Рішення № 132244174, 21.11.2025, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

Справа №348/1097/25

Провадження № 2/348/796/25

21 листопада 2025 року Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області у складі судді Матолич В.В., за участю секретаря судового засідання Буратчук О.В., розглянув у судовому засіданні в місті Надвірна Івано-Франківської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Органу опіки та піклування - Служби у справах дітей Надвірнянської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дітей,

інші учасники: представник позивача, Попова Н.,

представник третьої особи, ОСОБА_14.

Процесуальні дії у справі.

05.05.2025 орган опіки та піклування пред`явив позов, відповідно до якого просить позбавити батьківських прав ОСОБА_1 щодо малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також стягувати з відповідача аліменти на утримання дітей у розмірі по 3200,00 гривень щомісячно на кожну дитину. Позов мотивують тим, що до служби у справах дітей протягом навчального 2024-2025 року надійшло 5 письмових повідомлень Надвірнянського ліцею №1 та 3 письмові листи Управління освіти Надвірнянської міської ради щодо сприяння у вирішенні питання впливу на матір здобувачів освіти, які не відвідують навчальні заняття в ліцеї. Працівники служби у справах дітей неодноразово виїжджали в сім`ю ОСОБА_1 , однак жодного разу не вдалось побачити умови проживання та з`ясувати причину невідвідування дітьми навчального закладу. Мама з уповноваженими працівниками не спілкувалася. Від виконання батьківських обов`язків ухиляється, що є підставою для позбавлення відповідача батьківських прав. Крім цього, відповідач не звільняється від обов`язку з утримання дітей, а тому позивач просить стягувати з відповідача аліменти на утримання дітей у твердій грошовій сумі, а саме по 3200,00 гривень на кожну дитину щомісячно.

Провадження у справі відкрито 19.05.2025.

13.06.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду позовну заяву, призначив підготовче засідання.

22.07.2025 суд закрив підготовче провадження у даній справі, призначив справу до судового розгляду по суті.

У ході судового розгляду представник позивача позов підтримала, просила такий задовольнити. Зазначила, що поспілкуватись з відповідачкою досі не вдалося. Спілкувались лише з її родичами. Відповідач має поведінкові розлади. У 2024-2025 навчальному році двоє старших дітей відповідача не відвідували школу. Позивач використав усі методи, щоб викликати відповідачку на засідання чи просто поспілкуватися з нею. З сімейним лікарем відповідач також не спілкується. Разом з відповідачем та дітьми проживає батько відповідача, однак жодного впливу на відповідачку він не має. Діти медичну допомогу не отримують, оскільки мати не зверталася до лікаря.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, поштовим відправленням з повідомленням про вручення. Відзиву не подала, строк для подання відзиву закінчився. Враховуючи наведене, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів (постановляє заочне рішення).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору спору - ОСОБА_2 , повідомив що є батьком ОСОБА_5 . Він має право бачитися з дитиною, однак відповідач на телефонні дзвінки не відповідає. Останній раз бачив рік тому, дитина боїться сонця, була не помитою, худою. Все, що купляє для дитини він, предає через дідуся. Після смерті матері, відповідачка дітьми не займається, натомість написала заяву про те, що він не відвідує дитину.

Представник третьої особи у ході судового розгляду позов підтримав, просив такий задовольнити.

Суд встановив:

Батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є: ОСОБА_6 та ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження від 25.04.2012серії НОМЕР_1 .

Батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є: ОСОБА_7 та ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження від 25.05.2016серії НОМЕР_2 .

Батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження від 26.10.2022серії НОМЕР_3 .

Директор Надвірнянського ліцею №1 звертався 07.10.2024, 17.10.2024, 19.12.2024, 20.01.2025, 18.02.2025, 21.11.2025 до служби у справах дітей Надвірнянської міської ради з метою вирішення питання щодо впливу на матір здобувачів освіти: ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які тривалий час не відвідують освітній заклад.

19.12.2024, 18.02.2025, 21.01.2025 управління освіти Надвірнянської міської ради звертались до служби у справах дітей Надвірнянської міської ради щодо вжиття заходів до залучення дітей до навчання в межах їхньої компетенції та з`ясування причин невідвідування дітьми начвального закладу.

Відповідно до листа офісу соціальних послуг Надвірнянської міської ради від 06.11.2024 №756/01-09 соціальна робота з ОСОБА_1 не проводилась, оскільки вона не впустила в помешкання фахівців із соціальної роботи, спілкуватися з дітьми забороняє.

Відповідно до листа КП «Надвірнянський НЦПМД» від 19.03.2025 №62 у лікаря-педіатра задекларовані діти: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Діти за медичною допомогою звертались двічі протягом 2023 року, а також проходили медичні огляди перед початком навчального року. Впродовж 2024 року за медичною допомогою для дітей відповідачка не зверталась, профілактичний огляд перед початком навчання діти не пройшли. На дзвінки медичних працівників відповідачка не відповідає.

12.11.2024 служба у справах дітей Надвірнянської міської ради та директор Надвірнянського ліцею №1 звернулись до Надвірнянської окружної прокуратури щодо вжиття заходів впливу щодо відповідачки з метою з`ясування причини невідвідування матолітніми дітьми навчального закладу та обстеження умов проживання сім`ї ОСОБА_1 .

15.11.2025 Надвірнянська окружна прокуратура вищевказаний лист з додатками надіслала до Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області для вирішення питання щодо невиконання батьківських обов`язків щодо здобуття освіти дітьми, відповідальність за яке передбачена ст.184 КУпАП.

10.10.2024, 21.01.2025 служба у справах дітей Надвірнянської міської ради зверталась до Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області щодо вжиття заходів з метою з`ясування причини невідвідування малолітніми дітьми навчального закладу.

Відповідно до повідомлення Надвірнянського відділу поліції 13.12.2024 працівники ювенальної превенції Надвірнянського РВП неодноразово здійснювали виїзд в сім`ю ОСОБА_1 , однак ввійти до будинку неможливо, оскільки вхідні двері помешкання зачинено. Від дачі пояснень відповідач відмовляється, агресивно реагує на запитання.

Відповідно до актів обстеження умов проживання від 15.10.2024, 17.01.2025, 17.03.2025, 18.03.2025 за адресою: АДРЕСА_1 обстеження умов проживання дітей та з`ясування причин невідвідування дітьми навчання не проведено, оскільки у житло працівників не впустили.

Відповідно до листа Управління соціального захисту населення Надвірнянської районної державної адміністрації від 18.03.2025 №515/05 ОСОБА_1 призначено допомогу на дітей, які виховуються в багатодітних сім`ях.

Відповідно до висновку комісії з питань захисту прав дитини Надвірнянської міської ради, вирішено за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_1 щодо трьох її малолітніх дітей. Зазначений висновок був затверджений рішенням виконавчого комітету від 10.04.2025 №47.

Свідок ОСОБА_10 , який є директором ліцею пояснив, що з вересня 2023 року приступив до виконання обов`язків директора. Діти тоді навчались дистанційно. У 2024-2025 навчальному році діти школу не відвідували. Відповідач зверталася щодо забезпечення можливості дистанційного навчення дітей, достатніх документів вона не подала, тому дітей на дистанційне навчання не перевели.

Свідок ОСОБА_11 , яка є соціальним працівником пояснила, що у 2023 році вони отримали зі школи листа та виїхали за місцем проживання дітей. Двері їм ніхто не відчинив. Матір дітей телефонувала та погрожувала, щоб соціальні працівники залишили їх у спокої. Дітей жодного разу не вдалося побачити. Сестри ОСОБА_1 заперечують її психічні розлади. Одного разу при черговому відвідуванні місця проживання ОСОБА_1 двері їм відчинив її батько, який з ними проживає, однак відповідачка не дозволила увійти у житло, вигнала соціальних працівників з будинку.

Свідок ОСОБА_6 повідомив, що три роки перебував з ОСОБА_1 в зареєстрованому шлюбі, розірвали шлюб в 2015 році. Він є батьком ОСОБА_12 . Син не відвідує школу. Більше року він сина не бачив і не спілкувався з ним. Домовитись про зучтріч із дитиною не має змоги, оскільки матір не відповідає на дзвінки. Дідусь повідомляє, що з дитиною все гаразд, аліменти свідок сплачує. Коли останній раз бачив дитину, то син був доглянутий.

Свідок ОСОБА_13 , яка є працівником ювенальної провенції Надвірнянського районного відділу поліції пояснила, що у березні 2023 року отримала матеріали стосовно ОСОБА_1 . Розглядала повідомлення щодо несплати аліментів не підтвердилось. Відповідачка не приходила. За місцем проживання відповідачки двері постійно зачинені. На дзвінки вона не відповідає. Діти школу не відвідують, перевірити умови проживання неможливо. Притягнути відповідача до адміністративної відповідальності неможливо, оскільки складання протоколу здійснюється в присутності особи.

Оцінка суду.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Відповідно до ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину.

Згідно ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку дитини як особистості. Батьки мають рівні права та обов`язки щодо освіти і розвитку дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Як зазначено у п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30.03.2007 року №3 ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Згідно із ч.1 ст.152 СК України право дитини на належне батьківське виховання, забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.

Частиною 4 ст.155 СК України передбачено, що ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ч.1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини, жорстоко поводяться з дитиною, є хронічними алкоголіками або наркоманами, вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, засудженні за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Відповідно до п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30.03.2007 року №3 позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Згідно з абз. 2 п. 18 вищезгаданої постанови Пленуму Верховного Суду України, зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Позбавлення батьківський прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України). Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

При вирішенні питання щодо доцільності позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише в невиконанні батьками обов`язків, а також встановити, що мати ухиляється від їх виконання свідомо, тобто, що систематично, незважаючи на всі інші заходи попередження та впливу, продовжує не виконувати свої батьківські (материнські) обов`язки, і, такі засоби впливу виявилися безрезультатними.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказів того, що відповідачка шкодить дітям суду не надано. У ході розгляду справи встановлено, що відповідач неналежно виконує свої батьківські обов`язки щодо двох малолітніх дітей, що стосується здобуття ними загальної середньої освіти, однак також було встановлено, що діти навчалися дистанційно і на початку навчального року відповідачка зверталася до адміністрації закладу освіти щодо організації дистанційної форми навчання для дітей і на 2024-2025 навчальний рік, однак їй було відмовлено.

Крім цього, разом із відповідачкою та її дітьми проживає також батько відповідача, який за наявності загрози для життя чи здоров`я дітей, або неналежного з ними поводження не позбавлений можливості допомогти дітям чи звернутися до компетентних органів за допомогою.

Також слід звернути увагу на те, що батьки дітей не зверталися зі скаргами щодо неналежного догляду за дітьми. Більше того, коли ОСОБА_6 востаннє бачив свою дитину, то дитина була доглянута.

Доказів умисного нехтування відповідачкою виконанням батьківських обов`язків щодо ОСОБА_5 не було надано взагалі.

Водночас із матеріалів справи вбачається, що поведінка відповідачки загалом свідчить про те, що тільки вона і займається дітьми, батьки яких не беруть участь у їх вихованні дітей, лише сплачують аліменти на їх утримання.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року (далі - Декларація), у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір`ю (батьком).

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 відносно її дітей є передчасним заходом, відповідачці слід роз`яснити необхідність змінити своє ставлення до забезпечення здобуття дітьми загальної середньої освіти.

Враховуючи наведене, у задоволенні позову в частині позбавлення відповідача батьківських прав слід відмовити. Позовна вимога щодо стягнення аліментів на утримання дітей є похідною від позовної вимоги щодо позбавлення батьківських прав, а тому у її задоволенні слід також відмовити.

Керуючись ст. 264, 265 ЦПК України, суд,

ухвалив:

у задоволенні позову Органу опіки та піклування - Служби у справах дітей Надвірнянської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дітей, відмовити.

Попередити ОСОБА_1 про необхідність змінити своє ставлення до виконання своїх обов`язків щодо забезпечення здобуття її дітьми: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повної загальної середньої освіти.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його постановлення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення до Івано-Франківського апеляційного суду.

Позивач - Орган опіки та піклування - Служба у справах дітей Надвірнянської міської ради, ідентифікаційний код 44177912, місцезнаходження: м-н Шевченка, 33, м. Надвірна, Івано-Франківська область.

Відповідач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення складено 01.12.2025.

Суддя Матолич В.В.