Рішення № 132200800, 01.12.2025, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/9124/25

2/212/4893/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 грудня 2025 року місто Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу у складі головуючої судді Швець М. В.; за участі секретаря судового засідання Терещук М.В., розглянувши в загальному позовному провадженні позовну заяву ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Криворізького міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ в Дніпропетровській області про стягнення моральної шкоди,

встановив таке.

До суду 06 серпня 2025 року звернувся позивач із зазначеним позовом.

Суд виніс ухвалу про усунення недоліків, зобов`язав позивача усунути їх.

01 вересня 2025 року, після усунення недоліків позовної заяви позивачем, суд виніс ухвалу про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, призначав розгляд справи на 26.09.2025, 23.10.2025, 21.11.2025.

В усі судові засідання позивач не з`явився; заявами від 11.09.2025, 17.10.2025, 17.11.2025; окремою заявою від 22.10.2015 просив розглянути справу розглянути без затягування розгляду справи (а. с. 49).

23 жовтня 2025 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.

Представник відповідача також у судові засідання не з`явилася. Заявою від 27.10.2025 просила розглянути справу без її участі.

Оскільки всі учасники справи не з`явилися, згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд скористався своїм правом, обумовленим ч. 6 ст. 259 ЦПК України, та відклав складання повного тексту рішення.

Позиції сторін.

Відповідно до уточненої позовної заяви (а. с. 28-31) позивач просив стягнути 1000000 грн моральної шкоди з відповідача, посилаючись на таке.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.07.2019 року адміністративний позов 804/16289/15 - задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління МВС України в Дніпропетровській області №485 о/с від 06.11.2015 року, яким було звільнено старшого сержанта міліції ОСОБА_1 з посади інспектора патрульної служби взводу №5 батальйону патрульної служби Криворізького міського управління на підставі п.63 з Положення Про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (через скорочення штатів). Поновлено ОСОБА_1 на посаді інспектора патрульної служби взводу №5 батальйону патрульної служби Криворізького міського управління Головного управління МВС України в Дніпропетровській області з 07.11.2015 року. Стягнуто з Ліквідаційної комісії Головного управління МВС у Дніпропетровській області на користь позивача грошове забезпечення за час вимушеного прогулу без урахування утримання податків та інших обов`язкових платежів у сумі 67767,20 грн. Рішення в частині поновлення позивача на посаді інспектора патрульної служби взводу №5 батальйону патрульної служби Криворізького міського управління Головного управління МВС України в Дніпропетровській області з 07.11.2015 року та стягнення з Ліквідаційної комісії Головного управління МВС у Дніпропетровській грошове забезпечення в межах суми стягнення за один місяць у розмірі 2 283,46 грн без урахування утримання податків та обов`язкових платежів звернути до негайного виконання. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 11.12.2019 року апеляційну скаргу позивача на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.07.2019 року в адміністративній справі №804/16289/15 залишено без задоволення, апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.07.2019 року в адміністративній справі №804/16289/15 залишено без задоволення, апеляційну скаргу Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.07.2019 року в адміністративній справі №804/16289/15 задоволено частково. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.07.2019 року в адміністративній справі №804/16289/15 змінити: в пункті 4 резолютивної частини рішення Ліквідаційну комісію Головного управління МВС України в Дніпропетровській області замінити на Криворізьке міське управління Головного управління МВС України в Дніпропетровській області. В інший частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.07.2019 року в адміністративній справі №804/16289/15 залишено без змін. В подальшому ОСОБА_1 звернувся до Третього апеляційного адміністративного суду з апеляційну скаргою про перегляд постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 11.12.2019 року за нововиявленими обставинами. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 15.12.2021 року апеляційну скаргу позивача про перегляд постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 11.12.2019 року за нововиявленими обставинами у справі №804/16289/15 залишити без задоволення, а постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11.12.2019 року залишити без змін. Вважає, що дії Ліквідаційної комісії Криворізького міського управління Головного управління МВС України в Дніпропетровській області при незаконному звільненні з посади та за час розгляду справи про скасування наказу про звільнення та поновлення на посаді він зазнав, окрім моральних страждань, також і матеріальних страждань, оскільки тривалий час не міг поновитися на роботі, знайти співмірну роботу, отримувати заробітну плату, реалізувати себе і свої знання та відчувати себе повноцінним громадянином. Виходячи з наведених ОСОБА_1 у позові обставин та посилань на нормативно-правові акти, тривалості правопорушення у зв`язку зі звільненням він вважає, що моральна шкода, яка йому повинна бути сплачена, становить 1000 000 грн.

Представник відповідача ОСОБА_2 27.10.2025 подала заяву, в якій заперечила проти задоволення позову, посилаючись на таке.

Обов`язокпо відшкодуваннюморальної (немайнової)шкоди покладаєтьсяна власникаабо уповноваженийним органнезалежно відформи власності,виду діяльностічи галузевоїналежності.Сума,в якуоцінив моральнушкоду позивач(1000000грн),є явнозавищеною татакою,що невідповідає ступенюта характеруморальних страждань,а такожпринципам розумностіта справедливості.Позивач,по текступозову,перелічує статтіЦивільного кодексуУкраїни,Цивільного процесуальногокодексу України,Кодексу адміністративногосудочинства України,Конституції України. Водночас вінне навів доводів та обґрунтувань для стягнення моральної шкоди. Із позову не вбачається, чому саме позивач обґрунтовує моральну шкоду саме у цьому розмірі, як і не подав доказів на підтвердження саме такої шкоди. Відшкодування моральної шкоди може здійснюватися не лише в формі грошової компенсації, а і в іншій формі, - встановлення порушення само по собі становить достатню справедливу сатисфакцію в частині відшкодування моральної шкоди. Аргументація моральної шкоди та формування доказової бази лягає на працівника, який повинен у суді довести усіма наявними і а належними доказами заподіяння йому моральної шкоди.

Також просила суд звернути увагу на те, що у 2024 році до Центрально- Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області звернувся ОСОБА_1 в інтересах своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з позовними вимогами до Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, Ліквідаційної комісії Криворізького міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області про стягнення моральної шкоди (у зв`язку з незаконним звільненням під час перебування у декретній відпустці). Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 17 вересня 2025 року у задоволенні цього позову відмовлено. Справа переглядається в апеляційному провадженні Дніпровським апеляційним судом; розгляд призначено на 09.12.2025. Послалася на ч. 4 ст. 257 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до якої суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо: у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Фактичні обставини,встановлені судом,та змістспірних правовідносин. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Оцінка аргументів сторін та висновки суду.

Суд встановив, що згідно з Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.07.2019 у справі № 804/16289/15 частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до відповідача 1 Криворізького міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління МВС України в Дніпропетровській області №485 о/с від 06.11.2015 року, яким було звільнено старшого сержанта міліції ОСОБА_1 з посади інспектора патрульної служби взводу №5 батальйону патрульної служби Криворізького міського управління на підставі п.63 «з» Положення «Про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ» (через скорочення штатів). Поновлено ОСОБА_1 на посаді інспектора патрульної служби взводу №5 батальйону патрульної служби Криворізького міського управління Головного управління МВС України в Дніпропетровській області з 07.11.2015 року. Стягнуто з Ліквідаційної комісії Головного управління МВС у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу без урахування утримання податків та інших обов`язкових платежів у сумі 67 767, 20 грн.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 11.12.2019 у цій же справі Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.07.2019 року в адміністративній справі №804/16289/15 змінено: в пункті 4 резолютивної частини рішення Ліквідаційну комісію Головного управління МВС України в Дніпропетровській області замінити на Криворізьке міське управління Головного управління МВС України в Дніпропетровській області. Тобто вирішено стягнути грошове забезпечення не з Ліквідаційної комісії, а з Криворізького міського управління Головного управління МВС України в Дніпропетровській області. В іншій частині рішення суду І інстанції залишено без змін. Рішення суду набрало законної сили 19.07.2019.

Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 17 вересня 2025 року відмовлено у задоволенні позову неповнолітньої доньки ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, Ліквідаційної комісії Криворізького міського управління міністерства внутрішніх справ в Дніпропетровській області про стягнення моральної шкоди. Предметом спору була (і є) моральна шкода, заподіяна саме доньці ОСОБА_1 незаконним звільненням батька. З цієї причини суд не вбачає підстав для залишення позову без розгляду на підставі ч. 4 ст. 257 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до якої суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Предмет і сторони спору у цій справі та справі № 804/16289/15 різні.

Разом з тим суд дійшов висновку про те, що позов не належить до задоволення, з огляду на таке.

Суд звертає увагу на диспозитивність як засаду цивільного процесу (ст. 13 ЦК України). Нею визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Позовні вимоги у цій справі заявлені до неналежного відповідача - Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області (далі «ліквідаційна комісія»).

Ліквідаційна комісія, яку позивач зазначив відповідачем, не є юридичною особою. Відповідно, вона не наділена правоздатністю та дієздатністю та не може бути відповідачем в суді.

Визначення відповідача виключне право позивача.

Згідно з ч. 2 ст. 51 ЦПК України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Аналогічне правило встановлене для залучення співвідповідача (ч. 1 ст. 51 ЦПК України). Отже, суд може замінити неналежного відповідача або залучити співвідповідача лише за клопотанням позивача. Враховуючи засаду диспозитивності цивільного процесу, сторона самостійно несе ризик вчинення чи невчинення нею певних процесуальних дій.

У цій справі позивач у судові засідання не з`являвся, подавав заяви про розгляд справи без його участі. Жодних заяв або клопотань про заміну відповідача або залучення співвідповідача до суду не подавав.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача (неналежного складу відповідачів) є самостійною підставою для відмови в позові. Якщо позивач не заявляє клопотання про залучення інших співвідповідачів у справах, в яких наявна обов`язкова співучасть, тобто коли неможливо вирішити питання про обов`язки відповідача, одночасно не вирішивши питання про обов`язки особи, не залученої до участі у справі як співвідповідача, суд відмовляє у задоволенні позову. Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 26 січня 2022 року в справі № 457/726/17 (провадження № 61-43201св18)).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року в справі №523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) зроблено висновок, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Враховуючи засаду диспозитивності цивільного процесу, сторона самостійно несе ризик вчинення чи невчинення нею певних процесуальних дій.

Отже, у цій справі суд відмовляє у позові з причини пред`явлення позову до неналежного відповідача.

На підставі зазначеного, керуючись статтями 12, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд

ухвалив таке.

Відмовити у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Криворізького міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ в Дніпропетровській області про стягнення моральної шкоди.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 ; АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Ліквідаційна комісія Криворізького міського управління Головного Міністерства внутрішніх справ в Дніпропетровській області; м. Кривий Ріг, Центрально-Міський район, проспект Поштовий 71; ЄДРПОУ 08670970.

Повний текст рішення суду складено та підписано 01 грудня 2025 року.

Суддя: М. В. Швець