Ухвала суду № 132193938, 01.12.2025, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

01.12.2025 Справа № 908/3541/25

м.Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі суду: судді Науменка А.О., розглянувши матеріали

від заявника (стягувача): Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання», ідентифікаційний код юридичної особи 42093239 (вул. Олександрівська, буд. 35, м. Запоріжжя, 69063)

до боржника: Фізичної особи-підприємця Ковалової Лутфіє, НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 )

про видачу судового наказу про стягнення суми 6497 грн 83 коп.

УСТАНОВИВ:

До Господарського суду Запорізької області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» із заявою про видачу судового наказу про стягнення з Фізичної особи-підприємця Ковалової Лутфіє заборгованості за договором № 1382 про постачання електричної енергії споживачу від 01.01.2019, у розмірі 6 497 грн 83 коп. за період з 01.02.2022 по 28.02.2022.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 26.11.2025 здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/3541/25 та визначено до розгляду судді Науменку А.О.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 ГПК України, наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Згідно з ч. 1 ст. 147 ГПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.

Згідно з ст. 148 Господарського процесуального кодексу України, судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 154 ГПК України, суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом п`яти днів з дня її надходження. Розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника. За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 150 ГПК України у заяві повинно бути зазначено: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), а також інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника, відомості про наявність або відсутність у заявника електронного кабінету.

У заяві заявником вказано статус боржника, як фізичної особи-підприємця, тоді як, згідно з даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, статус фізичної особи-підприємця Ковалової Лутфіє припинено 14.09.2023.

Докази в підтвердження зазначеного також надано і самим заявником.

Згідно з ч. 1 ст. 152 ГПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу.

Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу (ч. 2 ст. 152 ГПК).

Враховуючи викладене вище, суд відмовляє у видачі судового наказу про стягнення грошової заборгованості на підставі ч. 1 ст. 152 ГПК України.

Суд звертає увагу заявника, що відповідно до ст. 153 ГПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 2-1, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

У разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви (ч. 2 ст. 151 ГПК України).

Керуючись ст.ст. 150, 152, 153, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити у видачі судового наказу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею 01.12.2025 та може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її підписання до Центрального апеляційного господарського суду.

Суддя А.О. Науменко