Рішення № 132231075, 02.12.2025, Романівський районний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Романівський районний суд Житомирської області

290/519/25

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

02 грудня 2025 року селище Романів

Романівський районний суд Житомирської області в складісудді Ковальчука М.В., з участю секретаря судового засідання Багінської В.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

В квітні 2025 року товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому зазначено, що 20 січня 2024 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» (далі ТОВ «Стар Файненс Груп») та відповідачем було укладено договір про надання фінансового кредиту № 17471-01/2024, за умовами якого останньому надано кредит у розмірі 9000,00 грн строком кредитування на 100 днів (до 28 квітня 2024 року). Також 26 січня 2024 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» (далі ТОВ «Авентус Україна») та відповідачем було укладено договір про надання споживчого кредиту № 7517703, за умовами якого останньому надано кредит у розмірі 1000,00 грн строком кредитування на 360 днів (до 20 січня 2025 року). Окрім цього, 05 лютого 2024 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Маніфою» (далі ТОВ «Маніфою») та відповідачем було укладено договір позики № 6886436, за умовами якого останньому надано кредит у розмірі 2000,00 грн строком кредитування на 80 днів (до 25 квітня 2024 року).

Посилаючись на те, що ОСОБА_1 умови кредитних договорів не виконує, а також на те, що ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право вимоги за вказаними договорами, позивач просить стягнути з нього заборгованість:

- за договором надання фінансового кредиту № 17471-01/2024 в сумі 31500,00 грн, в тому числі: заборгованість за основною сумою боргу 9000,00 грн, заборгованість за відсотками 22500,00 грн;

- за договором позики № 6886436 в сумі 8925,00 грн, в тому числі: заборгованість за основною сумою боргу 2000,00 грн, заборгованість за відсотками за користування позикою 3960,00 грн, заборгованість на прострочену позику 2965,00 грн;

- за договором про надання споживчого кредиту № 7517703 в сумі 3640,00 грн, в тому числі: заборгованість за основною сумою боргу 1000,00 грн, заборгованість за відсотками 2640,00 грн.

Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до статті 279 Цивільного процесуального кодексу України (даліЦПК України) без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач своїм правом подати відзив не скористався.

Судом встановлено, що 20 січня 2024 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту № 17471-01/2024.

Згідно пункту 1.1 договору, товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 9000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених договором.

Відповідно до пункту 1.2 договору, тип кредиту: кредит, мета отримання кредиту: на власні потреби клієнта; кредит надається строком на 100 днів, дата надання кредиту 20.01.2024, дата погашення кредиту 28.04.2024.

Згідно пункту 1.4.1 договору, процентна ставка становить 2,50 % в день та застосовується в межах строку кредиту, вказаного в пункті 1.2 договору.

Кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки № 4149-49Х-ХХХХ-7884 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту (пункт 1.6 договору).

Відповідно до пункту 1.3 договору, клієнт має право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або кінцевого строку виплати кредиту, встановлених договором, на підставі поданого до товариства звернення із зазначеною датою в паперовій формі або в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час такого ініціювання.

Згідно додатку «Графік платежів», який є невід`ємною частиною до договору фінансового кредиту № 17471-01/2024 від 20.01.2024, сторони погодили графік платежів, згідно якого дата видачі кредиту 20.01.2024, кількість днів у розрахунковому періоді - 100.

Крім того, до позовної заяви долучено паспорт споживчого кредиту, згідно яких сума-ліміт кредиту становить 9000,00 грн, строк кредитування - 100. Процентна ставка, відсотків річних становить 2,50 % в день (912,50 % річних).

Договір, додаток до нього та паспорт споживчого кредиту підписані відповідачем з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію»: W113.

28 травня 2024 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 28052024 відповідно до умов якого ТОВ «Стар Файненс Груп» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а останнє приймає належні ТОВ «Стар Файненс Груп» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору факторингу № 28052024 від 28.05.2024 позивач набув права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 17471-01/2024 в сумі 31500,00 грн, з яких: 9000,00 грн заборгованості за кредитом та 22500, 00 грн заборгованості за відсотками.

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», розмір заборгованості за кредитним договором № 17471-01/2024 становить 31500,00 грн, з яких: 9000,00 грн заборгованості за кредитом та 22500, 00 грн заборгованості за відсотками.

Окрім цього, 26 січня 2024 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 7517703.

Згідно пункту 1.2 договору, товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту і сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Відповідно до пунктів 1.3, 1.4, 1.6 договору, сума кредиту (загальний розмір) складає: 1000,00 грн. Тип кредиту: кредит. Строк кредиту: 360 дні (день). Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів. Мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби.

Тип процентної ставки фіксований. За користування кредитом нараховуються проценти: стандартна процентна ставка становить 2,20 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в пункті 1.4 договору; знижена процентна ставка 1,87 % в день та застосовується якщо споживач до 25.02.2024 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошту у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту (пункти 1.5, 1.5.1, 1.5.2 договору).

За змістом пунктів 1.7, 1.7.1, 1.7.2 договору, денна процентна ставка складає за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 2,20 % в день; за стандартною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 2,17 % в день.

Кошти кредит надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 . Кредит вважається наданим в день перерахування товариством суми кредиту (загального розміру) за вказаними реквізитами (пункти 2.1, 2.4 договору).

Відповідно до пункту 5.1 договору, сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром, періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно графіка платежів, крім випадка, визначеного в пункті 5.3 договору.

Згідно додатку «Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит», який є невід`ємною частиною до договору про надання фінансового кредиту № 7517703, сторони погодили графік платежів, згідно якого дата видачі кредиту 26.01.2024, кількість днів у розрахунковому періоді - 30.

Крім того, до позовної заяви долучено паспорт споживчого кредиту, згідно яких сума-ліміт кредиту становить 1000,00 грн, строк кредитування 360 днів. Процентна ставка, відсотків річних 2,20 % в день, що становить 805,20 % річних.

Договір, додаток до нього та паспорт споживчого кредиту підписані відповідачем з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію»: А3459.

Згідно розрахунку заборгованості (картки обліку договору) ТОВ «Авентус Україна», розмір заборгованості за кредитним договором № 7517703 від 26.01.2024 становить 3640,00 грн, з яких: 1000,00 грн заборгованості за основною сумою боргута 2640,00 грн заборгованості за відсотками.

У зв`язку з виникнення кредитних зобов`язань ТОВ «Авентус Україна» на адресу ОСОБА_1 були направлені письмові вимоги (повідомлення) № 7517703від 26.02.2024 та № 7517703/09/2024 від 20.09.2024 про виконання грошового зобов`язання за кредитним договором з вимогою достроково погасити заборгованість за кредитним договором.

27 вересня 2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «Авентус Україна» укладено договір факторингу № 27092024, відповідно до умов якого ТОВ «Авентус Україна» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а останнє приймає належні ТОВ «Авентус Україна» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 27092024 від 27.09.2024, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 7517703 в розмірі 3640,00 грн, з яких: 1000,00 грн заборгованості за основною сумою боргута 2640,00 грн заборгованості за відсотками.

Також, 05 лютого 2024 року між ТОВ «Маніфою» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 6886436.

За умовами пункту 2.1 договору позики, позикодавець передає позичальнику у власність грошові кошти (позику), а позичальник приймає на себе обов`язок повернути таку ж суму грошових коштів (суму позики) та сплатити позикодавцю проценти за користування позикою та всі інші платежі відповідно до умов цього договору.

Позика надається на умовах повернення, платності та строковості в національній валюті України гривні (пункт 2.2 договору позики).

У пункті 2.3 договору позики сторони погодили наступні параметри позики: тип позики довгострокова; мета отримання позики придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення особистих потреб, не пов`язаних з підприємницькою діяльністю, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника; сума позики: 2000,00 грн; строк позики: до 25 квітня 2024 року (80 днів). Дата позики: 05 лютого 2024 року. Дата повернення позики: 25 квітня 2024 року.

Відповідно до пункту 2.4 договору, акційна процентна ставка, фіксована: 0,01000 % в день застосовується протягом першого розрахункового періоду у разі наявності акційних пропозицій та діє лише за умови дотримання позичальником умов оплати заборгованістю за цією ставкою відповідно до пункту 3.1.1 договору. Базова процентна ставка, фіксована: 2,50000 % на день застосовується протягом першого розрахункового періоду відповідно до пункту 3.1.2 договору, а також у разі продовження строку позики протягом першого розрахункового періоду згідно з умовами відповідної додаткової угоди, укладеної сторонами договору. Основна процентна ставка, фіксована: 2,50000 % на день застосовується протягом усього строку позики, окрім першого розрахункового періоду.

Позика надається позичальнику в день підписання сторонами договору позики шляхом безготівкового перерахування на рахунок позичальника за номером електронного платіжного засобу (банківської картки) НОМЕР_1 , зареєстрованого позичальником для цієї цілі в Особистому кабінеті (пункт 2.5 договору).

Згідно пунктів 3.4, 3.6 договору, повернення позики та сплата нарахованих процентів за користування позикою здійснюється позичальником у визначений цим договором чи додатковою угодою щодо продовження строку позики строк позики / достроково шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позикодавця. Зобовязаня позичальника щодо сплати заборгованості вважаються виконаними в повному обсязі в момент зарахування відповідної суми коштів на поточний рахунок позикодавця.

Додатком № 1 до договору є розрахунок за договором позики № 6886436 від 05 лютого 2024 року.

Також встановлено, що відповідачем підписано паспорт позики в електронній формі, в якому зазначені умови надання позики.

Договір, додаток до нього та поспорт позики підписані відповідачем з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію»: w95304.

Матеріали справи містять анкету-клієнта фізичної особи, що сформована за допомогою програмного забезпечення (ІТС), в якій міститься інформація щодо особи ОСОБА_1 , зокрема дата його народження, індивідуальний податковий номер, серія, номер паспорта і дата його видачі, адресу проживання, номер мобільного телефону, а також соціальний статус, джерело та розмір доходу.

Відповідно до листа товариства зобмеженою відповідальністю «Універсальні платіжні рішення» № 2782_2411051552609 від 05.11.2024, 05.02.2024 перераховано грошові кошти в розмірі 2000,00 грн, маска картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі іРау.uа 339748148, призначення платежу: «Зарахування 2000 грн на картку НОМЕР_1 ».

Згідно розрахунку заборгованості ТОВ «Маніфою», розмір заборгованості за договором позики № 6886436 станом на 25.04.2024 становить 8925,00грн, з яких: 2000,00 грн заборгованості за кредитом, 3960,00 грн заборгованості за відсоткамита 2965,00грн заборгованості на прострочену позику.

11 січня 2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «Маніфою» укладено договір факторингу № 11-01/2024, відповідно до умов, з урахуваннямдодаткової угоди№ 5від 17липня 2024року, якого ТОВ «Маніфою» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а останнє приймає належні ТОВ «Маніфою» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників № 5 до договору факторингу № 11-01/2024 від 11 січня 202 року, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 6886436 в розмірі 8925,00грн, з яких: 2000,00 грн заборгованості за кредитом, 3960,00 грн заборгованості за відсоткамита 2965,00грн заборгованості на простроченупозику.

За приписами частин першої, другої статті 202 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

За змістом частин першої, другоїстатті 207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України).

В силу частини першої статті 628 ЦК Українизміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно частини першої статті 638 ЦК Українидоговір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень частини першої статті634 ЦК Українислідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Загальні правила щодо форми договору визначеностаттею 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного абоГосподарського кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті205,207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19.

Частиною першою статті 13 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем, права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції визначено Законом України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03 вересня 2015 року (надалі Закон № 675-VIII), який набрав чинності 30 вересня 2015 року.

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону № 675-VIII електронна комерція - це відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов`язки майнового характеру; електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно частинами 2, 4 статті 8 Закону № 675-VIII покупець (замовник, споживач) товарів, робіт, послуг у сфері електронної комерції, який приймає (акцептує) пропозицію іншої сторони щодо укладення електронного договору, зобов`язаний повідомити про себе інформацію, необхідну для його укладення.

Фізична особа повинна надати інформацію про себе, необхідну для вчинення електронного правочину, створення електронного підпису, ідентифікації в інформаційній системі суб`єкта електронної комерції, шляхом введення (створення) особою спеціального набору електронних даних, а також вчинення інших дій у такій системі.

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина 6 статті 11 Закону № 675-VIII).

Зі змісту зазначеної норми вбачається, що законом передбачено три різні способи акцепту пропозиції на укладення електронного договору.

Відповідно до частини 8 статті 11 Закону № 675-VIII у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина 12 статті 11 Закону № 675-VIII).

Згідно статті 12 Закону № 675-VIII якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Частиною 1 статті 3 Закону № 675-VIII визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 23 березня 2020 року, у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449св19), електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону України «Про електронну комерцію», є оригіналом такого документа.

З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Статтею 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», фінансові послуги відповідно до положень цього Закону надаються суб`єктами господарювання на підставі договору. Договір про надання фінансових послуг укладається виключно в письмовій формі: 1) у паперовому вигляді; 2) у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг»; 3) шляхом приєднання клієнта до договору, який може бути наданий йому для ознайомлення у вигляді електронного документа на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, та/або (у разі надання фінансової послуги за допомогою платіжного пристрою) на екрані платіжного пристрою, який використовує особа, яка надає фінансові послуги; 4) в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».

Позивачем доведено факт укладення 20січня 2024року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 договору про надання фінансового кредиту № 17471-01/2024, 26 січня 2024 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 договору про надання споживчого кредиту № 7517703 та 05 лютого 2024 року між ТОВ «Маніфою» та ОСОБА_1 договору позики № 6886436 в електронній формі, які підписані за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

За приписамистатті 204 ЦК Україниправочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановленазакономабо якщо він не визнаний судом недійсним.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 зроблено висновок, щостаття 204 ЦК Українизакріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів щодо спростування презумпції правомірності кредитних договорів. Зазначені договори недійсними не визнано.

При цьому встановлення обставин, за яких ці правочини можуть бути визнані недійсними (оспорювані) за відсутності оспорення або визнання їх недійсними у встановленому законом порядку, не входить у межі дослідження під час розгляду справи про стягнення заборгованості за кредитними договорами, а тому відповідні обставини не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки це суперечитиме презумпції правомірності правочину, визначеному статтею 204 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно статті 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (частина 1 статті 599 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно частини 1 статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1статті 509 ЦК Українизобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор (частина 1статті 510 ЦК України).

Законодавством також передбачені порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) у зобов`язанні.

Згідно пункту 1 частини 1статті 512 ЦК Українипідставою заміни кредитора у зобов`язанні є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК Українивстановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першою статті 513 ЦК України передбачено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Докази прав нового кредитора у зобов`язанні передбачені статтею 517 ЦК України, згідно якої первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Згідно зі статтями 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Згідно зі статтею 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Встановивши, що позивач набув права вимоги до ОСОБА_1 , як до боржника за договором про надання фінансового кредиту № 17471-01/2024 від 20 січня 2024 року, договором про надання споживчого кредиту № 7517703 від 26 січня 2024 року та договором позики № 6886436 від 05 лютого 2024 року, а також враховуючи, що останній не спростувала факт наявності у нього заборгованості за цим договором, що було його процесуальним обов`язком відповідно до вимог статей12,81 ЦПК України, суд прийшов до висновку про необхідність захисту прав ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» шляхом стягнення з відповідача суми заборгованості.

Задовольняючи позов, відповідно достатті 141 ЦПК України, суд присуджує з відповідача на користь позивача понесені ним і документально підтверджені судові витрати.

Керуючись статтями 512, 514, 526, 1054 ЦК України, статтями 10-13, 141, 259, 263-265, 268, 279 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (адреса місцязнаходження: вул. Симона Петлюри, 30 м. Київ, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 35625014) 31500 (тридцять одну тисячу п`ятсот) грн заборгованості за договором про надання фінансового кредиту № 17471-01/2024від 20січня 2024року,3640(тритисячі шістсотсорок)грн заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 7517703 від 26 січня 2024 року, 8925 (вісім тисяч дев`ятсот двадцять п`ять) грн заборгованості за договором позики № 6886436 від 05 лютого 2024 року та 3028,00 грн судових витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення в порядку передбаченому підпунктом 15.5 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя М.В. Ковальчук