Рішення № 132239467, 02.12.2025, Саратський районний суд Одеської області

Справа № 513/1118/25

Провадження № 2/513/925/25

Саратський районний суд Одеської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2025 року Саратський районний суд Одеської області у складі: головуючої судді Рязанової К.Ю., за участю секретаря судового засідання Русавської Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с Сарата Білгород-Дністровського району Одеської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 в особі представника адвоката Вельчевої Наталі Михайлівни до Петропавлівської сільської ради Білгород-Дністровського району про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

у с т а н о в и в:

Представник позивача звернулася до суду з позовом в якому просить визначити позивачу ОСОБА_1 додатковий строк для прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 тривалістю в два місяця, початок якого відрахувати з дня набрання рішення законної сили.

Позов обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с-ще Бессарабське Болградського району Одеської області померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на спадкове майно у вигляді земельної ділянки площею 1,40 га, кадастровий номер 5124586400:01:001:1298, розташованої на території Старосільської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, яка належала спадкодавцю на підставі Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії І-ОД №013687 виданого Саратською районною державною адміністрацією Одеської області 29 квітня 2003 року. 08 травня 2020 року ОСОБА_2 , склала заповіт, посвідчений Мельник І.І., секретарем виконкому Бородінської селищної ради Тарутинського району Одеської області, за реєстровим №16, згідно якого спадкоємцем земельної ділянки площею 1,40 га, кадастровий номер 5124586400:01:001:1298, розташованої на території Старосільської сільської ради Саратського району Одеської області призначила ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . 05 серпня 2025 року позивач ОСОБА_1 , як спадкоємець за заповітом, звернувся до приватного нотаріуса Болградського районного нотаріального округу Одеської області Давидової Н.Г., із заявою про прийняття спадщини за заповітом на майно ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно до листа приватного нотаріуса за №234/01-16 від 05 серпня 2025 року позивачу відмовлено в заведені спадкової справи та роз`яснено звернутися до суду для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, що є підставою для заведення спадкової справи. Неможливість прийняття спадщини у відведений законом строк був обумовлений непереборними і незалежними від позивача обставинами, а саме, необізнаність про існування заповіту. У зв`язку з чим, позивач вимушений звернутися до суду із даним позовом.

Ухвалою Саратського районного суду Одеської області від 08 вересня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в підготовчому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження.

30 вересня 2025 року на адресу суду від приватного нотаріуса Болградського районного нотаріального округу Одеської області Давидової Н.Г. на виконання ухвали суду від 08 вересня 2025 року надійшла відповідь щодо спадкова справа до майна ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Саратського районного суду Одеської області від 21 жовтня 2025 року закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника адвоката Вельчевої Наталі Михайлівни до Петропавлівської сільської ради Білгород-Дністровського району про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 02 грудня 2025 року о 12:00 годині в приміщенні Саратського районного суду Одеської області.

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Вельчева Н.М. у судове засідання не прибула, надала заяву про розгляд справи без їх участі, позов підтримала, просила суд його задовольнити.

Відповідач, Петропалівська сільська рада Білгород-Дністровського району Одеської області, надали заяву відповідно до якої позов визнають в повному обсязі, просять справу розглядати без представника сільської ради.

У зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, від яких надійшли клопотання про розгляд справи за їх відсутності, що відповідає положенням ч. 3 ст. 211 ЦПК України, судом, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши та оцінивши письмові докази, суд дійшов до висновку про задоволення позову з таких підстав.

Згідно копії паспорта громадянина України НОМЕР_1 , виданого 12 жовтня 1995 року, ОСОБА_1 , народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в с. Старосілля, Саратського району Одеської області.

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 04 лютого 2025 року Арцизьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Бессарабське, Болградського району Одеської області у віці 85 років.

Згідно довідки № 577 від 05 серпня 2025 року виданої Буджацькою селищною радою Болградського району Одеської області, ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на день смерті була зареєстрована та постійно проживала за адресою: АДРЕСА_1 , проживала одна.

29 квітня 2003 року ОСОБА_3 був виданий державний акт на право приватної власності на землю серії I-ОД № 013687, на підставі розпорядження Саратської районної державної адміністрації Саратського району Одеської області від 04 березня 2003 року №110/А, земельна ділянка площею 1,40 га, для ведення особистого селянського господарства.

Згідно з Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №295026241, сформованого 18 січня 2022 року, власником земельної ділянки з кадастровим номером 5124586400:01:001:1298, площа 1.4002 га, є ОСОБА_2 .

08 травня 2020 року ОСОБА_2 склала заповіт на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно до змісту якого, заповіла земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства, площею 1,4002 га, яка належить мені згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, яка розташована на території Старосільської сільської ради Саратського району Одеської області. Заповіт посвідчений секретарем виконкому Бородінської селищної ради Тарутинського району Одеської області, та зареєстрований в реєстрі за № 16.

Листом приватного нотаріуса Болградського районного нотаріального округу Одеської області Давидовою Н.Г. від 05 серпня 2025 року, ОСОБА_1 роз`яснено право на звернення до суду з питанням про продовження строку для прийняття спадщини до майна ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки ним пропущений строк для подання заяви нотаріусу про прийняття спадщини, а саме пропущений шестимісячний строк.

Судом була досліджена відповідь приватного нотаріуса Болградського районного нотаріального округу Одеської області Давидової Н.Г., від 23 вересня 2025 року за № 340/02-14, відповідно до якої спадкова справа до майна ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , не заводилась.

Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідно зі статтею 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Статтею 1223 ЦК України встановлено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Отже, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 34 Закону України «Про нотаріат» нотаріуси вчиняють такі нотаріальні дії: посвідчують правочини (договори, заповіти, довіреності, вимоги про нотаріальне посвідчення правочину тощо); вживають заходів щодо охорони спадкового майна; видають свідоцтва про право на спадщину.

На нотаріусів може бути покладено вчинення інших нотаріальних дій згідно із законом (частина друга статті 34 Закону України «Про нотаріат»).

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини суд визнав поважними.

Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК України, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину.

При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.

Предметом спору є встановлення додаткового строку для прийняття спадщини позивачем, оскільки остання після смерті ОСОБА_2 , будучи спадкоємцем за заповітом, пропустив строк для прийняття спадщини. Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує, що він не знав про існування вищевказаного заповіту, тому не звертався до нотаріуса з відповідною заявою протягом визначеного законом строку.

Відповідно до положень статті 63 Закону України «Про нотаріат» в редакції, яка діяла на момент відкриття спадщини, нотаріус, який одержав від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язаний повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких йому відоме. Нотаріус може також зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі.

Отже, на нотаріуса покладено обов`язок щодо повідомлення спадкодавця про необхідність подачі заяви про прийняття спадщини за заповітом чи про відмову від її прийняття, щоб не допустити пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини.

Особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.

У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини у такому випадку потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.

Аналогічні за змістом висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17, від 06 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17.

З вказаними висновками погодився Верховний Суд у постановах від 12 вересня 2018 року у справі № 484/3221/17 (провадження № 61-22510св18), від 10 січня 2019 року у справі № 263/1221/17 (провадження № 61-18261св18), від 25 березня 2020 року у справі № 642/2539/18-ц (провадження № 61-5609св19).

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 76 ЦПК України).

Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно частин першої, другої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окрему, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у сукупності.

Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Застосування принципу змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно згаданий принцип не передбачає обов`язок суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Як встановлено судом, про заповіт позивач дізнався після спливу шестимісячного строку та одразу звернувся до нотаріуса. Отже наведені позивачем причини є об`єктивними та істотними труднощами, у зв`язку з чим позивач був позбавлений можливості звернутися до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини в межах визначеного законом строку.

Виходячи з досліджених в судовому засіданні доказів, з урахуванням обставин справи, суд вважає за необхідне визначити позивачу додатковий строк два місяці для подачі ним заяви про прийняття спадщини, яка залишилася після смерті спадкодавця ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки він пропустив вказаний строк з поважних причини.

На підставі ст. 1272 ЦК України, керуючись 2, 7, 19, 48, 76-81, 200, 211, 247, 258-259, 263-265, суд, -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 в особі представника адвоката Вельчевої Наталі Михайлівни до Петропавлівської сільської ради Білгород-Дністровського району про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю в два місяця.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складене 02 грудня 2025 року.

Відомості щодо учасників процесу:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт громадянина України НОМЕР_1 , виданий 12 жовтня 1995 року Саратським РВ УМВС України в Одеській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Представник позивача: адвокат Вельчева Наталя Михайлівна, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №004529 від 27 серпня 2021 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , адреса для листування: АДРЕСА_3 .

Відповідач: Петропавлівська сільська рада Білгород-Дністровського району Одеської області, код ЄДРПОУ 04380703, адреса: вул. Гагаріна, 1, с. Петропавлівка, Білгород-Дністровський район, Одеська область.

Суддя К. Ю. Рязанова