Рішення № 132185024, 13.11.2025, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне рішення)

13.11.2025Справа №607/12120/25

13 листопада 2025 року м.Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

-головуючої судді Черніцької І.М.

-за участю секретаря судового засідання Кокітко І.В.

- сторони в судове засідання не з`явились

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство зобмеженою відповідальністю«Споживчий центр»(далі ТОВ«Споживчий центр»)звернулося досуду зпозовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором за №16.03.2024 -100002762 від 16 березня 2024 року в розмірі 9600 грн.

В обґрунтування вимог позивач вказав, що 16 березня 2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем було укладено кредитний договір №16.03.2024 -100002762.

Згідно з умовами кредитного договору ТОВ «Споживчий центр» надало відповідачу кредит у сумі 5 000 грн, строком на 42 днів. Умовами кредитного договору передбачена процентна ставка "Економ" фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду та протягом кожних перших 14 днів з дня отримання чергового Траншу включно. Процентна ставка "Стандарт" - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2,5% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит, крім періоду застосування процентної ставки "Економ". Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.

Позивач належним чином виконав умови кредитного договору надавши відповідачу кредит у розмірі 5000 грн, строком на 98 днів, які отримані відповідачем 16 березня 2024 року.

Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, у зв`язку з чим виникла заборгованість за кредитним договором за №16.03.2024 -100002762 від 16 березня 2024 року, яка становить 9600 грн, з яких: 5000 грн заборгованість за тілом кредиту та 4600 грн заборгованість за відсотками. При цьому, під час формування довідки заборгованості враховано часткову сплату відповідачам 05 квітня 2024 року боргу в розмірі 300 грн.

Посилаючись на наведене, позивач просив задовольнити позов.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18 червня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи у порядку спрощеного провадження із викликом сторін.

У судове засідання представник позивача не з`явився. У позові просив здійснювати розгляд справи без його участі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча про час та місце був повідомлений у встановленому законом порядку, зокрема шляхом направлення рекомендованого повідомлення за зареєстрованим місцем проживання останнього та розміщення оголошення про виклик до суду на сайті Судова влада України. Попередньо не повідомив суд про причини своєї неявки, заяви про відкладення та відзив на позов не подавав.

На підставі вимог ст. ст. 223, 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності сторін та проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що 16 березня 2024 року позивач направив ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти кредитний договір та останній акцептував оферту щодо укладення вказаного кредитного договору.

Згідно умов вказаної пропозиції (оферти), дата видачі кредиту, сума кредиту, тип кредиту, строк, на який надається кредит, дата повернення кредиту, проценти за користування кредитом та графік платежів встановлюється у заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти.

16 березня 2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено електронний договір про надання кредиту за №16.03.2024 -100002762, шляхом підписання заявки. Вказаний договір підписаний відповідачем ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором Е852.

Згідно умов п. п. 1, 2, 3, 4 Кредитного договору, дата надання/видачі кредиту 16 березня 2024 року. Сума кредиту становить 5000 грн, строк, на який надається кредит, становить 42 днів з дати його надання, дата повернення кредиту 26 квітня 2024 року.

Первинний період користування Кредитом - 14 днів з дня його надання; черговий період користування кредитом кожні наступні 14 днів з дня закінчення первинного періоду; Процентна ставка "Економ" фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду та протягом кожних перших 14 днів з дня отримання чергового Траншу включно. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Процентна ставка "Стандарт" - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2.5% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит, окрім періоду застосування процентної ставки "Економ". Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. (п. 5, 6, 7, 8 Договору).

Окрім того, заявка містить інформацію про платіжний засіб відповідача для перерахування коштів: 5355-28ХХ-ХХХ-2344.

Як слідує з квитанції «LIQPAY» № 2438231661 на карту 535528*44 згідно договору за №16.03.2024 -100002762 були зараховані грошові кошти в розмірі 5000 грн 16 березня 2024 року.

Як вбачається з наданої позивачем довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором №16.03.2024 -100002762 від 16 березня 2024 року, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором становить 9600 грн, з яких: 5000 грн заборгованість за тілом кредиту та 4600 грн заборгованість за відсотками. Проценти по кредиту нараховані за період з 16 березня 2024 року по 26 квітня 2024 року.

Як зазначено позивачем у позовні заяві, при розрахунку заборгованості враховано оплату відповідачем 05 квітня 2024 року заборгованості за відсотками в розмірі 300 грн.

Встановлено, що відповідач не виконав зобов`язання та суму кредиту у встановлений строк не повернув.

Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, вважає, що позов слід задовольнити частково, виходячи з наступних підстав.

В силу вимог ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей626,628 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Положеннями ч. 1 статті 638 ЦК Українивстановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

В силу вимог ст.526ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ч. 1 ст.1054ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Положеннями ч. 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем ОСОБА_1 16 березня 2024 року підписано кредитний договір за №16.03.2024 -100002762, шляхом підписання заявки за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором Е852.

В силу вимог ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створенням електронного документа.

З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Таким чином, на підставі укладеного між сторонами електронного договору, який вважається укладеним у письмовій формі, у сторін цього договору відповідно до приписів статті 11 ЦК України виникли права та обов`язки, які випливають із кредитного договору.

Згідно з вимогами п. 5 ч. 1 ст.3Закону України«Про електроннукомерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до вимог абз. 1 ч. 12 ст.11Закону України«Про електроннукомерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно абз. абз. 1, 3 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про електронну комерцію»).

У силу ч. 3 ст.18Закону України«Про електроннідовірчі послуги» електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

В силу вимог ч. ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Вищенаведене свідчить про належне укладення кредитних договорів, шляхом проставляння електронного цифрового підпису сторін.

Аналогічна правова позиція сформована у цілому ряді постанов Верховного Суду. Так, у постанові від 16.12.2020 у справі № 561/77/19, скасовуючи судові рішення про відмову у позові і ухвалюючи нове про стягнення боргу за кредитним договором, Верховний Суд зазначив, що матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між сторонами був укладений кредитний договір в електронній формі, умови якого позивачем були виконані, однак відповідач у передбачений договором строк кредит не повернув.

Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 та від 10.06.2021 у справі № 234/7159/20.

З огляду на вищевикладене, суд доходить до висновку, що відповідно до вимог чинного законодавства між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 у встановленому законом порядку укладено електронний кредитний договір за №16.03.2024 -100002762 від 16 березня 2024 року.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

В силу вимог ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З матеріалів справи встановлено, що 16 березня 2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір за №16.03.2024 -100002762, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 5000 грн, шляхом перерахування кредитних коштів на його банківську картку.

Відповідач ОСОБА_1 не виконав умов договору в повному обсязі та у встановлений строк всю суму коштів не повернув.

Отже, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача тіла кредиту у розмірі 5000 грн є обґрунтовані та їх слід задовольнити.

Щодо вимог позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості за відсотками у розмірі 4600 грн.

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором №16.03.2024 -100002762 від 16 березня 2024 року, заборгованість за відсотками станом на момент закінчення строку кредитування 26 квітня 2024 року становить 4600 грн з урахуванням сплаченої відповідачем 05 квітня 2024 року заборгованості за відсотками в розмірі 300 грн.

Підпунктом 6 п. 5Закону №3498-IX від 22 листопада 2023 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг»(далі Закон №3498-IX)статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування»доповнено частиною п`ятою, згідно з якою максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.

Закон України № 3498-XI набрав чинності 24 грудня 2023 року.

Пунктом 17Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування»передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинностіЗаконом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів 2,5% (з 23 грудня 2023 року по 22 квітня 2024 року включно); протягом наступних 120 днів 1,5% (з 23 квітня 2024 року по 20 серпня 2024 року включно).

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування»умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цимЗаконом, є нікчемними.

Таким чином, максимально можливий розмір нарахованих відсотків у межах вказаного договору за підрахунками суду становить:

- за період з 16 березня 2024 року по 29 березня 2024 року (включно) 1400 грн (5000 х 2% х 14 днів).

- за період з 30 березня 2024 року по 22 квітня 2024 року (включно) 3000 грн (5000 х 2,5% х 24 днів).

- за період із 23 квітня 2024 року по 26 квітня 2024 року (включно) 300 грн (5000 х 1,5% х 4 днів)

Враховуючи зазначене, позов у цій частині належить задовольнити частково. Сума заборгованості за відсотками, яка не суперечитьзаконута підлягає стягненню з відповідача в межах строку дії кредитного договору становить 1400+3000+300 грн (4700).

Враховуючи погашення відповідачем заборгованості за відсотками 05 квітня 2024 року в розмірі 300 грн, сума заборгованості за відсотками становить 4400 грн ( 4700-300).

Тому, позов у цій частині належить задовольнити частково. Сума заборгованості за відсотками, яка не суперечитьзаконута підлягає стягненню з відповідача в межах строку дії кредитного договору становить 4400 грн.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи, те, що фактично отримані та використані відповідачем ОСОБА_1 кредитні кошти у добровільному порядку позивачу не повернуті, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 в користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованостіза договоромпро наданнякредиту №16.03.2024-100002762від 16березня 2024 року у розмірі 9400 грн, з яких: 5 000 грн заборгованість за тілом кредиту та 4400 грн заборгованість за відсотками.

Водночас, враховуючи висновки суду про часткове задоволення позову, та вимоги ч. 1ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, а саме судовий збір в розмірі 2371,93 грн, виходячи із розрахунку 9400 * 2422,40 / 9600, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі наведеного, керуючись ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 258-268, 273, 352-355 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором за № 16.03.2024-100002762від 16березня 2024 року у розмірі 9400 грн, з яких: 5000 грн заборгованість за тілом кредиту та 4400 грн заборгованість за відсотками.

У решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» 2371,93 грн судового збору.

Копію заочного рішення направити відповідачу протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем у загальному порядку безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ, код ЄДРПОУ 37356833.

Відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Повне рішення суду складено 13 листопада 2025 року.

Головуюча суддя І.М. Черніцька