Рішення № 132219453, 04.11.2025, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер 204/3212/24

Номер провадження2/205/1208/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.11.2025 року м.Дніпро

Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді - Курбанової Н.М.,

за участю секретаря судового засідання - Вольф В.М.,

предстваників позивача - Волошенюк Г.С., Шевченко Г.В.,

відповідачки - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - ОСОБА_2 ,

розглянувши у загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування Центральної адміністрації Дніпровської міської ради в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів та зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до Органу опіки та піклування - Центральної адміністрації Дніпровської міської ради про повернення дитини матері,

третя особа: ОСОБА_4 , -

ВСТАНОВИВ:

Позивач Орган опіки та піклування Центральної адміністрації Дніпровської міської ради в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

В обгрунтування позову позивач зазначив, що згідно зі свідоцтвом про народження дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (серія НОМЕР_1 від 01.11.2022 р., виданого Чечелівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), актовий запис № 813), батьками є: ОСОБА_5 та ОСОБА_1 . У вересні 2023 року до управління-служби у справах дітей Центральної адміністрації Дніпровської міської ради звернулась ОСОБА_1 та повідомила, що відносно неї було вчинено економічне насильство зі сторони її батька ОСОБА_6 . Батько вигнав доньку разом з онуком з дому та не допускав до помешкання, родині не було де жити. Інспекторами сектору ювенальної превенції відділення поліції Дніпровського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області з ОСОБА_6 проведено профілактичну бесіду з приводу недопущення порушень чинного законодавства України. Останній пояснив, що його донька ОСОБА_1 з 2016 року мешкає окремо, за адресою: АДРЕСА_1 не зареєстрована та не має жодних прав відносно будинку за зазначеною адресою. Він попросив доньку покинути будинок, так як у нього виникали конфлікти з нею та її співмешканцем. Управлінням-службою у справах дітей Центральної адміністрації Дніпровської міської ради спільно з представником ВП №6 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області за даним фактом було складено Акт проведення оцінки рівня безпеки дитини та матері, ОСОБА_1 разом з її малолітнім сином, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , влаштовано до Комунального закладу соціального захисту «Центр соціальної підтримки дітей та сімей «Мамине щастя» Дніпровської міської. Згідно з листом КЗСЗ «ЦСПДС «Мамине щастя» ДМР ОСОБА_1 , перебуваючи в закладі отримувала комплекс безкоштовних соціальних, психологічних, інформаційних, медичних послуг тощо. З нею велась психологічна, соціально-педагогічна робота з метою поліпшення психоемоційного стану, формування усвідомленого материнства, підвищення батьківського потенціалу та подолання складних життєвих обставин. ОСОБА_1 , уклала декларацію на себе і дитину, пройшла необхідну медичну комісію, але відмовилась від щеплень для дитини і не завжди прислухається до порад лікаря, необхідно неодноразове нагадування щодо лікування дитини. Після підвищення температури у малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідачка відмовилась поїхати разом з бригадою «швидкої» медичної допомоги, а коли вже таки приїхали до лікарні, вона відмовилась здавати аналізи дитині і самовільно з хворим хлопцем втекла з медзакладу. На зауваження адміністрації щодо стану дитини, відмовилась від госпіталізації та подальшого лікування. В зв`язку з цим, враховуючи загрозу життю та здоров`ю дитини, для вирішення подальшого лікування дитини, примусово було здійснено виклик до ювенальної превенції м. Дніпра. За результатами роботи відносно ОСОБА_1 складено адміністративний протокол за неналежне виконання батьківських обов`язків. Під час перебування в центрі КЗСЗ «ЦСПДС «Мамине щастя» ДМР Антонюк Д.М. зарекомендувала себе, як жінка з ризикованою поведінкою щодо ставлення до свого здоров`я та здоров`я своєї дитини, неодноразово порушувала Правила внутрішнього розпорядку закладу, має не одне попередження щодо виконання умов Договору. Постійно отримувала зауваження від фахівців центру, провокувала конфліктні ситуації та сварки з мешканцями і їх дітьми, що є неприпустимим порушенням правил внутрішнього розпорядку. Відповідачка має шкідливі звички, що перешкоджають подоланню життєвих негараздів. Постійно розмовляючи по телефону зі своїм знайомим ОСОБА_7 , півторарічний хлопчик завжди залишався один в кімнаті, що створювало загрозу життю та здоров`ю дитини, агресивно сприймала всі зауваження на тему материнства, більш уважного догляду за сином. Адміністрацією центру були створені всі умови для більшого терміну перебування дитини з матір`ю, але ОСОБА_1 07.02.2024 року о 10-00 годині ранку подала заяву про відмову від дитини, мотивуючи відсутністю житла. У заяві про вилучення дитини відповідачка зазначила, що рішення прийнято нею особисто, без примусу. Не зважаючи на проведену роботу та вжиті заходи, ОСОБА_1 не усвідомила свою відповідальність за життя та здоров`я свого сина. 08.02.2024 р. вх. № 03/14-169 до управління-служби у справах дітей надійшов лист від Комунального некомерційного підприємства «Міська дитяча клінічна лікарня №6» Дніпровської міської ради, згідно якого 07.02.2024 малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було доставлено до лікарні згідно з Актом органу внутрішніх справ України та закладу охорони здоров`я про підкинуту чи знайдену дитину та її доставку у зв`язку з тим, що мати відмовилась від дитини. Згідно з наказом управління-служби у справах дітей Центральної адміністрації Дніпровської міської ради від 20.02.2024 року № 22 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , взятий на облік дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у зв`язку з тим, що мати ухиляється від виконання батьківських обов`язків. Спеціалістами управління-служби у справах дітей Центральної адміністрації Дніпровської міської ради з ОСОБА_1 неодноразово проводились профілактичні бесіди щодо відповідального ставлення до виховання малолітнього сина, створення для нього належних та безпечних умов для проживання, належного догляду за ним. Останній наголошувалось щодо попередження негативних проявів в її поведінці та роз`яснювалось про наслідки безвідповідального ставлення до батьківства, але вона належних висновків не зробила. 27.02.2024 р. ОСОБА_1 з`явилась до управління-служби у справах дітей адміністрації та в своєму пояснені написала, що мешкає за адресою: АДРЕСА_2 де і планує в подальшому мешкати з дитиною. Відповідно до отриманої відповіді від 04.03.2024 р. №2/498-08-24 спеціалістами управління-служби у справах дітей адміністрації Шевченківського району Дніпровської міської ради було здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_2 . На час виходу в квартирі брудно, речі розкидані, антисанітарія. ОСОБА_1 повідомила, що займається наведенням ладу у квартирі та через деякий час вона буде придатна для житла. Комісія прийшла до висновку, що станом на 04.03.2024 р. умови для проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відсутні. ОСОБА_1 в подальшому неодноразово змінювала своє місце проживання, але доступу до їх обстеження не було, так як після рекомендацій спеціалістів щодо належних умов для дитини, жінка знов змінювала адресу мешкання. ОСОБА_1 не піклувалася про фізичний і духовний розвиток своєї дитини, зокрема не забезпечувала сприятливі та комфортні умови для проживання дитини. Підсумовуючи вищевикладене, орган опіки та піклування Центральної адміністрації Дніпровської міської ради вважає, що позбавлення матері батьківських прав відповідатиме найкращому забезпеченню інтересів дитини, а також є обґрунтованим, достатнім та виправданим, з огляду на ситуацію, яка склалася на сьогоднішній день, заходом впливу на матір.

Питання щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 розглядалось на засідання комісії з питань захисту прав дитини 06.03.2024 р. та прийнято відповідний висновок. Просить позбавити ОСОБА_1 батьківських прав відносно малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з злісним ухиленням від виконання батьківських обов`язків. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини на дитину з усіх видів заробітку/доходів матері, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для однієї дитини відповідного віку, починаючи з дня надходження заяви до суду до досягнення дитиною повноліття, на користь закладу чи особи, куди дитину буде влаштовано. Допустити негайне виконання рішення суду щодо стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Ухвалою Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 05.04.2024 р. №204/3212/24 позов Органу опіки та піклування - Центральна адміністрація Дніпровської міської ради в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, передано до Ленінського районного суду м.Дніпропетровська за підсудністю (а.с.36, 41 т.1).

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 07.05.2024 р. прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за даною позовною заявою, з призначенням підготовчого засідання.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 16.09.2024 р. закрито підготовче провадження та призначено справу за даним позовом до судового розгляду по суті.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська 29.10.2024 р. клопотання представника відповідачки ОСОБА_1 , Омеляна О.О. про повернення до стадії підготовчого провадження по справі за позовом Органу опіки та піклування - Центральної адміністрації Дніпровської міської ради в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задоволено. Повернуто до розгляду цивільної справи за позовом Органу опіки та піклування - Центральної адміністрації Дніпровської міської ради в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів зі стадії підготовчого провадження. Поновлено відповідачу ОСОБА_1 строк надання відзиву на позовну заяву.

07.04.2024 р. представник позивачки за зустрічним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , звернувся із зустрічною позовною заявою до Органу опіки та піклування - Центральної адміністрації Дніпровської міської ради, в якій зазначив, що ОСОБА_1 є матерію ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 . Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження від 02.11.2022 року №00037372357, відомості про батька ОСОБА_5 записані у відповідності до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України. ОСОБА_1 , згідно до рішення №151/1 Чечелівської районної у місті Дніпрі ради від 17.11.2017р. було надано статус дитини позбавленого батьківського піклування, у зв`язку зі смертю матері та визнання батька таким який за станом здоров`я не може виконувати батьківський обов`язок. Опікуном відповідача стала її тітка ОСОБА_8 . Позивач з опікуном деякий час мешкала за адресою АДРЕСА_1 та АДРЕСА_3 . Згідно витягу з рішення виконкому Чечелівської районної у місті ради від 23.03.2018р. №31, ОСОБА_1 прийнята на квартирний облік . Позивач у 2016 році закінчила комунальний заклад освіти «Спеціалізована середня загальноосвітня школа №142 еколого-економічного профілю» ДМР та подалі здобула освіту за професією кухар, офіціант у вищому професійному училищі №17 м.Дніпропетровська, який закінчила в 2019 році. В 2021 році поступила до Дніпровського державного технікуму енергетичних та інформаційних технологій (надалі технікум), на денну форму навчання за спеціальністю 123 "Комп`ютерна інженерія" (бюджет), в якому була змушена у 2022 році зупинити навчання у зв`язку з вагітністю та пологами. На період навчання в технікумі мешкала в гуртожитку по АДРЕСА_4 . В період між навчанням офіційно працювала в супермаркеті «Варус-40», про що свідчить запис в трудовій книжці. Позивач ще з дитинства захоплювалась літературою та зайняттям спортом, про що свідчать відповідні грамоти. ОСОБА_1 веде здоровий образ життя, не має жодних шкідливих звичок, не перебуває на жодному обліку, що в свою чергу підтверджується Довідкою про проходження психіатричного огляду, у тому числі на предмет вживання психоактивних речовин №2441 та сертифікатом про проходження профілактичного наркологічного огляду. На теперішній час ОСОБА_1 проживає однією сім`єю поки без реєстрації браку з чоловіком - ОСОБА_9 , за адресою: АДРЕСА_5 та його батьком ОСОБА_10 , власником домоволодіння. За вище зазначеною адресою зроблені всі необхідні умови для проживання малолітнього ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 та наявні всі необхідні речі, іграшки, облаштована кімната тощо, це в свою чергу підтверджується Актом обстеження житлово-побутових умов від 29.10.2024 року.

ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , виявляють бажань надавати допомогу позивачу щодо догляду за малолітнім сином, дають згоду на проживання позивача разом з дитиною в їхньому будинку та готові сприяти найкращому розвитку дитини. Позивач працевлаштована, але поки що не офіційно кухарем в закладі «Confetti», має стабільну заробітну плату. Відповідно до листа ПФУ в Дніпропетровській області та довідки Правобережного управління соціального захисту населення ДМР, позивач не отримує будь видів пенсій, пільг, субсидій та не отримує жодних видів соціальної допомоги. Звертає увагу суду, що після народження сина ОСОБА_3 , позивач мешкала разом з біологічним батьком дитини в нього на квартирі, але через деякий час вони були вимушені переїхати до будинку, де мешкав батько позивача за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач займалася доглядом за дитиною та за своїм батьком ОСОБА_6 так як останній потребує стороннього догляду через інвалідність, готувала їжу, прибирала, займалась домашнім господарством. В вересні 2023 року батько ОСОБА_6 вигнав з будинку свою доньку разом з онуком, мотивуючи це тим, що жодних прав на проживання вони не мають, та нібито, співмешканець ОСОБА_1 мав намір викрасти електрогенератор та якісь побутові речі. Після цих обставин ОСОБА_1 опинилась в складних життєвих умовах, тому була вимушена звернутися за допомогою до управління-служби у справах дітей Центральної адміністрації Дніпровської міської ради, а згодом була влаштована разом з малолітнім сином до Комунального закладу соціального захисту «Центр соціальної підтримки дітей та сімей «Мамине щастя» Дніпровської міської ради.

Між позивачем та медичним директором закладу КЗСЗ «ЦСПДС» Мамине щастя» ДМР ОСОБА_11 (надалі керівник закладу) склалися неприязні стосунки, внаслідок виникнення суперечливих ситуацій та створення несприятливих умов з боку керівника закладу. Так, згідно листа КЗСЗ ЦСПДС «Мамине щастя» ДМР №54 від 05.02.2024р., адресованого Дніпровському міському центру соціальних служб, управлінню - служби у справах дітей Центральної адміністрації ДМР, повідомлено про те, що «адміністрація закладу попередила ОСОБА_1 про те, що вона має негайно найти житло з придатним умовами проживання разом з малолітньою дитиною. Вибуття родини із закладу заплановане на 06.02.2024 року.» З вище наведених підстав ОСОБА_1 була вимушена подати заяву від 07.02.2024 року щодо тимчасового залишення сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в закладі КЗСЗ «ЦСПДС» Мамине щастя» ДМР, у зв`язку з тим що ОСОБА_1 на момент подання заяви не мала житла куди б змогла переїхати разом з сином. Більш того, звертає увагу суду на лист КЗСЗ «ЦСПДС «Мамине щастя» ДМР №78 від 29.02.2024р., адресованого управлінню - служби у справах дітей Центральної адміністрації ДМР, згідно якого зазначається наступне - «Адміністрацією центру були створені всі умови для якомога більшого терміну перебування дитини з матір`ю. Але ОСОБА_1 вирішила інакше. 07.02.2024 року о 10-00 годині ранку жінка подала заяву про відмову від дитини, мотивуючи відсутністю житла. За добу подачі заяви, вона збирала речі, а потім постійно питала, скільки їй ще чекати, щоб віддати сина піти по своїх справах.» Тобто, керівник закладу ОСОБА_11 повідомляє відповідні служби листом №54 від 05.02.2024р. за добу, що відповідач має негайно віднайти житло та про вибуття родини ОСОБА_1 з закладу 06.02.2024р. , а потім листом №78 від 29.02.2024р., майже через двадцять днів, вказує про здивування прийнятим рішенням позивачем про відмову від дитини, мотивуючи відсутністю житла. Керівник закладу ОСОБА_11 , висиляючи позивача разом з малолітнім сином з комунального закладу, достоменно було відомо про відсутність будь якого житла у ОСОБА_1 та більш того, позивач не відмовлялась від дитин, як про це разом зазначає представник відповідача та керівник закладу ОСОБА_11 , ОСОБА_1 в заяві просила тимчасово забрати сина ОСОБА_3 у зв`язку з тим, що в даний час не має житла.

Директор закладу КЗСЗ «ЦСПДС «Мамине щастя» ДМР ОСОБА_11 обмовила позивача, про це зазначає і відповідач, так «після підвищення температури у дитини ОСОБА_1 відмовлялась поїхати разом з «швидкою» медичною допомогою, а коли приїхали до лікарні, вона відмовилась здавати аналізи дитині і самовільно з хворим сином втекла з лікарні. На зауваження адміністрації щодо стану дитини, відмовилась від госпіталізації та подальшого лікування. В зв`язку з цим, враховуючи загрозу життю та здоров`ю дитини, для вирішення подальшого лікування дитини примусово, було здійснено виклик ювенальної превенції м. Дніпра. Після з`ясування всіх обставин відмови від лікування хлопчика, недбале ставлення до свого сина, спроби роз`яснення про необхідності госпіталізації у медичний заклад хворої дитини, було складено протокол про неналежне виконання батьківських обов`язків», тобто є лише намагання соціальної служби та відповідача зганьбити честь та гідність позивача. Більш того відповідач не конкретизує що саме, не зазначає ні дати коли позивач відмовилась їхати разом з «швидкою» медичною допомогою, ні медичний заклад, з якого позивач втекла, ні захворювання дитини, ні наслідки.

Відповідачем було залучено до матеріалів цивільної справи №204/3212/24 дві постанови Кіровського районного суду Дніпропетровська від 08.04.2024р. справа №203/763/24 та 203/762/24, які були розглянуті за відсутності позивача, без можливості надати будь які заперечення, пояснення. Предметом розгляду адміністративної справи №203/762/24 були обставини,, які нібито мали це 14.01.2024 року близько 14 год. 00 хв., а саме ОСОБА_1 відмовляється лікувати дитину, яка випила хімію, після чого була рвота, дії ОСОБА_1 кваліфіковані за 1 ст.184 КУпАП. Вина позивача нібито доведена протоколом про адміністративне правопорушення від 16.01.2024р., заявою директора закладу про вчинення правопорушення та письмових пояснень ОСОБА_11 . Відповідач не зазначає які дії медичного характеру були прийняти працівниками закладу КЗСЗ «ЦСПДС «Мамине щастя» ДМР після того, як дитина нібито випила хімію, не вказано яку хімію та як це було встановлено. Вищенаведене ставить під сумнів викладені обставини та їх наявність. Після ознайомлення з вище зазначеним матеріалом адміністративної справи стало відомо наступне: директор закладу КЗСЗ «ЦСПДС «Мамине щастя» ДМР ОСОБА_11. обмовила ОСОБА_1 в своїх поясненнях, зазначаючи, що «14.01.2024р. ОСОБА_1 не догледіла свого сина, котрий випив хімію та після чого у дитини була рвота, та ОСОБА_1 жодних дій не приймала» але вище викладене спростовується протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення або таке, що готується від 16.01.2024р., доповідною запискою медичної сестри КЗСЗ «Мамине щастя» ДМР ОСОБА_18, випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого ОСОБА_3 . Так, в протоколі в графі 1 обставини дослівно зазначено наступне - «прошу ОП прийняти міри до гр. ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , котра не виконує батьківські обов`язки по відношенню до свого сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 15.01.2024» , інших обставин не зазначено, так як і не зазначено про вживання хімії дитиною, не кажучи про яку саме хімію йде мова, та звідки директору закладу ОСОБА_11 стало відомо про ці обставини та які дії було вжито директором закладу та медичним персоналом після нібито вживання малолітньою дитиною хімії, тобто саме директор закладу та медичний персонал проявив злочину недбалість, поставивши життя дитини під загрозу.

В доповідній записці від 16.01.2024р. за підписом медичної сестри ОСОБА_18 зазначено виключно про підвищення температури у дитини, рвоти. Медична сестра викликала «швидку» медичну допомогу, яка забрала в лікарню мати та дитину та жодного слова про вживання дитиною хімії.

Предметом розгляду адміністративної справи №203/763/24 були обставини, які нібито місце 15.01.2024 року близько 23 год. 35 хв., а саме позивач ОСОБА_1 відмовляється лікувати дитину, яка перебуває з температурою, дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1 ст.184 КУпАП. Вина відповідача також доведена протоколом про адміністративне правопорушення від 16.01.2024р., заявою директора закладу про вчинення кримінального правопорушення та письмовими поясненнями ОСОБА_11 . Виходячи з цього, малолітня дитина ОСОБА_3 добу була без медичного супроводу, лікування, з боку працівників закладу КЗСЗ «ЦСПДС «Мамине щастя» ДМР, тобто посадові особи займались виключно написанням заяв та доповідних записок щодо позивача і жодного лікування чи спроб відносно малолітньої дитини. Після ознайомлення з вище зазначеним матеріалом адміністративної справи стало відомо наступне: директор закладу КЗСЗ «ЦСПДС «Мамине щастя» ДМР ОСОБА_11 в чергове обмовила ОСОБА_1 в своїх поясненнях, зазначаючи наступне: «так, дитина захворіла, була температура 37,8 на прохання медичних сестер попрямувати до лікарні, ОСОБА_1 відмовлялась, в свою чергу сестри викликали ШМД, але вона відмовлялась від госпіталізації», але вище викладене спростовується протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення або таке, що готується від 16.01.2024р. (надалі протокол), доповідною запискою медичної сестри КЗСЗ «Мамине щастя» ДМР ОСОБА_18, випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого ОСОБА_3 . Так, в протоколі в графі 1 обставини дослівно зазначено наступне - «прошу ОП прийняти міри до гр. ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , котра не виконує батьківські обов`язки по відношенню свого сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 15.01.2024», інших обставин не зазначено. В доповідній записці зазначено про підвищення температури у дитині, рвоти. Медична сестра викликала «швидку» медичну допомогу яка забрала в лікарню мати та дитину. Особливо звертає увагу суду на те, що протокол прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення або таке, що готується від 16.01.2024р. та доповідна записка від 16.01.2024р. тіж самі, що і в адміністративній справі №203/762/24 та №203/763/24 щодо притягнення ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП. Тобто, зазначене відповідачем не виконання батьківські обов`язків позивачем - спростовується вище викладеним та випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого ОСОБА_3 , згідно якої останній перебував на стаціонарному лікуванні з 17.01.2024 року по 23.01.2024 року з діагнозом - гострий назофарингит, захворів малолітній 11.01.2024 р., коли піднялась температура, з`явився кашель та нежить, два дні лікувався симптоматично. Стан стабілізувався, але 14.01.2024 року температура була 37,2, одноразове блювання, дитина була оглянута лікарем «швидкої» допомоги і госпіталізована до інфекційного відділу 6ДКЛ9. Стан дитини був задовільний, блювання не відновилось та 15.01.2024р. вранці мати самовільно пішла з лікарні. В той же день дитина була оглянута педіатром в поліклініці, призначено симптоматичне лікування, і дитина була госпіталізована до відділення - Відокремлений структурний підрозділ «Університетська лікарня» Дніпровського державного медичного університету», де проходило лікування. Позивачем подано апеляційні скарги на постанови Кіровського районного суду Дніпропетровська від 08.04.2024р. по справам №203/762/24, №203/763/24. Щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.184 КУпАП, Кіровським районним судом м.Дніпропетровська справа №203/1077/24, то предметом розгляду були обставини, які нібито мали місце 04.02.2024р. близько 14 год. 00хв в приміщенні центру матері та дитини, згідно яких малолітній ОСОБА_3 ходив по приміщенню брудний та не доглянутий. Доказовою базою слугувало як завжди заява та пояснення ОСОБА_11 від 07.02.2024р., не в день виявленого порушення, а саме 07.02.2024р. під час бесіди працівників ювенальної поліції з відповідачем, після того як позивач була вимушена написати заяву з проханням тимчасово забрати сина ОСОБА_3 , у зв`язку з тим що в даний час не має житла. Дані обставини в черговий раз підтверджують неприязне ставлення директора закладу КЗСЗ «ЦСПДС «Мамине щастя» ДМР ОСОБА_11 до позивача та її малолітнього сина.

Твердження, що дитина ОСОБА_3 був не доглянутий та брудний спростовуються фото-, відеоматеріалами з КЗСЗ «ЦСПДС «Мамине щастя» ДМР, знятими під час перебування там ОСОБА_1 , які даються до позовної заяви.

Після залишення закладу КЗСЗ «ЦСПДС «Мамине щастя» ДМР, позивач деякий час мешкала у друзів, потім звернулась до благодійного фонду «Квант Милосердя» з проханням надати прихисток в даному притулку за адресою: АДРЕСА_6 , де пробула не довго. В квітні 2024 року знайшла житло за адресою: АДРЕСА_7 та згідно до Акту обстеження умов проживання від 17.04.2024р. умови проживання задовільні. Наказом управління - служби у справах дітей Центральної адміністрації Дніпровської міської ради від 20.02.2024 року №22 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 було взято на облік дітей, які перебувають у скрутних життєвих обставинах. 01.04.2024 року на засіданні комісії з питань захисту прав дитини Центральної адміністрації ДМР розглянуто питання щодо доцільності/недоцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 відносно її малолітнього сина ОСОБА_3 , та було прийнято рішення про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 , вивчивши матеріали справи, комісія з питань захитсу прав дитини, у зв`язку зі злісним ухиленням від виконання батьківських обов`язків, ведення способу життя, який не дає можливості, а також провокує агресивну та імпульсивну поведінку та становить загрозу для життя та здоров`я дитини. Позивач проти позбавлення її батьківських прав заперечувала. Звертає увагу суду на те, що висновок служби у справах дітей про доцільність позбавлення позивача батьківських прав не містить однозначних обставин та обгрунтувань, які б вказували на наявність підстав для застосування відносно ОСОБА_1 такого крайнього заходу, як позбавлення батьківських прав, а тому вважає його необгрунтованим.

Мати малолітнього ОСОБА_3 , ОСОБА_1 постійно зверталася до управління - служби у справах дітей Центральної адміністрації Дніпровської міської ради з заявами щодо повернення малолітнього сина матері, побачень з дитиною тощо, а саме 09.02.2024р., 11.03.2024р., 15.04.2024р., 04.06.2024р., 17.09.2024р., 24.10.2024р., але постійно отримувала формальні відмови від відповідної служби. 22.10.2024 року до управління-служби у справах дітей Центральної адміністрації Дніпровської міської ради було подано адвокатський запит щодо отримання інформації стосовно фактичного місця знаходження малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . У відповідь на адвокатський запит від 21.10.2023 року (вх.№294 (0-8) від 22.10.2024), службою у справах дітей Центральної адміністрації Дніпровської міської ради надано відповідь адвокату Омелян О.О. №03/17-2873 від 28.10.2024 року, згідно якої повідомлено, фактичним місцем перебування дитини є фактичне місце проживання родини, до яких тимчасово влаштовано ОСОБА_3 , проте дана інформація згідно Закону України «Про захист персональних даних» є конфіденційною. 24.10.2024 року відповідач подала особисто до управління-служби у справах дітей Центральної адміністрації Дніпровської міської ради заяву в якій просила надати інформацію стосовно фактичного місця знаходження малолітнього сина ОСОБА_3 , надати можливість побачитися з сином, надати роз`яснення стосовно того, яким чином буде відбуватися повернення сина, список документів, які треба надати до служби у справах дітей Центральної адміністрації Дніпровської міської ради та інформацію, щодо часових рамок вирішення даного питання. У відповідь на заяву від 24.10.2024 року (вх.№296 (а-15) від 24.10.2024), службою у справах дітей Центральної адміністрації Дніпровської міської ради повідомлено наступне - «на час вирішення питання в судовому порядку малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тимчасово влаштовано до родини в місті Дніпрі. Керуючись ЗУ «Про захист персональних даних», «Про інформацію» адреса проживання родини в якій тимчасово мешкає дитина, є конфіденційною інформацією, оприлюднення якої або надання останньої без згоди осіб є не можливим. Після прийняття судом рішення та набуття ним законної чинності, управління-службою у справах дітей за місцем вашого фактичного проживання, або реєстрації буде розглядатися питання подальшого влаштування дитини або передачі її до її родини.»

Таким чином, позивачем наведено безліч доказів щодо підтвердження бажання повернути дитину, проте відсутність бажаного результату вказує саме на створення перешкод зі сторони органу опіки та піклування та служби у справах дітей. Просить припинити опіку, встановлену над ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , її малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська 22.01.2025 р. прийнято до розгляду зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до Органу опіки та піклування - Центральної адміністрації Дніпровської міської ради про припинення опіки над малолітньою дитиною та повернення дитини матері. Об`єднано зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до Органу опіки та піклування - Центральної адміністрації Дніпровської міської ради про припинення опіки над малолітньою дитиною та повернення дитини матері в одне провадження з первісним позовом Органу опіки та піклування - Центральної адміністрації Дніпровської міської ради в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів. Визначено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження, призначивши підготовче засідання.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська 22.01.2025 р. клопотання представника відповідача ОСОБА_1 , Омеляна О.О., про виклик свідків - задоволено. Викликані в судове засідання для допиту в якості свідків ОСОБА_9 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_5 , ОСОБА_10 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_5 , ОСОБА_16 .

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська 22.01.2025 р. клопотання представника позивача Органу опіки та піклування - Центральної адміністрації Дніпровської міської ради, Волошенюк Г.С., про виклик свідків - задоволено. Викликані в судове засідання для допиту в якості свідків ОСОБА_11 , медичний директор «КЗСЗ «Центр соціальної підтримки дітей та сімей «Мамине щастя» ДМР, м.Дніпро, ОСОБА_17 , ОСОБА_18 .

25.03.2025 р. представник позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , надав суду уточнену редакцію позовної заяви, в якій зазначив, що під час судових засідань головуючим не одноразово ставилось питання до відповідача що до надання відомостей про місце перебування та на яких правових підставах, відносно малолітнього ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що було постановлено відповідну ухвалу. Так відповідачем, 27.02.2025 року було надано копію наказу №16 від 26.02.2025р. Управління-служба у справах дітей Центральна адміністрація ДМР «Про тимчасове влаштування дитини», згідно якого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було влаштовано до патронатної родини патронатного вихователя ОСОБА_4 , яка функціонує на території Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, тимчасово на 3 місяці. Також стає нез`ясованим де та на яких правових підставах, з ким в якості кого перебувала дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до 26.02.2025р., починаючи з 07.02.2024 року. Вважає, що розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, позбавлення батьків спорідненості з дитиною, а це буде вважатись виправданим лише за виняткових обставин. Просить відібрати малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у Органу опіки та піклування-Центральна адміністрація Дніпровської міської ради та патронатної родини патронатного вихователя ОСОБА_4 , яка функціонує на території Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області та повернути матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 01.04.2025 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра від 26.05.2025 р. клопотання представника відповідача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про залучення третьої особи - задоволено. Залучено до участі у справі за позовом Органу опіки та піклування - Центральної адміністрації Дніпровської міської ради в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів та зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до Органу опіки та піклування - Центральної адміністрації Дніпровської міської ради про повернення дитини матері, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - патронатного вихователя родини ОСОБА_4 , яка функціонує на території Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області.

В судовому засіданні представник позивача за основним позовом надала пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві, просила позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Крім того зазначила, що не зважаючи на те, що обставини, які стали підставою для звернення до суду з позовною заявою про позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_3 мали місце в січні-лютому 2024 року та станом на листопад 2025 року інших обставин не встановлено, все одно наполягає на позбавлені відповідачки батьківських прав. В обгрунтування такої позиції додатково зазначила щодо шкідливих звичок ОСОБА_1 , а саме дійсно, якщо навіть жінка не перебуває ні на одному відповідному обліку, то це не свідчить про те, що вона таких звичок не має. ОСОБА_1 ще достатньо молода жінка, щоб вже перебувати під наглядом у відповідних спеціалістів, але також слід зазначити, що враховуючи її імпульсивність, схильність до вчинення конфліктних ситуацій та небажання сприймати критику, може не визнавати свої проблеми та сприймати все як належне, що так вона знімає стрес. Посилання відповідача на те, що між нею та директором закладу КЗСЗ «ЦСПДС «Мамине щастя» ДМР Земенковою М.О. склалися неприязні стосунки внаслідок виникнення суперечливих ситуацій та створення несприятливих умов з боку керівника закладу не зрозумілі та не є доведеними, так як зі сторони відповідачки жодного разу не надходило скарг до відповідних органів про неналежне її перебування у відповідному закладі, як і те, що ОСОБА_1 на час подання заяви про залишення дитини, не мала житла куди б змогла переїхати разом з сином. Відповідач вводить всіх в оману, а саме: напередодні написання заяви, в одному з зазначених представником відповідач листів Центру, жінка мала намір разом з сином подальше проживати за адресою: АДРЕСА_7 , але в своєму відзиві представник відповідача відхилився та не зазначив причин на 07.02.2024 р. чому саме вони не переїхали за вищевказаною адресою. Тому 06.02.2024 р., на підставі листа КЗСЗ «ЦСПДС «Мамине щастя» ДМР, спеціалістами управління-служби у справах дітей адміністрації було здійснено вихід в родину з метою перевірки умов проживання, але потрапити до квартири не стало можливим. У телефонному режимі спеціалістам вдалось зв`язатись зі співмешканцем ОСОБА_1 , на ім`я ОСОБА_7 , який зазначив, що не бажає мати проблем, тому ніяких документів підписувати на буде, і взагалі його бабуся, яка є власником квартири, проти проживання дитини з матір`ю разом з ними, що вона жінка похилого віку і їй потрібен спокій. Представник відповідача зазначив, що в них викликав здивування лист КЗСЗ «ЦСПДС «Мамине щастя» ДМР від 29.02.2024 р. та те, що так як він був направлений майже через двадцять днів після відмови від дитини відповідачем, тому хочеться зазначити, що даний лист носить інформаційний характер та є відповіддю на запит управління-служби у справах дітей адміністрації. Якщо відповідач дійсно не відмовлялась від свого сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та їй не було де йти, і вона хотіла б залишатись поряд з дитиною, останньою було б вжито всіх можливих заходів щодо залишення її в Центрі поряд з сином, про що їй неодноразово особисто начальником управління-служби у справах дітей наголошувалось. Але ОСОБА_1 вирішила по іншому, через те, що вона поставила на перший план свої амбіції, переконання, власні інтереси та не врахувавши інтереси малолітнього сина, який у віці, коли потребує постійної присутності матері та її догляду, зібрала речі та написала відповідну заяву, а тепер всю провину перекладає на керівника КЗСЗ «ЦСПДС «Мамине щастя» ДМР, орган опіки та піклування та управління-службу у справах дітей та зазначає про створення перешкод матері.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 винайшла житло вже після поданого позову до суду та тимчасового влаштування дитини в родину, так як хлопчик не міг постійно перебувати в лікарні, то їй надавались відповідні фото та інформація відносно сина, в відповідях, як зазначає представник відповідача «формальних» зазначалось, що причиною того, що не надавались погодження на побачення матері з дитиною через емоційні переживання дитини, лікарям довелось 2 тижні після влаштування дитини оговтувати його через те, що хлопчик все ще перебував на грудному вигодовуванні. На теперішній час ОСОБА_1 проживає однією сім`єю поки що без реєстрації шлюбу з чоловіком ОСОБА_19 за адресою: АДРЕСА_5 , але від якого часу не зазначено. Зазначені особи проживають спільно не так довго для того, щоб чоловік дійсно усвідомлено прийшов до того, щоб займатися вихованням чужої дитини, яку він жодного разу не бачив. Викликає також занепокоєння, чи не робиться це з власної вигоди, а не в інтересах саме малолітнього ОСОБА_3 . Тому це все викликає дуже великі сумніви відносно намірів у їх сприянні найкращих інтересів малолітнього хлопчика, так як відповідач протягом 2024 року постійно змінює своє місце проживання та вже втретє мешкає з новим чоловіком без реєстрації шлюбу. В комунальному закладі соціального захисту «Центр соціальної підтримки дітей та сімей «Мамине щастя» ДМР перебувають жінки разом із своїми дітьми, які опинились у складних життєвих обставинах. Жінки самостійно займаються вихованням дітей, а фахівці центру надають соціальні послуги для подолання жінками складних життєвих обставин. До повноважень центру не відноситься здійснення догляду, виховання, утримання, надання медичної допомоги дітей, які проживають із своїми матерями в закладі. Відповідач була відрахована з закладу за порушення умов договору перебування в закладі, порушення правил проживання. Дитина - ОСОБА_3 , який лишився батьківського піклування, знаходився за адресою: АДРЕСА_8 , тимчасово був влаштований в сім`ю на базі відпочинку без назви. Дитини не має статусу дитини - сироти. Стосовно тимчасового влаштування дитини ОСОБА_3 , 2022 р.н. зазначила, що на вимогу суду інформація про фактичне перебування дитини була надана вчасно із зазначенням, що дитина в прийомній родині. Дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка опинилась у складних життєвих обставинах, фактично залишилась без батьківського піклування, у зв`язку з чим дитина була тимчасово влаштована до прийомної родини, щоб дитина не потрапила до державного закладу, а залишилась у сімейному оточені. Управлінням-службою у справах дітей були вжиті заходи соціального захисту дитини, враховуючи інтереси дитини. Намагання ОСОБА_1 відвідати прийомну родину, в якій тимчасово перебувала дитина, могли порушити права інших осіб та дитини. З метою не допущення втручання сторонніх осіб в особисте життя прийомної родини, яка виховувала іншу дитину, з прийомними батьками була проведена бесіда щодо отримання їх згоди на розголошення персональних даних стороннім особам. Прийомні батьки, відповідно до чинного законодавства, відмовились від розголошення їх персональних даних стороннім особам. З врахуванням даних обставин дитина ОСОБА_3 , 2022 р. н., був влаштований до патронатної родини. Додатково просили врахувати, що патронатна родина виконує тимчасовий догляд за влаштованими дітьми, повинна дотримуватися інтересів дітей, зберігати конфіденційні дані дітей перед третіми особами та має власне особисте життя, яке є недоторканим з боку сторонніх осіб та не допустити втручання в особисте життя патронатної родини ОСОБА_4 сторонніх осіб, та не допустити переслідування родини, порушення їх прав тощо. Всі запити стосовно дитини, які надходили до служби у справах дітей, Центральної адміністрації Дніпровської міської ради, опрацьовані, надані відповіді заявникам.

Орган опіки та піклування Центральна адміністрація Дніпровської міської ради не погоджується із зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 з підстав, зазначених у відзиві на позов. Зазначена інформація в зустрічній позовній заяві ОСОБА_1 не відповідає дійсним обставинам справи. Крім того зазначила, що ОСОБА_1 неодноразово проявляла не повагу до спеціалістів, з якими спілкувалась, безпідставно ображала, поводила себе не коректно, провокувала конфлікти. Цим обставинам є докази і це все свідчить не про намір вирішити питання дитини, а лише показати свої амбіції та власну не вихованість.Просить відмовити у задоволені зучтрічного позову.

Відповідач -позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 , суду пояснила, що вона заперечує проти позбавлення її батьківських прав. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , її син. Хоче повідомити суду, що дійсно перебуває у скрутному матеріальному становищі, в складних життєвих обставинах. Однак, наразі працює та отримує заробітну плату, має місце проживання. За дитиною весь час доглядала та зобов`язується доглядати в подальшому.. Весь травень 2024 року, в час вільний від роботи, вона збирала документи для безоплатної правової допомоги. Однак, як виявилось такі документи мають термін один місяць, тому вже не актуальні. Вона юридично не підкована та потребувала правової допомоги. Наразі не знає місцезнаходження дитини, оскільки соціальні служби їй не дають їй з ним бачитись і не кажуть його місцезнаходження. Вона весь час турбувалася про дитину, і буде надалі турбуватися про свого сина. Вона любить свого сина, і ніхто не дасть йому такого батьківського піклування, як рідна мати. Дитині також потрібна мати, їй ніхто її не замінить. Вона має освіту, працює, веде здоровий образ життя, у лікарів на психіатричному обліку та наркотичному обліку не перебувала та не перебуває. Просить вжити заходи для її зустрічі з дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Крім того зазначила, що вона росла у багатодітній сім`ї, у них було троє дітей. До першого класу жила у бабусі, коли їй було 14 років, померла мати, батько - інвалід, вони з братом жили в приюті, мала статус сиріт. Навчалась у ВПУ 17 на повара, жила у гуртожитку. П`ять років зустрічалась з молодим чоловіком. Коли завагітніла, вирішила залишити дитину, її підтримувала бабуся. З батьком дитини вона іноді спілкувалась, у дитини все необхідне було. З дитиною ходили до педіатра. ІНФОРМАЦІЯ_4 бабуся померла. Вона зустрічалася з хлопцем, він їм допомагав, вони жили з її татом - ОСОБА_6 . Співмешканець почав сваритись з батьком та батько вигнав її з дитиною. Батько зловживав спиртними напоями. Вона пішла проживати к співмешканцю, який проживав з бабусею, але бабуся була проти, щоб вона з дитиною жили в неї. Восени вона звернулась за допомогою в соціальну службу, їй сказали піти та миритись із батьком. Потім вона подзвонила в поліцію і від відчаю сказала, щоб забирали дитину, їм не має де жити. Їй запропонували звернутись у центр матері і малюка. В вересні вона пішла в центр дитини. Спочатку в центрі ставлення було гарне, вона виконувала умови центру, дитина була завжди із нею В центрі не було нянь. . Її дитина була на грудному годуванні. Через 6 місяців, в лютому їй сказали виїжджати, такі були умови проживання. Вона подзвонила в орган опіки їй, порадили миритись із директором центру. Їй нікуди було ідти з дитиною в зимку, в лютому 2024 року. Вона написала заяву тимчасово залишити дитину у центрі. Про складені відносно неї протоколи не знала, дізналась вже коли отримала документи з суду про позбавлення батьківських прав. 07.02.2024 р. їй пересилали фото дитини. Директорка центру казала, що вона погана матір, не слідкує за своєю дитиною і вона найде причини позбавити її батьківських прав. На теперішній час вона працює, має стабільний заробіток, проживає із своїм хлопцем та його батьком та буде із дитиною проживати в їхньому будинку. Вважає, що у органа опіки щодо її дитини є який план, бо дитина маленька та здорова. Вважає, що вона не зручна для людей, бо каже правду у очі. У співмешканця ОСОБА_10 в будинку є дитяча кімната, бо у нього були діти, тож все для дитини є, і речі теж. Всі виконавчі провадження щодо неї закриті. На 9 місяці вагітності вона знайшла зарплатну картку в транспорті та потратила з неї 40000,00 грн. З цього висновки зробила та гроші повернула. Суди почалися із нею з органами опіки, коли вона віддала дитину. Вона зареєстрована з 18 років за адресою: АДРЕСА_9 , але там проживають інші незнайомі їй люди. Вона бачила умови центру, ознайомилася із ними, підписала договір, з нею працював психолог. Правил у центрі вона не порушувала. Вона дружила із мешканцями центру, в доповідній записці вказана не правда, такого не було. В 1 рік та 4 місяці вона почала привчати дитину до горщика. Їй не відомо ні про які доповідні, вона ніяких пояснень не надавала. З лікарні вона пішла самовільно, тому що дитина здорова. Її примусили написати заяву залишити дитину. Батько до себе жити не пускав, а вона там не прописана. Поліції в центрі не було. Перший раз вона її побачила у директора в кабінеті, коли писала заяву, протоколи не підписувала. Їй зараз допомагає її хлопець,їх відносини не зареєстровані. Її дитина побутовою хімією не отруювалась. Вона дуже любить свого сина, намагалася з ним побачитися, їй такої можливості не давали. Зразу посилали фото сина, а потім - перестали. Просить відмовити у задоволені позовних вимог про позбавлення її батьківських прав та задовольнити зустрічний позов про повернення їй сина.

Представник позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовної заяви Органу опіки та піклування - Центральної адміністрації Дніпровської міської ради про позбавлення батьківських прав, надав пояснення аналогічні викладеним у відзиві на основний позов і зустрічній позовній заяві, крім того зазначив, що позбавлення батьківських прав не дасть позитивних наслідків у долі дитини, які б мали настати після цього. Просив у задоволенні позовних вимог Органу опіки та піклування-Центральиа адміністрації Дніпровської міської ради відмовити у повному обсязі.Зустрічний позов просив задовольнити, повернути дитину ОСОБА_1 та врахувати обрунтування таких вимог, зазначених у зустрічному позові.

Третя особа ОСОБА_4 надала суду заяву, в якій зазначила, що у зв`язку з тим, що на вихованні в її патронатній сім`ї знаходяться малолітні діти 7 місяців, 4 місяці, 4 роки, та у зв`язку із оголошенням воєнного стану Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», дію якого продовжено, зокрема, Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» та неможливістю у зв`язку з наведеним забезпечити безпеку життя і здоров`я учасників процесу, керуючись ст. 182 ЦПК України, просить провести судове засідання без її участі. Також повідомляє, що процесуальні права, визначені ЦПК України їй відомі та зрозумілі, складу суду який розглядатиме справу, довіряє, відводів не має, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Свідок ОСОБА_17 суду пояснила, що вона завідувач відділення для бездомних громадян та осіб з низьким рівнем доходів ДМР. 25.08.2023 р. ОСОБА_1 поступила до центру «Мамине щастя», її привіз наряд поліції як потерпілу від домашнього насильства. ОСОБА_1 постійно порушувала порядок в центрі. Вона до лікарні з захворюванням дитини потрапляла неодноразово. 07.02.2024 р. її було відраховано із закладу, а дитину вилучили органи ювенальної поліції. Вона дуже часто залишала дитину без догляду. У центрі є правила і їх необхідно виконувати. ОСОБА_1 з ними ознайомлена, підписувала договір на надання соціальних послуг, підписувала внутрішні правила розпорядку, та погодилась із ними. Вона залишала дитину саму і виходила розмовляти по телефону. З нею постійно проводились бесіди, викликалась Служба у справах дітей, надавались рекомендації. Вона була поставлена на облік до сімейного лікаря, відмовилась від щеплення дитини, казала, що ходила до лікаря, але до лікаря не доходила, гуляла. Неодноразово відмовлялась від лікарні. У неї не має медичної освіти, на свій розсуд вважала, що дитина здорова. Неодноразово були порушення з її боку, викликалась ювенальна служба, проводились бесіди, вона сама вирішила залишити центр, тому що знайшла житло. При ній, директорові, медичній сестрі та представника ювенальної поліції писала власноруч заяву про залишення дитини. Її не примушували, копія цієї заяви у справі. Вона не здатна задовольнити потреби дитини, її вихованням не займається, сварилася зі співмешканцями. Вважає, що у неї чудова дитина, якій треба дати шанс. 09.10.2023 р. швидка доставила матір в лікарю, 18.10 направлена до лікарні, 18.01 дитина в стаціонарі. У дитини була температуру 38. Вона бачила, що дитина падала з ліжка, не пам`ятає коли це було, восени 2023 р. «Швидка» допомога дитині викликалась три рази. У неї є доповідна від 24.10.2023 р. вона писала, що дитина вживала хімію. Не зважаючи на те, що ОСОБА_1 покинула центр «Мамине щастя» 07.02.2024 року та вона не бачила її більше ніж півтора року, не знає про її життя, но вважає, що її треба позбавити батьківських прав відносно сина.

Свідок ОСОБА_11 суду пояснила, що вона є директором закладу «Мамине щастя». У відповідачки дитина дуже гарна. ОСОБА_1 проживала в центрі, продовжувала спілкування з хлопцем, розмовляла із ним по телефону. Певного догляду за дитиною не було. Дитина була маленькою, часто хворіла, тому працівники закладу викликали «швидку», бо вона не має права ризикувати життям дитини. На відповідачку були постійні нарікання чергових робітників, так як вона не доглядала за дитино. У центрі жінки можуть проживати не постійно, а до 6 місяців, інколи до 9 місяців, після чого повинні покинути центр. 05 лютого відповідачка зазначила, що знайшла житло. 07 лютого відповідачка написала заяву віддати дитину, вона не примушувала її писати таку заяву. Ювенальна поліція склала акт, що вона добровільно віддає дитину. Ювенальна поліція відвезла дитину в лікарню. Вважає, що ОСОБА_1 не виконувала свої батьківські обов`язки, дитини їй не потрібна. Заклад відповідачка не покидала через відсутність грошей. Викликалася поліція і складали акт про неналежне виконання нею батьківських обов`язків. Вона виявила бажання покинути заклад, заяву писала сама у неї в кабінеті, їй ніхто не диктував. Заява була написана 07 числа, речі були заздалегідь зібрані в її кімнаті, бо вона намагалась швидше покинути заклад. Їй було три попередження, якими їй було сказано шукати житло, такими є правила закладу. Жінки в складних життєвих обставинах соціально не захищені, вона відноситься однаково до всіх мешканок. З центру відповідачку відрахували, так як вона відмовилась від дитини, вважає, що це обдумане рішення. Вважає, що відповідачка не готувала та не годувала дитину, її обов`язок слідкувати за харчуванням жінок і дитини. Годувала дитину під примусом та дуже рідко. Насильства ОСОБА_1 дитині не завдавала, алкоголем не зловживала. Вона особисто не була свідком того, коли син відповідачки випив хімію, не знає яку саме, де та хімія в центрі знаходилась. Вона написала заяву та пояснення поліції та зазначила, що вказані події відбувалися 14.01.2024 року, не може пояснити, чому такі обставини були зазначені в доповідній адміністративної чергової ОСОБА_20 від 23.10.2023 року та на вказану дату подій посилалася свідок ОСОБА_17 . Вона не бачила ОСОБА_1 півтори роки, не знає як склалося її життя на далі. Вважає, що у відповідачки низький батьківський потенціал та вона повинна бути позбавлена батьківських прав.

Свідок ОСОБА_18 суду пояснила, що працює медичною сестрою, вона приймала ОСОБА_1 з дитиною, дитинка була біленька, доглянута . ОСОБА_1 годувала дитину тільки груддю, прикорм не давала. Гуляла з дитиною, коли приходив її хлопець. Про прогулку з хлопцем знає зі слів відповідачки. Викликали «швидку», бо у дитини була температура та кашель. Мати повинна була звернутись до сімейного лікаря, але не робила цього. У ОСОБА_1 не має медичної освіти. Вважає, що відповідачка в повному обсязі не виконувала обов`язки, бо постійно казала, що все добре, дитина здорова. Вона допускає, що дитина могла хворіти, тому що знаходилась в комунальному закладі, де ще є інші діти та дорослі. Заяву про відмову ОСОБА_1 від дитини вона не бачила. Вона не вірить, що відповідачка хотіла тимчасово залишити дитину. Вважає, що відповідачка не належним чином виконувала батьківські обов`язки. Вона не бачила щоб вона вживала наркотики, алкоголь, била дитину. Вважає, що дитина їй не потрібна. Відповідачка неодноразово залишала дитину саму в кімнаті. Щоб дитина падала з ліжка не пригадує. Обставин, при яких дитина випила хімію, не знає.

Свідок ОСОБА_9 суду пояснив, що працює виїзним поваром, ОСОБА_1 - його дівчина, співмешканка, у майбутньому дружина. Вони познайомились у ресторані, вона працювала офіціантом, а він шеф- поваром, проживають разом за адресою: АДРЕСА_10 , будинок належить його батьку. В цьому будинку проживають постійно, всі умови в будинку є для неї і дитини, він не заперечує, щоб дитина проживала з ними. Для дитини є окрема кімната, є опалення. Він знайомий з родичами ОСОБА_1 , знає тітку і батька. Його батько не заперечує, щоб відповідачка з дитною проживала разом з ними. Він готовий виховувати її сина.У будинку 2 поверхи, 250 кв.м., 6 кімнат на першому, ще є на другому. В дитячій кімнаті на сьогодні є двохповерхове ліжко, меблі, дитячі речі, іграшки. Його дохід більше 30000,00 грн., у ОСОБА_1 від 12000,00 грн. до 17000,00 грн., ще батько на пенсії робить. Сам він готовий стати батьком для її дитини. На обліку у нарколога чи психіатра він не перебуває. В майбутньому має намір створити родину з ОСОБА_1 . У нього двоє дітей, аліментів не має, бо платить добровільно 6-8 тисяч грн. Чому родичі не підтримали ОСОБА_1 не питав. Він одружений, його дружина з матір`ю в іншій країні. Зі слів, ОСОБА_1 йому відома ситуація, яка склалася у неї в центрі. Він найняв їв адвоката та оплачує його послуги в судових засіданнях. У ОСОБА_1 плавний графік роботи, тому якщо дитина буде проживати з нею, ОСОБА_1 буде із нею вдома, а він буде працювати постійно. Його дружина знає про його відносини із ОСОБА_1 . Вони планують розлучитися, коли закінчиться війна. Стосунки із дружиною припинив він з 13.03.2022 р. коли вона поїхала за кордон, вона утворила там теж сім`ю. Щоб не травмувати дітей вони залишаються в добрих стосунках.

Суд, вислухавши сторони, допитавши свідків, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, прийшов до наступного.

Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захистправ людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа, має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Вирішуючи питання щодо позовних вимог про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів з ОСОБА_1 суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 , виданого Чечелівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) 01.11.2022 р., актовий запис №813, ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 . Батьки: батько: ОСОБА_5 , мати: ОСОБА_1 (а.с.14, 120, 121, 190, 191 т.1).

Згідно акту проведення оцінки рівня безпеки дитини ОСОБА_3 , складеного 25.09.2023 р., встановлено, що догляд за дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , здійснює мати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуває у тверезому стані, загроз життю та здоров`ю дитини не зафіксовано. Дитина виглядала здоровою, охоче йшла на контакт. Остання повідомила про факт домашнього насильства економічного характеру з боку її батька ОСОБА_6 . Мати доглядає за дитиною. Наявність фізичних та поведінкових ознак, що можуть свідчити про жорстоке поводження з дитиною, відсутні. Малолітню дитину з матір`ю направлено до КЗСЗ «Центру соціальної підтримки дітей та сімей «Мамине щастя» ДСП Дніпровської міської ради. Зі слів матері їх вигнав ОСОБА_6 з адреси: АДРЕСА_1 , їм немає де жити. До дитини застосовано економічне насильство (а.с.17-21, 83-87 т.1).

Згідно відповіді ВП №6 Дніпропетровського районного управління поліції ГУ НП в Дніпропетровській області від 16.10.2023 р. №43615332 стосовно вчинення домашнього насильства відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з боку її батька ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зазначено, що інспекторами СЮП ВП ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області з ОСОБА_6 було проведено профілактичну бесіду з приводу недопущення порушень чинного законодавства України. Також при спілкуванні з ОСОБА_6 інспекторами СЮП ВП ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області за адресою: АДРЕСА_1 , було встановлено, що він є особою з інвалідністю 16 групи, за яким потрібен постійний сторонній догляд. ОСОБА_6 пояснив, що його донька ОСОБА_1 приблизно з 2016 року мешкає окремо, за зазначеною адресою не зареєстрована та не має жодних прав відносно проживання в будинку за зазначеною адресою. Також зазначив, що приблизно навесні 2023 року донька ОСОБА_1 разом із своїм співмешканцем прохала його деякий час пожити в нього вдома, так як їй не було де жити, на що ОСОБА_6 дозволив, але приблизно наприкінці червня у нього стався конфлікт з донькою із-за намагання її співмешканця вкрати його речі на подвір`ї. Взагалі конфлікти з донькою призвели до того, що він сказав, що не хоче бачити їх в своєму будинку, тому донька ОСОБА_1 з дитиною пішла із дому(а.с.16 т.1).

Згідно листів №44 від 29.01.2024 р., №54 від 02.02.2024 р. КЗСЗ «Центру соціальної підтримки дітей та сімей «Мамине щастя» ДСП Дніпровської міської ради, 25.09.2023 року до закладу була зарахована гр. ОСОБА_1 , направлення особи/сім`ї, яка постраждала від домашнього насильства та\або насильства за ознакою статі згідно форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, а саме з боку батька та тітки.

ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_9 . Постійного місця проживання ОСОБА_1 немає. Останнє фактичне місце перебування за адресою: АДРЕСА_1 . Знаходячись в закладі отримувала комплекс безкоштовних соціальних, сологічних, інформаційних, медичних послуг. З нею ведеться психологічна, соціально-педагогічна робота з метою поліпшення психоемоційного стану, формування усвідомленого материнства, підвищення батьківського потенціалу та подолання складних життєвих обставин. ОСОБА_1 є особою із числа сиріт, одинока мати, яка не має ніякої підтримки. Було оформлено пакет документів на соціальну допомогу, як мати-одиначка та малозабезпечена родина. ОСОБА_1 заключила декларацію на себе і дитину, пройшла необхідну медичну комісію для себе і дитини. Під час перебування в центрі зарекомендувала себе, як жінка з ризикованою поведінкою щодо ставлення до свого здоров`я та здоров`я свого сина ОСОБА_3 , неодноразово порушувала Правила внутрішнього розпорядку закладу, має не одне попередження щодо виконання умов Договору.

Адміністрація закладу попередила ОСОБА_1 про те, що вона має негайно віднайти житло з придатним умовами проживання разом з малолітньою дитиною. Вибуття родини із закладу заплановане на 06.02.2024року. ОСОБА_1 знайшла житло та бажає в подальшому проживати за адресою: АДРЕСА_7 . В рамках співпраці просять управління-служби у справах дітей адміністрації Центрального району ДМР та Дніпровський міський центр соціальних служб найближчим часом за місцем мешкання гр. ОСОБА_1 з малолітньою дитиною здійснити сумісний вихід та надіслати їм копії акту обстеження умов проживання, акту оцінки потреб сім`ї/особи, що підтверджують повноцінні умови для проживання матері з малолітніми дітьми ( висновки). Просять сім`ю ОСОБА_1 взяти на облік та надавати соціальні послуги в межах їх компетентності. 07.02.2024 року о 10 годині ранку жінка подала заяву про відмову від дитини, мотивуючи відсутністю житла.. Не зважаючи на проведену роботу та вжиті заходи ОСОБА_1 не усвідомила свою відповідальність за життя і здоров`я свого сина (а.с.22, 23, 24 т.1).

Згідно акту виходу в сім`ю від 06.02.2024 р. управління-служби у справах дітей адміністрації Центральної адміністрації ДМР, обстежено умови проживання за адресою: АДРЕСА_7 . У зв`язку з тим, що мати дитини ОСОБА_1 разом з малолітнім сином - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебувають в КЗСЗ «Центру соціальної підтримки дітей та сімей «Мамине щастя» ДСП Дніпровської міської ради та вирішили вибути за адресою, де проживає співмешканик матері ОСОБА_7 . Спеціалістами УССД в телефонному режимі зв`язалися з чоловіком, останній повідомив, що не бажає мати проблеми, тому ніяких документів не підпише і взагалі його бабуся (господарка) квартири проти проживання дитини в квартирі разом з ними (а.с.31 т.1).

В заяві від 07.02.2024 р. на ім`я директора КЗСЗ «Центру соціальної підтримки дітей та сімей «Мамине щастя» ДСП Дніпровської міської ради Земенкової М., просила забрати тимчасово її сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з тим, що в даний час не має житла. Претензій до працівників КЗСЗ «Центру соціальної підтримки дітей та сімей «Мамине щастя» ДСП Дніпровської міської ради не має. Рішення прийнято виключно нею, без примусу (а.с.25 т.1).

Згідно листа №02-05/219 від 08.02.2024 р. КНП «Міська дитяча клінічна лікарня №6» ДМР, 07.02.2024 р. працівником служби у справах дітей у супроводі представника СЮП ВП ДРУП ГУПН доставлена дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Хлопець доставлений до адреси: АДРЕСА_11 .

Згідно акту органу внутрішніх справ України та закладу охорони здоров`я підкинуту чи знайдену дитину та її доставку з`ясовано, що мати відмовилась від малюка. Мати - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Просять управління-служби у справах дітей адміністрації Центрального району ДМР термінового втручання щодо вирішення питання соціального статусу дитини та його подальшого місця перебування. Додали акт органу внутрішніх справ У країни та закладу охорони здоров`я про підкинуту чи знайдену дитину та її доставку (а.с.26, 27 т.1).

Згідно наказу №22 від 20.02.2024 р. управління-служби у справах дітей адміністрації Центральної адміністрації ДМР, було взято на облік малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як дитину, яка перебуває у складних життєвих обставинах, батьки якої ухиляються від виконання батьківських обов`язків. Відомості про взяття на облік ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_1 , внесені до Єдиної інформаційно-аналітичної системи «Діти» (а.с.28).

Згідно письмових пояснень ОСОБА_1 від 27.02.2024 р. на ім`я начальника управління-служби у справах дітей адміністрації Центральної адміністрації ДМР Касян В., остання пояснила, що є матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на даний час вона мешкає за адресою: АДРЕСА_2 . Дане житло належить біологічному батькові ОСОБА_24 . Їй повідомлено, що комісія з питань прав дитини відбудеться 06.03.2024 р. о 10-00 год., на яку вона повинна з`явитися, зобов`язується з`явитися (а.с.29 т.1).

Згідно відповіді №2/498-06-24 від 04.03.2024 р. управління-служба у справах дітей адміністрації Шевченківського району ДМР повідомляє, щ комісія прийшла до висновку, що станом на 04.03.2024 р. умови для проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відсутні. Просить, начальника управління-служби у справах дітей адміністрації Центрального району ДМР, вирішити питання про перенесення засідання комісії для надання можливості ОСОБА_1 створити належні умови для проживання дитини (а.с.15 т.1).

08.03.2024 р. ОСОБА_1 08.03.2024 р. №1 звернулась до БФ «Квант Милосердя», просила надати їй прилисток в притулку БФ «Квант Милосердя», який знаходиться адресою: АДРЕСА_6 (а.с.153, 222, 227 т.1).

Згідно письмових пояснень ОСОБА_1 від 11.03.2024 р. на ім`я начальника управління-служби у справах дітей адміністрації Центральної адміністрації ДМР Касян В., остання пояснила, що дуже вдячна за поміч, що допомагали їй в її скрутному становищі, не залишили дитину на АДРЕСА_12 на даний час вона має житло, постійне місце проживання на АДРЕСА_6 . Вона є матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , просить повернути їй її дитину (а.с.30, 148, 214 т.1).

Розпорядженням від 01.04.2024 року № 146-р голови Центральної адміністрації Дніпровської місьскої ради затверджено висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 у зв`язку із злісним ухиленням від виконання батьківських обов`язків, ведення способу життя, який не дає можливості, а також провокує агресивну та імпульсивну поведінку та становить загрозу для життя та здоров`я дитини ( а.с. 11-13 т.1)

Згідно акту обстеження умов проживання від 17.04.2024 р. спеціалістом УССД Центральної адміністрації ДМР, провідним виконавцем ВДНЦСС у Чечелівському районі, на підставі заяви ОСОБА_1 , обстежено умови проживання за адресою: АДРЕСА_7 . Умови проживання за вказаною адресою - задовільні (а.с.82, 143, 225 т.1).

Згідно листа від 24.04.2024 р. №2/01-14-1459 Дніпровського міського центру соціальних служб, фахівцями із соціальної роботи Центру сумісно зі спеціалістом управління-служби у справах дітей Центральної адміністрації Дніпровської міської ради 17.04.2024 р. здійснено вихід за місцем мешкання ОСОБА_1 . За результатами відвідування складено акт оцінки потреб особи. З`ясовано, що жінка працює не офіційно, власного житла не має, проживає у знайомої. Зі слів жінки, вона бажає займатися вихованням сина, якого 07.02.2024 р. доставлено представниками СЮП ВП ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області до КНП «Міська дитяча клінічна лікарня №6» ДМР. Але батьківський потенціал ОСОБА_1 на даний час низький. Складні життєві обставини наявні. Антонюк надано послугу разового консультування згідно Державного стандарту щодо створення належних умов для проживання дитини та підвищення батьківського потенціалу. Центром готується пакет документ до Правобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради для прийняття рішення про надання/відмову в наданні послуги соціального консультування особи, яка перебуває у складних життєвих обставинах (а.с. 53 т.1).

Згідно листа №78 від 29.02.2024 р КЗСЗ «Центру соціальної підтримки дітей та сімей «Мамине щастя» ДСП Дніпровської міської ради останній надає відповідь аналогічного змісту, надану в листах №44 від 29.01.2024 р., №54 від 02.02.2024 р. КЗСЗ «Центру соціальної підтримки дітей та сімей «Мамине щастя» ДСП Дніпровської міської ради, які були досліджені судом , та в якому також зазначено, що 07.02.2024 року о 10.00 годині ранку ОСОБА_1 подала заяву про вдмову від дитини, мотивуючи відсутністю житла. Не зважаючи на проведену роботу та вжиті заходи ОСОБА_1 не усвідомила свою відповідальність за життя та здоров`я сина ( а.с. 24 т.1)

09.02.2024 р., 11.03.2024 р. ОСОБА_1 звернулася до управління - служби у справах дітей Центральної адміністрації ДМР, із заявами в яких просила надати дозвіл на відвідування її дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.146, 146 зворот, 213 т.1).

15.04.2024 р. ОСОБА_1 звернулася третій раз до управління - служби у справах дітей Центральної адміністрації ДМР із заявою, в якій просить дозволити побачення з дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначивши, що вже третій місяць ніхто не дає їй відповід , кажуть, що «чекай ще місяць», отримала відповідь за цим запитом через місць. Вимагає побачення зі своїм сином. Чекаю в найближчі три дні комісію для огляду житла та поверніть їй її сина (а.с.144, 215 т.1).

04.06.2024 р. ОСОБА_1 звернулася до управління - служби у справах дітей Центральної адміністрації ДМР, із заявою, в якій просила допомоги повернути дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яку вона не бачила з 07.02.2024 р. та дізнатися причину, так як вона не позбавлена батьківських прав (а.с.147, 216 т.1).

17.09.2024 р. ОСОБА_1 звернулася до управління - служби у справах дітей Центральної адміністрації ДМР із заявою, в якій зазначила, що вона є матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 07.02.2024 р. вона не бачить свого сина. Просить повернути її дитину, так як є житло і є дитячі речі для ОСОБА_3 . Також наполягає на побаченні із сином (а.с.145, 217 т.1).

24.10.2024 р. ОСОБА_1 звернулася до управління - служби у справах дітей Центральної адміністрації ДМР, із заявою, в якій просила надати інформацію стосовно фактичного місця знаходження її малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , надати можливість бачитися із сином, надати роз`яснення стосовно того яким чином буде відбуватися повернення сина, списки документів, які необхідні надати до служби у справах дітей Центральної адміністрації ДМР та інформацію щодо часових рамок вирішення даного питання (а.с.149, 218 т.1).

Згідно відповіді служби у справах дітей Центральної адміністрації ДМР від 05.03.2024 р. №03/17-624 на заяву ОСОБА_1 від 09.02.2024 р., від 17.04.2024 р. №05/17-1019 на заяву ОСОБА_1 від 15.04.2024 р., від 10.10.2024 р. №03/17-2707 на заяву ОСОБА_1 від 17.09.2024 р., згідно з листом КНП «Міська дитяча клінічна лікарня №6» ДМР малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 27.02.2024 р. було доставлено до лікарні у супроводі представника СЮП ВП ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області. За даним фактом було складено акт органу внутрішніх справ України та закладу охорони здоров`я про підкинуту дитину її доставку, згідно з яким мати дитини відмовилась від сина. Питання щодо подальшої долі дитини буде винесено на засідання комісії з питань захисту прав дитини 06.03.2024 р. на яке ОСОБА_1 повинна буде з`явитись, про що ОСОБА_1 в своєму письмовому поясненні від 27.02.2024 р. письмово зобов`язалася.

ОСОБА_1 не надано жодного документа задля повернення дитини. ОСОБА_1 постійно змінює місце проживання, що унеможливлює перевірити умови проживання дитини. У зв`язку із наявністю підстав органом опіки та піклування Центральної адміністрації ДМР подано позов до суду про позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав. Питання порушене у заяві ОСОБА_1 від 15.04.2022 р. буде винесено на чергове засідання комісії з питань захисту прав дитини, яке відбудеться 01.05.2024 р. о 10-00 год. за адресою: м.Дніпро, вул.Лесі Українки, б.65, зала засідань 1 поверх. На засідання комісії ОСОБА_1 необхідно при собі мати довідки від нарколога та психіатра.

Питання щодо відвідування ОСОБА_1 малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виносилась на засідання комісії з питань захисту прав дитини 01.05.2024 р. Комісією було запропоновано ОСОБА_1 надати інформацію відносно сина в телефонному режимі та направити фото дитини, але через некоректну поведінку ОСОБА_1 , з липня 2024 р. передача фото інформації призупинилась. Пропонують ОСОБА_1 отримувати інформацію відносно сина через електрону адресу на час вирішення питання в судовому порядку. Після прийняття судом рішення управлінням - службою у справах дітей Центральної адміністрації ДМР буде розглядатися питання щодо подальшого влаштування дитини або передачі її до родини ОСОБА_1 (а.с.150, 151, 152, 219, 220, 221 т.1).

22.10.2024 р. адвокат Омелян О.О. звернувся до управління - служби у справах дітей Центральної адміністрації ДМР із запитом надати інформацію стосовно фактичного місця проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.154 т.1)

Згідно відповіді управління - служби у справах дітей Центральної адміністрації ДМР від 28.10.2024 р. №03/17-2873 на адвокатський запит від 21.10.2024 р. та від 18.11.2024 р. №05/17-2985, на заяву ОСОБА_1 від 22.10.2024 р., до управління - служби у справах дітей Центральної адміністрації ДМР 08.02.2024 р. №03/14-169 надійшов лист від КНП «Міська дитяча клінічна лікарня №6» ДМР щодо малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якого 07.02.2024 р. доставлено до лікарні згідно з актом органу внутрішніх справ України та закладу охорони здоров`я про підкинуту чи знайдену дитину та її доставку. Відповідно до акту, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відмовилась від дитини у зв`язку з чим, хлопчик був доставлений до дитячої лікарні. На час вирішення питання в судовому порядку малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тимчасово влаштовано до родини в місті Дніпрі. Керуючись Законами України «Про захист персональних даних», «Про інформацію» адреса проживання родини, в якій тимчасово мешкає дитина є конфіденційною інформацією, оприлюднення якої або надання останньої без згоди осіб не є можливим. Після прийняття судом рішення управління - служби у справах дітей за місцем фактичного проживання родини дитини, або реєстрації буде розглядатись питання щодо подальшого влаштування дитини або передачі її до родини матері (а.с.223 т.1).

Наказом №11 від 11.03.2024 р. управління - служби у справах дітей Центральної адміністрації ДМР, тимчасово влаштовано дитину, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до функціонуючої прийомної родини. Зобов`язати __, надати можливість представникам управління-служби у справах дітей бачитись спілкуватися із дитиною, отримувати відносно дитини інформацію, не змінювати місце проживання або лише за згодою управління-служби у справах дітей Центральної адміністрації ДМР (в наказі викреслене прізвище особи, до родини якої влаштовано ОСОБА_3 (а.с.108 т.2).

Розпорядженням від 28.12.2023 р. №438-р Голови Центральної адміністрації Дніпровської міської ради, створено з 01.01.2024 р. прийомну сім`ю на базі родини громадян __, за адресою: ______. Надано статус прийомних батьків. Влаштовано з 01.01.2024 р. до прийомної сім`ї ___ на виховання та спільне проживання дитину, позбавлену батьківського піклування, ___ р.н., ОСОБА_26 відповідальність за життя, здоров`я, фізичний та психічний розвиток дитини ____р.н., на прийомних батьків _____. Управлінню-службі у справах дітей адміністрації ( ОСОБА_27 ): Підготувати договір про влаштування дитини, позбавленої батьківського піклування, _ р.н., на виховання дитини та спільне проживання у прийомну сім`ю. Здійснювати контроль за умовами проживання та виховання дитини у прийомній сім`ї. Щорічно готувати звіт про стан утримання і розвитку дитини в прийомній сім`ї та інше (в розпорядженні закреслене прізвище особи, якої стосується вказане розпорядження) (а.с.109-110 т.2).

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська 22.01.2025 р. клопотання представника відповідача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про витребування доказів - задоволено. Витребувано у Служби у справах дітей Центральної адміністрації Дніпровської міської ради інформацію стосовно фактичного місця знаходження малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлення опіки над ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та осіб, призначених опікунами.

Згідно листа про надання інформації Орган опіки та піклування - Центральна адміністрація ДМР на виконання ухвали суду 22.01.2025 р. повідомило, що дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка опинилась у складних життєвих обставинах, залишилась без батьківського піклування. Малолітній не має статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, у зв`язку із чим не може бути влаштований до сімейних форм виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, в тому числі і під опіку. Дитині опікун не призначався, опіка відносно ОСОБА_3 , 2022 р.н., не встановлювалась. Тому надати відповідні документи про встановлення опіки відносно дитини ОСОБА_3 , 2022 р.н., не можливо (а.с.1 т.2).

Згідно листа про надання інформації Орган опіки та піклування - Центральна адміністрація ДМР, на виконання ухвали суду 22.01.2025 р., додатково надала наказ Управління-служби у справах дітей Центральної Адміністрації Дніпровської міської ради №16 від 26.02.2025 р., згідно якого, влаштовано дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тимчасово на 3 місяці до родини патронатного вихователя ОСОБА_4 , яка функціонує на території Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області (а.с.27, 28 т.2).

Згідно наказу №41 від 23.05.2025 р. управління - служби у справах дітей Центральної адміністрації ДМР, продовжено на три місця термін тимчасовго влаштування дитини, яка опинилась у складних життєвих обставинах, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в родину патронатного вихователя ОСОБА_4 , яка функціонує на території Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області. Патронатному вихователю ОСОБА_4 надави можливість представникам управління-служби у справах дітей Центральної адміністрації Дніпровської міської ради бачитись, спілкуватися із дитиною, отримувати відносно дитини інформацію, не змінювати місце проживання або лише за згодою управління-служби у справах дітей Центральної адміністрації Дніпровської міської ради та служби у справах дітей територіально, де проживає патронатна родина (а.с.111-112 т.2).

Згідно відповіді №4/4-753 від 27.03.2024 р. Правобережного УСЗН по Чечелівському району ДМР, на лист від 25.03.2024 р. №03/17-785 управління-служби у справах дітей адміністрації Центральної адміністрації ДМР, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_9 , а фактично мешкає по АДРЕСА_1 , перебуває на обліку в управлінні як отримувач: допомоги при народжені дитини, призначеної з 01.10.2022 р. по 30.09.2025 р. в сумі 860,00 грн. щомісячно, згідно з ПКМУ від 27.12.2001 р. № 1751 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми»; допомоги малозабезпеченим сім`ям, призначеної з 01.09.2023 р. по 31.12.2023 р. у розмірі 3301,40 грн. щомісячно, з 01.01.2024 р. по 29.02.2024 р. у розмірі 4393,60грн. щомісячно, згідно з ПКМУ від 24.02.2003 р. № 250 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям»; державної соціальної допомоги на дітей одиноким матерям, призначеної з 01.09.2023 р. по 31.12.2023 р. у розмірі 1842,00 грн. щомісячно, з 01.01.2024 р. по 29.02.2024 р. у розмірі 2133,00 грн. щомісячно,згідно з ПКМУ від 27.12.2001 р. № 1751 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми». Відповідно до п.13 ПКМУ від 27.12.2001 № 1751 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми», допомогу при народженні дитини ОСОБА_1 зупинено з 01.03.2024 р. (а.с.32 т.1).

Згідно інформації, наданої відділом обслуговування громадян №4 (сервісний центр) ГУ ПФ України в Дніпропетровській області, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , станом на 19.04.2024 р. не перебуває на обліку в ГУ ПФ України в Дніпропетровській області, як отримувач будь-яких видів пенсій, пільг та субсидій (а.с.140 т.1).

Згідно довідки про отримання (неоримання) допомоги від 17.04.2024 р. №1101 Правобережного управління СЗН ДМР, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не отримує жодних видів соціальної допомоги (а.с.141, 211 т.1).

Згідно постанови Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 08.04.2024 по справі №203/763/24 ОСОБА_1 визнано винуватою у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850,00 грн.

Судом встановлено, що в постанові адреса місця мешкання відповідачки станом на 08.04.2024 року зазначена за адресою місця знаходження комунального закладу «Мамине щастя» - вулиця О.Поля, 121Б, де відповідачка не була зареєстрована та не перебувала з 07.02.2024 року, справу розглянуто без неї, зазначено, що вона належним чином поавідомлялась смс-повідомленням.

Обставинами справи встановлено, що 15.01.2024 року близько 23.35 ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_11 ухилялася від виконання обов`язків щодо виховання свого сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме відмовлялася лікувати дитину, яка перебуває з температурою. Підставою для визнання ОСОБА_1 винуватою за ст. 184 ч.1 КУпАП став протокол про адміністративне правопорушення, письмові пояснення ОСОБА_11 , доповіда записка медичної сестри ОСОБА_18 (а.с.50 т.1).

Постановою Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 08.04.2024р.по справі №203/762/24 ОСОБА_1 визнано винуватою у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850,00 грн. (а.с.51, 52 т.1).

Судом встановлено, що в постанові адреса місця мешкання відповідачки станом на 08.04.2024 року зазначена за адресою місця знаходження комунального закладу «Мамине щастя» - вулиця О.Поля, 121Б, де відповідачка не була зареєстрована та не перебувала з 07.02.2024 року, справу розглянуто без неї, зазначено, що вона належним чином поавідомлялась смс-повідомленням.

Обставинами справи встановлено, що 14.01.2024 року близько 14.00 ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_11 ухилялася від виконання обов`язків щодо виховання свого сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме відмовляється лікувати дитину, яка випила хімію, після чого була рвота. Підставою для визнання ОСОБА_1 винуватою за ст. 184 ч.1 КУпАП став протокол про адміністративне правопорушення, письмові пояснення ОСОБА_11 , доповідна записка медичної сестри ОСОБА_18 ( а.с.51 т.1)

Згідно карточки огляду лікаря-педіатра ОСОБА_28 від 17.01.2024 р. Амбулаторії загальної практики - семейної медицини №12, виписки №70 д (е) ВСП «Університетська лікарня» ДДМУ у ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлено діагноз - гостра інфекція верхніх дихальних шляхів, не уточнена. Находження у стаціонарі з 17.01.2024 р. по 23.01.2024 р. Стан дитини середньої тяжкості, в динаміці стабілізувався, не лихоманить, апетит збережений, активно смокче грудь. Виписаний у задовільному стані (а.с.88, 89, 142, 212 т.1).

Згідно постанови Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 05.04.2024 р.по справі №203/1077/24 ОСОБА_1 визнано винуватою у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850,00 грн. (а.с.53 т.1).

Обставинами справи встановлено, що 04.02.2024 року близько 14.00 ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_11 ухилялася від виконання обов`язків щодо виховання свого сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме її син ОСОБА_3 ходив брудний та не доглянутий. Підставою для визнання ОСОБА_1 винуватою за ст. 184 ч.1 КУпАП став протокол про адміністративне правопорушення, письмові пояснення ОСОБА_11 , відповідачка була присутня в судовому засіданні, заперечувала проти вказаних обставин, вважала це наклепом, оцінка її поясненням в постанові відсутня ( а.с.53 т.1).

26.11.2024 р. адвокатом Омелян О.О. подано до Дніпровського апеляційного суду апеляційні скарги на постанови Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 08.04.2024 р. у справі №203/762/24 та від 08.04.2024 р. у справі №203/763/24 (а.с.228, 229 т.1), які залишені без задоволення у зв`язку із пропуском сроку на апеляційне оскарження.

Суд, вислухавши пояснення сторін, допитавши свідків, дослідивши докази, надані сторонами по справі, прийшов до висновку про відмову у задоволені позовних вимог органу опіки та піклування Центральної адміністрації Дніпровської міської ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів з ОСОБА_1 , виходячі з наступногою

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

У статті 7 СК України визначено необхідність забезпечення дитині можливості здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Відповідно до ч. ч. 2, 5 ст. 150 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє їх від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

Статтею 164 Сімейного кодексу України передбачений вичерпний перелік підстав для позбавлення батьківських прав. Батько або мати можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо він, вона: 1) не забрали дитину з пологового будинку або іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

В абзаці 2 п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз`яснено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Пунктом 15 вказаної вище постанови Пленуму Верховного Суду України, судам роз`яснено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Для встановлення таких обставин суду потрібно ретельно перевіряти докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, обов`язково здійснювати необхідні дії для залучення відповідача у справі та з`ясування його позиції й обґрунтувань.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо і лише при наявності вини у діях батьків.

У відповідності до ч. 5, 6 ст. 19 СК України орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Даний висновок носить рекомендаційний характер, з яким суд може не погодитися, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява №31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також міг свідчити про його інтерес до дитини.

У справі «Мамчур проти України» (заява №10383/09) від 16 липня 2015 року Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

Розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, позбавлення батьків спорідненості з дитиною, а це буде вважатись виправданим лише за виняткових обставин.

Позбавлення особи її/його батьківських прав є особливо кардинальним заходом, який позбавляє батька/матір сімейного життя з дитиною, та не відповідає меті їх возз`єднання (рішення ЄСПЛ від 30 червня 2020 року у справі «Ілля Ляпін проти росії», заява № 70879/11).

Саме такий правовий висновок викладено Верхвним Судом в постанові від 19 лютого 2024 року, справа № 159/2012/23 (провадження № 61-15840 св 23).

Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду, зокрема, від 08 квітня 2020 року у справі №645/731/18, від 29 січня 2020 року у справі №127/31288/18, від 29 січня 2020 року у справі №643/5393/17, від 17 січня 2020 року у справі №712/14772/17, від 25 листопада 2019 року у справі №640/15049/17, від 13 березня 2019 року у справі №631/2406/15-ц, від 24 квітня 2019 року у справі №331/5427/17.

Тобто, судова практика щодо застосування положень статті 164 СК України є усталеною.

Згідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

За загальним правилом позбавлення батьківських прав спрямоване насамперед на захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей та є засобом стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків.

В судовому засіданні достовірно встановлено, що ОСОБА_1 не зловживає алкоголем, наркотичними засобами, на обліку у відповідних диспансерах не перебуває, є не судимою та на час винесення рішення такою, яка не притягувалася до адміністративної відповідальності.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідачка не перебувала і на обліку у Службі у справах дітей, як неблагополучна родина, жодних профілактичних бесід з нею з боку посадовців такої служби не проводилося та доказів протилежного суду стороною позивача не надано. Скарг від громадян чи посадових осіб, сімейного лікаря щодо неналежного виконання відповідачкою батьківських обов`язків відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , не надходило.

Напроти, ОСОБА_1 , як людина, яка в дитинстві була позбавлена батьківського піклування, опиралася на допомогу держави, тому сама особисто звернулася за допомогою до Служби у справах дітей для вирішення питання проживання її разом із сином, так як не мала житла, перебуваючи на руках із грудним немовлям.

Також суд звертає увагу на те, що в України оголошено військовий стан, на території держави ідуть бойові дії, велика кількість наших громадян стали біженцями або вимушеними переселенцями, втратившими житло, та які вимушені шукати житло в такому місті, як Дніпро.

Відповідачка ОСОБА_1 , єдиною підставою для відмови їй у поверненні сина, стала вимога знайти житло, яке б відповідало належним умовам проживання, мала великі труднощі в пошуках такого житла, як мати-одиначка, малозабезпечена, не працююча, так як перебувала разом із дитиною, яка також була на грудному годуванні, у комунальному закладі.

Зі слів представника позивача всі установи, які були у місті Дніпро та де перебували діти, родини яких опинилися в тяжких життєвих умовах, були евакуйовані з міста.

Всі виплати на дитину були припинені, таким чином об`єктивно швидко знайти житло у місті Дніпро відповідачці було важко, хоча вона намагалася і неодноразово надавала адреси потенційного проживання, тобто не була байдужа до цієї ситуації.

Звертає на себе уваги і той факт, що відповідачка не відмовлялася від свого сина, перебуваючи в комунальному закладі «Мамине щастя», так як в особисто нею написаній заяві зазначила, що тимчасово залишає сина у вказаному закладі, поки не знайде житло.

Таким чином, вищенаведені обставини свідчать про тяжку життєву ситуацію ОСОБА_1 та її сина ОСОБА_3 та жодним чином не свідчать про те, що відповідачка відмовилася від сина або покинула його.

Також суд звертає увагу, що питання позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 не стояло після написання нею заяви 07.02.2024 року, так як комісії Служби у справах дітей неодноразово виходили для складання актів обстеження житлових умов для проживання ОСОБА_1 та її малолітнього сина за адресами, які надавала відповідачка, що свідчило про те, що дитина буде повернута матері після знаходження належного житла.

Останній акт було складено11.03.2024 року, до суду з позовом про позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав позивач звернувся 02.04.2024 року, що само по собі суперечить вимогам Служби у справах дітей до ОСОБА_1 про необхідність забезпечення малолітнього сина належним житлом. Інших вимог до відповідачки позивач не висував.

Крім того, відповідачка неодноразово зверталася з заявами про повернення сина, надання побачень з ним до Служби у справах дітей, але отримувала необгрунтовані відмови.

В судовому засідання представник позивача на питання суду не змогла привести нормативний акт, яким матір можна обмежити у спілкуванні, побаченнях з власною дитиною, якщо матір не позбавлена батьківських прав та дитина не відібрана у неї за рішенням суду.

Також представник позивача не змогла пояснити яким нормативним актом передбачено право комісії приймати рішення щодо надання відомостей про стан дитини та її розвиток для матері шляхом електронного листування, смс-повідомлень та фотографій дитини.

Суд критично ставиться до показів свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 щодо неналежного виконання батьківських обов`язків з боку ОСОБА_1 по відношення до свого малолітнього сина та необхідності позбавлення її на теперішній час батьківських прав, так як покази зазначених свідків різняться щодо обставин та дати випивання дитиною хімії - 23.10.2023 року чи 14.01.2024 року, жоден із свідків не був очевидцем вказаних подій, не зміг пояснити що саме випила чи з`їла дитина, які наслідки цього для неї настали.

Покази вказаних свідків та обставини, встановлені в поставі суду по справі № 203/762/24 об`єктивно спростовуються висновками лікаря, наданими у історії хвороби ОСОБА_3 від 17.01.2024 року, де зазначено, що у дитини була гостра респіратурна інфекція.

Також свідок ОСОБА_11 не була очевидцем подій 04.02.2024 року та 15.01.2024 року, але тільки на підставі її заяви та письмових пояснень було складено ще два протоколи про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за неналежне виконання батьківських обов`язків.

При таких обставинах суд не може прийняти як доказ, який має преюдиціальне значення для справи, постанови Кіровського районного суду м. Дніпропетровська по справам №203/762/24, №203/763/24, 203/1077/24, де ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 184 КУпАП.

Крім того, покази свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 в судовому засіданні в осени 2025 року про необхідність позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав, не зважаючи на той факт, що їм не відомо про обставини життя, поведінки відповідачки з 07.02.2024 року, коли вона покинула центр «Мамине щастя», свідчать про суб`єктивне відношення до відповідачки.

З показів свідків та матеріалів справи встановлено, що на момент зарахування до комунального закладу "Мамине щастя" ОСОБА_1 належним чином доглядала за сином, який перебував на грудному годуванні, був доглянутою, контактною, "гарною", "біленькою", "кругленькою" дитиною, як зазначали свідки, працівники центру, таким чином характеристика, надана цими же свідками під час перебування ОСОБА_1 в закладі як про безвідповідальну особу, яка несла загрозу життю та здоров`ю дитині, об`єктивно викликає сумніви у суду.

У відповідності до ч. 5, 6 ст. 19 СК України орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Даний висновок носить рекомендаційний характер, з яким суд може не погодитися, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Суд звертає увагу на те, що висновок служби у справах дітей про доцільність позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав, не містить однозначних обставин та обґрунтувань, які б вказували на наявність підстав для застосування відносно ОСОБА_1 такого крайнього заходу, як позбавлення батьківських прав. Жодної підстави, встановленої ст. 164 Сімейного кодексу України, у даному висновку не зазначено, а тому суд вважає його необґрунтованим та не враховує його при прийнятті рішення по справі.

З моменту написання відповідачкою ОСОБА_1 07.02.2024 року заяви, в якій вона зазначила, що тимчасово залишає сина для того, щоб знайти для них належне житло та подачею Управлінням- службою у справах дітей позовної заяви про позбавлення її батьківських прав відносно сина ОСОБА_3 02.04.2024 року до суду, пройшло меньше двох місяців, що свідчить про поспішне прийняття такого рішення з боку державного органу.

При цьому суд вважає, що позбавлення батьківських прав не дасть позитивних наслідків у долі дитини, які б мали настати після цього.

Крім того, суд враховує, що ОСОБА_1 бажає брати участь у вихованні дитини та спілкуванні з нею, хоче повернути сина, про що свідчать неодноразові письмові звернення ОСОБА_1 до Служби у справах дітей.

Також суд звертає увагу на те, що ОСОБА_1 особисто прибула до управління - служби у справах дітей Центральної адміністрації ДМР, де виявила бажання повернути сина та забезпечити його усім необхідним.

При цьому суд звертає увагу на те, що згідно відповіді управління - служби у справах дітей Центральної адміністрації ДМР від 28.10.2024 р. №03/17-2873 на адвокатський запит від 21.10.2024 р. та від 18.11.2024 р. №05/17-2985, на заяву ОСОБА_1 від 22.10.2024 р., не було надано інформацію про фактичне місце перебування малолітнього сина ОСОБА_3 , посилаючись на те, що дана інформація є конфіденційною.

Таким чином, ОСОБА_1 , яка не була позбавлена батьківських прав, за рішенням суду у якої не відбиралу дитину в порядку та з підстав, передбачених ст. 170 Сімейного кодексу України, не мала побачень та спілкування з рідним сином тривалий час, більш ніж півтора року.

На підставі викладеного, суд доходить висновку, що позивачем не було надано беззаперечних доказів винної поведінки ОСОБА_1 у свідомому нехтуванні своїми батьківськими обов`язками, які б безумовно свідчили про її злісне ухилення від виховання сина чи негативного впливу на дитину, напроти, відповідачка проявляла активну позицію, як мати, захищаючи свої інтереси та інтереси свого малолітнього сина, тому у задоволенні позовних вимог про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів слід відмовити.

Щодо зустрічного позову про повернення дитини матері, суд виходив з наступного.

Згідно положень ст. 163 Сімейного Кодексу України, батьки мають переважне право перед іншими особами на те, щоб малолітня дитина проживала з ними . Батьки мають право вимагати відібрання малолітньої дитини від будь-якої особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду. Суд може відмовити у відібранні малолітньої дитини і переданні її батькам або одному з них, якщо буде встановлено, що це суперечить її інтересам.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 Сімейного Кодексу України, якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками, суд за заявою батьків може постановити рішення про повернення їм дитини. Положення частин першої - третьої цієї статті застосовуються до відібрання дитини від інших осіб, з якими вона проживає.

23.10.2024 р. адвокат Омелян О.О. звернувся до управління - служби у справах дітей Центральної адміністрації ДМР із запитом провести обстеження житлово-побутових умов проживання за адресою: АДРЕСА_5 та за результатами видати відповідний акт (а.с.156 т.1).

Згідно акту обстеження житлово-побутових умов від 29.10.2024 р. спеціалістом УССД адміністрації Новокодацького району ДМР, на підставі заяви ОСОБА_2 , обстежено умови проживання за адресою: АДРЕСА_5 . На момент виходу спеціалістів для дитини створено належні умови для проживання та утримання малолітньої дитини (а.с.226 т.1).

Крім того, позивачкою за зустрічним позовом надано суду низку документів, які свідчать про її життя, особистість, розвиток та працю.

Згідно пенсійного посвідчення № НОМЕР_2 , виданого 20.12.2016 р. терміном дії до 01.09.2019 р. серія НОМЕР_3 , номер особового рахунку НОМЕР_4 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримувала пенсію по втраті годувальника (а.с.81 т.1).

Згідно рішення №151/1 від 17.11.2017 р. Виконавчим комітетом Чечелівської районної у місті Дніпрі ради, надано неповнолітній ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , статус дитини, позбавленої батьківського піклування. (а.с.122, 192 т.1).

Згідно витягу з рішення Виконавчого комітету Чечелівської районної у місті Дніпрі ради, п.2.3, ОСОБА_1 за №480 зі складом родини 1 особа, яка зареєстрована у приватному будинку опікуна - ОСОБА_30 по АДРЕСА_1 , де мешкає з 2017 р. Має статус дитини, позбавленої батьківського піклування. Згідно п.46.3 Правил у позачерговому порядку (а.с.123, 193 т.1).

Згідно довідки КЗО «Спеціалізована середня загальноосвітня школа №142 еколого-економічного профілю» ДМР від 18.07.2016 р. №340, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дійсно навчалася в КЗО «Спеціалізована середня загальноосвітня школа №142 еколого-економічного профілю» ДМР з 02.09.2013 р. по 10.06.2016 р. (наказ №79-Р від 10.06.2016 р. про закінчення школи) (а.с.124, 194 т.1).

Згідно довідки ВПУ №17 від 01.09.2016 р., ОСОБА_1 була ученицею групи НП16-9/1 І курсу денної форми навчання ВПУ №17 м.Дніпропетровська. Навчається з 01.09.2016 р. на підставі повної загальної середньої освіти з отриманням стипендії (наказ про зарахування №15-ЗУДЗ від 28.08.2016 р.), знаходилася на повному державному забезпеченні. (а.с.195 т.1).

Позивачкою за зустрічним позовом ОСОБА_1 надано суд грамоти за успішність у спортивних змаганнях за 2012, 2013, 2018 роках (а.с.130, 131, 132, 133, 134, 135, 136, 203, 204, 205, 205 зворот, 206, 206 зворот т.1)?та участі у літературних вечорах призначених Дню Соборності України, 95- річчю ОСОБА_31 за 2013 р. (а.с.136, 137, 201, 202 т.1).

Згідно диплому кваліфікованого робітника НОМЕР_5 та додатку до нього, виданого 25.06.2019 р. ВПУ №17, ОСОБА_1 закінчила у 2019 р. Вище професійне училище №17 і здобула професію «Кухар розряд 4; офіціант розряд 3» (а.с.80 т.1).

Згідно характеристики на випускника ВПУ №17, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , навчалась у ВПУ №17 в період з 01.09.2016 р. по 30.06.2019 р. за професією кухар, офіціант. Під час навчання зарекомендувала себе як дисциплінована учениця. Мала навчальні досягнення достатнього та середнього рівня. За характером скромна, товариська, стримана, врівноважена, дисциплінована, працьовита. ОСОБА_1 не піддавалась негативному впливу з боку сильних сторін. Правила поведінки завжди свідомо виконувала. Користувалась повагою серед одногрупників (а.с.79, 125, 196 т.1).

Згідно довідки Дніпровського державного технікуму енергетичних та інформаційних технологій від 25.08.2021 р. №050, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дійсно навчалася у Дніпровському державному технікуму енергетичних та інформаційних технологій з 01.09.2021 р. (наказ про зарахування №80-у) на денній формі навчання за спеціальністю 123 Комп`ютерна інженерія (бюджет). Дата закінчення навчання 30.06.2024р. (а.с.126, 197 т.1).

14.04.2021 р. між КЗ «Дніпровський міський соціальний гуртожиток» та ОСОБА_1 укладено договір про надання соціальних послуг соціальним гуртожитком від №14/04-01, предметом якого згідно п.1 є надання, в умовах стаціонару, соціальної-педагогічної, житлово-побутової допомоги отримувачу (а.с.127, 198 т.1).

Згідно трудової книжки НОМЕР_6 на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 02.07.2021 р. прийнята на посаду продавець продовольчих товарів до відділу гастрономії супермаркету «Варус-40» наказ №122-КП від 01.07.2021 р.

01.09.2021 р. звільнено з посади за власним бажанням ст.38 КЗпП України наказ №165-КП від 01.09.2021 р. (а.с.128, 199 т.1).

Згідно довідки від 13.04.2021 р. №154 ТОВ «Омега» VARUS, ОСОБА_1 , дійсно проходила виробничу практику під час навчання у ВПУ-17 в ТОВ «Омега», на посаді пекар, цех з випічки хлібобулочних виробі супермаркету «Варус-50» з 02.07.02018 р. наказ №50-КПп від 27.02.2019 р. по 20.02.2019 р. Звільнена з посади за власним бажанням ст..38 КЗпП України у зв`язку із закінченням виробничої практики у ВПУ-17 20.02.2019 р. наказ №9-КПп від 20.02.2019 р. (а.с.129, 200 т.1).

Згідно довідки за особистим зверненням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , від 24.02.2025 р. громадянка ОСОБА_1 , засуджена 26.01.2023 р. Кіровського районного суду м.Дніпропетровська за ч.4 ст.185 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнена від відбування покарання з випробуванням на 1 рік, перебувала на обліку Чечелівського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області з 22.08.2023 р. Знята з обліку 29.02.2024 р. у зв`язку зі звільненням від відбування покарання по закінченню випробувального терміну на підставі ухвали Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 14.02.2024 р. (а.с.61 т.2.), таким чином є не судимою.

Згідно рішення Амур-Нижньодніпровського суду м.Дніпропетровська від 06.07.2023 р. №199/3422/23, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_32 матеріальну шкоду 36588,21 грн., моральної шкоди 10000,00 грн., судовий збору на користь держави у розмірі 2147,20 грн, який ОСОБА_1 відшкодований у повному обсязі (а.с.32-43 т.1, 54-55 т.1).

Згідно довідки про проходження попереднього, періодичного та позачергового психіатричних оглядів, у тому числі на предмет вживання психоактивних речовин №2441 від 30.04.2024 р. КП «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» ДМР, у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вживання психоактивних речовин не встановлено, протипоказань для виконання роботи продавця відсутні (а.с.77, 138, 138 зворот, 207, 208 т.1).

Згідно сертифікату про проходження профілактичного наркологічного огляду серії 12ЯЯТ №534401 від 07.04.2023 р., у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ознак наркологічних захворювань не виявлено (а.с.77, 139, 209 т.1).

Згідно довідки від 21.05.2024 р. №ПО01, ОСОБА_1 працювала в ФОП ОСОБА_33 с 01.04.2024 р. Займала посаду кухара (а.с.78 т.1).

Згідно довідки ТОВ «ПШР ТИГР+» №2 від 14.01.2025 р., ОСОБА_1 дійсно працює в ТОВ «ПШР ТИГР+» на посаді охоронника (КП5169) з 21.10.2024 р. (наказ №26/к від 18.10.2024 р.) і працює по теперішній час (а.с.238 т.1).

Згідно листа №25-02/25 від 25.02.2025 р. ТОВ «ПШР ТИГР+», на лист від 19.02.2025 р. №09/17-562 управління - служби у справах дітей Центральної адміністрації ДМР, що ОСОБА_1 прийнята на роботу на ТОВ «ПШР ТИГР+» на посаду охоронника 21.10.2024 р. відповідно до наказу №26/к від 18.10.2024 р. трудовий договір з ОСОБА_1 припинено 20.02.2025 р. на підставі заяви відповідно до ст. 38 КЗпП України (наказ №33/к від 20.02.2025 р.), В період з 21.10.2024 р. по 20.02.2025 р. ОСОБА_1 працювала на ТОВ «ПШР ТИГР+» на посаді охоронця у м.Кам`янське Дніпропетровської області на об`єктах згідно договорів, укладених із замовниками охоронних послуг. Відповідно до правил внутрішнього розпорядку ТОВ «ПШР ТИГР+» ОСОБА_1 було встановлено п`ятиденний робочий тиждень, тривалість щоденної роботи 8 години. Згідно табель обліку використання робочого часу ОСОБА_1 фактично відпрацьовано у жовтні 2024 р. 9 восьмигодинних робочих днів, у листопаді 2024 року - 21 восьмигодинний робочий день, у грудні 2024 р. - 22 восьмигодиних робочих дні, у січні 2025 року - 23 восьмигодинних робочих дні, у лютому 2025 року - 14 восьмигодинних робочих днів (а.с.31).

Згідно трудової книжки НОМЕР_7 , заповненої 22.03.2025 р., на ім`я ОСОБА_1 , 17.03.2025 р. прийнята на посаду кухар ФОП ОСОБА_34 , наказ №71/1 від 16.03.2025 р. (а.с.63).

Судом, за участю участників судового розгляду справи, було досліджено відеозаписи та фотографії, надані на диску відповідачкою ОСОБА_1 , на яких зафіксовані стосунки між ОСОБА_1 та її дитиною - ОСОБА_3 , загальний стан дитини, зовнішній вигляд до зарахування до комунальному закладі «Мамине щастя» та під час перебування матері та дитини у зазначеному закладі.

На досліджених відеозаписах та фотографіях видно тісний емоційний та психологічний контакт між ОСОБА_1 та її сином, дитина виглядає розвинутою, доглянутою, активно контактує з матір`ю, одягнута по сезону, матір дає сину прикорм .

Крім того, ОСОБА_1 не пропустила жодного судового засідання по справі, де ставилося питання про позбавлення її батьківських прав, активно приймала участь у допитах відповідача та свідків, дослідженні письмових доказів, неодноразово ставила питання представнику відповідача про місце знаходження, здоров`я, розвиток її сина ОСОБА_3 , тобто проявляла активну позицію по справі та хвилювання за долю дитини.

Судом беззаперечно встановлено, що підстави для позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 відсутні, жодної загрози своїй дитині відповідачка не несла, на час вирішення справи в суді знайшла житло, яке відповідає вимогам для проживання її сина разом з нею, власники житла надали доступ для проведення комісійного огляду вказаного житла, а свідок ОСОБА_10 , син власника житла в судовому засіданні підтвердив, що дитина буде забезпечена житлом, побутовими речами, меблями та ні його батько - власник двохповерхового будинку, ні він не заперечують проти проживання ОСОБА_1 та її сина.

Враховуючи, що держава повинна сприяти збереженню родини, ОСОБА_1 бажає виховувати та проживати разом із своїм сином, а утримувати дитини значний час без контакту з матір`ю є не припустимим, суд вважає обгрунтованим зустрічний позов та таким, що підлягає задоволенню, а малолітній ОСОБА_3 - поверненню матері ОСОБА_1 .

При цьому суд не може погодитись з запереченнями органу опіки та піклування щодо підстав для відмови у зустрічному позові , так як вказаний державний орган повинен сприяти захисту інтресів матері та дитини, не займатися надлишковим формалізмом при вирішенні такого чутлового питання, а обставини, на які посилається представник відповідача за зустрічним позовом не є підставою для розлучення матері та сина.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати (судовий збір) компенсувати за рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 141, 211, 263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Органу опіки та піклування - Центральної адміністрації Дніпровської міської ради в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - відмовити.

Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1 до Органу опіки та піклування - Центральної адміністрації Дніпровської міської ради про повернення дитини матері - задовольнити.

Повернути матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який знаходиться на обліку Органу опіки та піклування - Центральної адміністрації Дніпровської міської ради та переданий до патронатної родини патронатного вихователя ОСОБА_4 , яка функціонує на території Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати (судовий збір) компенсувати за рахунок держави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарг подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Дата складання повного тексту рішення 14.11.2025 р.

Суддя Курбанова Н. М.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач:

Орган опіки та піклування - Центральної адміністрації Дніпровської міської ради, ЄДРПОУ 44209446, 49006, м.Дніпро, пр.Л.Українки, б.65

Відповідач:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_13

Третя особа: патронатний вихователь ОСОБА_4 , АДРЕСА_14