Рішення № 132198874, 20.11.2025, Центральний районний суд м. Миколаєва

Дата ухвалення
20.11.2025
Номер справи
490/11665/24
Номер документу
132198874
Форма судочинства
Цивільне
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

н\п 2/490/1551/2025 Справа № 490/11665/24

Центральний районний суд м. Миколаєва

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2025 року Центральний районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді Черенкової Н.П.,

при секретарі Романової К.Т.,

за участю представника позивача Гощиної В.М.

відповідача - ОСОБА_1 (в режимі ВКЗ),

представника відповідача - адвоката Приходько А.С. (в режимі ВКЗ),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради до ОСОБА_1 про повернення надміру виплачених державних коштів,-

ВСТАНОВИВ:

Департамент праціта соціальногозахисту населенняМиколаївської міськоїради,в особісвого представника, звернувся до суду з позовом до відповідача про повернення надміру виплачених державних коштів в розмірі 8000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що згідно заяви про призначення щомісячної адресної допомоги від 31.10.2023 року та наданих документів ОСОБА_1 було надано статус внутрішньо переміщеної особи за фактичним місце проживання. Відомості про це були внесені до Єдиної інформаційної бази даних внутрішньо переміщених осіб. Рішенням Управління від 31.10.2023 ОСОБА_1 було призначено допомогу переміщеним особам на проживання з 01.10.2023 р. в розмірі 2000 грн. 00 коп. щомісяця на шість місяців.

Під час перевірки права на допомогу, в результаті верифікації, було встановлено факт придбання заявником іноземної валюти на загальну суму, що перевищує 100 тис. гривень. Тому виплату допомоги на проживання, яку отримував ОСОБА_1 припинено з 01.11.2023 р. Оскільки ОСОБА_1 не поінформував (відповідно до п.9 Порядку №332 ) Управління про виникнення змін, які вплинули на отримання допомоги та не надав підтверджуючі документи, які підтвердили б що іноземна валюта отримана від благодійних організацій або придбана для оплати медичних (у тому числі реабілітаційних, протезування) соціальних та/або освітніх послуг, виникла переплата державних коштів по виплаті вище зазначеної допомоги з 01.11.2023 року по 29.02.2024 року в сумі 8000 грн.00 коп.

За такого, представник позивача просить стягнути з відповідача надміру отримані кошти у вигляді допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам в сумі 8000,00 грн.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.12.2024 року дану справу передано на розгляд судді Черенковій Н.П.

Ухвалою Центрального районного суду м.Миколаєва від 29.01.2025 року відкрито спрощене позовне провадження, без виклику (повідомлення) сторін.

05.05.2025 року від ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому вважає позовну заяву необгрунтованою та безпідставною, оскільки Департамент, звертаючись до суду та стверджуючи, що відповідач вчинив дії з придбання іноземної валюти, не надає доказів цьому, в матеріалах справи відсутні квитанції про здійснення валютно-обмінних операцій та/або довідка банківської установи про придбання відповідачем іноземної валюти, та/або будь-якого іншого документа із підписом відповідача про її придбання.

Ухвалою суду від 19.05.2025 року відкладено судове засідання, клопотання про витребування доказів задоволено, витребувано інформацію щодо проведення валютних операцій ОСОБА_1 , а саме: суму купленої іноземної валюти із заначенням гривневого еквіваленту на дату операції, за період з 01.07.2023 по 29.02.2024 рр., а саме з таких банків: АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК»,АТ «ТАСКОМБАНК», АБ «КЛІРИНГОВИЙДІМ»,АТ КБ«ГЛОБУС», АТ КБ «ПРИВАТБАНК», АКЦІОНЕРНИЙ БАНК «ПІВДЕННИЙ», АБ «УКРГАЗБАНК», АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО», АТ «ЮНЕКС БАНК».

30.05.2025 року, на виконання вимог ухвали суду, від АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» надійшла витребувана судом інформація.

02.06.2025 року, на виконання вимог ухвали суду, від АТ «ЮНЕКС БАНК» надійшла витребувана судом інформація.

03.06.2025 року на виконання вимог ухвали суду, від АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» та від АБ «КЛІРИНГОВИЙ ДІМ» надійшла витребувана судом інформація.

06.06.2025 року від АТ «ТАСКОМБАНК» надійшла витребувана судом інформація.

09.06.2025 року АТ КБ «ГЛОБУС», на виконаннявимог ухвалисуду,надановитребувану судом інформацію.

11.06.2025 року на виконання вимог ухвали суду, від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» надійшла витребувана судом інформація.

17.06.2025 року від АБ «УКРГАЗБАНК» надійшла витребувана судом інформація

В судовому засіданні представник позивача - Гощина В.М. обставини, викладені у позовній заяві підтвердила, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити.

Представник відповідача - адвокат Приходько А.С. в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував та вказав, що сторона відповідача не визнає надані банками докази, вважає такі докази недопустимими, оскільки позивач повинен був вжити всі необхідні заходи для отримання таких доказів самостійно.

Відповідач ОСОБА_1 позицію свого адвоката підтримав та зазначив, що не пам`ятає чи здійснювалася ним купівля іноземної валюти в період отримання державної допомоги ВПО.

Учасники процесу, в зв`язку з технічними проблемами з відеозв`язком, вважали за можливе продовжити дослідження письмових доказів у їх відутність.

Судом ухвалено продовжити дослідження письмових доказів за відсутності сторін, а фіксацію судового засідання, згідно ст.247 ЦПК України, припинити.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини та дійшов таких висновків.

Між сторонами виникли правовідносини у сфері соціального захисту внутрішньо переміщених осіб, зокрема щодо питання виплат допомоги на проживання ВПО.

Відповідно до довідки № 4801-5003016719 від 30.10.2023, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку як внутрішньо переміщена особа в Управлінні соціальних виплат і компенсацій Центрального району Департаменту праці та соціального захисту населення (далі - УСВІК Центрального р-ну ДПСЗН ММР).

31.10.2023 року ОСОБА_1 подав до УСВІК Центрального р-ну ДПСЗН ММР заяву №490 про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеної особи.

Рішенням УСВІК Центрального р-ну ДПСЗН ММР №2951095986-2023-1 від 31.10.2023 про призначення допомоги переміщеним особам на проживання ухвалено призначити ОСОБА_1 допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам у сумі 2000,00 грн з 01.10.2023 року щомісяця на шість місяців.

Відповідно до даних з програмного забезпечення ЄІССС в період з 01.11.2023 року по 31.12.2024 року ОСОБА_1 виплачено допомоги на загальну суму 8000,00 грн.

В результаті проведеної верифікації від 22.03.2024, наданої Міністерством фінансів України, відповідно до Закону України «Про верифікацію та моніторинг державних виплат», було виявлено, невідповідність за кодом 460, а саме особа, яка вперше звертається за допомогою на проживання внутрішньо переміщеним особам, починаючи з 01.08.2023 протягом трьох місяців перед зверненням або під час отримання допомоги здійснила операції з купівлі безготівкової та /або готівкової іноземної валюти на загальну суму, що перевищує 100 тисяч грн. (за даними Міністерства юстиції України).

Пунктом першим постанови Кабінету Міністрів України від 16.04.2022 р. №457 «Про підтримку окремих категорій населення, яке постраждало у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України установлено, що для підтримки окремих категорій населення, яке постраждало у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, надається внутрішньо переміщеним особам, відомості про яких включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, - допомога на проживання внутрішньо переміщеним особам відповідно до Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 р. № 332 «Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам».

Призначення та виплата допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам регулюється Порядком надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 332 «Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам» (надалі за текстом Порядок № 332).

Пунктом 2Порядку №332з 1серпня 2023р.допомога призначаєтьсяна шістьмісяців внутрішньопереміщеній особі,яка впершезвернулася запризначенням допомоги,та виплачуєтьсящомісяця внутрішньопереміщеній особіабо уповноваженійособі навнутрішньо переміщенуособу увипадку недієздатностіотримувача абодитину утакому розмірі: дляосіб зінвалідністю тадітей -3000гривень; для інших осіб - 2000 гривень.

Допомога призначаєтьсяна кожнувнутрішньо переміщенуособу,відомості проякого включенодо Єдиноїінформаційної базиданих провнутрішньо переміщенихосіб. Допомога призначається за повний місяць, у якому уповноважена особа звернулася за її наданням, незалежно від дати такого звернення.

Пунктом 5Порядку №332допомога призначаєтьсявнутрішньо переміщенимособам: які перемістилися (повторно перемістилися) з територій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією,затвердженого Мінреінтеграції(далі-перелік територій),щодо якихне визначенодати завершеннябойових дій(припиненняможливості бойовихдій)або тимчасовоїокупації; у яких житло зруйноване або непридатне для проживання та інформація про яке внесена до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації проти України (за технічної можливості), або щодо якого подано документальне підтвердження органом місцевого самоврядування факту пошкодження/знищення житлового приміщення внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації.

За приписами п. 21 Порядку № 332 визначено, що відповідальність за достовірність відомостей, що містяться в заяві про взяття на облік, несе заявник.

Відповідно до пункту 29 Порядку 332 (чинного на момент подання позовної заяви) у разі неправомірної або повторної виплати отримувачу допомоги за певний період суми такої виплаченої допомоги повертаються отримувачем добровільно або за вимогою органу соціального захисту населення. Орган соціального захисту населення з моменту виявлення факту надміру перерахованої (виплаченої) допомоги визначає обсяг неправомірно або повторно отриманих коштів та протягом 30 робочих днів повідомляє про це уповноваженій особі або отримувачу шляхом надсилання повідомлення з використанням засобів поштового/електронного зв`язку (із застосуванням засобів електронного сповіщення Єдиної системи (за технічної можливості)/засобами мобільного зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику. Орган соціального захисту населення має право здійснити перерахунок надміру виплачених коштів допомоги отримувачу за рахунок наступних виплат. У разі неповернення надміру виплачених коштів добровільно в установлені строки орган соціального захисту населення вирішує питання про їх стягнення в судовому порядку.

Згідно з підпунктом 4 пункту 7 Порядку допомога не призначається/не виплачується внутрішньо переміщеній особі, яка вперше звертається за її призначенням, починаючи з 01.08.2023, якщо протягом трьох місяців перед зверненням або під час її отримання внутрішньо переміщеною особою, яка звертається за допомогою на проживання або є отримувачем допомоги, здійснила операції з купівлі безготівкової та/або готівкової іноземноївалюти (крімвалюти, отриманої від благодійних організацій або придбаної для оплати медичних (у тому числі реабілітаційних, протезування) соціальних та/або освітніх послуг), а також банківських металів на загальну суму, що перевищує 100000,00 грн.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» №1706-VII від 20.10.2014, у разі виявлення подання внутрішньо переміщеною особою завідомо неправдивих відомостей для отримання довідки про взяття на облік відшкодувати фактичні витрати, понесені за рахунок державного та місцевих бюджетів у результаті реалізації прав, передбачених цим Законом.

За приписами п. 4 ч. 1 ст. 11 Закону №1706-VII Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції): (…) у разі виявлення факту повідомлення внутрішньо переміщеною особою неправдивих відомостей та/або подання недійсних або підроблених документів, скоєння кримінальних правопорушень або співучасті у кримінальних правопорушеннях, виїзду особи на постійне місце проживання за кордон повідомляє протягом одного робочого дня орган, що видав довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, про такі факти для прийняття в установленому порядку рішення щодо дії довідки.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 12 Закону №1706-VII підставою для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб є обставини, за яких внутрішньо переміщена особа: виїхала на постійне місце проживання за кордон.

Відповідно до пункту 29 Порядку 332 у разі неправомірної або повторної виплати отримувачу допомоги за певний період суми такої виплаченої допомоги повертаються отримувачем добровільно або за вимогою органу соціального захисту населення.

Орган соціального захисту населення з моменту виявлення факту надміру перерахованої (виплаченої) допомоги визначає обсяг неправомірно або повторно отриманих коштів та протягом 30 робочих днів повідомляє про це уповноваженій особі або отримувачу шляхом надсилання повідомлення з використанням засобів поштового/електронного зв`язку (із застосуванням засобів електронного сповіщення Єдиної системи (за технічної можливості)/засобами мобільного зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

Орган соціального захисту населення має право здійснити перерахунок надміру виплачених коштів допомоги отримувачу за рахунок наступних виплат.

У разі неповернення надміру виплачених коштів добровільно в установлені строки орган соціального захисту населення вирішує питання про їх стягнення в судовому порядку.

Судом досліджено надані банками докази купівлі відповідачем валюти та встановлено наступне.

16.10.2023 року на рахунок ОСОБА_1 в АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» зараховано придбану ним валюту у сумі 1306,50 дол. США (код валюти 840).

Згідно виписки, наданої АТ «ЮНЕКС БАНК», по особовому рахунку ОСОБА_1 за період з 01.07.2023 р. по 29.02.2024 р. останнім придбано іноземну валюту, а саме:

- 09.10.2023 року 1300,00 дол. США;

- 10.11.2023 року 1344,00 дол. США;

- 25.01.2024 року 1204,80 євро.

Відповідно до виписки по особовому рахунку ОСОБА_1 , наданої АБ «КЛІРИНГОВИЙ ДІМ», за період з 01.07.2023 року по 29.02.2024 року останнім здійснено покупку іноземної валюти на загальну суму 2436,18 євро, а саме:

- 30.01.2024 року 1209,19 євро;

- 08.02.2024 року 12,27 євро;

- 08.02.2024 року 1214,72 євро.

Згідно інформації, наданої АТ «ТАСКОМБАНК», ОСОБА_1 за період з 01.07.2023 року по 29.02.2024 року придбано в Банку іноземної валюти на загальну суму 3671,58 євро, а саме:

- 17.10.2023 року 1250,00 євро;

- 23.01.2024 року 10,58 євро;

- 23.01.2024 року 1190,00 євро;

- 10.02.2024 року 1221,00 євро.

За інформацією, наданою АТ «КБ «ГЛОБУС», за період з 01.07.2023 року по 29.02.2024 року ОСОБА_1 здійснив наступні операції з купівлі валюти в АТ «КБ «ГЛОБУС»:

- 03.11.2023 року 1250,00 євро;

- 05.01.2024 року 1150,00 євро;

- 06.02.2024 року 1232,12 євро.

Як вбачається з наданої АТ КБ «ПРИВАТБАНК», за період з 01.07.2023 року по 29.02.2024 року ОСОБА_1 здійснено купівлю валюти в АТ «КБ «ПРИВАТБАНК» на наступні суми:

- 05.10.2023 року 1300,00 дол. США;

- 09.10.2023 року 1300,00 дол. США;

- 10.10.2023 року 1300,00 дол. США;

- 10.11.2023 року 100,00 євро;

- 08.01.2024 року 1170,00 євро;

- 16.01.2024 року 100,00 євро.

Згідно наданої АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» інформації, за період з 01.07.2023 року по 29.02.2024 року, ОСОБА_1 здійснювалися операції з купівлі іноземної валюти, а саме:

- 29.08.2023 року 283,50 дол. США;

- 29.08.2023 року 106,00 дол. США;

- 30.08.2023 року 54,32 дол. США;

- 31.08.2023 року 289,14 дол. США;

- 30.09.2023 року 700,01 дол. США;

- 10.10.2023 року 1300,00 дол. США;

- 13.10.2023 року 13,00 дол. США;

- 11.12.2023 року 105,00 євро;

- 08.01.2024 року 1,22 євро;

- 08.01.2024 року 1148,11 євро;

- 22.01.2024 року 15,00 євро;

- 24.01.2024 року 12,00 євро;

- 24.01.2024 року 3,00 євро;

- 24.02.2024 року 821,48 євро.

Як вбачається з виписки по особовому рахунку ОСОБА_1 , наданої АБ «УКРГАЗБАНК», відповідачем за період з 01.07.2023 року по 29.02.2024 року здійснено купівлю іноземної валюти на загальну суму 2355,00 євро.

За такого, підсумовуючи вищевказану інформацію, надану банками, ОСОБА_1 за період з 01.07.2023 року по 29.02.2024 року здійснено купівлю іноземної валюти на загальну суму 16775,49 євро та 9289,97 дол. США, що в гривневому еквіваленті значно перевищує суму в 100 тис. гривень.

Суд не бере до уваги твердження сторони відповідача про недопистимість вищевказаних доказів, з наступних підстав.

Згідно з ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Стаття 77 ЦПК України встановлює, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до пункту 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.10.1996 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» якщо сторона не в змозі зібрати докази, а без них правильно вирішити справу неможливо - за клопотанням сторін суд сам має витребувати такі докази.

Відповідно до ст. 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність», інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним або стала відомою третім особам при наданні послуг банку або виконанні функцій, визначених законом, а також визначена у цій статті інформація про банк є банківською таємницею.

Стаття 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність» визначає порядок розкриття банками банківської таємниці.

Так, згідно з ч. 1 зазначеної статті, інформація щодо юридичних та фізичних осіб, що становить банківську таємницю, розкривається банками:

1) на запит або з письмового дозволу відповідної юридичної чи фізичної особи. Інформація щодо рахунку умовного зберігання (ескроу) та операцій за ним розкривається також на письмовий запит бенефіціара. Інформація про залишок коштів на банківському рахунку, майнові права на кошти на якому є предметом обтяження, операції за ним, обтяження, щодо яких до банку надійшли повідомлення, у тому числі взяті банком на облік, інші обмеження права розпоряджання рахунком розкривається також на письмовий запит обтяжувача, якщо право обтяжувача на отримання відповідної інформації передбачено правочином, на підставі якого виникає таке обтяження;

2) за рішенням суду;

3) органам прокуратури України, Служби безпеки України, Державному бюро розслідувань, органам Національної поліції України, Національному антикорупційному бюро України, Бюро економічної безпеки України, Національному агентству з питань запобігання корупції, Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, - на їхні запити щодо банківських рахунків клієнтів та операцій, проведених на користь чи за дорученням клієнта, у тому числі операцій без відкриття рахунків, а саме відомості на конкретно визначену дату або за конкретний проміжок часу та стосовно конкретної юридичної або фізичної особи, фізичної особи - підприємця про: наявність рахунків, номери рахунків, інформацію про унікальні ідентифікатори та/або номери емісійних платіжних інструментів, залишок коштів на рахунках, операції списання з рахунків та/або зарахування на рахунки, призначення платежу, ідентифікаційні дані контрагента (для фізичних осіб - прізвище, ім`я та по батькові, ідентифікаційний номер платника податку; для юридичних осіб - повне найменування, ідентифікаційний код у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), номер рахунку контрагента, інформацію про унікальні ідентифікатори та/або номери емісійних платіжних інструментів контрагента, єдиний ідентифікатор Національного банку України (код ID НБУ) надавача платіжних послуг контрагента, найменування надавача платіжних послуг контрагента;

3-1) органам Антимонопольного комітету України, голові його територіального відділення на їхні запити (письмову вимогу) щодо банківських рахунків клієнта та операцій, проведених на користь чи за дорученням клієнта, у тому числі операцій без відкриття рахунків, а саме відомості на конкретно визначену дату або за конкретний проміжок часу та стосовно конкретної юридичної або фізичної особи, фізичної особи - підприємця про: наявність рахунків, номери рахунків, залишок коштів на рахунках, операції списання з рахунків та/або зарахування на рахунки, призначення платежу, ідентифікаційні дані контрагента (для фізичних осіб - прізвище, ім`я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків; для юридичних осіб - повне найменування, ідентифікаційний код у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), номер рахунку контрагента та код банку контрагента; ідентифікаційні дані клієнта (для фізичних осіб - прізвище, ім`я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податку; для юридичних осіб - повне найменування, ідентифікаційний код у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), що були використані при реєстрації в електронному кабінеті для доступу до системи дистанційного обслуговування, інформацію щодо IP-адрес та пристроїв, що використовуються клієнтом для реєстрації в системі, дистанційного обслуговування, ідентифікаційні дані уповноважених осіб клієнта (прізвище, ім`я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків), які мають право вчиняти дії, отримувати послуги банку від імені цього клієнта з наданням документів, що підтверджують повноваження таких осіб; інформацію про вчинення клієнтом (уповноваженою особою клієнта) таких правочинів: отримання у банку кредиту (копію кредитного договору, відомості про наявність та вид забезпечення такого кредиту, перелік та вид активів, що є предметом застави, майнової поруки за таким кредитом), ідентифікаційні дані інших осіб (для фізичних осіб - прізвище, ім`я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків; для юридичних осіб - повне найменування, ідентифікаційний код у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), які виступають поручителями чи гарантами за таким кредитом, інформацію про обставини отримання клієнтом банківської гарантії (документи, на підставі яких її отримано) та відповідну копію такої гарантії;

4) центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику:

а) на його запит щодо наявності банківських рахунків/електронних гаманців;

б) у випадках та в обсязі, визначених Угодою між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки для поліпшення виконання податкових правил й застосування положень Закону США "Про податкові вимоги до іноземних рахунків" (FATCA) та іншими міжнародними договорами, що містять положення про обмін інформацією для податкових цілей, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або укладеними на їх підставі міжвідомчими договорами. Порядок розкриття такої інформації встановлюється Національним банком України;

в) на його запит щодо дотримання резидентами встановлених Національним банком України граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів;

г) на його запит - щодо операцій за рахунками електронних резидентів (е-резидентів), а саме відомості на визначену дату або за визначений період часу про операції зарахування коштів на рахунки, призначення платежу, ідентифікаційні дані та номер рахунку контрагента;

ґ) на його запит відповідно до статті 44-1 Податкового кодексу України;

д) на його запит у випадках, встановлених підпунктами 6-8 підпункту 73.3.1 пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України;

е) у випадках та в обсязі, визначених статтею 39-3 Податкового кодексу України;

5) центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, на його запит у випадках, встановлених Законом України"Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення";

6) органам державної виконавчої служби, приватним виконавцям - на їхні запити з питань виконання рішень судів та рішень, що підлягають примусовому виконанню відповідно доЗакону України "Про виконавче провадження", - щодо банківських рахунків/електронних гаманців клієнтів та операцій, проведених на користь чи за дорученням клієнта, а саме відомості на конкретно визначену дату або за конкретний проміжок часу та стосовно конкретної юридичної або фізичної особи, фізичної особи - підприємця про: наявність рахунків/електронних гаманців, номери рахунків/електронних гаманців, залишок коштів/електронних грошей на рахунках/електронних гаманцях, операції списання з рахунків/електронних гаманців та/або зарахування на рахунки/електронні гаманці, призначення платежу, а також щодо договорів боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком;

7) Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку у разі самостійного подання банком інформації про банк як емітент та адміністративних даних відповідно до законів про цінні папери та фондовий ринок;

8) іншим банкам - на їхні запити у випадках, передбачених цим Законом та Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення";

9) центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, з метою здійснення верифікації та моніторингу державних виплат - на його запит щодо банківських рахунків/електронних гаманців фізичних осіб, яким призначено, нараховано та/або здійснено державні виплати, а також фізичних осіб, які звернулися за призначенням державних виплат, операцій списання з рахунків/електронних гаманців та/або зарахування на рахунки/електронні гаманці і залишки за такими рахунками/електронними гаманцями на визначену дату або за конкретний проміжок часу;

10) особам, зазначеним власником рахунку (вкладу)/електронного гаманця у відповідному розпорядженні банку, у разі смерті такого власника рахунку (вкладу)/електронного гаманця - на їхній запит щодо наявності рахунків (вкладів)/електронних гаманців померлого власника та залишку коштів/електронних грошей на рахунках (вкладах)/електронних гаманцях;

11) нотаріусам, посадовим особам органів місцевого самоврядування, уповноваженим на вчинення нотаріальних дій, консульським установам (для вчинення такими особами нотаріальних дій із вжиття заходів щодо охорони спадкового майна, з видачі свідоцтв про право на спадщину, про право власності на частку у спільному майні подружжя (колишнього подружжя) на підставі спільної заяви або в разі смерті одного з подружжя) - на їхні запити щодо наявності рахунків (вкладів)/електронних гаманців померлої особи та залишку коштів/електронних грошей, банківських металів на цих рахунках; щодо рухомого майна такої особи, що перебуває на зберіганні та/або в заставі банку як заклад; щодо наявності договорів про надання в оренду індивідуального банківського сейфа, укладених з такою особою; щодо наявності рахунків умовного зберігання (ескроу) та грошових коштів на цих рахунках, призначених для перерахування померлому бенефіціару;

11-1) нотаріусам (для вжиття заходів з метою встановлення опіки над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або особи, зниклої безвісти за особливих обставин) - на їхні запити щодо наявності рахунків (вкладів)/електронних гаманців фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або особи, зниклої безвісти за особливих обставин, та залишку коштів/електронних грошей, банківських металів на цих рахунках; щодо рухомого майна таких осіб, що перебуває на зберіганні та/або в заставі банку як заклад; щодо наявності договорів про надання в оренду індивідуального банківського сейфа, укладених з такими особами; щодо наявності рахунків умовного зберігання (ескроу) та грошових коштів на цих рахунках, призначених для перерахування бенефіціарам, які визнані безвісно відсутніми або зниклими безвісти за особливих обставин;

12) держателю Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань у випадках, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення";

13) арбітражним керуючим - на їхні запити стосовно боржників, щодо яких арбітражний керуючий здійснює повноваження розпорядника майна керуючого санацією, ліквідатора, керуючого реструктуризацію або керуючого реалізацією, в порядку, встановленомустаттею 12-1 Кодексу України з процедур банкрутства, - щодо банківських рахунків клієнтів та операцій, проведених на користь чи за дорученням клієнта, а саме відомості на конкретно визначену дату або за конкретний проміжок часу та стосовно конкретного клієнта (юридичної або фізичної особи, фізичної особи - підприємця) про наявність рахунків, номери рахунків, залишок коштів на рахунках, операції списання з рахунків та/або зарахування на рахунки, призначення платежу, а також щодо договорів боржника про зберігання цінностей або надання клієнту в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа.

Суд зазначає, що Департамент праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради, який є позивачем в даній справі, не підпадає під жодну з перерахованих вище категорій, а тому не має доступу до банківської таємниці.

Отже, можливості самостійно надати докази купівлі ОСОБА_1 іноземної валюти у позивача немає, а підстави самостійно звертатися до банківських установ із запитом про надання такої інформації відсутні.

Відповідно до ст. 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Позивачем подано до суду відповідне клопотання, яке ухвалою від 19.05.2025 року задоволено.

В п. 27постанови № 2 Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз`яснено, що виходячи з принципу процесуального рівноправ`я сторін та враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). (ч. 1, 2, 3 ст.89 ЦПК України).

За такого, враховуючи вищевказане, суд вважає надані банками докази, які були витребувані судом на підставі клопотання сторони позивача, є належними, допустимими, достовірними, достатніми та такими, що здобуті у відповідності до приписів ЦПК України.

Згідно з ч.1 ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Зобов`язання з безпідставного набуття (придбання) майна виникають за наявності трьох умов: 1) має місце набуття або збереження майна; 2) вказане набуття або збереження майна здійснено за рахунок іншої особи; 3) має місце відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених ст. 11 ЦК України).

Відповідно до п.1 ч.1 ст.1215 ЦК України не підлягають поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Отже, законодавцем передбачені два винятки із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки зі сторони особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності зі сторони набувача виплати.

Відповідно до сталої судової практики, добросовісність є оціночним поняттям, яке передбачає собою сумлінну, чесну поведінку набувача, відсутність з його боку мети зловживати наданим правом, тоді як недобросовісність, навпаки, може проявлятися у зловживанні правом у власних інтересах та на шкоду інтересам іншій особі, несумлінне ставлення до власних обов`язків тощо, тобто така поведінка має бути умисна та переслідувати конкретну мету.

Згідно з висновком до якого дійшла колегія суддів ВП/ВС у постанові від 16.01.2019 прийнятій за результатами розгляду справи №753/15556/15 (провадження № 14-445цс18), правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.

Відповідно до пункту 1 статті 1215ЦК не підлягає поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Відтак юридично значущим чинником для застосування положень приведеної норми є насамперед відсутність рахункової помилки з боку платника і недобросовісності з боку набувача.

Отже, повернення надмірно виплаченої суми щомісячної допомоги передбачає стягнення зазначеної суми у випадку, якщо така надмірна сплата відбулась з вини набувача, а саме, через зловживання, зокрема у випадку надання недостовірної інформації або взагалі ненадання відповідної інформації.

Судом було встановлено, що ОСОБА_1 знав про обставини, що можуть вплинути на отримання щомісячної допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам та не повідомив позивача про факт придбання ним іноземної валюти у сумі, що перевищувала 100000,00 грн, що свідчить про його недобросовісність, у розумінні статті 1215 ЦК.

За такого, кошти у розмірі 8000,00 грн підлягають безумовному поверненню відповідачем позивачу, як набуті без достатньої правової підстави.

Суд враховує усталену практику Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів, де мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Частиною четвертою статті 10ЦПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію прозахист правлюдини іосновоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статей 1 та17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"суди застосовують як джерело права при розгляді справ положенняКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейськоїкомісії з прав людини.

Закон України"Просудоустрій істатус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Згідно позиції Європейського суду з прав людини, сформованої, зокрема у справах "Салов проти України", "Проніна проти України" та "Серявін та інші проти України": принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії").

Національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominenv. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у справі, суд дійшов висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для ухвалення судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Згідно з вимогами ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір в сумі 3028,00 грн.

Отже, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

Враховуючи викладене вище, керуючись п.п. 2, 3, 5, 11 Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, ст.15,1212, 1215 ЦК України, ст. 12, 13, 76, 78, 81, 89, 141, 229, 235, 259, 263, 264, 265, 268, 353, 355, 356 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради до ОСОБА_1 про повернення надміру виплачених державних коштів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради (на р/р UA328201720355139088000032971, МФО 820172, код ЄДРПОУ 03194499 Держказначейська служба України, м.Київ, призначення платежу - повернення коштів ВПО) надміру виплачену державну допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам в сумі 8000,00 грн (вісім тисяч гривень 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради (на р/р UA398201720344230082000032971, код класифікації 0810160, код ЄДРПОУ 03194499 Держказначейська служба України, м.Київ) витрати на судовий збір у сумі 3028,00грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок).

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Повний текст рішення складено 20 листопада 2025 року.

Суддя Н.П. Черенкова

Часті запитання

Який тип судового документу № 132198874 ?

Документ № 132198874 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 132198874 ?

Дата ухвалення - 20.11.2025

Яка форма судочинства по судовому документу № 132198874 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 132198874 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Відомості про судове рішення № 132198874, Центральний районний суд м. Миколаєва

Судове рішення № 132198874, Центральний районний суд м. Миколаєва було прийнято 20.11.2025. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.

Судове рішення № 132198874 відноситься до справи № 490/11665/24

Це рішення відноситься до справи № 490/11665/24. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 132198871
Наступний документ : 132198878