Рішення № 132197627, 13.11.2025, Сколівський районний суд Львівської області

Справа № 453/1404/25

№ провадження 2-о/453/88/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2025 року Сколівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого - судді Ясінського Ю.Є.

секретаря судового засідання Гринюк Л.Я.

заявника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сколе Львівської області матеріали заяви ОСОБА_1 з участю заінтересованої особи Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області про встановлення факту, що має юридичне значення,-

В С Т А Н О В И В:

20 серпня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, в якій просить суд встановити факт, а саме, що вона постійно, безвиїзно, проживає на території України станом на 24 серпня 1991 року.

В обґрунтування заяви посилалась на те, що вона народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Жупани, Сколівського району Львівської області. Закінчила 8 класів місцевої середньої школи. З 1976 року по 1978 рік навчалася у Новороздільському технікуму за спеціальністю лаборант. Після навчання у вказаному навчальному закладі вона проходила практику у м. Червоноград в лабораторії протягом двох - трьох місяців. Після цього виїхала до Автономної Республіки Крим в район Джанкоє, городок Веселе, до своєї сестри де проживала та працювала у воєнній частині на посаді зарядщика акумуляторів. У 1981 році вийшла заміж за громадянина України ОСОБА_2 , та з ним переїхала на постійне місце проживання до с. Рихтичі, Дрогобицького району Львівської області, де і була прописана згідно довідки від 21 грудня 1988 року. Протягом того часу, що вона проживала з чоловіком, працювала на бутовій хімії автобусним кондуктором, на рибній базі. Місце праці не записували у трудову книгу. В травні 1993 року розлучилась із чоловіком ОСОБА_2 . В копії свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 від 19 жовтня 1994 року зроблено запис за N?44 та вказано, що після розірвання шлюбу присвоїти прізвище « ОСОБА_1 », а також у витягу N?00028433832 від 06 листопада 2020 року з державного реєстру актів цивільного стану громадян про розірвання шлюбу вказано що прізвище після розірвання шлюбу « ОСОБА_1 ». Вона помилково при розлученні вказала що повертається на прізвище « ОСОБА_1 », оскільки її всі знають за прізвищем « ОСОБА_1 », тому бажає залишити дальше прізвище « ОСОБА_1 ». Після розлучення з 1993 року проживала у АДРЕСА_1 . За вказаною адресою була прописана декілька років. З липня 1994 року по січень 1995 року працювала двірником у ЖЕК-1 м. Стрий згідно запису у трудовій книзі. ІНФОРМАЦІЯ_2 у КНП «Стрийський пологовий будинок» народила сина ОСОБА_5 , що підтверджується копією дубліката медичного свідоцтва про народження N?820 від 09 вересня 2019 року та копії свідоцтва про народження сина ОСОБА_5 . По сьогоднішній день проживає в м. Стрий але з попереднього місця реєстрації, місця проживання змушена була виписатись. На даний час проживає без реєстрації місця проживання по АДРЕСА_2 . Протягом всього часу з 1995 року і по сьогоднішній час в м. Стрий працювала продавцем випічки на привокзальному вокзалі. На протязі всього свого життя і по сьогоднішній день вона нікуди не виїжджала за межі України. Факт її постійного місця проживання на території України на даний час також підтверджується копією медичної карти про те, що проходила медичні огляди у Стрийській міській поліклініці. Всі роки після того як розлучилась із чоловіком ОСОБА_2 постійно проживає у м. Стрий, Львівська область. Зазначила, що у неї був паспорт громадянина СРСР, який в подальшому був нею втрачений, а отримати паспорт громадянина України їй не вдалося у зв?язку зі складними життевими ситуаціями, тому дана обставина унеможливлює реалізувати їй особисті немайнові права.

Ухвалою судді від 25 серпня 2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

02 вересня 2025 року від Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області надійшла заява в якій повідомляє суд, що наказом Державної міграційної служби України від 05.12.2024 № 316 «Про ліквідацію ГУ ДМС у Львівській області» утворено комісію з ліквідації Головного управління. Відтак, станом на сьогодні згідно постанови Кабінету Міністрів України від 20.10.2011 № 1074 «Про затвердження Порядку здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади», Головне управління перебуває в стадії припинення та відповідно здійснюються заходи пов`язані із ліквідацією. Також інформує, що територіальні та структурні підрозділи Головного управління не функціонують, не діють та припинили надавати громадянам адміністративні послуги, а тому виконати (прийняти до виконання) рішення суду у разі задоволення заяви не видається за можливим. У зв`язку із цим, просить суд закрити провадження у справі № 453/1404/25.

В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 вимоги заяви підтримала та просила їх задовольнити з підстав, викладених в ній.

Суд, вислухавши заявника, перевіривши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заяви сторін по справі, прийшов до наступного висновку.

Згідно зі ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ст.ст. 4, 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду по захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні й суспільні інтереси в спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно ч.1ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, що визначено ч.2 ст. 77 ЦПК України.

Згідно ст. ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно з ч.1 та п.5 ч.2 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч.4 ст. 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 березня 2024 року у справі № 760/10717/22 вказано: «надання адміністративної послуги з оформлення паспорта громадянина України регламентовано Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», Законом України «Про громадянство України». Згідно з підпунктом «а» п.1 ч.1 ст. 13 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» паспорт громадянина України відноситься до документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України і оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру. Частиною 1 ст. 4 вказаного Закону передбачено, що Єдиний державний демографічний реєстр ведеться з метою ідентифікації особи для оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсними та знищення передбачених цим Законом документів. Єдиний державний демографічний реєстр у межах, визначених законодавством про свободу пересування та вільний вибір місця проживання, використовується також для обліку інформації про реєстрацію місця проживання чи місця перебування. Відповідно до п.6 ч.1 ст. 3 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» ідентифікація особи - встановлення особи шляхом порівняння наданих даних (параметрів), у тому числі біометричних, з наявною інформацією про особу в реєстрах, картотеках, базах даних тощо.

Згідно з ч.1 ст. 10 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» у разі неможливості встановити особу розпорядником реєстру особа встановлюється за рішенням суду про встановлення факту, що має юридичне значення, для видачі документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України. До завершення процедури встановлення особи державною міграційною службою України та (або) прийняття відповідного рішення суду, документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, не видаються.

Враховуючи наведені норми законодавства, заявник має право на встановлення відповідного факту, що має юридичне значення, у порядку, визначеному ч.1 ст. 10 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус».

Згідно з вимогами вказаного законодавства України, у разі якщо Державна міграційна служба України не змогла встановити особу заявника після проведення процедури ідентифікації, то встановлення такого факту проводиться у судовому порядку. До місцевого загального суду подається заява про встановлення факту, що має юридичне значення, для видачі документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України. Основними документами, які дозволяють особі звернутися до суду, мають бути свідоцтво про народження особи та рішення Державної міграційної служби України про неможливість встановити особу після проведення процедури ідентифікації. У своїй заяві до суду заявник має вказати, який факт він просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують цей факт (показання свідків, біографічні дані заявника та будь-які документи, які надають можливість перевірити інформацію щодо його особи). Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 19 жовтня 2022 року у справі № 511/409/20 (провадження № 61-20060св21).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 у с. Жупани, Сколівського району Львівської області, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 . Закінчила 8 класів місцевої середньої школи. З 1976 року по 1978 рік навчалася у Новороздільському технікуму за спеціальністю лаборант. Після навчання у вказаному навчальному закладі вона проходила практику у м. Червоноград у лабораторії протягом двох - трьох місяців. Після цього виїхала до Автономної Республіки Крим в район Джанкоє, городок Веселе, до своєї сестри де проживала та працювала у воєнній частині на посаді зарядщика акумуляторів.

Під час розгляду справи судом встановлено, що 1981 році заявник ОСОБА_1 вийшла заміж за громадянина України ОСОБА_2 , та з ним переїхала на постійне місце проживання до с. Рихтичі, Дрогобицького району Львівської області, де і була прописана, що підтверджується довідкою від 21 грудня 1988 року.

Згідно свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано 10 травня 1993 року.

З наданої суду медичної книжки вбачається, що ОСОБА_1 проходила огляди у Стрийській міській поліклініці.

В судовому засіданні встановлено, що заявниця ОСОБА_1 не зверталась до Сколівського сектору Головного Управління Державної Міграційної служби у Львівській області із заявою про видачу їй паспорта громадянина України, а звернулась із заявою про становлення факту постійного проживання на території України до суду.

Суд зазначає, що оформлення і видача паспорта здійснюються відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302 (далі Порядок № 302). Відповідно до пункту 7 Порядку № 302 оформлення та видача паспорта здійснюються, зокрема: 1) особі, яка досягла 14-річного віку, - на підставі заяви-анкети, поданої нею особисто; 2) особі, яка досягла 14-річного віку та яка визнана судом обмежено дієздатною або недієздатною, - на підставі заяви-анкети одного з батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників або інших законних представників (далі - законні представники). Пунктом 19 Порядку № 302 визначено, що подання документів для оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміну паспорта здійснюється лише до територіального органу/територіального підрозділу ДМС, зокрема у разі оформлення особі паспорта вперше після досягнення 18-річного віку без подання документів з фотозображенням особи, виданих уповноваженими органами, установами, організаціями. Документи для оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміну паспорта подаються особою або її законним представником/ уповноваженою особою (далі - заявники) територіальному органу/територіальному підрозділу ДМС за місцем звернення особи. Заявник для оформлення паспорта згідно з пунктом 35 Порядку № 302 подає такі документи: 1) свідоцтво про народження або документ, що підтверджує факт народження, виданий компетентними органами іноземної держави (далі - свідоцтво про народження); Особа, яка звертається за оформленням паспорта вперше після досягнення 18- річного віку за відсутності свідоцтва про народження, може подати витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження; 2) оригінали документів, що підтверджують громадянство та посвідчують особу батьків або одного з них, які на момент народження особи перебували у громадянстві України (для підтвердження факту належності особи до громадянства України). У разі відсутності таких документів або у разі, коли батьки чи один із батьків такої особи на момент її народження були іноземцями або особами без громадянства, або у разі набуття особою громадянства України на території України подається довідка про реєстрацію особи громадянином України; у випадках, коли у заявника з поважних причин (тривалий час не проживає з батьками, місце перебування батьків невідомо або вони померли, зв`язок з ними втрачено або вони позбавлені батьківських прав, про що зазначається у письмовому поясненні заявника) відсутня можливість подати документи, зазначені в абзаці першому цього підпункту, перевірка факту належності заявника до громадянства України здійснюється за обліками ДМС, інших державних та єдиних реєстрів, інформаційних баз, що перебувають у власності держави; 3) паспорт громадянина України для виїзду за кордон, у тому числі строк дії якого закінчився (для особи, яка постійно проживає за кордоном або яка постійно проживала за кордоном та повернулася на постійне проживання в Україну, або для особи, яка набула громадянство України за кордоном); 3-1) заява про зняття з консульського обліку (для особи, яка досягла 14-річного віку, постійно проживала за кордоном та повернулася на постійне проживання в Україну) за встановленою формою (далі - заява про зняття з консульського обліку); 6) рішення суду про встановлення особи (для осіб, яких не було встановлено за результатами проведення процедури встановлення особи); 7) документ, що посвідчує особу законного представника/уповноваженої особи, та документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника/ уповноваженої особи; 8) документи, що підтверджують сплату адміністративного збору, або оригінал документа про звільнення від його сплати. 9) документи, що підтверджують відомості для внесення додаткової змінної інформації до безконтактного електронного носія та у паспорт (за наявності таких документів): про місце проживання - довідку органу реєстрації встановленого зразка; про народження дітей - свідоцтва про народження дітей; про шлюб і розірвання шлюбу - свідоцтво про шлюб, свідоцтво про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, або виданий компетентними органами іноземної держави документ, який згідно з її національним законодавством підтверджує відповідний факт; про зміну імені - свідоцтво про зміну імені, свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, свідоцтво про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, або виданий компетентними органами іноземної держави документ, який згідно з її національним законодавством підтверджує відповідний факт; документ, що засвідчує реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків з даними про РНОКПП, або повідомлення про відмову від його прийняття, або дані про РНОКПП, внесені до паспорта або свідоцтва про народження. Особа може пред`явити копію документа, що засвідчує реєстрацію особи в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, у тому числі в електронній формі, за умови наявності в територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб`єкта технічної можливості провести перевірку відповідності реєстраційних даних особи даним Державного реєстру фізичних осіб - платників податків в електронній формі інформаційно-телекомунікаційними засобами з використанням технічного та криптографічного захисту інформації відповідно до вимог законодавства з питань захисту інформації; 10) документ, виданий відповідним органом, установою, організацією, який містить фотозображення особи, - для осіб, які звертаються за оформленням паспорта вперше після досягнення 18-річного віку. У разі відсутності такого документа особа подає письмову заяву в довільній формі, в якій зазначається інформація про адресу місць проживання, навчання, роботи, установ виконання покарань та інша інформація, відомості про свідків, які будуть залучені до проведення процедури встановлення особи відповідно до абзацу третього пункту 43 цього Порядку. Працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС здійснюється перевірка відомостей та документів, поданих свідками за наявними обліками ДМС, іншими державними та єдиними реєстрами, іншими інформаційними базами, що перебувають у власності держави; 11) одну фотокартку розміром 10 х 15 сантиметрів для внесення відцифрованого образу обличчя особи шляхом сканування із застосуванням засобів Реєстру - для оформлення паспорта особі, яка не може пересуватися самостійно у зв`язку з тривалим розладом здоров`я, що підтверджується медичним висновком відповідного закладу охорони здоров`я, оформленим в установленому порядку. Рішення про оформлення паспорта громадянина України приймається територіальним підрозділом ДМС за результатами ідентифікації особи та перевірки факту належності особи до громадянства України (пункт 39 Порядку № 302).

Матеріали справи не містять відмови ГУ ДМС у Львівській області про видачу паспорта громадянина України.

У справі відсутні докази, що заявниця зверталася до компетентних органів Державної міграційної служби України та отримала відмову у оформленні та видачі паспорта громадянина України, тому відсутні обґрунтування неможливості встановлення факту що має юридичне значення в іншому, ніж судовому порядку.

Відповідно до ч.7 ст.294 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 83, 89, 258-259, 263-265, 294, 315-319 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

у задоволенні заяви ОСОБА_1 , з участю заінтересованої особи Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області, про встановлення факту, що має юридичне значення - відмовити.

Судові витрати залишити за заявником.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду

Повне найменування учасників справи:

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 .

Заінтересована особа: Головне управління Державної міграційної служби України у Львівській області, місцезнаходження: вул. Січових Стрільців, 11, м. Львів.

Суддя Ю.Є. Ясінський