Рішення № 132221907, 01.12.2025, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/3224/25

Провадження № 2-о/638/247/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2025 року Шевченківський районний суд м. Харкова

в складі головуючого судді: Хайкіна В.М.,

за участю секретаря: Веремчук Д.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку окремого провадження заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу,-

ВСТАНОВИВ:

24.02.2025 року засобами поштового зв`язку до Дзержинського районного суду м. Харкова надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, згідно прохальної частини якої просить суд: встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Хазри, Кусарського району, Азербайджанської Республіки, громадянки України, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , наступних правовстановлюючих документів: диплому НОМЕР_1 , виданому Бакинським електротехнікумом зв`язку 30.04.1984 року; трудової книжки НОМЕР_2 веденої з 29.06.1981 року. Вимоги заяви обґрунтовані тим, що рішенням відділу призначення пенсій управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 13.01.2025 року по справі №204950024672 заявнику було відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку із відсутністю необхідного трудового стажу, передбаченого частиною 1 статті 26 цього закону. Вказане рішення мотивоване тим, що в наданих для оформлення пенсії документах містяться розбіжності в написанні по батькові, а саме в свідоцтві про народження російською мовою « ОСОБА_2 », в дипломі про освіту та у трудовій книжці російською мовою « ОСОБА_3 », в паспорті російськовою мовою « ОСОБА_2 » та українською мовою « ОСОБА_4 ».Такі розбіжності виникли через національні особливості правопису в Азербайджанській Республіці, де для визначення статі особи вживаються дописи до імен батька «кызы» - донька або «оглы» - син. У зв`язку з тим, що документи частково отримані в Азербайджанській Республіці, заявник не може наразі звернутися до відповідних органів для уточнення даних, виправлення написів або отримання довідок, тому вимушена звернутися до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення. Встановлення даного факту не пов`язане з вирішенням спору про право, породжує для заявника юридичні наслідки, оскільки трудова книжка є основним документом, що підтверджує трудовий стаж.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 18.03.2025 року відмовлено у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу.

Постановою Харківського апеляційного суду від 24.06.2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 18.03.2025 року скасовано. Справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 28.07.2025 року заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

13.08.2025 року від заявника надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 14.08.2025 року відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.

Від заявника ОСОБА_1 в матеріалах справи міститься заява з проханням розгляд справи проводити без її участі, на підставі наданих письмових доказів. Дані, викладені в заяві підтверджує в повному обсязі, просить заяву задовольнити.

Представник заінтересованої особи Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області в судове засідання не з`явився, причину неявки не повідомив, про час та місце слухання справи повідомлявся своєчасно та належним чином, клопотань з процесуальних питань до суду не надходило.

Суд, дослідивши доводи учасників справи, викладені у письмових заявах по суті справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Матеріалами справи встановлено, що рішенням Відділу призначення пенсій управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 13.01.2025 року. ОСОБА_1 відмовлено у призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу, передбаченого частиною 1 статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішення обґрунтовано тим, що до страхового стажу не зараховано період навчання з 01.09.1981 року по 23.04.1984 року згідно диплому НОМЕР_1 від 30.04.1984 року, оскільки у ньому зазначено по батькові « ОСОБА_3 » (російською мовою), що не відповідає по батькові заявниці згідно паспорта НОМЕР_3 від 20.05.1996 « ОСОБА_2 » (російською мовою)/ « ОСОБА_2 » (українською мовою) та по батькові заявниці згідно свідоцтва про народження НОМЕР_4 від 16.(?).1962 « ОСОБА_2 ». Також До страхового стажу не зараховано періоди згідно трудової книжки НОМЕР_5 від 29.06.1981 року, оскільки вона заведена з порушенням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України №58 від 29.07.1993 року а зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 року за №110, а саме: на титульному листі трудової книжки вказано по батькові « ОСОБА_3 » (російською мовою), що не відповідає по батькові заявниці згідно паспорта НОМЕР_3 від 20.05.1996 « ОСОБА_2 » (російською мовою)/ « ОСОБА_2 » (українською мовою) та по батькові заявниці згідно свідоцтва про народження НОМЕР_4 від 16.(?).1962 « ОСОБА_2 » (російською мовою).

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданого 16.07.1962 року, дані заявника зазначено « ОСОБА_5 » (російською мовою), ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно диплому серії НОМЕР_1 , виданого 30.04.1981 року Бакинським електротехнікумом, дані заявника зазначені « ОСОБА_6 ».

Згідно копії паспорта серії НОМЕР_3 , виданого 20.05.1996 року ЦВМ Дзержинського РВХМУ УМВС України в Харківській області, « ОСОБА_1 » (українською мовою), « ОСОБА_1 » (російською мовою) народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Хазри Кусарського району Азербайджан.

Згідно копії трудової книжки НОМЕР_6 « ОСОБА_5 » прийнята на роботу 08.09.1980 року, на підставі свідоцтва про одруження від 16.06.1986 змінено прізвище на « ОСОБА_7 ».

Статтею 293 ЦПК України визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до пункту 6 частини 1, частини 2 статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

У п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України за № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз`яснено, що на підставі п. 6 ст. 273 ЦПК суд може встановлювати факти належності особі документів, які не відносяться до таких, що посвідчують особу, наприклад, довідок про поранення чи перебування у госпіталі у зв`язку з пораненням, повідомлення військових частин, військкоматів і інших органів військового управління про загибель чи пропажу без вісті в зв`язку з обставинами військового часу, а також заповіту, страхового свідоцтва (полісу), ощадної книжки, трудової книжки, іншого документа про трудовий стаж.

Відповідно до п. 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України № 58 від 29 липня 1993 року (далі Інструкція), трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації усіх форм власності або у фізичної особи понад п`ять днів. Згідно з п. 2.2 Інструкції до трудової книжки вносяться, зокрема відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення.

Згідно п. 2.11 Інструкції відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім`я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказується на підставі паспорта або свідоцтва про народження.

За положенням п. 2.12 Інструкції після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.

Відповідно до п. 2.7 у разі необхідності власник або уповноважений ним орган видає працівникам на їх прохання завірені виписки з трудових книжок відомостей про роботу.

Відповідно до п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року за № 637 (далі Порядок), основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків (п. 2 Порядку).

Згідно з п. 3 Порядку за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до п. 26 Порядку, якщо ім`я, по батькові та прізвище, які зазначені в документі, що підтверджує стаж роботи, не збігаються з ім`ям, по батькові або прізвищем особи за паспортом громадянина України або свідоцтвом про народження, факт приналежності цього документа даній особі може бути встановлено у судовому порядку.

У відповідності до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Верховний Суд неодноразово зазначав, зокрема в постанові від 21 лютого 2018 року у справі № 687/975/17, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.

Відповідно до приписів нормативно-правової бази законодавства України, яке регулює порядок нарахування пенсії, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації усіх форм власності або у фізичної особи. Відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім`я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорту або свідоцтва про народження. Після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.

Працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства, що не може бути підставою для позбавлення Заявниці її конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії по віку на загальних підставах. Трудовим законодавством України не передбачено обов`язку працівника здійснювати контроль за веденням обліку та заповнення роботодавцем, іншими органами трудової книжки, а тому працівник не може нести і негативних наслідків порушення порядку заповнення його трудової книжки.

Заявниця не несе відповідальності за заповнення трудової книжки, оскільки записи у його трудову книжку вносяться відповідальним працівником підприємства, а не особисто ним, недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для не врахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії. Неможливість внесення виправлень до трудової книжки підтверджується тим, що підприємство, за останнім місцем роботи, на сьогодні не існує. Допущені у документі невідповідності є перешкодою реалізації Заявницею права на призначення пенсії.

Суд виходить з вимог частини 1 статті 76 ЦПК України, за якою доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі статтею 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до частини 1, 2 статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази засвоїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи надані заявником документи, у суду відсутні сумніви у тому, що трудова книжка серії НОМЕР_6 та диплом серії НОМЕР_1 належать заявнику ОСОБА_1 .

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що вимоги заявника про встановлення факту, що має юридичне значення, є доведеним під час судового розгляду та підлягає задоволенню. Встановлення факту належності документів має пряме відношення для призначення пенсії,а іншимспособом заявник підтвердити вказані факти не має можливості.

Керуючись статтями 5, 10, 13, 19, 76, 77, 81, 265, 293, 294, 315 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Хазри Кусарського району Азербайджанської Республіки, громадянки України, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 , наступних правовстановлюючих документів, а саме: диплому серії НОМЕР_1 , виданого Бакинським електротехнікумом зв`язку 30.04.1984 року; трудової книжки серії НОМЕР_6 , веденої з 29.06.1981 року.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий суддя: