Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.11.2025Справа № 910/11672/25Господарський суд міста Києва у складі судді Трофименко Т.Ю., при секретарі судового засідання Петрук Б.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва»
до Фізичної особи-підприємця Сіми Любов Вікторівни
за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Солом`янська районна в місті Києві державна адміністрація
про розірвання договору та виселення,
Представники сторін:
від позивача: Мойсик М.В.
від відповідача: не з`явився
від третьої особи: Гриник М.С.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
До Господарського суду міста Києва надійшов позов Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» до Фізичної особи-підприємця Сіми Любов Вікторівни про розірвання договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 29.01.2020 № 657 та виселення Фізичної особи-підприємця Сіми Любов Вікторівни з нежитлового приміщення загальною площею 27,4 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Західна, 12.
Позовні вимоги обґрунтовано систематичним невиконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором № 657 від 21.02.2017 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду, укладеного між Солом`янською районною в місті Києві державною адміністрацією (орендодавець), фізичною особою-підприємцем Сімою Любов Вікторівною (орендар) та Комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» (балансоутримувач), в редакції додаткової угоди від 29.01.2020.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.09.2025 позовну заяву Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва" залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
24.09.2025 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/11672/25, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 27.10.2025. Також даною ухвалою залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Солом`янську районну в місті Києві державну адміністрацію. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, позивачу - відповіді на відзив, а третій особі - строк для подання письмових пояснень по суті позовних вимог.
21.10.2025 від третьої особи до суду надійшли письмові пояснення на позовну заяву.
27.10.2025 від третьої особи до суду надійшла заява про проведення підготовчого засідання без участі його представника.
В підготовче засідання 27.10.2025 з`явилися представники позивача та третьої особи, представник відповідача не з`явився.
Суд зазначає, що з метою повідомлення відповідача про розгляд справи та про його право подати відзив на позовну заяву на виконання приписів ч. 5 ст. 176 ГПК України ухвалу про відкриття провадження у даній справі було направлено на адресу місцезнаходження Фізичної особи-підприємця Сіми Любов Вікторівни, вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Втім, поштовий конверт із вказаною ухвалою повернувся до суду не врученим, причиною повернення зазначено «закінчення встановленого терміну зберігання».
Частиною 6 ст. 242 ГПК України передбачено, що днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Слід зазначити, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками «адресат відмовився», «за закінченням терміну зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» і т.п., врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.12.2020 у справі № 902/1025/19 Верховний Суд звернув увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
Суд зазначає, що неотримання листа з ухвалою суду відповідачем та його повернення до суду є наслідком відсутності волевиявлення відповідача щодо його належного отримання, проте, ніяким чином не неналежним повідомленням про розгляд справи у розмінні ГПК України.
Враховуючи викладене вище, оскільки судом вжито всіх можливих заходів про повідомлення відповідача про розгляд справи, останній вважається повідомленим про розгляд справи належним чином.
Від відповідача до суду письмового відзиву на позовну заяву не надходило, як і не надходило будь-яких заяв чи клопотань по справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 ГПК України завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 ГПК України підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.
Приймаючи до уваги, що відповідач у встановлений в ухвалі про відкриття провадження строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору та судом остаточно з`ясований предмет спору та характер спірних правовідносин, позовні вимоги та склад учасників справи; визначені обставини справи, які підлягають встановленню, та зібрані відповідні докази; вчинені усі дії з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, суд, дійшов висновку про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті на 19.11.2025.
В судове засідання 19.11.2025 з`явилися представники позивача та третьої особи. Відповідач своїх представників в судове засідання не направив, про дату, час та місце розгляду справи по суті повідомлявся належним чином, заяв/клопотань не подавав.
Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Оскільки неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті за відсутності представника відповідача.
Так, представник позивача в судовому засіданні 19.11.2025 позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити. Представник третьої особи підтримав вимоги позовної заяви.
В порядку ч. 1 ст. 233, ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 19.11.2025 після закінчення судового розгляду справи ухвалено рішення по суті позовних вимог та проголошено його скорочений текст (вступну та резолютивну частини).
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» (надалі позивач) засновано на комунальній власності територіальної громади міста Києва та віднесено до сфери управління Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації (п. 1.1. Статуту Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва», затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 06.01.2015 № 9 (у редакції розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 31.01.2020 № 157) (надалі - Статут).
Предметом діяльності позивача згідно п. 2.2.1. Статуту, є утримання житлового та нежитлового фонду, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Києва та закріплені за позивачем на праві господарського відання, а також обслуговування житлового та нежитлового фонду, що не належить до комунальної власності міста Києва, на договірних засадах у встановленому порядку.
Розпорядженням Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації № 279 від 06.05.2015 (зі змінами від 11.11.2016 № 838) будинок № 12 на вул. Західна закріплено на праві господарського відання за позивачем.
29.01.2020 між Солом`янською районною в місті Києві державною адміністрацією (орендодавець, третя особа), Фізичною особою - підприємцем Сімою Любов`ю Вікторівною (орендар, відповідач) та Комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» (підприємство-балансоутримувач, позивач), було укладено додаткову угоду про внесення змін до договору № 657 від 21.02.2017 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду, на підставі якого відповідачу було надано в оренду нежитлові приміщення для розміщення суб`єкта господарювання, що здійснює побутове обслуговування загальною площею 27,4 кв.м, за адресою: вул. Західна, 12 в м. Києві (п. 1.1., 2.1. Договору).
Відповідно до п. 2.2 Договору вартість об`єкта згідно із затвердженим актом оцінки майна або висновком про вартість майна станом на 31.10.2019 становить 1 кв.м - 7810,22 грн, всього 214 000,00 грн без урахування ПДВ.
За змістом п.п. 3.1, 3.2 Договору орендна плата визначена на підставі пункту 38 таблиця 2 Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, затвердженої рішенням Київської міської ради від 21.04.2015 № 415/1280 і становить без ПДВ 26,03 грн за 1 кв.м орендованої площі, що в цілому складає за базовий місяць розрахунку лютий 2020 року - 713,33 грн.
Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.
У відповідності до п. 3.5 Договору додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендною платою.
Пунктами 3.6, 3.7 Договору передбачено, що орендна плата сплачується орендарем на рахунок підприємства-балансоутримувача, починаючи з дати підписання акта приймання-передачі. Орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 15 числа поточного місяця.
Відповідно до п.п. 4.2.3 п. 4.2 Договору орендар зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату та інші платежі.
Підпунктом 4.2.16 п. 4.2 Договору встановлено, що орендар зобов`язаний протягом місяця після укладення цього Договору застрахувати об`єкт не менше ніж на його вартість за висновком про вартість/актом оцінки на користь підприємства-балансоутримувача, який несе ризик випадкової загибелі чи пошкодження об`єкта, у порядку, визначеному законодавством, і надати орендодавцю та підприємству-балансоутримувачу копії страхового полісу/договору і платіжного доручення про сплату страхового внеску; постійно поновлювати договір страхування таким чином, щоб на увесь строк об`єкт був застрахований.
Відповідно до п. 9.1 Договору цей договір у відповідності до п. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України набирає чинності з 21.02.2020 до 20.02.2023.
У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його дії протягом одного місяця договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором (п. 9.7. договору).
Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до п. 5 постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 № 634 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану» договори оренди державного та комунального майна, строк дії яких завершується у період воєнного стану, вважаються продовженими на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану, крім випадку, коли балансоутримувач з урахуванням законодавства, статуту або положення балансоутримувача про погодження уповноваженим органом управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач, за 30 календарних днів до дати закінчення договору оренди повідомив орендодавцю та орендарю про непродовження договору оренди з підстав, визначених статтею 19 Закону. Для продовження договору оренди на строк, передбачений цим пунктом, заява орендаря та окреме рішення орендодавця не вимагаються.
Як свідчать матеріали справи та підтверджено позивачем, повідомлення про непродовження Договору оренди з підстав, визначених ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», балансоутримувачем не направлялося.
Відтак, з огляду на положення п. 5 постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 №634 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану», станом на момент розгляду справи строк дії Договору не завершився.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору, між позивачем, відповідачем та третьою особою підписано акт приймання-передачі об`єкта оренди від 21.02.2021, згідно із яким позивач передав, а відповідач прийняв в орендне користування, згідно з договором оренди від 29.01.2021 № 657, приміщення загальною площею 27,4 кв.м, розташованого за адресою: вул. Західна, 12.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач користується приміщенням всупереч умов укладеного Договору, зокрема, в порушення умов Договору, відповідач систематично не виконує зобов`язання по сплаті орендної плати та не здійснив страхування орендованого приміщення, що є підставою для розірвання договору та виселення відповідача з приміщення.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає таке.
Внаслідок укладення договору № 657 від 29.01.2020, між сторонами згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України виникли цивільні права та обов`язки.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 ст. 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Частиною 5 ст. 762 Цивільного кодексу України визначено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України).
Згідно з ч.ч. 1, 4 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором. Орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.
У пред`явленому позові позивач, посилаючись на систематичне неналежне виконання відповідачем умов договору в частині сплати орендних платежів та невиконання обов`язку, передбаченого п. 4.2.16 договору щодо страхування об`єкта оренди, просить суд розірвати договір на підставі ст. 651 Цивільного кодексу України.
Загальний порядок укладення, зміни і розірвання цивільно-правових договорів врегульовано Главою 53 Цивільного кодексу України.
Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Положеннями ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Згідно з ч. 2 ст. 24 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» договір оренди може бути достроково припинений за рішенням суду та з інших підстав, передбачених цим Законом або договором.
Підпунктом 5.1.3 п. 5.1. Договору встановлено, що орендодавець має право відмовитись від договору при несплаті орендарем орендної плати протягом 3-х місяців підряд з дня закінчення строку платежу.
Відповідно до п.п. 5.2.2 п. 5.2. Договору позивач має право при несплаті відповідачем орендної плати протягом 3 місяців підряд з дня закінчення строку платежу вжити необхідні заходи для примусового виселення відповідача.
Пунктом 6.7 Договору передбачено, що при невиконанні або порушенні однією із сторін умов цього договору та інших підстав, передбачених законодавчими актами України, цей договір може бути розірваний достроково на вимогу однієї із сторін за рішенням суду.
Згідно з п. 8.6 Договору за порушення договірних зобов`язань в частині страхування об`єкта, перевищення орендованої площі, торгівлі за нецільовим призначенням, а також при недотриманні інших умов договору, його може бути розірвано достроково в установленому законодавством порядку.
Пунктом 9.5. Договору передбачено, що договір може бути розірвано за погодженням сторін. Договір вважається розірваним з дати повідомлення орендаря/орендодавця про згоду розірвати Договір, але не раніше дати повернення підприємству-балансоутримувачу об`єкта за актом приймання-передачі. Договір вважається розірваним достроково за погодженням сторін, якщо орендар не сплачує орендну плату та інші платежі, передбачені договором і не використовує об`єкт протягом трьох місяців. Орендодавець або підприємство-балансоутримувач має право самостійно здійснити доступ в об`єкт, при цьому складається відповідний акт, який направляється поштою з повідомленням про вручення.
Відповідно до п. 9.6. Договору на вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов`язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.
Суд встановив, що доказів сплати орендної плати та доказів виконання відповідачем свого обов`язку щодо страхування майна матеріали справи не містять.
Також при розгляді справи судом встановлено, що Господарським судом міста Києва у справі № 910/3066/25 видано судовий наказ про стягнення з Фізичної особи-підприємця Сіми Любов Вікторівни на користь Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» 6 012 грн. 20 коп. заборгованості за Додатковою угодою про внесення змін до договору № 657 від 21.02.2017 року про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду, 273,03 грн. пені, 702,63 грн. інфляційних, 120,72 грн. - 3% річних. Доказів скасування вказаного судового наказу в порядку ст. 158 ГПК України матеріали справи не містять.
03.06.2025 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Кудрановським Ю.В. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП№78248018 по примусове виконання судового наказу № 910/3066/25.
При цьому, з матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до відповідача із претензіями щодо сплати заборгованості, а також про дострокове розірвання договору оренди, у яких містились вимоги щодо повернення об`єкта оренди з користування за актом приймання-передачі. Втім, доказів надання відповідачем відповіді на такі претензії позивача, а також повернення об`єкта оренди за актом приймання-передачі (повернення), матеріали справи не містять.
Крім того, позивач звертався до відповідача із пропозицією надати копію договору страхування майна та платіжного доручення про сплату орендної плати. Проте, дана вимога відповідачем також була проігнорована.
В ході розгляду справи відповідачем взагалі не надано суду доказів сплати орендної плати за Договором та не спростовано факту виникнення заборгованості, про яку зазначає позивач.
Суд зазначає, що порушення орендарем такої умови договору оренди, як внесення орендної плати, є істотним і слугує достатньою правовою підставою для дострокового розірвання договору оренди в судовому порядку.
Також відповідачем не надано суду доказів виконання встановленого п.п.4.2.16 Договору обов`язку щодо страхування об`єкта оренди, що, з огляду на положення п. 8.6 Договору, є самостійною підставою для розірвання Договору.
За таких обставин, оскільки відповідачем не надано доказів виконання взятих на себе зобов`язань зі сплати орендної плати та страхування об`єкта оренди, вимоги позивача в частині розірвання договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду №657 від 29.01.2020, укладеного між Солом`янською районною в місті Києві державною адміністрацією, Фізичною особо-підприємцем Сімою Любов`ю Вікторівною та Комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва», є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
У зв`язку з наведеним, суд звертає увагу на положення ч. 3 ст. 653 Цивільного кодексу України, якими встановлено, що якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
Відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймачеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Згідно з ч. 1 ст. 25 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі припинення договору оренди орендар зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.
Згідно з ч. 2 ст. 795 Цивільного кодексу України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору.
При цьому, суд враховує, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права або інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам необхідно виходити з його ефективності. Це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним, тому суд повинен відмовляти у задоволенні позовної вимоги, яка не відповідає ефективному способу захисту права чи інтересу.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що обраний позивачем спосіб захисту у вигляді виселення відповідача із орендованого приміщення (як наслідок розірвання Договору в судовому порядку) в даному випадку є ефективним способом захисту порушених прав позивача як балансоутримувача спірного майна.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог про виселення Фізичної особи-підприємця Сіми Любов Вікторівни з нежитлового приміщення загальною площею 27,4 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Західна, буд. 12.
Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно зі статтею 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Статтею 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.
За приписами ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» до Фізичної особи - підприємця Сіми Любові Вікторівни про розірвання договору та виселення є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,
УХВАЛИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Розірвати договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду №657 від 29.01.2020, укладений між Солом`янською районною в місті Києві державною адміністрацією, Фізичною особою-підприємцем Сімою Любов`ю Вікторівною та Комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва».
3. Виселити Фізичну особу - підприємця Сіму Любов Вікторівну ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) з нежилого приміщення загальною площею 27,4, кв.м за адресою: м. Київ, вул. Західна, 12.
4. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Сіми Любов Вікторівни ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» (03186, місто Київ, вулиця Левка Мацієвича, будинок 6, ідентифікаційний код 35756919) судовий збір у розмірі 4 844 грн 80 коп. та витрати на оплату поштових відправлень у розмірі 50 грн. 00 коп.
5. Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Дата складання та підписання повного рішення: 01.12.2025.
Суддя Т. Ю. Трофименко
Судове рішення № 132194647, Господарський суд м. Києва було прийнято 19.11.2025. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 910/11672/25. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: