Рішення № 132203140, 01.12.2025, Нововодолазький районний суд Харківської області

Дата ухвалення
01.12.2025
Номер справи
631/962/25
Номер документу
132203140
Форма судочинства
Цивільне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

справа № 631/962/25

провадження № 2/631/788/25

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 грудня 2025 року селище Нова Водолага

Нововодолазький районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Трояновської Т. М.,

за участі секретаря судового засідання Семенко А. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань приміщення Нововодолазького районного суду Харківської області цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Представник ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» його керівник Поляков Олексій Володимирович, в порядку самопредставництва юридичної особи, з використанням підсистеми «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи звернувся до Нововодолазького районного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з останнього заборгованість за договором № 851843807 від 07 квітня 2021 року у розмірі 18674 гривні 25 копійок, яка складається з: 5250 гривень 00 копійок заборгованість за тілом кредиту, 13424 гривні 25 копійок заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом, а також судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422 гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 гривень 00 копійок.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що 07 квітня 2021 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 851843807 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Зокрема, відповідач за допомогою мережі Інтернет перейшов на офіційний сайт ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» www.moneyveo.ua, ознайомився з Правилами надання грошових коштів у позику, які є невід`ємною частиною кредитного договору, після чого заявив про бажання отримання коштів подавши відповідну заявку, в якій вказав свої персональні дані, а саме: прізвище, ім`я, по-батькові, паспортні дані, номер телефону, ідентифікаційний номер, адрес електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів та адресу місця реєстрації/проживання.

Як вказав представник позивача, ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» перед тим як погоджувати заявку на кредитування, перевірило особисті дані відповідача та його платіжну картку, з метою ідентифікації, тобто перевірило чи дійсно платіжна картка належить позичальнику. ОСОБА_1 підписав кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора MNV87D3C, зокрема 07 квітня 2021року.

За твердженням представника позивача, у вказаному кредитному договорі сторонами погоджено всі істоти умови щодо суми і строку кредиту, сплати відсотків за користування кредитним коштами, розміру і типу процентної ставки. Так, відповідно до пункту 1.1. договору, кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит на суму 5250 гривень 00 копійок на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику.

Відразу після вчинених дій відповідачем, 07 квітня 2021 року ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» шляхом ініціювання через банк провайдера перерахувало грошові кошти в сумі 5250 гривень 00 копійок на банківську карту ОСОБА_1 №5104-77xx-хххх-2982, яка була вказана ним у своїй заяві, що,на думку представника позивача, в свою чергу, є доказом того, що відповідач прийняв пропозицію кредитодавця ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА». Отже, первісний кредитор свої зобов`язання надати грошові кошти виконав в повному обсязі.

Проте, ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором № 851843807 від 07 квітня 2021 року не виконав, у зв`язку з чим на момент звернення до суду з даним позовом, у останнього утворилася заборгованість у розмірі 18674 гривні 25 копійок, яка складається з: заборгованості по тілу кредиту у сумі 5250 гривень 00 копійок, заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом у сумі 13424 гривні 25 копійок.

Разом із ти, як зазначив представник позивача, 28 листопада 2018 року ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (клієнт) та ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС» (фактор) уклали Договір факторингу № 28/1118-01, строк дії якого був продовжений шляхом укладання Додаткової угоди до договору факторингу № 28/1118-01.

Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 137 від 08 червня 2021року до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018року (з урахуванням додаткових угод до нього), ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС» отримало право вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму 11791 гривня 50 копійок.

Таким чином, договір № 28/1118-01 є рамковою угодою, адже він підтверджує згоду двох сторін співпрацювати протягом визначеного проміжку часу.

Отже, за твердженням представника позивача, з урахуванням визначених строків дії цього договору та додаткових угод до нього, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії. Тобто, право вимоги за кредитним договором № 851843807 від 07 квітня 2021року перейшло до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС» 08 червня 2021 року, відповідно до підписання сторонами реєстру прав вимоги № 137.

Як вказав представник позивача, 05 серпня 2020 року ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» уклали Договір факторингу № 05/0820-01.

Предметом даного Договору факторингу є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги. Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 10 від 31 липня 2023 року до Договору факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року від ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму 18674 гривні 25 копійки.

Надалі, 08 липня 2025 року ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» уклали Договір факторингу № 08/07/25-Е відповідно до умов якого позивачу відступлене право грошової вимоги відповідача за кредитним договором № 851843807.

Відповідно до пункту 1.2 Договору факторингу перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акта прийому-передачі Реєстру боржників згідно з Додатком № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги.

Згідно Реєстру боржників від 08 липня 2025 року за Договором факторингу № 08/07/25-Евід 08 липня 2025 року від ТОВАРИСТВА ЗОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ«ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ«ОНЛАЙН ФІНАНС»до ТОВАРИСТВАЗ ОБМЕЖЕНОЮВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВАКОМПАНІЯ «ЕЙС» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 18674 гривні 25 копійки, що також підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру боржників за Договором факторингу № 08/07/25-Евід 08 липня 2025 року.

Представник позивача звернув увагу, право вимоги по кредитному договору відступлено ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС», ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС» на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС», а в подальшому позивачу на підставі Реєстрів прав вимоги, які оформлені належним чином та саме з дати підписання Реєстрів прав вимоги, тобто вже після укладення кредитного договору.

Таким чином, умови зазначених договорів факторингу передбачали можливість передачі права вимоги, які виникнуть після дати підписання договорів факторингу. Такі умови договорів факторингу не суперечать нормам чинного законодавства та в установленому законом порядку судом недійсними не визнавалися, а отже, виходячи із презумпції правомірності правочину, є правомірними, тобто такими, що породжують певні цивільні права та обов`язки.

Крім того, додатковими угодами до договорів факторингу, строк дії договорів факторингу було продовжено, водночас умовами договору факторингу передбачалося, що перехід права вимоги здійснюється саме в момент підписання відповідного Реєстру права вимоги, а не з дати укладення Договору факторингу. Витяги з Реєстрів прав вимоги про передачу права вимоги, додаються до позовної заяви, та є належними доказами щодо ланцюга відступлень права вимоги по кредитному договору до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМАНІЯ «ЕЙС».

Як зазначив представник позивача, розрахунки заборгованості були підготовлені ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС» за відповідні періоди перебування прав вимог у останніх. При цьому ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» та позивач не здійснювали нарахувань за кредитним договором, проте й від ОСОБА_1 не надходило жодного платежу на погашення заборгованості за кредитним договором, а ні на рахунки попередніх кредиторів, а ні на рахунки позивача.

Відтак, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕУС» за договором № 851843897 від 07 квітня 2021 року у розмірі 18674 гривні 25 копійок, з яких: ??5250 гривень 00 копійок сума заборгованості за тілом кредиту; 13424 гривні 25 копійок сума заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

Враховуючи наведене, посилаючись на приписи частин 1 та 3 статті 512, статтей 514, 525, 530, 610, 625, 630, 1054, 1056-1 та 1082 Цивільного кодексу України, представник позивача просив стягнути суму наявної заборгованості з відповідача.

Ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області від 09 жовтня 2025 року прийнято до розгляду позовну заявуТОВАРИСТВА ЗОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ«ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ«ЕЙС» до ОСОБА_1 простягнення заборгованостіза кредитнимдоговором та відкрито провадження у справі,розгляд справивирішено здійснюватиза правиламиспрощеного позовногопровадження звикликом сторін.

Ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області від 01 грудня 2025 року визначено про заочний розгляд справи за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Інших процесуальних дій (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) у цивільній справі судом не вживалось.

Уповноважений представник ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» у судове засідання не прибув, хоча про дату, час і місце розгляду справи були сповіщені завчасно відповідно до приписів статті 128 Цивільного процесуального кодексу України. У прохальній частині позовної заяви представник ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» його керівник Поляков Олексій Володимирович вказав, що підтримує позовні вимоги в цілому, просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість у повному обсязі, зазначає, що розгляд справи може відбутися без представника позивача, при цьому позивач не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач, ОСОБА_1 , у судові засідання, що були призначені на 05 листопада 2025 року та 01 грудня 2025 року, не з`являвся, хоча про дату, час і місце розгляду справи був сповіщений завчасно та належним чином у відповідності до статті 128 Цивільного процесуального кодексу України за адресою реєстрації місця проживання, вказаної у повідомленні за адресою місця реєстрації, вказаної у повідомленні Центру надання адміністративних послуг Нововодолазької селищної ради Харківської області № 04.01-35/250. Судові повістка про виклик у судове засідання відповідача повернулись на адресу суду з відміткою АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРПОШТА» про неможливість вручення«адресат відсутній».

Крім того, у судове засідання, призначене на 01 грудня 2025 року ОСОБА_1 викликався шляхом розміщення судового оголошення на офіційному вебсайті судової влади України (https://nv.hr.court.gov.ua/sud2028/pres-centr/11/1915925/).

Про причини своєї неявки ОСОБА_1 суд не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи або про її розгляд за його відсутності, а також відзив на позовну заяву, у відповідності до статті 178 Цивільного процесуального кодексу України, не надав, станом розгляду справи не цікавився.

З цього приводу слід зазначити, що відповідно до пунктів 2 та 7 частини 2 статті 43 Цивільного процесуального кодексу України учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи та виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Частиною 3 статті 131 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що у разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Положеннями частини 1 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

В даному випадку відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений про дату судового розгляду справи, враховуючи наявні в матеріалах справи довідки поштового відділення, у тому числі з позначкою про неможливість вручення судової повістки «адресат відсутній». Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом у складі колегією суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 10 травня 2023 року у справі № 755/17944/18 (провадження № 61-185св23) та у постанові від 13 травня 2024 року у справі № 755/4829/23 (провадження № 61-73св24).

Окрім цього,частиною 11статті 128Цивільного процесуальногокодексу Українивизначено,що з опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

У разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення) (частина 4 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України).

Також відповідно до частини 1статті 280 Цивільного процесуального кодексу Україниу зв`язку із неявкою в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, зі згоди позивача по справі, суд вирішив за можливе розглянути справу на підставі наявних в ній доказів та ухвалити заочне рішення.

Верховний Суд України, узагальнюючи судову практику, також вказав, що інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинства більш ефективно.

В даному випадку суд також бере до уваги позицію, викладену Верховним Судом у постановах від 01 жовтня 2020 року у справі №361/8331/18 та від 24 жовтня 2024 року у справі № 752/8103/13-ц, в яких зазначено, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

За таких обставин, приймаючи до уваги те, що відповідач будучи завчасно належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи, повторно, без зазначення причин свого неприбуття, не з`явився у судове засідання, а сторона позивача звернулась на адресу суду з заявою про розгляд справи за їх відсутності, де зазначили, що проти ухвалення рішення в заочному порядку не заперечують, враховуючи те, що підстав для визнання явки учасників справи обов`язковою для надання особистих пояснень не має, суд вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності, при цьому відповідно до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Вивчивши доводи позовної заяви, всебічно, повно та об`єктивно з`ясувавши всі обставини справи в межах заявлених вимог, перевіривши їх доказами, які були безпосередньо досліджені у судовому засіданні, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з наступних підстав та мотивів.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина 1статті 2 Цивільного процесуального кодексу України).

Відповідно до положень часини 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. При цьому, розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогокодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках (частина 1 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України).

Положеннями частини 1 статті 77 вказаного нормативно-правового документа унормовано, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Частина 2 статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно з пунктом 3 вказаної частини є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Аналогічні приписи передбачені частиною 3 статті 12 та частиною 1 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до яких кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього кодексу.

Частиною 2 статті 77 та частиною 1 статті 82 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Так, у ході розгляду справи в межах заявлених вимог та зазначених і доведених обставин, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини, що мають значення для вирішення справи за суттю.

Як убачаєтьсяз матеріалівсправи, 07 квітня 2021 року о 09 годині 05 хвилин між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (кредитодавець) та ОСОБА_1 за допомогою підпису шляхом використання одноразового персонального ідентифікатора MNV87D3C був укладений електронний Договір № 851843807 (далі Кредитний договір).

Відповідно до підпункту 1.1 Кредитного договору, за цим договором кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит на суму 5250 гривень 00 копійок на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити за користування кредитом відповідно до умов, зазначених цього договорі, додатках до нього та правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА».

У підпунктах 1.2 1.6 укладеного договору сторони дійшло згоди, що кредит надається строком на 30 днів від дати отримання кредиту позичальником (далі «Дисконтний період»). У випадку надання кредиту не в день укладення договору, загальний строк надання кредиту автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення договору по відношенню до дати надання Кредиту. Сторони погодили, що встановлений в пункті 1.2 Договору строк Дисконтного періоду може бути продовжено позичальником, шляхом здійснення протягом Дисконтного та Пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів, за умови якщо позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду. Кількість продовжень Дисконтного періоду, на умовах описаних в цьому пункті, не обмежена. За користування кредитом протягом Дисконтного періоду позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом, які нараховуються в наступному порядку: виключно на період строку визначеного в пункті 1.2 Договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 620,50 % річних, що становить 1,70 % від суми кредиту за кожний день користування ним; за умови продовження строку Дисконтного періоду, на умовах пункту 1.3 Договору, з наступного дня після закінчення вказаного в пункті 1.2 Договору строку, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за індивідуальною процентною ставкою в розмірі 620,50 % річних, що становить 1,70 % в день від суми кредиту за кожний день користування ним. Кредитодавець, за своїм вибором, може надавати позичальнику знижки на розмір індивідуальної процентної ставки, про що останній інформується в особистому кабінеті; у випадку користування кредитом з боку позичальника після закінчення Дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку, передбаченому пунктом 1.3 Договору, умови щодо нарахування процентів за Дисконтною та Індивідуальною процентною ставкою за весь строк Дисконтного періоду скасовуються з дати надання кредиту і до взаємовідносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за базовою процентною ставкою в розмірі 620,50 % річних, що становить 1,70 % в день від суми кредиту за кожний день користування ним, відповідно до чого позичальник зобов`язується сплатити кредитодавцю різницю між нарахованими процентами за базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за Дисконтною та Індивідуальною процентними ставками за весь строк користування кредитом протягом Дисконтного періоду. З огляду на вищезазначене та у порядку статті 212 Цивільного кодексу України сторони домовились, що відкладальною обставиною за даним договором, щодо виникнення у позичальника зобов`язань по сплаті процентів за Базовою процентною ставкою від дати отримання кредиту по дату закінчення Дисконтного періоду є факт продовження користування кредитом понад строк Дисконтного періоду, з врахуванням всіх продовжень строку Дисконтного періоду на умовах пунктах 1.3 цього Договору. Базова процентна ставка за користування кредитом не застосовується протягом строку Дисконтного періоду, виключно за умови якщо розмір Базової процентної ставки більший ніж 1,70 % від сум кредиту за кожен день користування кредитом. В усіх інших випадках нарахування процентів за Базовою процентною ставкою здійснюється відповідно до умов цього пункту Договору. Позичальник зобов`язаний не пізніше останнього дня Дисконтного періоду (в термін платежу), з врахуванням всіх продовжень строку Дисконтного періоду на умовах пункту 1.3 цього Договору, оплатити всі фактично нараховані на термін платежу проценти за користування кредитом протягом Дисконтного періоду. Основна сума кредиту має бути повернена не пізніше дати закінчення Дисконтного періоду, а у разі якщо позичальник продовжує користуватися грошовими коштами після закінчення Дисконтного періоду, з врахуванням всіх продовжень строку Дисконтного періоду, та у разі продовження строку дії Договору на умовах пункту 1.7 Договору, основна сума кредиту має бути повернена не пізніше дати визначеної за правилами підпункту 1.7.1 Договору, але в будь-якому разі не пізніше граничного строку дії договору (закінчення строку його чи дати його дострокового розірвання). Також позичальник має право достроково повернути основну суму кредиту повністю або частково та сплатити всі фактично нараховані проценти в будь-який час.

Сторони погодили, що факт користування позичальником сумою наданого кредиту після закінчення Дисконтного періоду є відкладальною обставиною, в розумінні статті 212 Цивільного кодексу Україна, яка має наслідком продовження строку користування кредитом (продовження загального строку дії Договору на наступних умовах. Зобов`язання щодо повернення основної суми кредиту переносяться на наступний день після закінчення Дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов`язання позичальника по оплаті основної суми кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 календарних днів від дати закінчення Дисконтного періоду. З наступного дня після закінчення Дисконтного періоду позичальник зобов`язаний щоденно сплачувати кредитодавцю проценти з розрахунку 839,50 % річних, що становить 2,30 % в день від суми кредиту за кожний день користування ним (пункт 1.7 Кредитного договору.

Відповідно пункту 1.9 Кредитного договору попередній розрахунок сукупної вартості кредиту за Дисконтною процентною ставкою та термін платежу згідно строку передбаченого пунктом 1.2 цього Договору, наведено в Паспорті споживчого кредиту, що є невід`ємним додатком до цього Договору, та у Графіку розрахунків наведеному в Додатку № 1 до цього Договору. Сторони погодили що кредитодавець, по аналогії з порядком, визначеним в абзаці 2 пункту 1 статті 16 Закону України «Про споживче кредитування», у разі продовження строку надання кредиту, надає позичальнику та регулярно оновлює Графік розрахунків на період продовження строку надання кредиту, з відповідним коригуванням терміну платежу, шляхом відображення такої інформації в особистому кабінеті позичальника.

За порушення позичальником строків повернення кредиту та/або прострочення сплати процентів у строки, визначені договором, кредитодавець має право стягнути з кредитодавця пеню за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, но діяла у період прострочення, але не більше ніж 15 % від суми простроченого платежу. Сукупна сума неустойки (штраф, пеня), нарахована за порушення позичальником зобов`язань за даним договором, не може перевищувати половину суми кредиту, одержаної позичальником за даним договором (пункт 3.3 Кредитного договору).

Згідно з пунктами 4.1 та 4.2 Кредитного договору невід`ємною частиною цього договору є Правила та Паспорт споживчого кредиту, що надано позичальнику до укладення договору. Уклавши цей договір, позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на сайті кредитодавця: www.moneyveo.ua. Строк дії цього договору обчислюється з моменту його підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором та до закінчення строку надання кредиту визначеного в пункті 1.2 Договору. Строк дії договору може бути продовжено з урахуванням умов продовження строку надання кредиту передбачених пунктом 1.3 та пунктом 1.7 Договору. У будь-якому разі зобов`язання що виникли під час дій договору діють до повного їx виконання.

У пункті 4.4 Кредитного договору сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між позичальником та кредитодавцем в якості підпису позичальника буде використовуватись електронний підпис одноразовим ідентифікатором, згідно Правил та Закону України «Правил електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис.

Відповідно до пункту 4.13 Кредитного договору позичальник підтверджує, що отримав від кредитодавця до укладення цього договору інформацію, вимоги надання якої передбачені законодавством України, в тому числі інформацію передбачену статтею 9 Закону України «Про споживче кредитування» та статтею 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових слуг», яка необхідна для отримання споживчого кредиту, включаючи інформацію, що наведена в Паспорті споживчого кредиту та Правилах; інформація надана кредитодавцем з дотриманням вимог законодавства України та забезпечує правильне розуміння позичальником суті фінансової послуги без нав`язування її придбання.

Додатком № 1 до Договору № 851843807 від 07 квітня 2021 року є Графік розрахунків, підписаний ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором MNV87D3C, який містить суму кредиту 5250 гривень 00 копійок, термін платежу 07 травня 2021 року, нараховані проценти -2677 гривень 00 копійок та суму до сплати 7927 гривень 50 копійок (орієнтовна загальна вартість кредиту за дисконтною процентною ставкою) та включає в себе загальні витрати за кредитом у вигляді процентів за користування кредитом у розмірі 2677 гривень 50 копійок та суму кредиту. Орієнтовна реальна процентна ставка, що базується на припущенні про застосування до взаємовідносин між сторонами дисконтної процентної ставки, що складає 620,50 % річних.

Крім того, 07 квітня 2021 року ОСОБА_1 підписав Паспорт споживчого кредиту продукту «СМАРТ» до Договору № 851843807 від 07 квітня 2021 року, який містить основні умови кредитування, спосіб та строк надання кредиту, інформацію щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту тощо. Також ОСОБА_1 заповнив заявку на отримання коштів в кредит від 07 квітня 2021 року, в якій вказав свої персональні дані, банківську картку № НОМЕР_1 хх-хххх-2982, суму кредиту 5250 гривень 00 копійок та строк кредитування 30 днів.

При цьому матеріали справи не містять даних, які б свідчили про заперечення відповідачем фактів підписання 07 квітня 2021 року Договору кредитної лінії № 851843807 та Паспорту споживчого кредиту.

Вказані обставини свідчать про дотримання письмової форми правочину та укладення кредитного договору, відповідно до якого відповідач отримав кредит зі сплатою відсотків за користування кредитом у погодженому сторонами розмірі.

Крім мотивів,викладених вище,суд такожвраховує правовівисновки ВерховногоСуду,викладені впостанові від04квітня 2018року посправі №357/12292/16-ц(провадження№ 61-8596св18), в якій зазначено, що неоспорювання кредитного договору, часткове його виконання відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України свідчить про правомірність цього правочину. Підписання даного договору є прямою та безумовною згодою позичальника щодо прийняття умов цього договору.

Як свідчать наявні матеріали справи, ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» свої зобов`язання за договором № 851843807 від 07 квітня 2021 року виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу, ОСОБА_1 , кредит у розмірі, встановленому кредитним договором, перерахувавши 07 квітня 2021 року грошові кошти в сумі 5250 гривень 00 копійок на банківську карту № НОМЕР_1 хх-хххх-2982, що підтверджується платіжним дорученням № 1ec1fb2f-7867-47b9-9827-5235fa4ceab0 від 07 квітня 2021 року, в якому зазначено призначення платежу «переказ коштів згідно договору № 851843807 від 07.04.2021, ОСОБА_1 , код НОМЕР_2 , для зарахування на платіжну картку № НОМЕР_3 , без ПДВ. Безготівково зарахування Moneyveo SFD Visa Transfer».

Також довідкою, виданої ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» за № 851843807/23032025/Э від 23 травня 2025 року, останнє повідомило, що на виконання кредитного договору № 851843807 від 07 квітня 2021 року укладеного з ОСОБА_1 , кредитодавцем було ініційовано платіжну операцію, шляхом подання надавачу фінансових платіжних послуг платіжної інструкції, а надавачем платіжних послуг з наступними реквізитами: надавач платіжних послуг платника АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «СЕНС БАНК», надавач платіжних послуг отримувача АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ», особа платника ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», особа отримувача Чернецький Олексій Анатолійович, рахунок платника НОМЕР_4 ; транзитний рахунок для перерахування коштів отримувачу НОМЕР_5 , рахунок/платіжна карта отримувача НОМЕР_3 , сума платіжної операції 5250 гривень 00 копійок, ідентифікатор платіжної операції: ВС295B4E26B101D2E053AC112B0D573D; дата ініціювання платіжної інструкції 07 квітня 2021 року о 09 годині 05 хвилин 26 секунд, дата завершення платіжної операції (проведення платіжної операції надавачем платіжних послуг) 07 квітня 2021 року о 09 годині 05 хвилин 33 хвилини.

Крім того, на виконання ухвали Нововодолазького районного суду Харківської області від 09 жовтня 2025 року про витребування доказів у справі, АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ» листом № 46/12-11/140731/2025/БТ від 03 листопада 2025 року повідомлено, що на ім`я ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ» відкрито банківський рахунок НОМЕР_6 (980), який обслуговується за допомогою банківської платіжної картки № НОМЕР_7 , в анкетних даних ОСОБА_1 фінансовий номер телефону зазначений як НОМЕР_8 . Також банк надав копію платіжної інструкції від 09 квітня 2021 року за № 6105879521 про зарахування коштів у сумі 5250 гривень 00 копійок на банківський рахунок НОМЕР_6 (980) для обслуговування якого емітовано банківську платіжну картку № НОМЕР_7 , відкриту на ім`я ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , а також виписку про рух коштів по вищевказаному банківському рахунку, яка підтверджує зарахування коштів у сумі 5250 гривень 00 копійок.

Отже, з укладенням кредитного договору у позичальника виник обов`язок повернути ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» суму кредиту та сплатити відсотки за його користування у строки та в розмірах чітко встановлених договором.

За встановленим у судовому засіданні обставинами, ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» свої зобов`язання за договором виконало у повному обсязі, а саме надало ОСОБА_1 грошові кошти у кредит зі сплатою процентів за користування кредитом та комісією на умовах передбачених договором, в той час як відповідач взятих на себе зобов`язань за договором не виконав, своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом не надав, проценти за користування кредитом не сплачував у повному обсязі. У зв`язку з відсутністю здійснення належних платежів на виконання умов укладеного договору у ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , за договором № 851843807 від 07 квітня 2021 року, станом на 08 червня 2025 року утворилась заборгованість у розмірі 11791 гривня 50 копійок, з яких заборгованість по основному боргу (тіло кредиту) у сумі 5250 гривень 00 копійок, заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом у сумі 6541 гривня 50 копійок, що підтверджується розрахунком заборгованості, складеним директором ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА».

Вказана заборгованість відповідачем не заперечувалась та у встановленому законом порядку не спростовано.

З матеріалів справи встановлено, що 28 листопада 2018 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС» (фактор) та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (клієнт), укладено договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені в відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (пункт 2.1 договору). Відповідно до пункту 1.3 Договору факторингу під правом вимоги розуміється всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплат суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому. У пункті 1.2 Договору факторингу визначено, що перелік Кредитних договорів наводиться у відповідних Додатках до Договору, а саме Реєстрах прав вимог.

Строк дії вищевказаного договору факторингу згідно додаткової угоди № 19 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, укладеної 28 листопада 2019 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» продовжено до 31 грудня 2020року, але в будь-якому разу до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором.

31 грудня 2020року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено додаткову угоду № 26 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року.

В даній додатковій угоді Договір факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018року викладено у новій редакції, а саме відповідно до пункту 2.1 згідно умов цього Договору клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором. Сторони розуміють та погоджуються з тим, що відступлення прав вимоги за цим Договором проводиться не з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідатиме перед фактором, якщо одержані ним суми будуть меншими від суми, сплаченої фактором клієнту, та меншими від загальної суми зобов`язання боржника. Разом з Правом вимоги до фактора переходять всі інші права та обов`язки клієнта за Кредитним договором. У випадку укладення сторонами більш ніж одного Реєстру прав вимог, кожен наступний Реєстр прав вимог є самостійним Додатком, та не замінює попередній. Розмір оплати послуг фактора за надання фінансування клієнту за цим Договором за кожен Реєстр прав вимоги становить 100 гривень 00 копійок (надалі - «ціна продажу»), що сплачуються клієнтом протягом 5 банківських днів з дати складання кожного Реєстру прав вимог на банківський рахунок Фактора, зазначений у відповідному пункті цього Договору (пункти 2.2 та 2.3). У пункті 4.1 сторони узгодили, що наявне право вимоги переходить від клієнта до факторна з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимоги, по формі, встановленій у відповідному Додатку. Право майбутньої вимоги передається з моменту виникнення такого права вимоги до боржника та додаткового оформлення не потребує. Підписанням Реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі, за відповідним Реєстром права вимоги. А також затвердили Додатки до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018року: Форма Реєстру права вимог, Форма акту повернення права вимоги.

31 грудня 2021 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено додаткову угоду № 27 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, відповідно до якої сторони дійшли згоди продовжити строк дії Договору до 31 грудня 2022 року включно.

Надалі, 31 грудня 2022 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено додаткову угоду № 31 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, відповідно до якої сторони дійшли згоди продовжити строк дії Договору до 31 грудня 2023 року включно.

31 грудня 2023 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено додаткову угоду № 32 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, відповідно до якої сторони виклали розділ 3 Договору «Фінансування та порядок розрахунків» у новій редакції, а також дійшли згоди продовжити строк дії Договору до 31 грудня 2024 року включно.

Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 137 від 08 червня 2021 рокудо Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018року (в редакції з урахуванням додаткових угод до нього), ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС» отримало право вимоги до ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , який рахується під № 2548, за договором № 851843807 від 07 квітня 2021 року на загальну суму 11791 гривня 50 копійок, з яких заборгованість по основному боргу (тіло кредиту) у розмірі 5250 гривень 00 копійок, заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом у розмірі 6541 гривня 50 копійок, а також сума фінансування у розмірі 2100 гривень 00 копійок.

Отже, строк дії договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року був неодноразово продовжений, та договір між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 № 851843807 від 07 квітня 2021 року був укладений в межах строку дії договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року.

Таким чином відступлення прав вимоги до відповідача на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС» відбулося відповідно до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018року (з урахуванням додаткових угод до нього), який було фактично укладено після підписання договору кредитної лінії.

Згідно з розрахунком заборгованості, складеним ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС», заборгованість ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , за договором № 851843807 від 07 квітня 2021 року склала 18674 гривні 25 копійки, з них: заборгованість по кредиту у розмірі 5250 гривень 00 копійок, заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом у розмірі 13424 гривні 25 копійок.

Вказана заборгованість відповідачем не заперечувалась та у встановленому законом порядку не спростовано.

05 серпня 2020 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» (фактор) та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС» (клієнт) укладено Договір факторингу № 05/0820-01, відповідно до умов якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені в відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (пункт 2.1 договору). Відповідно до пункту 1.3 Договору факторингу під правом вимоги розуміється всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплат суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому. У пункті 1.2 Договору факторингу визначено, що перелік кредитних договорів наводиться у відповідних Додатках до Договору, а саме Реєстрах прав вимог.

В подальшому між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТБ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладені: 03 серпня 2021 року Додаткова угода № 2 до Договору факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року та 30 грудня 2022 року Додаткова угода № 3 до Договору факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року, згідно яких сторони домовились продовжити строк дії договору до 31 грудня 2022 року включно та до 30 грудня 2024 року включно відповідно.

01 серпня 2023 року ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» відповідно до платіжної інструкції в національній валюті № 4484, надавач послуг ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «АКОРДБАНК», сплатило на рахунок ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС» грошові кошти у сумі 2586684 гривні 30 копійок як оплату за відступлення права вимоги згідно Реєстру прав вимоги № 10 від 31 липня 2023 року та Договору факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року, без ПДВ.

Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 10 від 31 липня 2023року до Договору факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2020року від ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , який рахується під № 18791, за договором № 851843807 від 07 квітня 2021 року на загальну суму 18674 гривні 25 копійок, з них: заборгованість по кредиту у розмірі 5250 гривні 00 копійок, заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом у розмірі 13424 гривні 25 копійок.

Як свідчать наявні в матеріалах справи докази, 08 липня 2025 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» (фактор) та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» (клієнт) укладений Договір факторингу № 08/07/25-Е за яким відповідно до пункту 1.1 фактор зобов`язується передати грошові в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (суму позики), плату за позикою (проценти на користування позикою та проценти за прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі боржників, який формується згідно з Додатком № 1 та є невід`ємною частиною договору.

У пункті 1.2 Договору факторингу сторони узгодили, що перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акта прийому-передачі Реєстру боржників згідно з Додатком № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього Договору.

Клієнт зобов`язується протягом 10 (десяти) робочих днів з дати відступлення права вимоги за Договором позики фактору, повідомити боржників про відступлення права вимоги та про передачу їх персональних даних фактору, надати інформацію передбачену чинним законодавством про фактора, у спосіб, передбачений договором про споживчий кредит та вимогами чинного законодавства. Наступне відступлення фактором права грошової вимоги за цим Договором до третіх осіб допускається (пункт 1.3 Договору факторингу).

Відповідно до платіжних інструкцій в національній валюті № 297 від 17 липня 2025 року, № 316 від 12 серпня 2025 року та № 319 від 13 серпня 2025 року, надавач послуг АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «УНІВЕРСАЛ БАНК», ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» сплатило на рахунок ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» за відступлення права вимоги згідно договору факторингу № 08/07/25-Е від 08 липня 2025 року суми у розмірах 1500000 гривень 00 копійок, 1001329 гривень 88 копійок та 100 гривень 00 копійок відповідно.

08 липня 2025 року директори ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» та ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» підписали акт прийому-передачі Реєстру боржників за Договору факторингу № 08/07/25-Е від 08 липня 2025 року, відповідно до якого клієнт (ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС») передав, а фактор (ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС») прийняв Реєстр боржників в кількості 4817, після чого з урахуванням пункту 1.2 Договору факторингу № 08/07/25-Е від 08 липня 2025 року, від клієнта до фактора переходять Права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей. Загальна сума заборгованості складає 155020595 гривень 24 копійки. Реєстр боржників передано в повному об`ємі відповідно до умов Договору факторингу № 08/07/25-Е від 08 липня 2025 року, будь-яких зауважень до зазначеного Реєстру немає.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників, як Додатку № 1 до Договору факторингу № 08/07/25-Е від 08 липня 2025 року, ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступило ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» право вимоги заборгованості до боржника ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 (порядковий номер 699), за договором № 851843807 від 07 квітня 2021 року склала 18674 гривні 25 копійки з них: заборгованість по кредиту у розмірі 5250 гривні 00 копійок, заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом у розмірі 13424 гривні 25 копійок, сума фінансування 149 гривень 75 копійок.

Отже,ТОВАРИСТВО ЗОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ«ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ«ЕЙС» набулоправа грошовоївимоги довідповідача узагальній сумі 18674 гривні 25 копійок.

Як свідчать наявні матеріали справи, всупереч умовам кредитного договору, відповідач ОСОБА_1 , не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки попередніх кредиторів, а ні на рахунки ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС».

Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» за договором № 851843807, укладеним 07 квітня 2021 року між ним та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» у розмірі 18674 гривні 25 копійки.

При цьому відповідачем в ході розгляду справи не надано альтернативних розрахунків заборгованості за кредитним договором, а тому суд погоджується з розрахунком заборгованості, наданим позивачем.

Вирішуючи даний спір суд виходить з положень Цивільного кодексу України, що регулюють спірні правовідносини.??

У частині 1 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.?

Так, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї (частини 1 та 2 статті 14 Цивільного кодексу України).?

За правилом, наведеним у частині 1 статті 205 Цивільного кодексу України, правочинможе вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.?

Відповідно до частин 1 3 статті 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

У відповідності до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1?статті 627 Цивільного кодексу України).?

За змістом статей?626 та 628 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.?

Згідно з частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 Цивільного кодексу України).?

Частиною 2 статті 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 Цивільного кодексу України).?

Приписами частини 1 статті 638 Цивільного кодексу України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.?

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 Цивільного кодексу України).?

Абзац 2 часини 2 статті 639 наведеного кодифікованого закону України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

За змістом пунктів 10 та 11?статті 1 Закону України № 1734-VІІІ від 15 листопада 2016 року «Про споживче кредитування»споживче кредитування правовідносини щодо надання, обслуговування та повернення споживчого кредиту;споживчий кредит (кредит) грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та/або супутніх послугкредитодавцемі третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію»). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.Примірник договору про споживчий кредит, укладеного у вигляді електронного документа та додатки до нього надаються споживачу у спосіб, що дозволяє встановити особу, яка отримала примірник договору та додатків до нього, зокрема шляхом направлення на електронну адресу або іншим шляхом з використанням контактних даних, зазначених споживачем під час укладення договору про споживчий кредит.Обов`язок доведення того, що один з оригіналів договору (змін до договору) був переданий споживачу, покладається накредитодавця(частина 1 статті 13Закону України № 1734-VІІІ від 15 листопада 2016 року «Про споживче кредитування»).

Із прийняттям Закону України № 675-VIII від 03 вересня 2015 року «Про електронну комерцію», який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.?

У статті 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.?

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України № 851-ІV від 22 травня 2003 року «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.?

Враховуючи положення наведеної норми права, правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.?

Положеннями частин 1 та 3 статті 6 Закону України № 851-ІV від 22 травня 2003 року «Про електронні документи та електронний документообіг» визначено, що для ідентифікації автора електронного документа може використовуватись електронний підпис. Накладання електронного підпису та/або електронної печатки завершується створення електронного документа.?

Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (частина 1 статті 7 Закону України № 851-ІV від 22 травня 2003 року «Про електронні документи та електронний документообіг»).?

Відповідно до частин 3 та 4 статті 11 Закону України № 675-VIII від 03 вересня 2015 року «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших?інформаційно-комунікаційних системах.?

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`ясненнялогічнопов`язані з нею (частина 6 статті 11 Закону України № 675-VIII від 03 вересня 2015 року «Про електронну комерцію»).?

У відповідності до частини 12 наведеної норми права, електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.?

Положеннями статті 12 Закону України № 675-VIII від 03 вересня 2015 року «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно доактацивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.?

При цьому, за змістом наведеного Закону електронним підписом, тобто одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.?

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», абосмс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.?

Аналогічні за змістом висновки, викладені у численних постановах Верховного Суду, зокрема постанові від 12 січня 2021 у справі № 524/5556/19, від 09 вересня 2020 року у справі 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року по справі 127/33824/19 тощо.?

Також Верховний Суд у своїх постановах від 22 вересня 2022 року у справі № 234/7163/20, від 08 серпня 2022 року у справі № 234/7298/20, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19 зазначив, що укладення сторонами договору в електронному вигляді з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором на підставі?Закону України № 675-VIII від 03 вересня 2015 року «Про електронну комерцію» відповідає положенням законодавства України та не має наслідком нікчемність або недійсність такого договору, якщо сторони досягли згоди щодо всіх його істотних умов і позивач не довів, що договір суперечить вимогам закону. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді.?

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом.?

Тобто, не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично у вигляді окремого документа.?

Як вже зазначалось вище, електронним підписом одноразовим ідентифікатором є комбінацією цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», абосмс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.?

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.?

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 12 січня 2021 року по справі № 524/5556/19.?

За обставинами даної справи відповідач ОСОБА_1 шляхом власноручного введення одноразового ідентифікатора MNV87D3C, отриманого від ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», прийняв публічну пропозицію (оферту) та підписав кредитний договір (здійснив акцепт пропозиції), тобто відповідний договір вважається укладеним у відповідності до статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» та, відповідно, сторони досягли згоди щодо всіх його істотних умов.

При цьому, як вже зазначалось, матеріали справи не містять даних, які б свідчили про заперечення відповідачем факту підписання 07 квітня 2021 року договору № 851843807.

Отже, оскільки даний договір укладено за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через вебсайт або мобільний додаток, та ОСОБА_1 підписав його електронним підписом одноразовим ідентифікатором, тому без отримання відповідного ідентифікатора, без здійснення входу до інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, такий договір не був би укладений.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 07 жовтня 2020 року у справі № 132/1006/19 (провадження № 61-1602св20), від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20 (провадження № 61-2303св21), від 14 червня 2022 року у справі № 757/40395/20 (провадження № 61-16059св21), від 08 серпня 2022 року у справі № 234/7298/20 (провадження № 61-2902св21).

Стаття 204 Цивільного кодексу України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права і обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Таким чином, у разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за цим договором, повинні здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 1054 Цивільного кодексу Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Положення частини 1 статті 1049 Цивільного кодексу України встановлюють обов`язок позичальника повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самі сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самі кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплатити проценти, належні йому відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України?позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За приписами частин 1 та 2 статті 1056-1Цивільного кодифікованого закону України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшенокредитодавцемв односторонньому порядку. Умова договору щодо правакредитодавцязмінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною (частина 3 статті1056-1Цивільного кодексу України).

При цьому, згідно вимогстаттей525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України у встановлений строк.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).

Правові наслідки порушення зобов`язання встановлені положеннями статті 611 Цивільного кодексу України. Так, згідно вищевказаної норми права, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Положеннями статті 614 Цивільного кодексу України регламентовано, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Як вбачається з матеріалів справи, зобов`язання не виконані з вини відповідача.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (стаття 625 Цивільного кодексу України).

Отже, після підписання кредитного договору (договору позики) у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема, у позичальникавиниклозобов`язання надати кредитні кошти відповідачу, а у відповідачавиниклозобов`язання повернути суму отриманого кредиту та сплатити проценти за використання коштів.

В силу статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Цивільно-правова відповідальність це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового.

Цивільно-правова відповідальність це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового.

Таким чином, під час судового розгляду встановлено, що вимоги кредитного договору № 851843807 від 07 квітня 2021 року відповідачем належним чином не виконані, що є порушеннямстаттей 526 530 Цивільного кодексу України.

Також суд бере до уваги позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 08 серпня 2022 року у справі № 234/7298/20, відповідно до якої суд вказав, що якщо можливість стягнення процентів (плати за користування кредитом) після закінчення строку кредитування передбачено умовами кредитного договору, який укладено між сторонами, то є правильним і обґрунтованим висновок суду про наявність підстав для стягнення процентів (плати за користування кредитом) після закінчення строку кредитування.

Приписами статті 512 Цивільного кодексу України визначено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 Цивільного кодексу України).

Відповідно до положень статті 516 Цивільного кодифікованого закону України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Статтею 1077 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно зі статтею 1078 Цивільного кодексу України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

В силу частини 1 статті 1082 Цивільного кодексу України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта абофактораписьмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

При цьому слід зазначити, що боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору, і таке виконання є належним.

Тобто, факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов`язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язань.

Аналогічний за змістом висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 361/2105/16-ц.

Позивач зазначає, що всупереч умовам кредитного договору ОСОБА_1 не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунок позивача, ні на рахунки попередніх кредиторів.

Даних, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за вказаним вище договором у добровільному порядку відповідачем ОСОБА_1 за час розгляду справи в суді також не надано.

Крім того, суду не надано беззаперечних, належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання, відповідно достатті 617 Цивільного кодексу України.

Враховуючи вищевикладене у сукупності, суд доходить висновку, що між сторонами по справі виникли кредитні правовідносини, відповідно до яких відповідач отримавши кошти у кредит, своїх зобов`язань з їх повернення і сплати процентів, комісії за користування грошима належним чином не виконав.

З урахуванням наведеного, при заочному розгляді справи, аналізуючи зібрані у справі докази, кожний окремо та всі в сукупності, суд доходить висновку, що вимоги позивача щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором № 851843807 від 07 квітня 2021 року у розмірі 18674 гривні 25 копійки, з яких: сума заборгованості за тілом кредиту 5250 гривень 00 копійок, сума заборгованості за несплаченими відсотками за користування кредитом 13424 гривні 25 копійок, підлягають задоволенню, оскільки відповідно до статті 77 Цивільного процесуального кодексу України, підтверджені належними доказами.

При цьому суд наголошує, що судове доказування це діяльність учасників процесу при визначальній ролі суду по наданню, збиранню, дослідженню і оцінці доказів з метою встановлення з їх допомогою обставин цивільної справи. При цьому, збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України.

Доказування є єдиним шляхом судового встановлення фактичних обставин справи і передує акту застосування в судовому рішенні норм матеріального права, висновку суду про наявність прав і обов`язків у сторін.

У відповідності до частини 1 статті 76 Цивільного процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (стаття 12 Цивільного процесуального кодексу України).

Згідно з частиною 2 статті 43 Цивільного процесуального кодексу України обов`язок надання усіх наявних доказів до початку розгляду справи по суті покладається саме на осіб, які беруть участь у справі.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 11 жовтня 2023 року у справі № 756/8056/19 зробила правовий висновок, відповідно до якого принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

У даній справі на виконання свого процесуального обов`язку, відповідачем не надано доказів повернення кредиту чи спростування встановлених судом обставин на час розгляду справи.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» суд відповідно до пункту 6 частини 1 статті 264 Цивільного процесуального кодексу України вважає за необхідне вирішити питання щодо розподілу між сторонами справи судових витрат.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (частини 1 та 2 статті 133 Цивільного процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 1, підпункту 1 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України від 08 листопада 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, ставка судового збору встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України № 3460-ІХ від 09 листопада 2023 року «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 1 січня 2024 року встановлений прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб в сумі3028гривень 00копійок, а тому за подання до суду цієї позовної заяви позивач повинен був б сплатити судовий збір у розмірі 3028 гривень 00 копійок.

Водночас частиною 3 статті 4 Закону України від 08 листопада 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір» встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

З данимпозовом ТОВАРИСТВОЗ ОБМЕЖЕНОЮВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВАКОМПАНІЯ «ЕЙС»звернулась досуду звикористання підсистеми«Електронний суд»Єдиної судовоїінформаційно-комунікаційноїсистеми 01вересня 2025року,а томуяк убачаєтьсяз матеріалівсправи,позивачем приподачі позовноїзаяви досуду булосплачено судовийзбір з урахуваннямпонижуючого коефіцієнту 0,8 у розмірі 2422 гривні 40 копійок, що підтверджено платіжною інструкцією № 24040 від 29 серпня 2025 року ПУБЛИЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «АКОРДБАНК».

Частиною 1 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача (пункт 1 частини 2 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України).

З огляду на вищевикладене, враховуючи, що позовні вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕС» підлягають задоволенню в повному обсязі, суд приходить до висновку про необхідність стягнути з ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2422 гривні 40 копійок.

Крім того, згідно з пунктом 1 частини 3статті 133 Цивільного процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.

Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Положеннями статті 15 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, щоучасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

З огляду на приписи частини 1статті 137 Цивільного процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Правове регулювання відносин, пов`язаних з розподілом судових витрат на правничу допомогу адвоката здійснюється частинами 2 4 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України, якими регламентовано, що розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, частина 3статті 141 Цивільного процесуального кодексу Українинаголошує на необхідності врахування судом при вирішенні питання про розподіл судових витрат:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Відповідно достатті 17 Закону України «При виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Аналогічні критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

Частиною 8статті 141 Цивільного процесуального кодексу Українивизначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України від 05 липня 1012 року № 5076-VІ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») договір про надання правової допомоги домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини 1 статті 1 наведеного Закону України встановлено, що представництво вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини 1 статті 1 Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

З наданих суду документів вбачається, що представником позивача є Тараненко Артем Ігорович, який відповідно до свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 4956, виданого 24 квітня 2012 року головою Київської міської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, є адвокатом, й діє на підставі довіреності від 13 березня 2024 року.

Як вбачається з матеріалів справи 09 липня 2025 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» (клієнт) та Адвокатським бюро «Тараненко та партнери» укладено договір про надання правничої допомоги № 09/07/25-01, відповідно до підпункту 1.1 якого клієнт доручає, а адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання надавати правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором.

У пункті 3.3 вищевказаного Договору визначено, що гонорар складається з суми вартості послуг, тарифи яких узгоджені сторона в Протоколі погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги № 09/07/25-01 від 09 липня 2025 року (Додаток № 1 до цього Договору).

Після належного виконання доручення Адвокатське бюро надає клієнту Акт прийому-передачі наданих послуг (пункт 3.4 Договору про надання правової допомоги).

Як свідчать наявні в матеріалах справи докази, ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» та Адвокатське бюро «Тараненко та партнери» підписали Додаток № 1 до Договору про надання правової допомоги № 09/07/25-01 від 09 липня 2025 року Протокол погодження вартості послуг до Договору про надання правничої допомоги № 09/07/25-01 від 09 липня 2025 року, який визначає вид послуг та їх вартість за одну годину роботи.

09 липня 2025 року ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» та Адвокатське бюро «Тараненко та партнери» уклали додаткову угоду № 25770527851 до Договору про надання правничої допомоги № 09/07/25-01 від 09 липня 2025 року, в якій клієнт доручив, а адвокатське бюро прийняло на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу по захисту його прав та інтересів з питань, що відносяться до юрисдикції господарських судів, судів загальної юрисдикції, адміністративних судів по справах про стягнення заборгованості за кредитними договорами, у тому числі де боржником є ОСОБА_1 за договором № 851843807 від 07 квітня 2021 року.

Так на виконання умов визначеного Договору про надання правової допомоги, ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» та Адвокатським бюро «Тараненко та партнери» складений та затверджений Акт прийому-передачі наданих послуг від 17 липня 2025 року, відповідно до якого детально розписаний вид правової допомоги щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором № 851843807 від 07 квітня 2021 року та потрачений час адвокатом й вказана вартість наданих послуг у розмірі 7000 гривень 00 копійок.

Згідно висновків щодо застосування норм права, викладених в постанові Верховного Суду від 06 грудня 2023 року у справі № 713/1890/21, витрати на професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 зроблений правовий висновок, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Одночасно з цим частини 5 та 6 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України визначають, що у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частинах 4 та 5 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на не співмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Таких доказів або обґрунтувань, у тому числі розрахунків, які свідчили б про неправильність розрахунку витрат або про неналежність послуг адвоката до справи, відповідачем не надано. Відсутність клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, від іншої сторони виключає можливість суду самостійно (без указаного клопотання) зменшувати розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Таку позицію викладено в постановах Верховного Суду від 29 березня 2018 року у справі № 907/357/16, від 18 грудня 2018 року справі №910/4881/18, від 08 квітня 2019 року у справі № 922/619/18.

В даній справі ОСОБА_1 не звертався до суду з клопотанням про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу.

Отже, враховуючи наведене, суд вважає, що розмір витрат на правничу допомогу адвоката, який бере участь у справі, відповідає обсягу наданих ним послуг і виконаних робіт, визначених детально у відповідному акті прийому-передачі наданих послуг, є співмірним із складністю справи, обсягом та часом, витраченим адвокатом на їх виконання, а тому їх необхідно стягнути з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 11, 14 16, 202, 204, 509, 526, 527, 530, 549, 610, 611, 625, 626, 627, 629, 1046, 1048, 1049, 1050, 1054, 1056-1та 1082Цивільного кодексу України, статтями 1 5, 10 13, 17,?19, 23, 76,?81, 89, 128, 133, 141, частиною 3 статті 211, частинами 1 та 4 статті 223, пунктом 2 частини 1 та частиною 2 статті 258, статтею 259, статтями 263 265, 267, 268, частинами 5 та 11 статті 272, частинами 1 і 2 статті 273, статтями 280 283, частиною 1 статті 352, статтями 354 і 355 Цивільного процесуального кодексу України,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ««ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» заборгованість за договором № 851843807 від 07 квітня 2021 року у розмірі 18674 (вісімнадцять тисяч шістсот сімдесят чотири) гривні 25 копійок, з яких: сума заборгованості за тілом кредиту 5250 гривень 00 копійок, сума заборгованості за несплаченими відсотками за користування кредитом 13424 гривні 25 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,реєстраційний номероблікової карткиплатника податків НОМЕР_2 ,на користьТОВАРИСТВА ЗОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ«ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ«ЕЙС» понесенісудові витратипо сплатісудовому зборуу розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» понесені судові витрати на професійну правову допомогу у розмірі 7000 (сім тисяч) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду безпосередньо, або шляхом використання підсистеми «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості щодо учасників справи, які не оголошуються при проголошенні рішення:

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС», адреса місцезнаходження: вулиця Харківське шосе, будинок № 19, офіс 2005, місто Київ, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 42986956.

Відповідач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Т. М. Трояновська

Часті запитання

Який тип судового документу № 132203140 ?

Документ № 132203140 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 132203140 ?

Дата ухвалення - 01.12.2025

Яка форма судочинства по судовому документу № 132203140 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 132203140 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 132203140, Нововодолазький районний суд Харківської області

Судове рішення № 132203140, Нововодолазький районний суд Харківської області було прийнято 01.12.2025. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.

Судове рішення № 132203140 відноситься до справи № 631/962/25

Це рішення відноситься до справи № 631/962/25. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 132203137
Наступний документ : 132203142