Рішення № 132190427, 01.12.2025, Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області

01.12.2025

ЄУН 389/2299/25

Провадження №2/389/656/25

Рішення

(заочне)

іменем України

11 листопада 2025 року Знам`янський міськрайонний суд

Кіровоградської області

у складі: головуючого судді Савельєвої О.В.,

за участю секретаря судового засідання Кондратенко Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні залу суду міста Знам`янка Кіровоградської області цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором №602062 від 12.05.2021 у розмірі 90 956 грн 87 коп.

Позовні вимогиобґрунтовані наступним.Між товариствомз обмеженоювідповідальністю «СлонКредит» та ОСОБА_1 12.05.2021укладено кредитнийдоговір №602062.Договором передбаченовсі істотніумови договору:розмір кредиту,строки користуваннякредитом,строк діїдоговору,відсоткові ставкиза користуваннякредитом,загальна вартістькредиту тавсі іншіплатежі,пов`язані звиконанням договору.Згідно здоговором ОСОБА_1 отримав кредиту розмірі32107грн 00коп,строком на730днів,з кінцевимтерміном повернення12.05.2023(включно)та сплатитипроценти. Так, 26.11.2021 між ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір № 26-11/2021, відповідно до умов якого ТОВ «Слон Кредит» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №602062 від 12.05.2021. У свою чергу, ТОВ «Вердикт Капітал», відступило право вимоги до боржників за кредитними договорами ТОВ «Коллект Центр», відповідно до договору відступлення права вимоги №10-01/2023 від 10.01.2023, у тому числі і за кредитним договором №602062 від 12.05.2021, укладеним між товариством з обмеженою відповідальністю «Слон Кредит» та ОСОБА_1 . Наразі, ОСОБА_1 заборгованість за договором не погашається, проценти за користування кредитними коштами не сплачуються, у зв`язку з чим у нього наявна заборгованість, розмір якої становить 90 956 грн 87 коп, яка складається з наступного: заборгованості за кредитом (тіло кредиту) 31 222 грн 34 коп, заборгованості за відсотками на дату відступлення права вимоги 48 776 грн 78 коп, заборгованості за нарахованими відсотками, згідно кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) 10 957 грн 75 коп. З огляду на викладене просив стягнути суму боргу та понесені судові витрати.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, у прохальній частині позовної заяви просив справу слухати без його участі. Не заперечував щодо заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив, заяву про розгляд справи за його участі та відзив на позовну заяву не подав.

З огляду на зазначене, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, проти чого не заперечує у своїй заяві позивач. Ненадання відповідачем відзиву та доказів в обґрунтування своїх можливих заперечень проти позову з причини ухилення від участі в судовому засіданні, дає суду право при заочному розгляді справи обмежитися доказами, наданими позивачем, що відповідає положенням ч.1 ст.280 ЦПК України.

Дослідивши в судовому засіданні матеріали справи, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 12.05.2021 між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту №602062, за умовами якого сума кредиту складає 32 107 грн на строк 730 днів, який він зобов`язався повернути 12.05.2023 (включно) та сплатити проценти. Детальні терміни повернення кредиту визначені в Графіку платежів, що є додатком № 1 до договору.

Договір підписано ОСОБА_1 електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора А352, який був надісланий на номер мобільного телефона ОСОБА_1 . Вказане підтверджується п.9 договору «Реквізити та підписи сторін».

Цього ж дня, 12.05.2025 сторонами підписано паспорт споживчого кредиту, в якому передбачено основні умови кредитування. Також сторони погодили графік платежів за кредитом, що є Додатком № 1 до договору.

Платіжним дорученням №5272від 13.05.2021 підтверджується перерахування коштів в розмірі 32 107 грн на виконання умов договору №602062 від 12.05.2021.

Із розрахунку заборгованості виданого ТОВ «Слон Кредит» вбачається, що станом на 26.11.2021 заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №602062 від 12.05.2021 становить 43 173 грн 87 коп, з яких 31222 грн 34 коп - сума заборгованості за кредитом та 11951 грн 53 коп - сума заборгованості за відсотками.

Надалі, 26.11.2021 між ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу №26-11/2021, відповідно до умов якого ТОВ «Слон Кредит» відступає за плату право грошової вимоги, а ТОВ «Вердикт Капітал» зобов`язується, здійснивши фінансування в порядку передбаченому цим договором, прийняти право грошової вимоги до боржників і стає новим кредитором за договорами про надання фінансових послуг, укладеними між ТОВ «Слон Кредит» і боржниками. За цим договором ТОВ «Слон Кредит» відступає ТОВ «Вердикт Капітал» право грошової вимоги до боржників виключно в частині тих сум заборгованості, що визначені в реєстрах боржників.

Відповідно до реєстру божників від 26.11.2021 до договору факторингу №26-11/2021 від 26.11.2021, ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором №602062 від 12.05.2021 на загальну суму 43173 грн 87 коп, з яких 31222 грн 34 коп - сума заборгованості за кредитом та 11951 грн 53 коп - сума заборгованості за відсотками.

В свою чергу, ТОВ «Вердикт Капітал» 10.01.2023 уклало з ТОВ «Коллект Центр» договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №10-01/2023, відповідно до умов якого, ТОВ «Коллект Центр» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №602062 від 12.05.2021.

Відповідно до реєстру божників від 10.01.2023 до договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №10-01/2023 від 10.01.2023, ТОВ «Коллект Центр» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором №602062 від 12.05.2021 на загальну суму 79 999 грн 12 коп, з яких 31222 грн 34 коп - сума заборгованості за кредитом та 48 776 грн 78 коп - сума заборгованості за відсотками.

Всупереч умовам кредитного договору, ОСОБА_1 свої обов`язки не виконує, у зв`язку з чим у нього утворилася заборгованість в розмірі 90 956 грн 87 коп, яка складається з наступного: заборгованості за кредитом (тіло кредиту) 31 222 грн 34 коп, заборгованості за відсотками на дату відступлення права вимоги 48 776 грн 78 коп, заборгованості за нарахованими відсотками, згідно кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) 10 957 грн 75 коп.

Відповідно дост.4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 3статті 12 ЦПК Українипередбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1ст.13 ЦПК Українипередбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Положеннями ч.ч.1, 3 ст.509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором В свою чергу Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст.1049 ЦПК України».

Частиною 2 ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Положеннями ст.1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним

За змістом ст.1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За нормами статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною першою статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтею 512 ЦК Українивизначено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

Відповідно достатті 516 ЦК Українизаміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Положеннями статей 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимог) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти у розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб ), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №2-1383/2010 зазначено, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто, таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли унаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Коллект Центр» у встановленому законом порядку набуло право грошової вимоги по кредитному договору, а ОСОБА_1 прийняв умови та правила надання банківських послуг шляхом підписання кредитного договору.

Однак, в порушення умов вказаного договору відповідач не виконав своїх зобов`язань щодо повернення кредиту в розмірах та на умовах, визначених укладеним правочином, презумпція правомірності якого не спростована, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість, чим порушені майнові права позивача, тому суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про стягнення понесених позивачем витрат на правничу допомогу суд враховує, що відповідно до ст.133 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу належать до судових витрат. Судові витрати розподіляються між сторонами в порядку ст.141 ЦПК України.

Представник позивача просив стягнути понесені позивачем витрати на правничу допомогу в розмірі 25 000 грн, додавши до матеріалів справи докази понесення таких витрат.

Відповідач клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу не заявляв.

Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно дост.137ЦПК Українивитрати,пов`язані зправничою допомогоюадвоката,несуть сторони,крім випадківнадання правничоїдопомоги зарахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Позивач в підтвердження розміру понесених судових витрат на правничу допомогу подав такі докази: договір №01-07/2024 про надання правової допомоги від 01 липня 2024 року, заявку на надання юридичної допомоги №696 від 01.05.2025, витяг з акту №10 про надання юридичної допомоги від 30.05.2025.

За змістом договору вартість послуг узгоджується сторонами у заявці на надання юридичної допомоги, які є невід`ємними додатками до цього договору (форма заявки визначена у додатку №1 до договору). Факт надання послуг за договором підтверджується актом про надання юридичної допомоги (форма акту про надання юридичної допомоги визначена додатком №2 до договору), який готується адвокатським об`єднанням та надсилається клієнтом для підписання не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем, в якому була надана юридична допомога. Сума визначена актом про надання юридичної допомоги цього договору є гонораром адвокатського об`єднання за надання юридичної допомоги та поверненню не підлягає(п. 4.1, 4.3, 4,5 договору).

Відповідно до заявки на надання юридичної допомоги №696 від 01.05.2025 сторони погодили надання наступних правових (юридичних) послуг адвокатським об`єднанням товариству по супроводу примусового стягнення заборгованість з ОСОБА_1 , а саме: надання усної консультації з вивчення документів (1 год 2000 грн) витрачено 2 год 4000 грн; підготовка пропозиції (1 год - 2000 грн) витрачено 3 год - 6000; складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду (1 год - 3000 грн) витрачено 5 год - 15000, загальна сума 25000.

Так, 30.05.2025 сторони договору підписали акт №10 про надання юридичної допомоги із змісту якого слідує, що сторони погодили надання наступних правових (юридичних) послуг адвокатським об`єднанням товариству до заявки надання юридичної допомоги за наступним списком надання усної консультації з вивчення документів (1 год 2000 грн) витрачено 2 год 4000 грн; підготовка пропозиції (1 год - 2000 грн) витрачено 3 год - 6000; складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду (1 год - 3000 грн) витрачено 5 год - 15000, загальна сума 25000.

Водночас, визначаючись з розміром правничої допомоги, яка підлягає відшкодуванню позивачу, суд враховує, що в силу вимог ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 04.02.2020 у справі №280/1765/19, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 17.09.2019 у справі №810/3806/18, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п.95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), п.80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява №72277/01), п.88 рішення у справі «Меріт проти України» (Заява №66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, в п.154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Підсумовуючи наведене вище, обраховуючи доцільність понесених позивачем витрат, належить аналізувати не тільки долучені докази понесених витрат на професійну правничу допомогу, але і враховувати складність справи та складність наданих послуг.

Дослідивши подані представником позивача докази та матеріали справи, суд вважає, що в даному випадку розмір витрат на оплату послуг адвоката в сумі 25000 грн є суттєво завищеним та становить майже четверту частину ціни позову, що не відповідає критеріям розумності та виправданості та є неспівмірним.

Суд враховує, що предмет спору у даній справі не є складним, тому не потребував вивчення великого обсягу фактичних даних та судової практики; справа не характеризується наявністю виключної правової проблеми та містить незначний обсяг обставин, які відносяться до предмета доказування; в даній категорії спірних правовідносин наявна усталена судова практика; позовна заява є необ`ємною та не потребувала складних правових досліджень та значного аналізу справи, не вимагала від представника позивача надмірного обсягу юридичної і технічної роботи; справа розглядалася судом за правилами спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами.

З огляду на викладене та керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права, критерієм реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерієм розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи і зокрема ціни позову, суд вважає, що заявлена представником позивача сума витрат на професійну правову допомогу є неспівмірною з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи та суперечить принципу розподілу таких витрат.

Отже суд вважає, що обґрунтованим та розумним розміром витрат за надання правової допомоги у цій справі є сума 5 000 грн.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного ст.ст.512, 514, 525, 526, 546, 548, 549, 599, 611, 612, 1048-1050, 1054 ЦК України, керуючись, ст.ст.4, 13, 80, 81, 89, 95, 141, 264-265, 268 280-289, 354-355 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за кредитним договором №602062 від 12.05.2021 в розмірі 90 956 (дев`яносто тисяч дев`ятсот п`ятдесят шість) грн. 87 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» судовий збір в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Колект Центр» витрати понесені на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 (п`ять) грн 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подання апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», місце знаходження: вул.Мечнікова,3, оф.306, м.Київ, 01133, код ЄДРПОУ 44276926.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника НОМЕР_1 .

Суддя Знам`янського міськрайонного суду

Кіровоградської області О.В. Савельєва