Єдиний державний реєстр судових рішень Справа №461/9085/25
Провадження №2-а/461/234/25
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 листопада 2025 року м.Львів
Галицький районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді Кротової О.Б.,
секретар судового засідання Басараб Д.Е.,
представника позивача Краснопольського В.О. (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
в с т а н о в и в:
05.11.2025 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення від 25.02.2025 серії ЛВ №00796864.
В обґрунтування заявленого позову покликається на те, що постановою від 25.02.2025 серії ЛВ №00796864 його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.152-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу. Згідно викладеної позиції відповідача в оскаржуваній постанові його притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що 07.02.2025 о 13:12 год. водієм транспортного засобу марки «FORD FIESTA», д.н.з. НОМЕР_1 , здійснено користування майданчиком для платного паркування з неоплатою вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування транспортних засобів більш як за 10 хвилин користування майданчиком для платного паркування, що знаходиться за адресою м. Львів вул. Джерельна, чим порушено вимоги абз.2 п.26 Правил паркування транспортних засобів, затверджених постановою КМУ від 03.12.2009 №1342. Згідно оскаржуваної постанови вірно встановлено, що автомобіль, який здійснив порушення правил паркування належить ТзОВ «ВАНТАЖНА БАЗА ЛЗТА», код ЄДРПОУ 32327825, що зареєстроване за адресою м. Львів, вул. Героїв УПА, буд.72. Враховуючи, що автомобіль належить юридичній особі, то до відповідальності притягнуто на думку відповідача керівника даної юридичної особи - ОСОБА_1 Разом з тим, він на момент вчинення адміністративного правопорушення не являвся директором даної юридичної особи. Так, адміністративне правопорушення мало місце 07.02.2025, однак позивач звільнився з посади директора даного підприємства 28.12.2021, що підтверджується копією трудової книжки. Згідно відкритих даних джерел Opendata 30.12.2021 проведено реєстраційну зміну директора даної юридичної особи з ОСОБА_1 на ОСОБА_2., на даний час директором є ОСОБА_3.
Ухвалою судді від 10.11.2025 адміністративний позов залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків.
13.11.2025 та 14.11.2025 на виконання вимог ухвали суду від 10.11.2025, позивачем ОСОБА_1 подано до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою судді від 14.11.2025 поновлено ОСОБА_1 строк на звернення до суду з адміністративним позовом, прийнято до розгляду адміністративний позов, відкрито провадження у адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, призначено судове засідання.
21.11.2025 від представника відповідача Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради Шпакової Т.М. надійшов відзив на адміністративний позов, у якому остання просить відмовити у задоволенні такого в повному обсязі. Разом з тим, у поданому відзиві представником відповідача наведені обгрунтування законності притягнення до адміністративної відповідальності власника транспортного засобу марки «Volkswagen», з д.н.з. НОМЕР_2 , який 11.05.2025 о 12:38 год. було зафіксовано в момент вчинення правопорушення - здійснення стоянки за адресою: м. Львів, вул. Театральна, в районі будинку 22, в зоні дії знаку «Зупинку заборонено».
27.11.2025 представником відповідача Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради Шпаковою Т.М. подані додаткові пояснення у справі, в яких зазначила, що інспектори з паркування керуються виключно інформацією, наявною в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів. Більше того, постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 №1388 (зі змінами), якою затверджено Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів передбачено, що перереєстрація транспортних засобів проводиться, зокрема, в разі зміни місця проживання фізичних осіб, які є власниками транспортних засобів, за їх заявами. Таким чином, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Представник відповідача Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради у судове засідання не з`явилася, належим чином повідомляллася про дату, час та місце розгляду справи, в поданих до суду додаткових поясненнях просить розглядати справу без її участі.
Представник позивача - адвокат Краснопольський В.О. (в режимі відеоконференції) в судовому засіданні позов підтримав, з підстав у такому наведених, просив задоволити в повному обсязі.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов слід задоволити з таких підстав.
Охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством є завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 07.02.2025 о 13 год. 12 хв. водієм транспортного засобу марки «FORD FIESTA», д.н.з. НОМЕР_1 , здійснено користування майданчиком для платного паркування з неоплатою вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування транспортних засобів більш як за 10 хвилин користування майданчиком для платного паркування, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Джерельна, чим порушено вимоги абзацу 2 п.26 Правил паркування транспортних засобів, затверджених постановою КМУ від 03.12.2009 №1342.
У зв`язку з наведеним, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.152-1 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 400 грн. Вказане підтверджується постановою про накладення адміністративного стягнення серії ЛВ №00796864 від 25.02.2025, складеної провідним спеціалістом - інспектором з паркування відділу контролю за дотриманням правил паркування та тимчасового затримання транспортних засобів управління безпеки та вуличної інфраструктури ДММ та ВІ ЛМР Суряком С.І.
Частиною 1 статті 152-1 КУпАП встановлено відповідальність за порушення правил паркування транспортних засобів, у тому числі неоплата вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування за кожну добу користування, що тягне за собою накладення штрафу в двадцятикратному розмірі від вартості однієї години послуги з користування тим майданчиком для платного паркування транспортних засобів, на якому знаходиться транспортний засіб у момент порушення.
Відповідно до примітки вказаної статті, під неоплатою вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування слід розуміти неоплату вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування транспортних засобів більш як за 10 хвилин користування майданчиком для платного паркування транспортних засобів (крім майданчиків, обладнаних автоматичними в`їзними та виїзними терміналами, на яких оплата відбувається під час виїзду з майданчика).
Суб`єктом правопорушення, передбаченого частинами першою, другою та восьмою цієї статті, є особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення (момент паркування), а в разі фіксації зазначеного правопорушення в режимі фотозйомки (відеозапису) - відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України. У разі внесення змін до постанови про накладання адміністративного стягнення з підстав, встановлених абзацом третім частини першої статті 279-3 цього Кодексу, суб`єктом правопорушення може бути особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, зафіксованого в режимі фотозйомки (відеозапису).
Частиною 2 статті 61 Конституції України передбачено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Згідно із ст.14-2 КУпАП, адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі (за допомогою технічних засобів - приладів контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото-, відеофіксації, які функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів з функціями запису, зберігання, відтворення і передачі фото-, відеоінформації), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Згідно ч.1 ст.279-1 КУпАП, у разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі або якщо порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу.
Процедура внесення до Єдиного державного реєстру транспортних засобів відомостей про належного користувача транспортного засобу регулюється Порядком внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.11.2018 №1197 (далі - Порядок №1197).
Згідно пп.4 п.2 Порядку №1197 належний користувач - фізична особа, яка на законних підставах користується транспортним засобом, що їй не належить, а також керівник юридичної особи (особа, яка виконує повноваження керівника юридичної особи) або працівник, визначений керівником юридичної особи, яка є власником транспортного засобу, які в разі внесення щодо них відомостей до Реєстру несуть відповідно до статті 14-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення відповідальність за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).
Отже, з системного аналізу наведених вищезазначених норм слідує, що за адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, відповідальність несе відповідальна особа фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб.
Відповідно до положень ст.14-2 КУпАП статусу відповідальної особи може набути і належний користувач транспортного засобу, якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу.
Так, зі змісту постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЛВ №00796864 від 25.02.2025 вбачається, що така складена відносно ОСОБА_1 як керівника юридичної особи ТзОВ «ВАНТАЖНА БАЗА ЛЗТА», код ЄДРПОУ 32327825, що за адресою м. Львів, вул. Героїв УПА, буд.72, та за якою зареєстрований транспортний засіб марки «FORD FIESTA», д.н.з. НОМЕР_1 .
Позивач в поданому позові покликається на те, що на момент вчинення адміністративного правопорушення він не являвся директором юридичної особи, яка є власником транспортного засобу.
Відповідно до копії трудової книжки НОМЕР_3 , ОСОБА_1 28.12.2021 звільнено з посади директора ТзОВ «ВАНТАЖНА БАЗА ЛЗТА» (код ЄДРПОУ 32327825).
Вказані обставини підтверджуються також відомостями відкритих даних джерел Opendata, згідно яких 30.12.2021 проведено реєстраційну зміну директора даної юридичної особи з ОСОБА_1 на ОСОБА_2., а на даний час директором являється ОСОБА_3.
Відтак, встановлено, що на момент вчинення адміністративного правопорушення згідно постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЛВ №00796864 від 25.02.2025 позивач не являвся директором ТзОВ «ВАНТАЖНА БАЗА ЛЗТА», а отже не міг бути притягнутий до адміністративної відповідальності за порушення передбачене ч.1 ст.152-1 КУпАП.
Відомостей про те, що ОСОБА_1 є належним користувачем транспортного засобу марки «FORD FIESTA», д.н.з. НОМЕР_1 , відомості про якого внесені до Єдиного державного реєстру транспортних засобів відповідачем суду не надано.
Більше того, у поданому 21.11.2025 відзиві на позовну заяву представником відповідача Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради наведені обгрунтування законності притягнення до адміністративної відповідальності власника транспортного засобу марки «Volkswagen», з д.н.з. НОМЕР_2 , який 11.05.2025 о 12:38 год. було зафіксовано в момент вчинення правопорушення - здійснення стоянки за адресою: м. Львів, вул. Театральна, в районі будинку 22, в зоні дії знаку «Зупинку заборонено», що не відноситься до предмету спору у даній справі.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.
Згідно із ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Суд зауважує, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вчинення особою правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
З викладеного слідує, що окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві та відповідно до ст.62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Зазначене узгоджується з постановою Верховного Суду від 26.04.2018 у справі №338/1/17.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї (п.1 ст.32), неодноразово наголошував, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумним сумнівом. Проте, таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів (п.45 рішення у справі Бочаров проти України від 17.06.2011; п.75 рішення у справі Огороднік проти України від 05.05.2015; п.52 рішення у справі «Єрохіна проти України» від 15.02.2013).
Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства та доказів, зібраних у справі, суд прийшов до висновку, що поліцейський дійшов до передчасного висновку щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.152-1 КУпАП, повно та всебічно не дослідивши всі обставини справи.
Згідно із ст.293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає, зокрема, рішення про скасування постанови і закриття справи.
Відповідно до ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задоволити, постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЛВ №00796864 від 25.02.2025 відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.152-1 КУпАП скасувати, а справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.152-1 КУпАП - закрити.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат, судом встановлено, що позивачем ОСОБА_1 сплачено судовий збір у сумі 605,60 грн, що підтверджується відповідною квитанцією.
Частиною першою статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню та зазначені вище норми КАС України, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради підлягає стягненню судовий збір в сумі 605,60 грн.
Керуючись ст.6, 9, 72-77, 241-246, 295, 297 КАС України, суд,-
у х в а л и в:
позов ОСОБА_1 до Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задоволити.
Постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЛВ №00796864 від 25.02.2025 відносноОСОБА_1 зач.1 ст.152-1 КУпАП - скасувати.
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.152-1 КУпАП - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради на користь ОСОБА_1 605,60 грн судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складений 01.12.2025.
Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
відповідач: Департамент міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради, 79008, м. Львів, пл. Ринок, буд.1, код ЄДРПОУ 44448833, електронна пошта: dep.mobility@lvivcity.gov.ua.
Суддя Ольга КРОТОВА
Судове рішення № 132239902, Галицький районний суд м. Львова було прийнято 27.11.2025. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 461/9085/25. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: