Рішення № 132231563, 27.11.2025, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області)

Справа № 373/992/25

Номер провадження 2/373/691/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

27 грудня 2025 року м. Переяслав

Переяславський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Керекези Я.І.

з участю секретаря судових засідань Ткалі І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 373/992/25 за позовом Виконавчого комітету Переяславської міської ради, як органу опіки та піклування, в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

встановив:

Представник позивача звернувся до суду із позовом та просить позбавити ОСОБА_3 батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та відносно малолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Просить стягувати із відповідача на користь фізичних чи юридичних осіб, на утриманні яких будуть перебувати діти, аліменти на утримання в розмірі по 1/6 частини всіх видів її заробітку щомісячно на кожну дитину, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідно віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 16 квітня 2025 року та до досягнення дітьми повноліття.

Посилається на те, що ОСОБА_3 є матір`ю малолітніх дітей ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Діти перебувають на обліку служби у справах дітей та сім`ї Переяславської міської ради як такі, які перебувають у складних життєвих обставинах. Родина ОСОБА_3 з 2012 року перебуває в полі зору працівників центру соціальних служб та служби у справах дітей та сім`ї Переяславської міської ради, так як вона є матір`ю ще п`ятьох дітей. Працівниками центру соціальних служб надавалися родині різного роду соціальні послуги, спрямовані на підвищення батьківського потенціалу матері та покращення соціально-побутових умов проживання родини. Родині надавалася послуга соціального супроводу з 07 березня 2023 року по 15 березня 2024 року, яка була завершена без досягнення результату. У відповідача вдома часто збираються сумнівні компанії, які розпивають спиртні напої. В будинку не створені належні умови для проживання та виховання дітей. Мати постійно ігнорує поради спеціалістів та фахівців служб щодо догляду за дітьми, не забезпечує їхні базові потреби в догляді, вихованні та харчуванні. 30 вересня 2024 від ОСОБА_3 до служби надійшла заява про тимчасове влаштування її дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в сім`ю патронатного вихователя на час подолання нею складних життєвих обставин, оскільки немає твердого палива на зиму, газове опалення відсутнє, не працює каналізація. Дітей було передано до сім`ї патронатного вихователя ОСОБА_4 . За період перебування дітей в сім`ї патронатного вихователя відповідач бачилася з дітьми лише один раз на їх день народження - ІНФОРМАЦІЯ_2 . Стурбованості щодо стану здоров`я ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , наявності в них сезонного одягу, їжі відповідач не проявляла. За весь час перебування дітей в сім`ї патронатного вихователя відповідач не покращила умов проживання, які б слугували підставою повернення дітей до родини. Рішенням виконавчого комітету Переяславської міської ради від 18 лютого 2025 року №63-02 надано висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно її дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Крім того, у 2022 році ОСОБА_3 вже була позбавлена батьківських прав відносно 5 своїх малолітніх дітей, однак поведінку свою не змінила.

29 квітня 2025 року відкрито провадження у справі. Призначено підготовче судове засідання.

Двічі відповідач ОСОБА_3 до суду не з`являлася, повідомлена належним чином. Відзиву на позов, будь-яких заяв чи клопотань не направила.

Ухвалою від 09 липня 2025 року підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.

Ухвалою від 10 вересня 2025 року провадження у справі зупинено до набрання законної сили рішенням суду у справі № 373/755/25 за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_3 , треті особи Переяславський відділ ДРАЦС, Виконавчий комітет Переяславської міської ради як орган опіки та піклування, військова частина НОМЕР_1 , про визнання батьківства. Даним рішенням позов ОСОБА_7 було задоволено: ОСОБА_7 визнано батьками ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , внесені відповідні зміни до актових записів про народження дітей (внесено відомості про ОСОБА_7 як про їх батька, змінено прізвища дітей).

04 листопада 2025 року провадження у справі поновлено, змінено анкетні дані дітей в частині їхніх прізвищ: з « ІНФОРМАЦІЯ_5 » на « ІНФОРМАЦІЯ_5 » та « ІНФОРМАЦІЯ_5 ».

В судовому засіданні представник позивача Борисюк Л.М. письмово позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити. Зазначила наступне. Останній раз відповідач бачила своїх дітей 09 листопада 2024 року, тобто вже більше рік тому. Вона знає, де вони знаходяться, однак не проявляє бажання їх бачити, піклуватися та займатися їх розвитком. Протягом 2025 року працівники позивача намагалися працювати із ОСОБА_14 , але вона поводила себе агресивно, завжди була із запахом алкоголю. ОСОБА_3 не працює, за місцем своєї реєстрації не проживає, а проживає тимчасово у чоловіків, з яким намагається побудувати стосунки. При цьому обирає нових чоловіків, а не дітей. Умови для повноцінного проживання дітей ОСОБА_3 на створено. Все це свідчить, що вона свідомо не виконує належним чином своїх батьківських обов`язків. Представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_3 тричі в судові засідання не з`явилася, про день і час розгляду справи повідомлена належним чином, відзиву на позов, будь-яких заяв чи клопотань не направила.

Третя особа ОСОБА_4 письмово просила позов задовольнити. Зазначила, що діти ОСОБА_15 та ОСОБА_16 проживають у неї в патронатній сім`ї. Останній раз мати відвідувала їх 09 листопада 2024 року. З того часу жодного разу не приходила, не телефонувала, не цікавилася їхнім станом. На День народження дітей у 2025 році не привітала. Складається таке враження, що мати викреслила із життя своїх дітей. Тому вважає, що позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав є таким, що відповідає інтересам дітей - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Суд ухвалив проводити заочний розгляд справи та вирішити її на підставі наявних доказів.

Судом встановлено наступне.

ОСОБА_17 та ОСОБА_18 народилися ІНФОРМАЦІЯ_2 . Їхньою матір`ю є відповідач ОСОБА_3 (а.с. 62, 63, 68).

Прізвища дітей із « ІНФОРМАЦІЯ_5 » на « ІНФОРМАЦІЯ_5 » змінено 03 жовтня 2025 року (а.с. 146-152).

Батьком ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , зважаючи на рішення суду, є ОСОБА_7 (а.с. 128-131, 142-151), який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 152).

Малолітні ОСОБА_17 та ОСОБА_18 зареєстровані по АДРЕСА_1 (а.с. 67, 69). За місцем реєстрації не проживають.

Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 13 червня 2022 року (а.с.56-60) відповідач ОСОБА_3 була позбавлена батьківських прав відносно своїх дітей - ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 та ОСОБА_24 .

17 лютого 2022 року малолітніх ОСОБА_25 та ОСОБА_26 було взято на облік дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах (а.с. 61, 72).

10 листопада 2022 року, 30 вересня 2024 року, 09 грудня 2024 року, 29 січня 2025 року (а.с.15-17, 20-23, 77-94) було обстежено умови проживання ОСОБА_3 в будинку по АДРЕСА_1 , та її малолітніх дітей. Належні умови проживання для дітей відсутні. Станом на 2025 рік ситуація не змінилася.

03 жовтня 2024 року малолітніх ОСОБА_5 та ОСОБА_27 влаштовано в сім`ю патронатного вихователя ОСОБА_4 (а.с. 18, 19, 24). В подальшому, строк перебування у даній сім`ї дітей продовжено (а.с. 25, 26).

В період перебування дітей у патронатній сім`ї створювалися умови для їх спілкування з матір`ю (а.с. 27-31, 38-43), однак ОСОБА_3 умови не виконувала, з дітьми не спілкувалася.

ОСОБА_3 в грудні 2024 року та січні 2025 року притягувалася до адміністративної відповідальності за ст.. 184 КУпАП (невиконання батьківських обов`язків) (а.с. 34).

Станом на 14 січня 2025 року ОСОБА_3 працювала з 14 грудня 2024 року в ТОВ «Переяслав Буд» (а.с. 33).

07 березня 2023 року, а потім і 13 листопада 2024 року було розпочато соціальний супровід сім`ї ОСОБА_3 (за її заявою) (а.с. 32, 43-53).

Позитивних результатів такий супровід не дав та був припинений (а.с. 44-48, 50, 55).

ОСОБА_17 та ОСОБА_18 мають певні вади здоров`я (затримка мовного розвитку). Відвідують заклад дошкільної освіти у с. Гланишів, за час перебування у якому (із 21 жовтня 2024 року) мати ОСОБА_28 жодного разу не з`являлася (а.с. 64-66, 73-76).

З висновку виконавчого комітету Переяславської міської ради від 18 лютого 2025 року вбачається, що орган опіки та піклування вважає доцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_3 відносно малолітнього сина ОСОБА_29 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітньої доньки ОСОБА_30 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.35-37).

Суд приймає до уваги подані позивачем докази, на підставі яких встановлені обставини справи, та вважає їх належними, допустимими, достовірними, а їх сукупність достатньою для встановлення обставин, що мають значення для справи.

Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються положеннями Сімейного кодексу України стосовно виконання батьками обов`язку щодо виховання, утримання та піклування про своїх неповнолітніх дітей, підстав позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на їх утримання.

Відповідно до ст.150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної освіти, готувати її до самостійного життя.

Згідно із ч. 4 ст. 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава до позбавлення батьківських прав можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Статтею 12 Закону України «Про охорону дитини» передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки, або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Підстави позбавлення батьківських прав наведені у ст. 164 СК України. Зокрема, п.2 ч.1 ст. 164 СК України визначено, що мати, батько, можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

За змістом роз`яснень, викладених у п. п. 15,16,17 постанови Пленуму ВСУ №3 від 30.03.2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

ЄСПЛ у справі «М. С. проти України» від 11 липня 2017 року (заява № 2091/13), указав на те, що при визначенні найкращих інтересів дитини в конкретній справі слід брати до уваги два міркування: по-перше, у найкращих інтересах дитини зберегти її зв`язки із сім`єю, крім випадків, коли доведено, що сім`я непридатна або неблагополучна; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (пункт 100 рішення від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України», заява № 10383/09).

Верховним Судом у постанові від 24.04.2019 у справі № 300/908/17 зазначено, що права батьків щодо дитини є похідними від прав дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, перш за все повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи з об`єктивних обставин спору, а тільки потім - права батьків.

Отже, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом і може мати місце при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Судом встановлено, що відповідач участі у вихованні сина та доньки протягом тривалого часу (із 03 жовтня 2024 року (окрім один раз 09 листопада 2024 року) не приймає, своїх материнських обов`язків по відношенню до дітей не виконує: не спілкується з ними, не бере участі у вихованні, не допомагає матеріально, не цікавиться станом їх здоров`я, не вітає з важливими для них святами, що дає підстави суду стверджувати, що відповідач свідомо нехтує своїми обов`язками по відношенню до дітей, самоусунулася від їх виконання. Будь-яких кроків для зближення із сином та донькою, відновлення з ними спілкування не робить. Умови проживання для дітей не створила.

За таких підстав суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про позбавлення відповідача батьківських прав і про необхідність їх задоволення як таких, що сприяють якнайкращому забезпеченню інтересів дітей.

В силу ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Цей обов`язок рівною мірою стосується як матері, так і батька дитини.

Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст. 181 СК України за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

В силу ч.ч.1, 2, 5 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Частиною 1 ст. 182 СК України визначені обставини, які суд враховує при визначенні розміру аліментів, а саме:

1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;

3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Оцінивши всі надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивачем доведено, що в добровільному порядку відповідач не виконує обов`язку по утриманню дітей.

Враховуючи, що позивач, звертаючись до суду, скористався своїм правом на визначення розміру та способу сплати аліментів на утримання дітей, виходячи з принципу розумності та справедливості, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про стягнення аліментів на утримання дітей у розмірі 1/6 частини доходів відповідача на кожну дитину.

Відповідно до ст. 430 ЦПК України рішення в частині стягнення аліментів в межах платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

В силу ч.6 ст. 141 ЦПК України судові витрати за вимоги про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, відповідно до статей 150, 155, 164, 166, 180, 181, 182, 183 СК України , керуючись статтями 10, 12, 13, 19, 80, 81, 141, 211, 263-265, 268, 280-289, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Виконавчого комітету Переяславської міської ради, як органу опіки та піклування, в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьківських прав відносно малолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягувати із ОСОБА_3 аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/6 частини всіх видів її заробітку щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідно віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 16 квітня 2025 року та до досягнення дитиною повноліття.

Стягувати із ОСОБА_3 аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/6 частини всіх видів її заробітку щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідно віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 16 квітня 2025 року та до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Після набрання рішення законної сили направити його копію державному органу реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дітей.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

- позивач - Виконавчий комітет Переяславської міської ради; адреса місцезнаходження: вул. Богдана Хмельницького, 27/25, м. Переяслав, Київська область; код ЄДРПОУ 04054978;

- відповідач - ОСОБА_3 , зареєстрована по АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ;

- третя особа - ОСОБА_4 , зареєстрована по АДРЕСА_2 .

Суддя Я. І. Керекеза