Ухвала суду № 132232889, 01.12.2025, Соснівський районний суд м. Черкас

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 712/3771/16-к

Провадження 1 кп/ 712/13/25

01 грудня 2025 Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючий: суддя - ОСОБА_1

секретар - ОСОБА_2

з участю: прокурора- ОСОБА_3

захисника - ОСОБА_4

обвинуваченого - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Кам`янка, Черкаської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , громадянин України, українець, має середньо-спеціальну освіту, перебуває на посаді молодшого інспектора Черкаського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області та має спеціальне звання старший сержант поліції, раніше не судимий, одружений, на утриманні має малолітню дитину, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Органами досудовогорозслідування ОСОБА_5 обвинувачується у тому що він, наказом тимчасово виконуючого обов`язки начальника Головного управління Національної поліції в Черкаській області № 1/ос від 07.11.2015 призначений на посаду поліцейського батальйону патрульної поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області.

У відповідності до ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015, національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» від 23.12.1993 зі змінами та доповненнями, до правоохоронних органів відносяться органи Національної поліції України.

Таким чином, ОСОБА_5 , займаючи посаду поліцейського батальйону патрульної поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області з моменту призначення на вказану посаду є працівником правоохоронного органу.

Статтею 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Статтею 29Конституції України передбачено, що кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність.

Кожному заарештованому чи затриманому має бути невідкладно повідомлено про мотиви арешту чи затримання, роз`яснено його права та надано можливість з моменту затримання захищати себе особисто та користуватися правовою допомогою захисника.

Відповідно до статті 64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

У відповідності до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Крім того, відповідно до ст. 8 Закону України «Про національну поліцію» ОСОБА_5 , як працівник поліції повинен діяти виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцієюта законами України.

Згідност. 2 Закону України «Про Національну поліцію»на ОСОБА_5 , як працівника поліції покладені, серед іншого, завдання охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави.

У своїй службовій діяльності ОСОБА_5 відповідно до ст. 6 Закону України «Про Національну поліцію» повинен керуватися принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Національну поліцію», під час виконання своїх завдань ОСОБА_5 забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцієюта законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяє їх реалізації.

Поліцейським за будь-яких обставин заборонено сприяти, здійснювати, підбурювати або терпимо ставитися до будь-яких форм катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження чи покарання.

У разі виявлення таких дій кожен поліцейський зобов`язаний негайно вжити всіх можливих заходів щодо їх припинення та обов`язково доповісти безпосередньому керівництву про факти катування та наміри їх застосування.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію»на ОСОБА_5 , як працівника поліції покладені, серед іншого, обов`язки неухильно дотримуватися положеньКонституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; поважати і не порушувати прав і свобод людини; надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я.

Згідно до ст. 29 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський захід - це дія або комплекс дій превентивного або примусового характеру, що обмежує певні права і свободи людини та застосовується поліцейськими відповідно до закону для забезпечення виконання покладених на поліцію повноважень.

Поліцейський захід застосовується виключно для виконання повноважень поліції. Обраний поліцейський захід має бути законним, необхідним, пропорційним та ефективним.

Обраний поліцейський захід є законним, якщо він визначений законом. Поліцейському заборонено застосовувати будь-які інші заходи, ніж визначені законами України.

Поліцейський захід припиняється, якщо досягнуто мети його застосування, якщо неможливість досягнення мети заходу є очевидною або якщо немає необхідності у подальшому застосуванні такого заходу.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для виконання покладених на неї завдань вживає заходів реагування на правопорушення, визначені Кодексом України про адміністративні правопорушення та Кримінальним процесуальним кодексом України, на підставі та в порядку, визначених законом.

Поліція для охорони прав і свобод людини, запобігання загрозам публічній безпеці і порядку або припинення їх порушення також застосовує в межах своєї компетенції поліцейські превентивні заходи та заходи примусу, визначені цим Законом.

Згідно ст. 43 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов`язаний заздалегідь попередити особу про застосування фізичної сили, спеціальних засобів і вогнепальної зброї і надати їй достатньо часу для виконання законної вимоги поліцейського, крім випадку, коли зволікання може спричинити посягання на життя і здоров`я особи чи та/або поліцейського або інші тяжкі наслідки, або в ситуації, що склалася, таке попередження є невиправданим або неможливим.

Попередження може бути зроблено голосом, а за значної відстані або звернення до великої групи людей - через гучномовні установки, підсилювачі звуку.

Вид та інтенсивність застосування заходів примусу визначаються з урахуванням конкретної ситуації, характеру правопорушення та індивідуальних особливостей особи, яка вчинила правопорушення.

Поліцейські зобов`язані надавати невідкладну медичну допомогу особам, які постраждали в результаті застосування заходів примусу.

Відповідно до ст. 44 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може застосовувати фізичну силу, у тому числі спеціальні прийоми боротьби (рукопашного бою), для забезпечення особистої безпеки або/та безпеки інших осіб, припинення правопорушення, затримання особи, яка вчинила правопорушення, якщо застосування інших поліцейських заходів не забезпечує виконання поліцейським повноважень, покладених на нього законом.

Рівень довіри населення до поліції відповідно до ст. 11 Закону України «Про Національну поліцію» є основним критерієм оцінки ефективності діяльності органів і підрозділів поліції.

Зважаючи на обсяг своїх повноважень, визначенихКонституцією України,Законом України «Про Національну поліцію» ОСОБА_5 24.11.2016 був особою, яка постійно здійснювала функції представника влади, тобто був службовою особою.

Будучи ж наділеним від імені держави обов`язком дотримуватися та виконувати положення вищевказаних нормативних документів, діючи всупереч зазначеним вище нормам законодавства, ОСОБА_5 , маючи спеціальне звання старшого сержанта поліції, вчинив перевищення службових повноважень, що супроводжувалися насильством і завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам громадянина ОСОБА_6 та державним інтересам за наступних обставин.

Так, 24.11.2015 о 20 год. 00 хв., заступник командира взводу поліцейських батальйону патрульної поліції Головного управління Національної поліції ОСОБА_7 , командир роти поліцейського батальйону патрульної поліції Головного управління Національної поліції ОСОБА_8 , поліцейські батальйону патрульної поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області ОСОБА_5 та ОСОБА_9 заступили на службу по забезпеченню охорони громадського порядку в м.Черкаси у складі патруля на службовому автомобілі УАЗ «Патріот» р.н. НОМЕР_1 .

До чергової частини Черкаського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області 25.11.2015 о 01 год. 30 хв. надійшло повідомлення від ОСОБА_10 про бійку в магазині «Карпати», що розташований за адресою вул. Хоменка, 18, м. Черкаси.

Вказане повідомлення зареєстроване в Журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчиненні кримінальні правопорушення та інші події (ЄО) за № 2014, а на місце події направлено вище зазначений патруль на службовому автомобілі.

Біля будинку № 16, що розташований по вул.Хоменка, м.Черкаси, зазначені вище працівники поліції наздогнали осіб, якими виявилися ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та встановивши, що ОСОБА_6 перебуває у стані алкогольного сп`яніння, наказали останнім сісти до службового автомобіля, на що вони відмовилися. Почувши відмову ОСОБА_12 , поліцейський батальйону патрульної поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області ОСОБА_5 застосував щодо останнього захід примусу, а саме: фізичний вплив шляхом виконання спеціального прийому рукопашного бою - заведення руки останнього за спину.

У цей час ОСОБА_6 , підбігши до поліцейського батальйону патрульної поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області ОСОБА_5 , наніс останньому удар головою в область обличчя. Після чого заступник командира взводу поліцейських батальйону патрульної поліції Головного управління Національної поліції ОСОБА_7 та командир роти поліцейського батальйону патрульної поліції Головного управління Національної поліції ОСОБА_8 , застосували щодо ОСОБА_6 захід примусу, а саме, спеціальний засіб обмеження рухомості кайданки.

У подальшому заступник командира взводу поліцейських батальйону патрульної поліції Головного управління Національної поліції ОСОБА_7 та командир роти поліцейського батальйону патрульної поліції Головного управління Національної поліції ОСОБА_8 примусово підвели ОСОБА_6 до задньої частини службового автомобіля та запропонували добровільно сісти до відсіку для перевезення правопорушників службового автомобіля. Однак, останній відмовився сісти до автомобіля.

Після чого,25.11.2015приблизно о01год.40хв.,поліцейський батальйонупатрульної поліціїГоловного управлінняНаціональної поліціїв Черкаськійобласті ОСОБА_5 ,перебуваючи білябудинку №16по вул.Хоменка,м.Черкаси,за відсутностізагрози особистійбезпеці табезпеці іншихосіб,оскільки опірзаконним вимогампрацівників поліціїз боку ОСОБА_6 був припиненийта доостаннього застосованоспеціальний засібобмеження рухомості кайданки,перевищуючи своїслужбові повноваження,діючи умисно,усвідомлюючи,що ОСОБА_6 не маєможливості чинитиопір,з мотивівпомсти зараніше нанесениййому ударв голову,з метоюспричинення останньомутілесних ушкоджень,наніс ударногою впах ОСОБА_6 ,спричинивши такимчином потерпіломутравму калиткиз розривомправого яєчка,крововиливом вправу частинукалитки,які відповіднодо висновкуексперта №166від 03.02.2016відносяться докатегорії легкихтілесних ушкоджень,що спричиниликороткочасний розладздоров`я,чим завдавістотну шкодуохоронюваним закономправам таінтересам ОСОБА_6 та державнимінтересам увигляді підривуавторитету тапрестижу органудержавної владив особіГоловного управлінняНаціональної поліціїв Черкаськійобласті.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою винність у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України не визнав повністю.

Дії ОСОБА_5 органами досудовогорозслідування кваліфікованоза ч. 2 ст. 365 КК України - перевищенні влади, тобто умисному вчиненні працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав та повноважень, якщо вони завдали істотної шкоди охоронюваним законом правам, інтересам окремих громадян та державним інтересам, що супроводжувалися насильством.

В судовому засіданні захисник заявив клопотання про звільнення обвинуваченого ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності за ст. 49 КК України. Обвинувачений ОСОБА_5 просив звільнити його від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності за ст. 49 КК України, вину в скоєнні кримінального правопорушення не визнав, надав заяву про згоду на закриття справи за нереабілітуючими обставинами, наслідки закриття справи йому зрозумілі.

Прокурор висловився на розсуд суду. Вислухавши сторони кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного. Відповідно до ч. 1 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. Статтею 44 КК України встановлено, що особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Відповідно до ч. 4 ст. 286 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Враховуючи, що ОСОБА_5 раніше не судимий, згодний на звільнення його від кримінальної відповідальності, суд вважає, що наявні передбачені законом підстави для звільнення його від кримінальної відповідальності.

У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: десять років - у разі вчинення тяжкого злочину.

В судовому засіданні встановлено, що органами досудового розслідування ОСОБА_5 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 365 КК України (тяжкий злочин) вчинений 24.11.2015, а отже з дня скоєння минуло десять років, тобто є підстави для звільнення останнього від кримінальної відповідальності.

Відповідно до ч. 2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв`язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності

Наслідки закриття кримінального провадження обвинуваченому ОСОБА_5 роз`яснені та йому зрозумілі.

Процесуальні витрати відсутні.

Цивільний позов заявлений ОСОБА_6 залишити без розгляду.

Долю речових доказів вирішити в порядку ст. 100КПК України.

Керуючись ст. ст. 284-288, 350 КПК України, ст. 44, 49 КК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ЗвільнитиОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України - у зв`язку із закінченням строків давності.

Кримінальне провадженняпо обвинуваченнюОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України, закрити.

Цивільний позов ОСОБА_6 - залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подання у семиденний строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги.

Головуючий: