Рішення № 132181586, 26.11.2025, Зміївський районний суд Харківської області

621/2833/25

2/621/1481/25

РІШЕННЯ

іменем України

26 листопада 2025 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області:

головуючий - суддя Овдієнко В. В.

секретар судового засідання - Кришталь А. А.

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС", представник позивача - Поляков О. В., Тараненко А. І.,

відповідач - ОСОБА_1 ,

представник відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення суми,

у с т а н о в и в:

01.09.2025 ТОВ "ФК "ЕЙС" через систему "Електронний суд" надіслало до суду позовну заяву до ОСОБА_1 з наступними вимогами: стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 205794349 від 10.02.2021 у розмірі 37 082 грн 31 коп., судові витрати у розмірі 2 422 грн 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 грн 00 коп.

На обґрунтування позовних вимог зазначено, що 10.02.2021 між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 205794349. Відповідно до умов кредитного договору первісний кредитор виконав свій обов`язок та перерахував 10.02.2021 відповідачу, шляхом ініціювання через банк провайдер, грошові кошти у розмірі 9 750 грн 00 коп.

Первісний кредитор свої зобов`язання надати грошові кошти виконав у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням.

28.11.2018 між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон плюс" укладено договір факторингу № 28/1118/01. У подальшому до Договору факторингу 1 укладалися Додаткові угоди, у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу 1.

05.08.2020 між ТОВ "Таліон плюс" та ТОВ "ФК "Онлайн фінанс" укладено договір факторингу № 05/0820-01.

08.07.2025 між ТОВ "ФК "Онлайн фінанс" та ТОВ "ФК "ЕЙС" укладено договір факторингу № 08/07/25-Е, за умовами якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача.

Загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем за кредитним договором становить 37 082 грн 31 коп., з яких: 9 749 грн 52 коп. - заборгованість по тілу кредиту; 27 332 грн 79 коп. - заборгованість за відсотками; 0 грн 00 коп. - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

Невиконання відповідачем умов кредитного договору стало підставою для пред`явлення в суді цього позову.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 17.09.2025 прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, та призначено справу до розгляду на 14.10.2025, також витребувано від АБ "Укргазбанк" інформацію щодо банківської картки ОСОБА_1 , щодо зарахування останній грошових коштів, а також належність їй номеру мобільного телефону.

24.09.2025 витребувана інформація надійшла до суду.

06.10.2025 відповідач ОСОБА_1 була ознайомлена з матеріалами справи.

14.10.2025 представник відповідача ОСОБА_2 була ознайомлена з матеріалами справи.

14.10.2025 за клопотанням представника відповідача ОСОБА_2 судовий розгляд відкладено на 26.11.2025.

21.10.2025 від представника відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона зазначила, що у випадку укладення кредитного договору № 205794349 від 10.02.2021 у відповідності до Закону України "Про електронну комерцію", то позивачу слід було надати до суду електронні докази, які підтверджують факт підписання кредитного договору та доказів дотримання послідовності при укладенні Кредитного договору, яка передбачена Законом України "Про електронну комерцію". У справі відсутнє підтвердження факту передачі грошових коштів відповідачу. Також, відсутня виписка за банківським рахунком, яка б належним чином підтверджувала наявність заборгованості.

Крім того, позивачем неправомірно нараховані проценти за користування кредитом після закінчення строку дії кредитного договору.

В матеріалах справи відсутні докази направлення Відповідачу повідомлень про відступлення права грошової вимоги та відсутні належні докази переходу права вимоги.

На підставі викладеного просила відмовити у задоволенні позову та стягнути з позивача на користь позивача судові витрати на правову допомогу.

27.10.2025 представник позивача Поляков О. В. надіслав до суду додаткові пояснення, в яких зазначив, що відповідно до алгоритму дій споживача в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" з метою укладення електронного договору, позичальник заходить на сайт, який надає доступ до інформаційно телекомунікаційної системи товариства або в мобільний додаток товариства або в програмне забезпечення партнерів товариства, яке забезпечує обмін інформації з ІТС товариства по захищеним каналам зв`язку, та у вбудованому калькуляторі вибирає бажану суму грошових коштів, яку він бажає отримати в кредит, та бажаний строк кредитування.

Після натиснення кнопки "ОФОРМИТИ КРЕДИТ" позичальник потрапляє на першу сторінку анкети, на якій він вводить свої персональні дані та іншу інформацію, яка дає можливість товариству прийняти рішення про видачу кредиту. Заявкою на кредит є анкета встановленої товариством форми, інтегрована в інформаційно-телекомунікаційну систему товариства. Заповнивши першу сторінку заявки, заявник підтверджує: ознайомлення з правилами надання грошових коштів у кредит ТТОВ "Манівео швидка фінансова допомога", затверджених товариством, про які повідомлено Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, та надання згоди на обробку своїх персональних даних. Після натиснення кнопки "ПРОДОВЖИТИ", позичальник потрапляє на другу сторінку заявки на кредит, а інформаційно-телекомунікаційна система створює особистий кабінет позичальника, увійти до якого можна ввівши логін (e-mail або номер мобільного телефону вказані у заявці на кредит) та пароль. Після заповнення всіх необхідних даних та натиснення кнопки "ПРОДОВЖИТИ", позичальник потрапляє на третю сторінку заявки на кредит, де вказує адресу проживання. Після заповнення всіх необхідних даних та натиснення кнопки "ПРОДОВЖИТИ", позичальник потрапляє на четверту сторінку заявки на кредит, де вказує місце роботи, фінансову інформацію та додаткові контакти. Після заповнення всіх необхідних даних та натиснення кнопки "ПРОДОВЖИТИ", позичальник потрапляє п`яту сторінку заявки на кредит, на якій позичальник вводить реквізити свого електронного платіжного засобу (банківської карти) на яку він бажає отримати кредит , а товариство здійснює перевірку її дійсності. Шостим кроком отримання кредиту є підтвердження позичальником введених в заявку на кредит даних. Натиснувши кнопку "ЗМІНИТИ" позичальник має право змінити суму та строк кредитування, що відповідає абзацу 3, ч. 8, ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію". Одночасно з переходом на шосту сторінку заявки, телефонний номер позичальника направляється СМС-код підтвердження, ввівши який у відповідне поле позичальник підтверджує дію з відправлення заявки на кредит для аналізу інформаційно телекомунікаційною системою Товариства. У разі погодження Заявки на кредит (прийняття товариством рішення надати позичальнику кошти в кредит, на обраних ним умовах), позичальник запрошується для переходу на сторінку для ознайомлення з офертою, яка містить у собі істотні умови договору.

Таким чином, при заповненні заявки на кредит відповідач особисто обрав для себе суму кредиту, строк кредитування та мав змогу ознайомитися з умовами договору перед його підписанням.

27.10.2025 представник позивача Поляков О. В. надіслав до суду відповідь на відзив, де зазначив, відповідач особисто обрав для себе суму кредиту, строк кредитування та мав змогу ознайомитися з умовами Договору перед його підписанням. Кредитний договір укладено сторонами в електронному вигляді за допомогою одноразового паролю ідентифікатора, що відповідає вимогам статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" та за відсутності належних доказів про те, що договори укладено іншою особою, можна дійти обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для визнання відповідних договорів недійсними.

Позивач надав беззаперечні докази того, що відповідач підписав договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Посилаючись на вищевикладені факти, враховуючи повну цивільну дієздатність відповідача, відповідність кредитного договору законодавчим актам та відсутність жодних підтверджень доводам відповідача, позиція останнього щодо недоведеності укладання кредитного договору є неаргументованою та невмотивованою, а лише є намаганням ввести суд в оману та небажання сплачувати заборгованість. Оскільки первинний кредитор ініціював платіжну операцію шляхом подання відповідної платіжної інструкції надавачу фінансових платіжних послуг із зазначенням необхідних реквізитів, які клієнт вказав в заявці на отримання кредитних коштів для їх подальшого зарахування на рахунок який боржник самостійно зазначив, при укладанні.

Крім того, відповідач виконував умови кредитного договору, здійснюючи часткові платежі. Це свідчить про те, що він усвідомлював існування даного договору та визнавав його зобов`язання за ним. Таким чином, підтверджуючи факт укладення та розуміння його правил.

03.11.2025 представник відповідача ОСОБА_2 надіслала заперечення (на відповідь на відзив), де зазначила, що відповідно до Закону України "Про електронну комерцію" кредитний договір вважається укладеним за наявності порядку підписання договору. У справі відсутнє підтвердження факту передачі грошових коштів відповідачу за кредитним договором, що свідчить про відсутність факту укладання договору з позивачем. Кредитний договір № 205794349 від 10.02.2021, укладений уже після відступлення ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" права вимоги за кредитними договорами, свідчить про відсутність права вимоги у позивача. Нарахування процентів за користуванням кредитними коштами відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України і, за весь час прострочення, є незаконними, оскільки позивачем було заявлено вимогу в цій частині в межах строку дії кредитування відповідно до ст. 1048 ЦК України.

07.11.2025, представник позивача Поляков О. В. надіслав додаткові пояснення, де зазначив, що кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора № MNV28W8D. Таким чином, комбінація QR-коду та Юридичної довідки товариства є надійним доказом накладення електронного підпису з одноразовим ідентифікатором, що підтверджує дійсність електронного договору, особу підписанта та його добровільне волевиявлення щодо укладення договору. Укладення кредитного договору в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора повністю відповідає вимогам Закону України "Про електронну комерцію".

Одноразовий ідентифікатор, як різновид електронного підпису, прямо передбачений законодавством як належний спосіб ідентифікації сторони та підтвердження її волевиявлення, прирівнюється до власноручного підпису та забезпечує дотримання письмової форми правочину. Відтак, електронний кредитний договір має повну юридичну силу, а відсутність доказів його укладення іншою особою виключає можливість визнання такого договору недійсним.

14.11.2025 представник відповідача ОСОБА_2 надіслала клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

19.11.2025 представник відповідача ОСОБА_2 надіслала додаткові пояснення, в яких підтримала раніше висловлені доводи щодо відсутності доказів на укладення кредитного договору з відповідачем, а також неправомірності нарахованим відсотків понад строк кредитного договору.

Представник позивача Поляков О. В. у позовній заяві просив проводити судовий розгляд за його відсутності.

Представник відповідача ОСОБА_2 під час судового розгляду підтримала доводи, зазначені у відзиві та додаткових поясненнях, просила відмовити у задоволенні позову.

Вислухавши представника відповідача, дослідивши доводи заяв по суті спору, письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:

Частинами 1, 3 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до статей 76-81 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

З копій: договору № 205794349 від 10.02.2021, паспорту споживчого кредиту, графіку розрахунків, Правил надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту "Смарт" ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога", заявки на отримання грошових коштів в кредит від 10.02.2021, алгоритму дій споживача в ІТС ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога", довідки щодо дій позичальника в ІТС ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога", сформованої 07.09.2023, алгоритму дій ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" стосовно укладання кредитних договорів, платіжного доручення № 4а287f12-431f-4a74-98bb-ea65aab1ad6c від 10.02.2021, довідки ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога", вбачається, що 10.02.2021 між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір на суму 9 750 грн 00 коп., на строк 30 днів. Загальна вартість кредиту обумовлена у розмірі 12 236 грн 40 коп., з яких: 9 750 грн 00 коп. - тіло; 2 486 грн 00 коп. - відсотки (а. с. 12-31).

28.11.2018 між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон плюс" укладено договір факторингу № 28/1118-01, та додаткові угоди до нього № 19 від 28.11.2019, № 26 від 31.12.2020, № 27 від 31.12.2021, № 31 від 31.12.2022, № 32 від 31.12.2023, відповідно до яких право вимоги до ОСОБА_1 перейшло до ТОВ "Таліон плюс" (а. с. 38-47).

05.08.2020 між ТОВ "Таліон плюс" та ТОВ "ФК "Онлайн фінанс" укладено договір факторингу № 05/0820-01, та додаткові угоди до нього № 2 від 03.08.2021, № 3 від 30.12.2022, відповідно до яких право вимоги до ОСОБА_1 перейшло до ТОВ "ФК "Онлайн фінанс" (а. с. 48-53).

08.07.2025 між ТОВ "ФК "Онлайн фінанс" та позивачем укладено договір факторингу № 08/07/25-Е, відповідно до якого право вимоги до ОСОБА_1 перейшло до позивача (а. с. 54-61).

На підтвердження розміру заборгованості позивач надав розрахунок заборгованості, складений ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога", виписку з особового рахунку за кредитним договором № 205794349 від 10.02.2021, складену позивачем, де зазначено, що ОСОБА_1 має заборгованість, в остаточній редакції, у розмірі 37 082 грн 31 коп., яка складається з наступного: 9 749 грн 52 коп. - прострочене тіло; 27 332 грн 79 коп. - прострочені відсотки (а. с. 62-65).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Згідно частини 1 статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до частини 2 статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Статтею 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Договір позики вважається безпроцентним, якщо: 1) він укладений між фізичними особами на суму, яка не перевищує п`ятдесяти кратного розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, і не пов`язаний із здійсненням підприємницької діяльності хоча б однією із сторін; 2) позичальникові передані речі, визначені родовими ознаками.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти. Розмір процентів може встановлюватися договором.

У відповідності до частини 1 статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За статтями 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги за своєю суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

За загальним правилом заміна кредитора у зобов`язанні не вимагає згоди на це боржника, якщо інше не передбачено законом або договором.

Згідно з частиною 2 статті 517 ЦК України боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, чи який вважає, що йому не надано належних доказів на підтвердження відступлення прав вимоги новому кредиту, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору (а не новому) і таке виконання є належним. Інших правових наслідків факт не повідомлення боржника про заміну кредитора чи ненадання йому доказів на підтвердження відступлення прав вимоги новому кредитору законом не передбачено.

Відповідно до частини 1 статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно з частиною першою статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Частиною третьою статті 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У пункті 3 частини 2 статті 129 Конституції України закріплено основні засади судочинства, однією з яких є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

На підтвердження заборгованості та її розміру позивач подав виписку з особового рахунку за кредитним договором № 205794349 від 10.02.2021, платіжне доручення № 4а287f12-431f-4a74-98bb-ea65aab1ad6c від 10.02.2021, з яких не вбачається на яку картку чи рахунок здійснено нарахування кредитних коштів.

Інформацією Харківської обласної дирекції АБ "Укргазбанк" № БТ-12309 від 18.09.2025, платіжна картка № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_4 РНОКПП НОМЕР_2 АБ "Укргазбанк" не емітувалась. У зв`язку з цим банк не володіє інформацією про зарахування коштів на вказаний картковий рахунок та повний номер рахунку. На ім`я ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_2 АБ "Укргазбанк" емітувались платіжні картки № № НОМЕР_3 , НОМЕР_4 та НОМЕР_5 . Фінансовим номером за вказаними рахунками є номер телефону НОМЕР_6 (а. с. 89).

Таким чином, доказів належності відповідачу ОСОБА_1 картки з номером-маски № НОМЕР_7, зазначеній платіжному дорученні, суду не надано.

Отже, надане платіжне доручення не є належним та допустимим доказом на підтвердження розміру заборгованості.

Відповідно до пунктів 63, 64 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України", затвердженого Постановою НБУ 04.07.2018 за №75 виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Виписка з клієнтського рахунку може слугувати первинним документом, що підтверджує факт списання/зарахування коштів з/на цього/цей рахунку/рахунок клієнта, якщо вона містить такі реквізити: 1) назву документа (форми); 2) дату складання; 3) найменування клієнта/банку, прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності) фізичної особи; 4) зміст та обсяг операції (підстави для її здійснення) та одиницю її виміру за кожною операцією, відображеній у виписці з рахунку клієнта; 5) особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у складанні виписки з рахунку клієнта/печатку банку.

У постанові КЦС ВС від 30 січня 2018 року у справі № 161/16891/15-ц були сформульовані правові висновки про те, що відповідно до змісту частини першої статті 1050 ЦК України з урахуванням статей 526, 527, 530 ЦК України, банк має довести надання позичальникові грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Отже, за змістом ч.1 ст.1082 ЦК України новий кредитор має довести, що заявлена ним до боржника грошова вимога підлягає виконанню, тобто є дійсною.

При укладенні договору факторингу покупець права вимоги, діючи розумно з точки зору стороннього спостерігача, має отримати від первинного кредитора належні та допустимі докази дійсності грошової вимоги, до яких належать первинні банківські документи про перерахування первинним кредитором своїх грошових коштів на рахунок позичальника. Позивач у даному випадку є сингулярним правонаступником первинного кредитора, тому має доводити дійсність висунутих проти позичальника грошових вимог.

Так, у постановах ВС від 05.06.2024 у справі №916/2492/21 та від 10.11.2020 у справі №910/14900/19 були висловлені правові висновки такого змісту: "За загальним правилом, фактом підтвердження здійснення господарської операції є саме первинні документи бухгалтерського обліку, до яких належать усі документи в їх сукупності, складені щодо господарської операції, що відповідають вимогам закону, зокрема статті 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" та пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та відображають реальні господарські операції. Визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів".

Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Таким чином, позивач як сторона по справі, зобов`язаний довести ті обставини, на які він посилається як на правову підставу своїх вимог, зокрема, невиконання відповідачем взятих на себе за договором грошових зобов`язань, суму боргу, подавши суду належні і допустимі докази, оскільки обов`язок подання доказів покладається на сторони.

Позивач не надав доказів на підтвердження перерахування грошових коштів відповідачу за договором № 205794349, а також доказів щодо наявності у відповідача заборгованості за вказаним кредитним договором загальному розмірі 37 082 грн 31 коп.

За таких обставин, у позові про стягнення суми належить відмовити.

Оскільки позов не підлягає задоволенню, вимога про відшкодування судових витрат задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 211, 223, ч. 2 ст. 247, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України,

в и р і ш и в:

Відмовити у задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення суми.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС", місцезнаходження: вул. Алматинська, буд. 8, офіс 310а, м. Київ, 02090, код ЄДРПОУ: 42986956.

Відповідач - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .

Повне рішення складене 01.12.2025.

Головуючий: В. В. Овдієнко