Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 420/15867/25
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 листопада 2025 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Хлімоненкова М.В., розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,
встановив:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просить суд:
1 Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до статті 40 Закону № 1058-IV із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2021, 2022 та 2023 роки, починаючи з 25.09.2024,
2.Зобов`язати Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 40 Закону № 1058-IV із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2021, 2022 та 2023 роки, починаючи з 25.09.2024.
Обґрунтовуючи свої вимоги позивач зазначає, що відповідач вчинив протиправні дії, які полягають у не застосуванні показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2021, 2022 та 2023 роки, що становить 13559,41 грн, починаючи з 24.09.2024, оскільки у спірній ситуації, позивачу була призначена пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» 09.07.2003 №1058-ІV позивач звернувся вперше.
Позивач звертає увагу на висловлену Верховним Судом України у постанові від 29.11.2016 року у справі №133/476/15-а правову позицію стосовно того, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до одного Закону, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-ІV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно з частиною 3 статті 45 Закону № 1058-ІV. Отже, пенсія Позивачу відповідно до Закону № 1058-IV має бути перерахована, виходячи з показника середньої заробітної плати по Україні за три останні роки, тобто за 2021-2023 роки, що передували року звернення (2024 рік) за призначенням пенсії за віком до територіального управління Пенсійного фонду України. До аналогічних висновків дійшов також Верховний Суд у постанові від 02.04.2019 по справі № 495/620/17, постанові від 10.04.2019 по справі № 211/1898/17, постанові від 15.05.2019 по справі № 504/503/17, постанові від 31 липня 2019 року у справі №720/208/17 та постанові від 18 серпня 2020 року у справі №263/6611/17. Вказані висновки щодо застосування норм права, також узгоджуються з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 31.10.2018 у справі № 876/5312/17, а також з висновками Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 06.03.2018 року у справі № 185/1474/17.
Таким чином, на думку позивача, дії ГУ ПФУ в Одеській області щодо відмови у перерахунку та виплаті йому пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2021, 2022 та 2023 роки при призначенні пенсії згідно із Законом №1058-IV мають протиправний характер. А тому пенсія Позивачу має бути перерахована та виплачуватись виходячи з показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за три останні роки, тобто за 2021, 2022 та 2023 роки, що передували року (2024 рік) призначенням пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV. Виходячи з цього, порушене право ОСОБА_1 підлягає захисту в судовому порядку та має бути відновлене з моменту такого порушення, тобто з 25.09.2024 (дати призначення пенсії Позивачу за віком).
Ухвалою суду від 11.06.2025 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області в частині вимог про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови здійснити перерахунок та виплату пенсії за період з 25.09.2024 по 20.11.2024 відповідно до статті 40 Закону № 1058-IV із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2021, 2022 та 2023 роки та зобов`язання здійснити перерахунок і виплату пенсії ОСОБА_1 за період з 25.09.2024 по 20.11.2024 включно, відповідно до статті 40 Закону № 1058-IV із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2021, 2022 та 2023 роки, - повернуто позивачу.
Ухвалою суду від 11.06.2025 відкрито провадження у даній справі в частині позовних вимог про: 1.Визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до статті 40 Закону № 1058-IV із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2021, 2022 та 2023 роки, починаючи з 21.11.2024. 2.Зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 40 Закону № 1058-IV із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2021, 2022 та 2023 роки, починаючи з 21.11.2024. Вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Відповідач подав відзив на позов, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
У своїх доводах відповідач зазначає, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області. 3 04.09.2012 по 24.09.2024 отримував пенсію за вислугу років у відповідності до Закону України «Про пенсійне забезпечення». За заявою від 25.09.2024 щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком, відповідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», обчислену при страховому стажі 32 роки 11 місяців 27 днів (коефіцієнт стажу 0,32917, стаж враховано по 31.10.2012), середньомісячній заробітній платі 7994,47 грн, обчисленій за період з 01.07.2000 по 31.10.2012 за даними персоніфікованого обліку, та її розмір становить 2725,00 грн, де: розмір пенсії за віком 2355,78 грн; доплата до мінімальної пенсійної виплати (2361,00 грн) 5,22 грн, доплата особам яким не виповнилося 70 років - 364,00 грн. Заробітна плата для обчислення пенсії визначена з урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки - 3764,4. грн, збільшений на коефіцієнт 1,17; 1,11; 1,11; 1,14; 1,197 та 1,0796, тобто 7994,47 грн. Розмір пенсії позивача становить 2725,00 грн.
Відповідач зауважує, що при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
З огляду на зазначене, на думку відповідача, при переведенні особи з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до Закону №1058 застосовується показник середньої заробітної плати (доходу), який враховувався при обчисленні пенсії відповідно до Закону №1058 в розмірі 10846,37 грн., з урахуванням індексації пенсії, що була проведена з березня 2019 відповідно до ч. 2 ст. 42 ЗУ №1058 (Постанова КМУ №124 від 20.02.2019), з травня 2020 (Постанова КМУ №251 від 01.04.2020 року «Деякі підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році»), з березня 2021 (Постанова КМУ від 22.02.2021 №127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році») та з березня 2022 (Постанова КМУ від 16.02.2022 №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році»).
Відповідач вважає, що пенсія позивачу обчислена з урахуванням норм пенсійного законодавства. У випадку позивача має місце переведення з одного виду пенсії на інший, а відтак застосуванню до даних правовідносин підлягає п. 4-3 Розділу XV Закону №1058-IV (у редакції чинній з 01.10.2017).
Дослідивши наявні у справі докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини.
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області.
З 04.09.2012 ОСОБА_1 була призначена пенсія за вислугу років відповідності до Закону України «Про пенсійне забезпечення».
На підставі заяви ОСОБА_1 від 25.09.2024, позивача було переведено на пенсію за віком відповідності до положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 № 1058-IV (далі Закон №1058-IV).
З доданої до позову копії листа ГУ ПФУ в Одеській області від 22.04.2025 №1500-0309-8/80729 вбачається, що представником позивача на адресу відповідача направлявся запит від 15.04.2025 про надання інформації щодо пенсійного забезпечення ОСОБА_1 .
У відповідь на запит представника позивача, в указаному вище листі Головне управління повідомило, що ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії, а саме перехід на пенсію за віком згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 25.09.2024. Розмір пенсії становить 2725,00 грн. Заробітна плата для обчислення пенсії визначена з урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки 3764,40 грн, збільшений на коефіцієнт 1,17; 1,11; 1,11; 1,14; 1,197 та 1,0796, тобто 7994,47 грн. Згідно частини 3 статті 45 Закону №1058 при переведенні з пенсії за вислугу років на пенсію за віком, для застосування показника середньої заробітної плати (доходу) за 2021 - 2023 підстави відсутні.
Не погодившись із такими діями відповідача, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи відповідають вони встановленим ч. 2 ст. 2 КАС України вимогам.
Згідно з ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, особливості призначення, перерахунку і виплати пенсій врегульовано Законом України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (надалі - Закон №1058-IV в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до ст.1 Закону №1058-ІV, пенсією є щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.
Положеннями частини першої статті 9 Закону №1058-IV встановлено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.
Суд звертає увагу, що ні станом на момент призначення позивачу пенсії вперше, ні на теперішній час Закон №1058-IV такий вид пенсії як "за вислугу років" не передбачає.
Відповідно до ст.10 Закону №1058-IV, особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Водночас згідно з абз.1 ст.1 Законом України від 05 листопада 1991 року №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-XII) громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Стаття 2 Закону №1788-XII визначає, що за цим Законом призначаються трудові пенсії: за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років.
Відповідно до ст.6 Закону №1788-XII особам, які мають одночасно право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором, за винятком пенсій інвалідам внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов`язків військової служби, або внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті чи з виконанням інтернаціонального обов`язку.
Згідно зі ст.7 Закону №1788-XII звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію.
При цьому пенсії за віком і по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується. Пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.
Стаття 51 Закону №1788-XII визначає, що пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.
Як було встановлено судом, позивач з 04.09.2012 отримував пенсію за вислугу років, яка передбачена Законом №1788-ХІІ.
Надалі за заявою позивача від 25.09.2024, його було переведено на інший вид пенсії - за віком відповідно до Закону №1058-IV.
Суд зазначає, що отримуючи пенсію за Законом № 1788-XII позивач не користувався жодним із видів передбачених пенсій, встановлених Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Тому, призначення позивачеві пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» є призначенням пенсії вперше.
Згідно з приписами ч.2 ст.40 Закону №1058-IV, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
У разі відсутності на день призначення пенсії даних про середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за попередній рік для визначення середньої заробітної плати (доходу) враховується наявна середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за місяці попереднього року з наступним перерахунком заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії після отримання даних про середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачені страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії.
Коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, який враховується при обчисленні пенсії, визначається за формулою: Кз = Зв : Зс, де: Кз - коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи; Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), а в разі одноразової сплати єдиного внеску відповідно до частини п`ятої статті 10 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" - за місяць, в якому укладено договір про добровільну участь.
Сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), визначається за формулою: Зв = З + Зд, де: Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); З - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої фактично сплачено страхові внески згідно з цим Законом за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); Зд - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, розрахована виходячи із передбаченої частини третьої статті 24 цього Закону доплати, за місяць, за який визначається коефіцієнт заробітної плати (доходу), і яка визначається за формулою: Зд=Д/Тх-100%, де Д - сума доплати, здійснена відповідно до частини третьої статті 24 цього Закону; Т - розмір страхового внеску до солідарної системи у відповідному місяці.
У разі відсутності на момент призначення пенсії даних про щомісячну середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за попередні місяці для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) враховується щомісячна середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за наявний попередній місяць з наступним перерахунком коефіцієнта заробітної плати (доходу) після отримання даних про щомісячну середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за місяць (місяці), що передує зверненню за призначенням пенсії.
При обчисленні коефіцієнта заробітної плати (доходу) за періоди сплати страхових внесків за застрахованих осіб, зазначених у пунктах 8, 13 і 14 статті 11 цього закону та за періоди, які включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, враховується мінімальний розмір заробітної плати.
Згідно абз.1-2 ч.3 ст.45 Закону № 1058-IV, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Системний аналіз наведених норм чинного законодавства свідчить на користь висновку про те, що частиною 3 статті 45 Закону №1058-ІV визначено порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший.
Відтак, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV.
Отже, у випадку коли особі було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" у подальшому при розрахунку пенсії за віком за Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" такій особі показник середньої заробітної плати має враховуватися за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії, оскільки пенсія за віком у такому випадку передбачена іншим законом, аніж пенсія за вислугу років.
Як було встановлено судом, ОСОБА_1 з 04.09.2012 була призначена пенсія за вислугу років.
При цьому, оцінюючи доводи відповідача, суд зауважує, що такий вид пенсії був визначений Законом України "Про пенсійне забезпечення", який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону №1058-ІV позивач у 2024 році звернулася вперше.
Таким чином, отримуючи пенсію за вислугу років, позивач не користувався жодним із видів пенсій, встановлених Законом №1058-ІV, а тому звернувшись до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком у 2024 році, ОСОБА_1 використав право на призначення пенсії у солідарній системі відповідно до Закону №1058-ІV вперше, та перейшов з одного виду пенсії на інший.
Беручи до уваги зазначене, в даному випадку, має місце призначення пенсії за віком за іншим законом, а не переведення з одного на інший вид пенсії в межах одного Закону, а тому, у відповідача відсутні підстави для застосування до спірних відносин положень частини третьої статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
При цьому, обчислюючи пенсію ОСОБА_1 за віком ГУПФ в Одеській області, яким здійснювалося призначення позивачу пенсії за віком, помилково ототожнило поняття "переведення на інший вид пенсії" та "призначення пенсії", внаслідок чого неправомірно враховано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні не за той період (2014-2016 роки), як це має бути для пенсії, яка призначена вперше відповідно до Закону №1058-IV (тобто має бути врахований показник на 2021-2023 роки).
Верховний Суд у подібних правовідносинах неодноразово висловлював правову позицію щодо того, що у випадку, якщо особа, яка вже отримує пенсію за одним законом виявила бажання отримувати пенсію, право на яку визначене іншим законом, то має місце саме призначення пенсії, а не переведення з одного виду пенсії на інший згідно із частиною 3 статті 45 Закону №1058-IV, а тому має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії - пенсії за віком згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
Аналогічні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі №127/7522/17, від 18 серпня 2020 року у справі №263/6611/17.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що при призначенні позивачу пенсії за віком на підставі Закону № 1058-IV відповідачем неправомірно застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 рр., що є підставою для зобов`язання відповідача провести перерахунок призначеної позивачу пенсії за віком із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021-2023рр.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Підсумовуючи наведене, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень не довів правомірності своїх дій у спірних правовідносинах, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
При цьому, враховуючи ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 11.06.2025 про повернення позовної заяви в частині позовних вимог щодо періоду з 25.09.2024 по 20.11.2024 включно, та відкриття провадження у даній справі за позовом ОСОБА_1 в частині позовних вимог починаючи з 21.11.2025, вимогу позивача щодо визнати протиправними дії відповідача та зобов`язання його здійснити перерахунок та виплату пенсії із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2021, 2022 та 2023 роки, слід задовольнити саме з 21.11.2025.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу адміністративного судочинства України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відтак, скільки судом прийнято рішення про задоволення вимог позивача, суд вважає за доцільне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судові витрати у вигляді сплаченого за подання цього позову судового збору у сумі 968,96 грн.
Суд відхиляє за посилання ГУ ПФУ в Одеській області, викладені у відзиві на позовну заяву, стосовно необґрунтованості такої вимоги ОСОБА_1 та те, що ця вимога позивача суперечить нормам чинного законодавства з огляду на заборону використання коштів ПФУ на цілі, не передбачені Законом №1058-IV.
Суд вважає, що фінансове становище суб`єкта владних повноважень не може ставити в залежність право особи на отримання відшкодування понесених судових витрат, які були зумовлені необхідністю судового захисту прав та інтересів особи-позивача саме від протиправної поведінки (рішення, дії, бездіяльності) цього суб`єкта владних повноважень (відповідача).
Окрім того, виконання судового рішення, яке набрало законної сили, в частині відшкодування судових витрат, на переконання суду, не може вважатись безпідставним використанням бюджетних коштів.
На підставі викладеного, керуючись ст.242-246, 250, 255, 295 КАС України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні з 21.11.2024 перерахунку та виплаті пенсії відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2023 із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2021, 2022 та 2023 роки.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 21.11.2024 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2023 із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2021, 2022 та 2023 роки.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області 968,96 грн сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, код ЄДРПОУ 20987385, адреса: вул.Канатна,83, м.Одеса, 65012.
Суддя Марина ХЛІМОНЕНКОВА
Судове рішення № 132207924, Одеський окружний адміністративний суд було прийнято 28.11.2025. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 420/15867/25. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: