Рішення № 132180796, 01.12.2025, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/7514/25

2/212/4179/25

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 грудня 2025 року м. Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Колочко О.В., за участю секретаря судового засідання Савінської А.О., за відсутності сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (далі позивач, ТОВ «Діджи Фінанс»), через систему «Електронний суд», звернувся з позовом до відповідача ОСОБА_1 (далі- відповідач, ОСОБА_1 ), в якому просив стягнути з останньої заборгованість за кредитним договором у розмірі 15819,75 гривень, судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 гривень, та витрати на правничу допомогу у розмірі 6 000 гривень.

В обґрунтування позову зазначив, що 19 квітня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №7806555 відповідно до умов якого відповідач отримала кредит у розмірі 6 000 гривень на умовах зворотності, строковості та платності. 27 листопада 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» укладено факторингу №27.11./24-Ф, у відповідності до умов якого, Товариство з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» відступило позивачу належне йому право вимоги до Відповідача коштів, право на одержання яких належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна», а позивач набув право вимоги грошових коштів від відповідача в сумі 15819,75 гривень, з яких: 4 730 гривень - заборгованість за кредитом, 7 449,75 гривень - заборгованість за відсотками, 3 640 гривень заборгованість за пенею.

Ухвалою судді від 14 липня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою суду від 29 липня 2025 року розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін відкладено на 26 вересня 2025 року у зв`язку з неявкою відповідача.

Ухвалою суду від 26 вересня 2025 року, за клопотанням представника позивача витребувано докази у справі, розгляд справи відкладено на 21 жовтня 2025 року.

Ухвалою суду від 21 жовтня 2025 року розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін відкладено на 10 листопада 2025 року.

Ухвалою суду від 10 листопада 2025 року розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін відкладено на 01 грудня 2025 року.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечив.

Статтями 43, 211 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що прийняття участі в судовому засіданні є правом сторони, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач у судове засідання не з`явилась, про час і місце розгляду справи була повідомлена, відзив на позов не надала, клопотань про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи у її відсутність від неї не надходило, у зв`язку з чим, відповідно до положень ч. 8 ст. 178, ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів, зі згоди представника позивача, судом прийнято рішення про заочний розгляд справи.

Дослідивши письмові докази у справі, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, вважає, що заявлений позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 19 квітня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено договір №7806555 про надання споживчого кредиту, підписано паспорт споживчого кредиту, 21 квітня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до договору №7806555.

ТОВ «Авентус Україна» перераховано відповідачу ОСОБА_1 4000 гривень, та 2000 гривень, на виконання умов договору №7806555 від 19 квітня 2024 року та додаткової угоди від 21 квітня 2024 року до договору №7806555 від 19 квітня 2024 року.

27 листопада 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» укладено договір факторингу №27.11./24-Ф, у відповідності до умов якого, Товариство з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» відступило позивачу належне йому право вимоги до Відповідача коштів, право на одержання яких належить Товариству зобмеженою відповідальністю««Авентус Україна»,зокрема задоговором №7806555від 19квітня 2024року.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до Договору факторингу №27.11./24-Ф від 27.11.2024 позивач набув права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 по кредитному договору №7806555 від 19 квітня 2024 року в сумі 15819,75 гривень, з яких: 4 730 гривень - заборгованість за кредитом, 7 449,75 гривень - заборгованість за відсотками, 3 640 гривень заборгованість за пенею.

Отже Товариство з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» відступило позивачу право вимоги від ОСОБА_1 належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань, право на одержання яких належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» на підставі кредитного договору №7806555 від 19 квітня 2024 року, а позивач набув право вимоги грошових коштів від відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно доч.1ст.512ЦК УкраїниКредитор узобов`язанніможе бутизамінений іншоюособою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частина 1 статті 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до положень ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідачем ОСОБА_1 умови договору належним чином не виконано, порушено вимоги правил надання банківських послуг, якими передбачено зобов`язання позичальника погашення заборгованості за кредитом, проценти за його користування, доказів погашення заборгованості відповідачем не надано

За таких обставин, оцінивши надані позивачем докази, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за основним боргом у розмірі 4 730 гривень, заборгованість за процентами у розмірі 7449,75 гривень, а всього 12179,75 гривень.

Що стосується позовних вимог про стягнення пені суд вважає в цій частині позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

У змісті позовної заяви позивач вимагає стягнення 3 640 гривень пені за кредитним договором.

Відповідно до пункту 18Прикінцевих та перехідних положень ЦК Україниу період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеноїстаттею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першоїстатті 106 Конституції України,Закону України «Про правовий режим воєнного стану»в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжено і триває по теперішній час.

Також, Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 року № 183/7850/22 (61-14740св23) зазначив тлумачення п.18Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч.2ст.625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Враховуючи зазначені положення закону стягнення пені у розмірі 3640 гривень за кредитним договором №7806555 від 19 квітня 2024 року, тобто у період дії воєнного стану, не відповідає вимогам закону, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Отже, підсумовуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме про стягнення з Відповідача на користь Позивача заборгованість за кредитним договором №7806555 від 19 квітня 2024 року у розмірі 12179,75 гривень, що складаєзаборгованість за тілом кредиту 4 730 гривень, заборгованість за процентами 7449,75 гривень, у стягненні пені у розмірі 3 640 гривень - відмовити.

Також, згідност.137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як вбачається з наданих позивачем доказів, 01 січня 2025 року між позивачем та адвокатом Білецьким Б.М. укладено договір про надання правової допомоги, та додаткову угоду до договору про надання правової допомоги, до якого додано детальний опис робіт, акт про підтвердження правничої (правової) допомоги в розмірі 6 000 грн.

З урахуванням викладеного, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати на професійну правничу допомогу, понесені позивачем в сумі 6 000 гривень.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України у зв`язку із частковим задоволенням позову, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 1865,25 гривень.

Керуючись ст. 4, 12, 13, 76-83, 141, 247, 259, 263, 264, 265, 280-282 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість за кредитним договором №7806555 від 19 квітня 2024 року в розмірі 12179 (дванадцять тисяч сто сімдесят дев`ять) гривень 75 коп.

У задоволенні іншої частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» витрати на оплату судового збору в сумі 1 865 (одна тисяча вісімсот шістдесят п`ять) гривень 25 коп., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000 (шість тисяч) гривень.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено з загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», ЄДРПОУ 42649746, юридична адреса: м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повне рішення складено та підписано 01 грудня 2025 року.

Суддя: О. В. Колочко