Рішення № 132231064, 02.12.2025, Радомишльський районний суд Житомирської області

Справа № 289/1761/25

Номер провадження 2/289/1192/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.12.2025 м. Радомишль

Радомишльський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді Сіренко Н.С.,

за участі секретаря судового засідання Василенко О.М.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув порядкуспрощеного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (далі ТОВ «ФК «ЄАПБ») звернулось із позовом до відповідача про стягнення заборгованості з посиланням на те, що 01.10.2024 між відповідачем ОСОБА_1 та ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» укладено Договір надання коштів у кредит №8573292 з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» порядку, відповідно до умов якого позикодавець зобов`язався передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника, а останній зобов`язується повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку кредиту, або достроково, сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми кредиту та комісію за надання кредиту.

27.03.2025 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ»та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено Договір факторингу №27/03/25, відповідно до умов якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ»відступає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» права вимоги до боржників, вказані в реєстрі боржників, включаючи суму основного зобов`язання, плату за позикою, процент за порушення грошових зобов`язань, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення право грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені у відповідних реєстрах боржників, які є невід`ємною частиною договору. Відповідно до реєстру боржників №1 від 27.03.2025 до Договору факторингу №27/03/25 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №8573292 у розмірі 19174,38 грн., з яких: заборгованість за основною сумою боргу 5988,00 грн., заборгованість по відсотках 1808,38 грн., а також сума заборгованості за пенею 11378,00 грн., яку позивач просить стягнути на свою користь з відповідача разом із понесеними судовими витратами.

Ухвалою від 02.10.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, розгляд справи призначено на 04.11.2025 (а.с.46), яке у зв`язку із неявкою сторін було відкладено на 02.12.2025.

В судове засідання сторони не з`явились, про розгляд справи повідомлені належним чином. Позивач в позовній заяві просив розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження, за відсутності його представника, не заперечує проти постановлення по справі заочного рішення (а.с.4).

Відповідач ОСОБА_1 про дату, час та місце судових засідань повідомлявся належним чином, шляхом направлення на його адресу рекомендованим листом повісток про виклик до суду, однак направлена судом кореспонденція повертається до суду неврученою адресату з поміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.51,59).

Відповідно до п. 4 ч. 8ст. 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

У справі № 911/3142/19 Верховний Суд у постанові від 18.03. 2021 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, в даному випадку, суду. Обов'язок «повідомити» полягає у тому, щоб інформувати учасника про засідання, а не забезпечити його участь в цьому засіданні (подібна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17).

Повідомити ОСОБА_1 про проведення судового засідання на зазначений в позовній заяві номер телефону не виявилося можливим, оскільки абонент телефону НОМЕР_1 не відповідає на дзвінок (а.с.57).

Окрім того, ОСОБА_1 повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду шляхом направлення судової повістки у додаток «Viber» на номер телефону НОМЕР_1 , документ доставлено 12.11.2025 (а.с.58).

Таким чином судом застосовано всі можливі заходи для належного повідомлення відповідача про дату, час і місце судового розгляду, однак в судове засідання повторно не з`явився, заяви про відкладення розгляду справи або про її розгляд за його відсутності відповідач не надав, відзив проти позову до суду не надходив.

За таких обставин, з урахуванням положеньстатті 280 ЦПК України, суд протокольно ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Оскільки розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, в силу ч. 2ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оцінивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 01.10.2024 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 було укладено Договір позики (з фіксованою диференційованою процентною ставкою) №8573292 (а.с.5-8), який підписано позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором 450544, також сторонами підписано Додаток №1 до Договору позики Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної процентної ставки за договором про споживчий кредит (а.с.8 на звороті-9).

Відповідно до умов договору, позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами Договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника, а останній зобов`язався повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики та комісію.

Згідно Договору позики №8573292 сума позики становить 6000,00 грн., строк позики/строк договору 30 днів; дата повернення позики 30.10.2024; денна процентна ставка/день1,00%; процентна ставка за понадстрокове користування позикою (її частиною)/день5,00%; пеня%/день 5,00%; орієнтовна реальна річна процентна ставка 2617,16%; орієнтовна загальна вартість позики7800,00 грн.

27.03.2025 між «1 Безпечне агентство необхідних кредитів та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу №27/03/25, згідно з умовами якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів передає ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників (а.с.10-12).

Згідно з п.1.1. Договору факторингу Клієнт зобов`язується відступити Фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах, а Фактор зобов`язується прийняти такі права вимоги і передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за відповідний реєстр за плату, у передбачений цим договором спосіб. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені у відповідних реєстрах боржників, які формуються згідно додатку №1 є невід`ємною частиною договору. Згідно п.1.2 перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі відповідного Реєстру боржників згідно Додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений печатками Акт прийому-передачі Реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною Договору.

27.03.2025 сторонами підписано Акт прийому-передачі Реєстру Боржників №1 від 27.03.2025 за Договором факторингу №27/03/25 від 27.03.2025, відповідно до якого клієнт ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» передав, а фактор ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняв Реєстр боржників № 1 від 27.03.2025 кількістю 3454, після чого, з урахуванням п. 1.2. Договору факторингу №27/03/25 від 27.03.2025 від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників, а фактор стає кредитором по відношенню до боржників (а.с.13), в тому числі передача відбулася також відносно боржника ОСОБА_1 за Договором позики № 8573292 від 01.10.2024 (а.с.15).

Платіжною інструкцією від 31.03.2025 № 683 підтверджено внесення платником ТОВ «ФК «ЄАПБ» отримувачу (первісному кредитору) ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» суму грошових коштів 2225048,39 грн., яка є платою за відступлення права вимоги згідно Додаткової угоди №1 від 27.03.2025 до Договору факторингу № 27/03/25 від 27.03.2025 (а.с.14).

Відповідно до частини першоїстатті 512 ЦК Україникредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зістаттею 514 цього Кодексудо нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із частиною 1статті 1077 ЦК Україниза договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Отже, ТОВ «ФК «ЄАПБ» є новим кредитором та належним позивачем у спірних правовідносинах.

У відповідності до статті 6ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Відповідно до ч. 1, 2статті 207 Цивільного кодексу Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

У частинах першій, третійстатті 509 ЦК Українивказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У статті 526 Кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1статті 599 ЦК України).

Частиною першоюстатті 638 ЦК Українивстановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Так, загальні правила щодо форми договору визначено устатті 639 Цивільного кодексу України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Тобто будь-який вид договору, який укладається на підставіЦивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 Кодексу).

Висновок щодо правомірності укладення кредитного договору шляхом підписання електронним цифровим підписом викладено у постановах Верховного Суду від 12.01.2021, справа № 524/5556/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19 (та ін.), тобто судова практика у цій категорії справ є незмінною.

Відповідно до частини 1статті 598 ЦК Українизобов`язання припиняються на підставах, встановлених договором або законом, зокрема виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Суд звертає увагу, що умовами Договору позики № 8573292 від 01.10.2024 передбачено, що за цим договором позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений сторонами строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника (п. 1 Договору).

З розрахунку заборгованості ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» за Договором позики № 8573292 від 01.10.2024 вбачається, що ОСОБА_1 має загальну заборгованість в сумі 19174,38 грн. (а.с.16).

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статі 76, 77 ЦПК України).

Згідно вимогстатті 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини першоїстатті 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1статті 1048 ЦК України).

Частиною другоюстатті 1054 ЦК Українивстановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно положеньст.1046ЦК Україниза договоромпозики однасторона (позикодавець)передає увласність другійстороні (позичальникові)грошові коштиабо іншіречі,визначені родовимиознаками,а позичальникзобов`язуєтьсяповернути позикодавцевітаку жсуму грошовихкоштів (сумупозики)або такуж кількістьречей тогож родута такоїж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ч. 2 ст. 1047 ЦК України).

З системного аналізу вказаних правових норм слід прийти до висновку про те, що необхідною умовою для констатації наявності зобов'язань за договором позики є не лише факт укладення такого договору, що в даній справі підтверджується наданими доказами, а й доведеність, власне, перерахунку кредитних коштів позичальнику.

При цьому, за приписами ч. 1 ст. 517 ЦК України, при заміні кредитора у зобов'язанні, як у цій справі, первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

У постанові Верховного Суду від 30.11.2022 у справі №334/3056/15 зроблено висновок, що у справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.

Позивачем до суду надані докази щодо укладення договору про надання коштів, а саме: копію договору позики № 8573292 від 01.10.2024 (а.с.5-8), копію таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної процентної ставки (а.с.8 на звороті) та розрахунок ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» заборгованості за договором за період з 01.10.2024 по 27.03.2025 (а.с.16).

При цьому суд зазначає, що розрахунок заборгованості, що наданий позивачем, не є первинним документом, який підтверджує отримання відповідачем грошових коштів в позику, а отже не є належним доказом наявності заборгованості. Зазначений розрахунок створено самим позичальником, а тому інформація, зазначена у ньому, за умови відсутності первинних документів щодо видачі позики, не може бути належним доказом отримання позичальником грошових коштів за вищевказаним договором.

Разом з тим, позивачем не надано жодних доказів на підтвердження дійсного перерахунку грошових коштів позикодавцем ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» на банківський рахунок відповідача (реквізити банківської платіжної картки зазначені у договорі № 8573292 від 01.10.2024), так як матеріали справи не містять, зокрема, платіжної інструкції, меморіального ордеру, виписки з особового рахунку тощо, а відтак твердження позивача про надання відповідачу грошових коштів в позику не підтверджено належними доказами. Оскільки позивачем не підтверджено належними доказами факту надання грошових коштів позикодавцемвідповідачу, вимоги позивача не є доведеними.

Позивач з клопотанням про витребування відповідних доказів до суду не звертався.

Оскільки позивач на власний розсуд розпорядився своїми процесуальними правами щодо доведеності позовних вимог, саме він несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням ним процесуальних дій (аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 29.01.2020 у справі № 755/18920/18).

В даній справі позивач на підтвердження наявності заборгованості та її розміру подав до суду лише докази щодо укладення договору, при цьому не зазначив, щодо наявності у позивача, або іншої особи оригіналів письмових, або електронних доказів, які підтверджують факт надання ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» відповідачу грошових коштів у позику.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено належними доказами факт отримання відповідачем грошових коштів у позику у відповідному розмірі, а тому вимоги позивача, як нового кредитора про стягнення заборгованості з відповідача не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України - судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, оскільки позов не підлягає задоволенню, судові витрати покладаються на позивача та не підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст.2,19,81,141, 263-265,274-279, 280-284, 289 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30; код ЄДРПОУ 35625014) до ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості за Договоромпозики № 8573292 від 01.10.2024 - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач та треті особи мають право оскаржити заочне рішення в загальному порядку безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом 20 днів з дня вручення учасникам справи повного заочного рішення суду не подано заяву про перегляд заочного рішення або протягом 30 днів не подано апеляційні скарги, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Наталія СІРЕНКО