Ухвала суду № 132239556, 02.12.2025, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/9145/21 2/335/20/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2025 року Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі

головуючого суддіСтеценка А.В.за участю секретаря судового засіданняРезніченко Ю.В.представника позивача ОСОБА_1 відповідачаОСОБА_2 представника відповідача та третьої особиОСОБА_3 третьої особи ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі клопотання позивача про призначення повторної посмертної судово-психіатричної експертизи в цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Бахматська Тетяна Михайлівна, ОСОБА_4 , про визнання правочинів недійсними,

ВСТАНОВИВ:

На розгляді суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Бахматська Тетяна Михайлівна, ОСОБА_4 , про визнання правочинів недійсними.

Ухвалою суду від 05.01.2022 призначено посмертну судову психіатричну експертизу. Проведення експертизи доручено Державній установі «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків Міністерства охорони здоров`я України». Експертиза позивачем оплачена не була. В серпні 2022 року справа була повернута експертною установою до суду.

Ухвалою суду від 18.11.2022 закрито підготовче провадження у справі.

31.03.2023 судом задоволено клопотання позивача про зміну експертної установи, якій доручено проведення посмертної судової психіатричної експертизи; проведення посмертної судової психіатричної експертизи, призначеної ухвалою суду від 05.01.2022, доручено експертам Запорізької філії судово-психіатричних експертиз Державної установи «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків Міністерства охорони здоров`я України».

Ухвалою суду від 10.10.2023 задоволено клопотання експерта Запорізької філії судово-психіатричних експертиз Державної установи «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків Міністерства охорони здоров`я України» Паталаха Ф.В. про уточнення змісту та обсягу доручення, надання додаткових матеріалів, уточнено поставлені в ухвалах суду від 05.01.2022 та 31.03.2023 на вирішення експертам питання, витребувано копії медичних карт амбулаторного хворого.

Ухвалою суду від 18.03.2024 за клопотанням експерта Запорізької філії судових експертиз Державної установи «Інститут судової Міністерства охорони здоров`я України» Бабіч В. витребувані додаткові матеріали, необхідні для проведення експертизи.

15.05.2024 матеріали цивільної справи направлені до вищезазначеної експертної установи для проведення експертизи.

11.06.2024 на адресу суду надійшов висновок судово-психіатричного експерта № 230 від 16.05.2024, згідно якого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на момент складання заповіту від 30.07.2020 виявляла ознаки психічного розладу у вигляді вираженого астенічного розладу, внаслідок органічного ураження головного мозку судинного генезу (церебральний атеросклероз, гіпертонічна хвороба, ішемічний інсульт (20.03.2019), транзиторна ішемічна атака (12.06.2019). Тому, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на момент складання заповіт 30.07.2020 не могла розуміти значення свої дій та керувати ними. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на період складання заповіту 23.10.2020 виявляла ознаки психічного розладу у вигляді вираженого астенічного розладу, внаслідок органічного ураження головного мозку судинного генезу (церебральний атеросклероз, гіпертонічна хвороба, ішемічний інсульт (20.03.2019), транзиторна ішемічна атака (12.06.2019). Ступінь психічних розладів був такий, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на період складання заповіту 23.10.2020 не могла розуміти значення свої дій та керувати ними.

Ухвалою суду від 30.07.2024 за клопотанням представника відповідача призначено повторну посмертну судово-психіатричну експертизу, проведення якої доручено експертам ДУ «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України».

14.07.2025 на адресу суду з Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України» надійшов висновок судово-психіатричного експерта № 956 від 21.03.2025, згідно якого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , на момент складання (вчинення) заповіту, посвідченого 30.07.2020, виявляла ознаки Органічного емоційно лабільного (астенічного) розладу судинного генезу (церебральний атеросклероз, гіпертонічна хвороба, ГПМК (2019 р.)) (згідно МКХ-10 F-06.6). ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , на момент складання (вчинення) заповіту, посвідченого 23.10.2020, виявляла ознаки Органічного емоційно лабільного (астенічного) розладу судинного генезу (церебральний атеросклероз, гіпертонічна хвороба, ГПМК (2019 р.)) (згідно МКХ-10 F-06.6). ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , під час складення (вчинення) заповіту від 30.07.2020 за психічним станом могла усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , під час складення (вчинення) заповіту від 23.10.2020 за психічним станом могла усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Викликані до суду для роз`яснення висновків судовий експерт Запорізької філії судових експертиз ДУ «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України» ОСОБА_7 та судовий експерт ДУ «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України» Дзюба М.П. в судовому засіданні пояснили, що обидві комісії фактично дійшли однакового висновку про те, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на момент складання (вчинення) оспорюваних заповітів виявляла ознаки Органічного емоційно лабільного (астенічного) розладу судинного генезу.

Судовий експерт ОСОБА_8 суду пояснила, що комісія експертів ДУ «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України» за результатами дослідження наданих судом матеріалів дійшла висновку про те, що на момент вчинення оспорюваних заповітів ОСОБА_6 виявляла ознаки ОСОБА_9 емоційно лабільного (астенічного) розладу судинного генезу. Проте, такий діагноз не дає підстав для висновку про нездатність підекспертної усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. В наданих на дослідження матеріалах справи відсутні дані про наявність у ОСОБА_6 на час складення заповітів 30.07.2020, 23.10.2020 таких психічних порушень, що позбавляли її здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Проводячи дослідження експерти керувалися принципом презумпції психічного здоров`я. Комісією не приймалися до уваги суперечливі записи щодо психічного стану підекспертної, зокрема які містяться в медичній картці стаціонарного хворого № 3475 від 19.10.2019 з КНП «Міська лікарня № 9» ЗМР, оскільки згідно записів стан підекспертної різними лікарями в однакові проміжки часу розцінювався по-різному, без необхідної деталізації, тлумачення застосованих термінів. З наданих на дослідження матеріалів вбачається, що впродовж життя ОСОБА_6 не перебувала на обліку у психіатра. Підекспертну лише один раз оглядав лікар-психіатр. При випісці з лікувальних закладів підекспертній не рекомендували консультацію психіатра.

Судовий експерт Бабіч В.В. суду пояснила, що комісія експертів Запорізької філії судових експертиз ДУ «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України» за результатами дослідження наданих судом матеріалів дійшла висновку про те, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на момент складання оспорюваних заповітів не могла розуміти значення свої дій та керувати ними. Оцінюючі соматичні та психічні розлади ОСОБА_6 , зазначені в медичній документації за 2019 та 2020 рік, у сукупності з відомостями про те, що остання в момент складення заповітів не могла самостійно прочитати їх текст та підписати їх, комісія дійшла висновку про те, що астеничний синдром у підекспертної настільки посилився, що вона не могла розуміти значення свої дій та керувати ними. Експертами Запорізької філії судових експертиз ДУ «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України» не досліджувався відеозапис, на якому відзнята ОСОБА_6 . Наданої експертам документації було достатньо для виконання покладених на них обов`язків.

26.11.2025 позивач звернувся до суд з клопотанням про призначення повторної комісійної посмертної судово-психіатричної експертизи. Клопотання обґрунтоване тим, що в матеріалах справи наявні два висновки судово-психіатричного експерта, які мають протилежні за змістом висновки. Експертні рішення про здатність або нездатність підекспертної розуміти значення свої дій та керувати ними на період складання спірних правочинів не випливає зі змісту дослідницької частини висновків. Під час допиту жоден з експертів не зміг зазначити про те, якими методиками, нормативними актами, джерелами інформації та науковими даними керувалися експертні комісії при проведені досліджень, на що посилалися та на чому ґрунтувалися їх висновки. Посилання експертів ДУ «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України» лише на Міжнародну класифікацію хвороб 10-го перегляду (МКХ-10) є очевидно недостатнім, оскільки це не є галузевим стандартом у психіатрії чи методикою встановлення психічного стану особи. Оскільки експертні висновки не містять зазначеної інформації суд буде позбавлений можливості надати оцінку їх обґрунтованості та перевірити достовірність і правильність використаних джерел.

В дослідницькій частині висновку повторної експертизи зазначено про те, що 23.08.2019 психіатром ОСОБА_6 було встановлено діагноз Органічний галюцинаторний розлад, що за МКХ-10 відповідає коду F-06.0, однак в розділі 22 висновку при обґрунтуванні даних про психічний стан особи було констатовано, що з урахуванням анамнезу захворювання підекспертна виявляла ознаки Органічного емоційно лабільного (астенічного) розладу судинного генезу, що за МКХ-10 відповідає коду F-06.6. Обґрунтувань чому у підсумку діагноз F-06.0 було проігноровано та відкинуто експертами висновок не містить.

Таким чином в основу експертного рішення покладено висновки про вплив на психічну діяльність лише частини захворювань, діагностованих у підекспертної, без викладу оцінки поєднаної дії та взаємозв`язку діагнозів F-06.0 та F-06.6.

Під час з`ясування змісту експертних висновків обома експертами було звернуто увагу на наявність суперечливої інформації в медичних записах щодо стану здоров`я підекспертної, однак пояснити з якої причини та на підставі чого до уваги мають братися ті чи інші дані або відхиленню підлягає все, експерти пояснити не змогли.

Дослідницька частина висновку при проведенні повторної експертизи не містить причини розбіжностей з висновками попередньої експертизи. З`ясувати такі розбіжності та усунути протиріччя не виявилося можливим і в судовому засіданні при допиті експертів.

Порівнюючи первинну та повторну експертизи можна побачити, що вони обидві складені за результатами дослідження однакової медичної документації, містять однаковий виклад анамнезу життя підекспертної, однакові обставини, за яких проводилась експертиза, навіть приходять до однакового висновку щодо наявності у підекспертної ознак органічного астенічного розладу судинного генезу. При цьому відмінні лише в частині трактування виявленого розладу щодо його можливості вплинути на психічний стан, не маючи при цьому жодних посилань на джерела та підстави таких тверджень.

Історія хвороби підекспертної та загальна клінічна картина демонструють динаміку щодо поступового погіршення стану її здоров`я. Вказане випливає з елементарного співставлення діагнозів у їх хронологічному порядку, де кожне наступне діагностоване захворювання відбувалось на фоні попереднього. З опису медичної документації вбачається нестабільність стану та тенденція до загальмованості, зниження критики до власного стану, зміни мислення та інтелекту, зниження концентрації уваги, неадекватної поведінки, що в подальшому призвело до появи психіатричної симптоматики (галюцинозу) у підекспертної. Інформація про повне одужання відсутня, натомість відомо про перебування ОСОБА_6 в залежному від сторонніх осіб стані. В обох висновках зазначено про відсутність даних про психічний стан підекспертної на момент вчинення юридично значимих дій.

Повторна експертиза не містить ретроспективної оцінки стану психічного здоров`я підекспертної та не враховує тенденцію до очевидного зниження його інтелектуального та вольового компонентів. Натомість первинна експертиза аналізу та оцінки немедичної документації, яка наявна в матеріалах справи, однак не знайшла свого відображення в експертному висновку.

З огляду на викладене, позивач вважає, що обидва висновки містять недоліки, які свідчать про їх неповноту та ґрунтуються на припущенні експертів з приводу можливості чи неможливості усвідомлювати значення своїх дій ОСОБА_6 під час складання заповідальних розпоряджень. Аналіз наявних у матеріалах справи висновків дозволяє дійти висновку, що експертами були поверхнево досліджені як матеріали судової справи, так і медична документація. Висновки експертів належним чином необґрунтовані, не надано відповідних узагальнень перебігу хвороб підекспертної та їхнього впливу на її психіку і поведінку, не проведено аналізу її психічного стану в момент складання заповідального розпорядження, не встановлено наявність чи відсутність причинно-наслідкового зв`язку між хворобами підекспертної та її можливістю усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними в момент вчинення правочину, відсутність повного комплексного дослідження всіх необхідних обставин.

Причину наявності прямо протилежних відповідей па поставлені питання не вдалося з`ясувати під час допиту експертів. Зазначене викликає сумнів у правильності висновків, що не дозволяє визначити який з них має братись до уваги судом.

В зв`язку з цим, існує необхідність в призначенні повторної посмертної судово-психіатричної експертизи ОСОБА_6 .

З метою усунення вищезазначених протиріч позивач просить суд призначити в справі повторну комісійну посмертну судово-психіатричну експертизу проведення якої доручити експертам Полтавської філії судово-психіатричної експертизи державної установи «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків МОЗ України».

В судове засідання, призначене на 29.10.2025, сторони та третя особа приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Бахматська Т.М. не з`явилися. Сторони причин неявки суду не повідомили, ОСОБА_10 подала до суду заяву, в якій просила справу розглядати за її відсутності.

Представник позивача підтримав клопотання позивача з підстав, викладених у ньому.

Представник відповідача та третьої особи ОСОБА_4 адвокат Новак А.І. заперечував проти клопотання позивача. В обґрунтування заперечень представник зазначив, що клопотання позивача є необґрунтованим. В матеріалах справи вже є два висновки посмертної судово-психіатричної експертизи, чого достатньо для ухвалення законного та обґрунтованого рішення. У відповідності до приписів ст. 89 ЦПК України суд має самостійно оцінити наявні висновки на предмет їхньої належності та допустимості, а не перекладати це завдання на третій експертний заклад.

Доводи позивача щодо необґрунтованого відхилення діагнозу F-06.0 є неспроможними, оскільки вони ґрунтуються на поверхневому розумінні психіатричної діагностики. Експерт ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснила, що діагноз Органічний галюцинаторний розлад (F-06.0) був відкинутий через його одиничний характер єдиний випадок появи галюцинацій у підекспертної, зафіксований у медичній документації, який надалі не повторювався і не траплявся.

Експерти обох установ обґрунтовано відкинули нерелевантний діагноз F-06.0 і, натомість, взяли за основу Органічний емоційно лабільний (астенічний) розлад (F-06.6), який відповідає стійким клінічним проявам, але не виключає здатності усвідомлювати свої дії.

Твердження позивача про те, що експерти нібито не змогли пояснити, які дані брати до уваги та не усунули протиріччя в медичній документації. Навпаки, у ході допиту експерт ОСОБА_8 підтвердила наявність суперечливої інформації в медичних записах та пояснила механізм їх усунення.

Обидва експерти одностайно засвідчили, що значна частина суперечливих записів щодо психічного стану (таких як «дементний» чи «підкоряємий стан») була зроблена лікарями загальної практики, наприклад, хірургами, які оглядали ОСОБА_6 у післяопераційний період. Ці лікарі не є фахівцями у галузі психіатрії.

Твердження позивача щодо неналежної та неповноцінної мотивувальної частини експертних висновків є безпідставним та виглядає як спроба штучного створення сумнівів. Висновок судово- психіатричного експерта № 956 містить повну дослідницьку частину, де детально описано всю історію хвороби ОСОБА_6 , проаналізовані медичні записи та обґрунтовано, чому експерти дійшли висновків про збереження її здатності до волевиявлення.

Для усунення будь-яких можливих розбіжностей чи питань щодо мотивувальної та дослідницької частин, судом було проведено допит експертів, які в судовому засіданні вичерпно надали всі необхідні пояснення.

Деталізовані твердження позивача щодо динаміки погіршення психічного здоров`я підекспертної, зміни мислення та інтелекту, а також наявності причинно-наслідкового зв`язку між діагнозами та її здатністю керувати діями, є абсолютно необґрунтованими та процесуально неприпустимими. Позивач не є експертом у галузі психіатрії, а його представники не мають спеціальних знань, необхідних для кваліфікації складних психіатричних станів та ретроспективної оцінки їхнього впливу на волевиявлення.

Твердження позивача про поверхневе дослідження та неповноту обох висновків є необґрунтованими. Насправді, має місце принципова різниця у якості проведених досліджень, і узагальнення Позивача є спробою уникнути оцінки єдиного об`єктивного доказу у справі.

На відміну від первинної експертизи, яка виявилася неповною, оскільки не врахувала низку ключових матеріалів справи, повторна експертиза була проведена всебічно та ґрунтувалася на повному комплексі медичних та інших документів. Експерти Київського інституту здійснили необхідний ретроспективний аналіз, фахово відокремивши фізичне погіршення від психічного стану, що і є ознакою належної кваліфікації.

Доводи позивача про те, що причину протилежних відповідей не вдалося з`ясувати, є хибним. Експертами вже було надано вичерпне роз`яснення під час допиту.

Третя особа ОСОБА_4 підтримав позицію свого представника та просив відмовити в задоволенні клопотання позивача.

Заслухавши думку представників сторін та третьої особи, суд доходить наступних висновків.

Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством (ч. 1 ст. 102 ЦПУ України).

Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Відповідно до ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

В силу ст. 105 ЦПК України призначення експертизи судом є обов`язковим за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити психічний стан особи.

Частиною 2 ст. 113 ЦПК України передбачено, що суд може призначити повторну експертизу, яка доручається іншому експертові (експертам), у разі якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності.

У п. 10, 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 року № 8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» судам роз`яснено, що повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов`язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, змагальність сторін та диспозитивність (пункт 4 та 5 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона.

Відповідно до вимог частин 3 та 4 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частинами першою-третьою статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до приписів ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Оцінка доказів, зокрема висновків експертів, здійснюється судом під час ухвалення рішення.

В матеріалах справи містяться два висновки судово-психіатричного експерта, які суперечать один одному. Надані експертами в судовому засіданні пояснення щодо висновків не дали змоги усунути виявлені суперечності.

Доводи позивача про те, що комісією експертів ДУ «Інститут судової психіатрії МОЗ України» може бути неправильним через необґрунтоване відхилення даних огляду 23.08.2019 ОСОБА_6 психіатром із встановленням діагнозу Органічний галюцинаторний розлад, неврахування висновку лікарсько-консультативної комісії від 03.09.2019, є переконливими.

Зважаючи на викладене, не надаючи на даній стадії розгляду справи переваги жодному з наявних в матеріалах справи доказів, суд вважає за доцільне призначити в справі повторну посмертну судово-психіатричну експертизу, на вирішення якої слід поставити питання, які ставилися експертам які проводили первинну та вторинну експертизу

Частиною 3 ст. 103 ЦПК України передбачено, що при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно.

З огляду на те, що представник відповідача заперечував проти задоволення клопотання позивача, отже експерт або експертна установа не може бути обрана за згодою сторін, суд вважає за необхідне визначити експертну установу самостійно та доручити проведення експертизи експертам Харківської філії судових експертиз Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України».

З урахуванням того, що за дорученням керівників експертних установ, які проводили первинну та повторну експертизи, призначалися комісійні психіатричні експертизи, суд вважає за доцільне призначити повторну комісійну судову-психіатричну експертизу.

Витрати по проведенню експертизи слід покласти на позивача, який просив суд призначити повторну експертизу.

Для проведення повторної експертизи суд вважає за необхідне направити до експертної установи матеріали цивільної справи.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 103-105, 259, 260 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання позивача ОСОБА_5 про призначення повторної комісійної посмертної судово-психіатричної експертизи - задовольнити.

Призначити в цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Бахматська Тетяна Михайлівна, ОСОБА_4 , про визнання правочинів недійсними, повторну комісійну посмертну судово-психіатричну експертизу, на вирішення якої поставити питання:

-Чи виявляла ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , ознаки будь-якого психічного розладу на момент складання (вчинення) заповіту, посвідченого 30 липня 2020 року приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Бахматською Т.М.? Якщо так, то якого?

-Чи виявляла ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , ознаки будь-якого психічного розладу на момент складання (вчинення) заповіту, посвідченого 23 жовтня 2020 року приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Бахматською Т.М.? Якщо так, то якого?

-Чи усвідомлювала ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , значення своїх дій та чи могла керувати ними під час складення (вчинення) заповіту від 30 липня 2020 року, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Бахматською Т.М.?

-Чи усвідомлювала ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , значення своїх дій та чи могла керувати ними під час складення (вчинення) заповіту від 23 жовтня 2020 року, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Бахматською Т.М.?

Проведення повторної комісійної судово-психіатричної експертизи доручити експертам Харківської філії судових експертиз Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України» (61068, місто Харків, вул. Академіка Павлова, буд. 46, ідентифікаційний код 45070502).

Попередити експертів про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов`язків за ст.ст. 384, 385 Кримінального кодексу України.

Витрати по проведенню експертизи покласти на позивача.

Копію даної ухвали суду, матеріали цивільної справи направити Харківській філії судових експертиз Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України» (61068, місто Харків, вул. Академіка Павлова, буд. 46, ідентифікаційний код 45070502).

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення, проте може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя А.В. Стеценко