Вирок № 132187777, 01.12.2025, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/16245/24

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2025 року

Рівненський міський суд Рівненської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Рівненського міського суду Рівненської області кримінальне провадження №12024181010001470 від 14.06.2024 про обвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, з професійно технічною освітою, працюючого у приватного підприємця ФОП « ОСОБА_4 » одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 286-1 КК України,

розгляд кримінального провадження відбувся за участю:

прокурора ОСОБА_5 , ОСОБА_6

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_7

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 , 14 червня 2024 року, о 09 годині 35 хвилин, у світлу пору доби, перебуваючи у стані наркотичного сп`яніння, керував технічно справним автомобілем марки «KIA CEED» реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись навпроти будинку № 14, по вулиці Відінська, зі сторони вулиці Степана Бандери в напрямку вулиці Київська у місті Рівне, в порушення вимог пункту 18.1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі по тексту Правила дорожнього руху), проявив неуважність до дорожньої обстановки, при виникненні небезпеки для руху, негайно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу та допустив наїзд на малолітнього пішохода ОСОБА_8 , який перетинав проїзну частину по нерегульованому пішохідному переходу справа наліво по ходу руху транспортного засобу, хоча мав технічну можливість уникнути наїзду на малолітнього пішохода шляхом своєчасного застосування гальмування.

У результаті дорожньо-транспортної пригоди малолітній пішохід ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження у вигляді: закритого перелому проксимальної фаланги 5-го пальця стопи з допустимим зміщенням, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості по критерію тривалого розладу здоров`я.

Порушення ОСОБА_3 , пунктів 18.1 Правил дорожнього руху України, який передбачає, що водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека, перебуває у прямому безпосередньому причинному зв`язку з виникненням дорожньо транспортної пригоди та суспільно-небезпечними наслідками, що настали.

Своїми діями, ОСОБА_3 вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння, що заподіяло потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286-1 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав повністю, дав показання, що він 14.06.2024, близько 09 год. 35 хвилин, керував технічно справним автомобілем марки KIA CEED реєстраційний номер НОМЕР_1 . Рухаючись навпроти будинку № 14, по вулиці Відінська, зі сторони вулиці Степана Бандери в напрямку вулиці Київська у місті Рівне, проявив неуважність та допустив наїзд на пішохода ОСОБА_8 , який перетинав проїзну частину по нерегульованому пішохідному переходу справа наліво по ходу руху транспортного засобу. З приводу вживання наркотичних засобів, вказав що напередодні перебував на дні народження, де йому дали таблетки, які містять морфін, у зв`язку з тим, що в нього сильно боліла рука, яку травмував.

У вчиненому щиро розкаявся, просив суворо не карати, добровільно відшкодував завдані збитки.

Допитана в судовому засіданні представник потерпілого ОСОБА_9 показала, що 14 червня 2025 року, близько 09 години, ОСОБА_8 , який являється її сином, вийшов з будинку та пішов на тренування. Через деякий час до неї зателефонували працівники поліції та повідомили, що на її сина було здійснено наїзд легковим автомобілем. Вона одразу пішла на місце дорожньо - транспортної пригоди. В подальшому сина забрала швидка медична допомога, яка відвезла до лікарні. Після огляду лікарями було поставлено діагноз перелом плеснової кістки, закритий перелом п`ятого пальця правої стопи. Після накладення гіпсу сина відпустили додому. Вказала, що претензій до обвинуваченого не має, оскільки останній повністю відшкодував шкоду, однак вказала про доцільність позбавлення права керування обвинуваченого, через вживання останнім наркотичних засобів.

Окрім визнання вини обвинуваченим ОСОБА_3 його вина у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286-1 КК України, підтверджується також висновками експертиз, які були дослідженні в судовому засіданні.

Відповідно до висновку експерта від 05 серпня 2024 року, вбачається, що на момент експертного дослідження робоча гальмівна система автомобіля марки «KIA CEED» реєстраційний номер НОМЕР_1 , перебувала в працездатному стані, на момент експертного дослідження система рульового керування автомобіля перебувала також в працездатному стані.

Висновком експерта від 22.08.2024 року вбачається,що в правій частині ( пошкодження правого дзеркала заднього виду) на висоті 100-117 см опорної поверхні та на відстані 135-160 см від переднього габариту автомобіля марки «KIA CEED» реєстраційний номер НОМЕР_1 , наявні пошкодження, які характерні для контакту із перешкодою ( пішоходом).

Згідно висновку експерта від 23.08.2024 року у дорожньо-транспортній ситуації, що досліджувалася, водій автомобіля марки «KIA CEED» реєстраційний номер НОМЕР_1 , повинен був діяти відповідно до вимог п.18.1 і 12.4 Правил дорожнього руху. В заданій дорожній обстановці, з технічної точки зору, водій автомобіля марки «KIA CEED» реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_3 з вказаного слідчим моменту виникнення небезпеки для руху, мав технічну можливість запобігти наїзду на пішохода шляхом зупинки керованого ним транспортного засобу до лінії пішохода при своєчасному прийнятті мір до реагування, тобто дати останньому дорогу. В заданій дорожньо-транспортній ситуації, в діях водія автомобіля марки «KIA CEED» реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_3 вбачається невідповідність вимогам п.18.1 Правил дорожнього руху України, яка з технічної точки зору перебуває у причинному зв`язку з виникненням події даної дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до висновку експерта від 08 серпня 2024 року за №638, згідно з наданими медичними документами у ОСОБА_8 лікарями відмічене та рентгелогічно підтверджене тілесне ушкодження, а саме закритий перелом проксимальної фаланги 5-го пальця правої стопи з допустимим зміщенням, які виникли від дії тупих предметів, могло утворитися незадовго до звернення потерпілої в лікувальний заклад, тобто не суперечать вказаному обставинах терміну, а саме 14 червня 2024 року, та відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості по критерію тривалого розладу здоров`я.

Відповідно до висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 14.06.2024 року вбачається, що на момент вчинення дорожньо-транспортної події обвинувачений ОСОБА_3 перебував в наркотичному сп`янінні.

Суд встановив, що дії обвинуваченого ОСОБА_3 вірно кваліфіковані за ч.1 ст. 286-1 КК України, а саме порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, у стані наркотичного сп`яніння, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Суд, при вирішенні питання відповідальності обвинуваченого звертає увагу на роз`яснення, наведені у п.п. 20, 21постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», якими передбачено, що при призначенні покарання за відповідною частиноюст. 286 КК України, суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх, тощо), а також обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання, та особу винного. У кожному випадку призначення покарання за частинами 1 та 2ст. 286-1 КК України, необхідно обговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами.

Відповідно до положеньч.2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Обставини, які пом`якшують покарання у відповідності до ст.66 КК України, є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, які б обтяжували покарання, у відповідності до ст.67 КК України не встановлено.

При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому, суд враховує вимоги пунктів 1, 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», та практику ЄСПЛ, зокрема рішення «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року про те, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає співмірним, а також положення ст.65 КК України, характер та ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, який згідно зі ст.12КК України є нетяжким злочином вчинений з необережності; обставини його вчинення; дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий; на диспансерному обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває; обставини, що пом`якшують покарання якими суд визнає щире каяття активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, відсутність обставин, які б обтяжували покарання.

Суд враховує встановлені обставини вчиненого злочину обвинуваченим, а саме грубим порушення нимПравил дорожнього руху, внаслідок чого настали наслідки у вигляді отримання малолітнім потерпілим середньої тяжкості тілесних ушкоджень, та кримінальне правопорушення вчинив перебуваючи у стані наркотичного сп`яніння, що підтверджується матеріалами провадження. Щодо позиції законного представника потерпілого в частині призначення покарання, то суд відмічає, що думка потерпілої сторони не є вирішальною для суду та не впливає на призначення судом міри покарання.

При прийнятті рішення, щодо призначення покарання, суд не бере до уваги досудову доповідь начальника Рівненського районного відділу №1 філії Державної установи «Центр пробації» у Рівненській області, щодо можливості призначення покарання обвинуваченому із застосуванням ст.75 КК України, оскільки суд не вправі у відповідності до ст.75 КК України, призначати покарання із звільненням від відбування за ст.286-1 КК України.

Враховуючи вищенаведене, за наявності обставин, що пом`якшують покарання, а саме щире каяття, добровільне відшкодування шкоди, активне сприяння розкриттю злочину, відсутність обставин, що обтяжують покарання, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліку лікаря нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується негативно через конфлікті ситуації з сусідами, суд дійшов висновку про наявність підстав для призначення ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі в мінімальному розмірі, з застосуванням додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами на певний строк, що відповідатиме меті покарання, ступеню тяжкості кримінального правопорушення, сприятиме виправленню останнього та попередженню скоєння нових кримінальних правопорушень як обвинуваченим, так і іншими особами.

Долю речових доказів вирішити згідно ст. 100 КПК України.

Цивільний позов не заявлявся.

На підставі ч.2 ст. 124 КПК України, підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави, витрати, пов`язані із залученням експерта в розмірі держави 7572 (сім тисяч п`ятсот сімдесят дві) гривні 77 копійок.

Керуючись ст. ст. 370, 371, 373, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_3 винуватим у пред`явленому йому обвинуваченні за ч.1 ст. 286-1 КК України і призначити йому покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

Строк відбуття покарання рахувати з дня набрання вироком законної сили.

Скасувати арешт, який накладений ухвалою Рівненського міського суду від 20.06.2024 року, а саме на транспортний засіб марки «KIA CEED» реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Повернути транспортний засіб марки «KIA CEED» реєстраційний номер НОМЕР_1 , законному володільцю.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 7572 (сім тисяч п`ятсот сімдесят дві) гривні 77 копійок, витрат на залучення експерта.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя ОСОБА_1