: 65009, м. Одеса, Гагарінське плато, 5/3, оф. 26, РНОКПП НОМЕР_2 ) про зміну способу та порядку виконання рішення суду у справі за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, пр. Соборний, 158-Б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Змінити спосіб та порядок виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29.04.2021 у справі №280/1800/21 із зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити з 01.04.2019 ОСОБА_1 перерахунок пенсії, відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 30.12.2020 № 419/с про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії., на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.04.2019 по день проведення перерахунку, в сумі 54 650,25 грн.

В іншій частині заяви відмовити.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 15-денний строк з дня її постановлення.

Ухвала виготовлена та підписана 02 грудня 2025 року.

СуддяО.О. Артоуз