Постанова № 132179507, 28.11.2025, Богодухівський районний суд Харківської області

Справа №-613/450/25 Провадження №-3/613/169/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2025 року. Суддя Богодухівського районного суду Харківської області Уварова Ю.В., за участі секретаря Макушинської О.В., розглянувши матеріали, що надійшли від Богодухівського ВП ГУНП в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 2 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 19.02.2025, о 16 год. 50 хв. на вул. Харківській 2 в с.Максимівка Богодухівського району Харківської області повторно протягом року керував автомобілем Mitsubishi Pajero GLS, д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: розширені зіниці, які не реагують на світло, сповільненість мови, неприродна блідість. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я КНП «Богодухівська ЦРЛ» відмовився під відеозапис із застосуванням нагрудної камери Body Cam № 17 та в присутності двох свідків.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату і час судового засідання повідомлявся у встановленому законом порядку шляхом направлення СМС повідомлень на номер, особисто зазначений ним у відповідній заявці.

Адвокат Онопко В.С. в судове засідання також не прибув, подав письмові заперечення проти протоколу про адміністративне правопорушення.

В письмових запереченнях захисник зазначає, що до протоколу про адміністративне правопорушення працівниками поліції долучено рапорт поліцейського, пояснення, направлення, відеозапис, водночас, жодних доказів вини його підзахисного у скоєнні інкримінованого йому адміністративного правопорушення особою, яка складала протокол про адміністративне правопорушення не надано.

Зазначає, що диспозицією ч.2 ст.130 КУпАП передбачена відповідальність, зокрема, за повторну протягом року відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння. Об`єктивна сторона складу адміністративного правопорушення, передбаченого статте. 130 КУпАП, полягає в ухиленні особи від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння та така особа обов`язково має керувати транспортним засобом.

Доказова база у справах про притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення повинна бути спрямована саме на доведення одночасно двох обставин: керування транспортним засобом і ухиленні особи від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння (наркотичного чи алкогольного).

Передумовою для вимоги працівників поліції до особи пройти огляд на стан будь-якого сп`яніння повинно бути встановлення ознак такого сп`яніння та доведення їх наявності доказами у відповідності до положень ч.2 ст.251 КУпАП, а не лише припущеннями працівників поліції щодо такого стану. І у разі наявності сумнівів відносно будь-яких обставин вчинення правопорушення, не підтверджених доказами, такі сумніви повинні трактуватися на користь особи, яка притягається до відповідальності.

Проте, з наданого працівниками поліції відеозапису жодним чином не проглядається в діях ОСОБА_1 наявності ознак наркотичного сп`яніння, навпаки з цього відеозапису видно, що він веде себе адекватно, його поведінка відповідає обстановці та у нього відсутня природна блідість. Тобто у працівника поліції взагалі не було жодних підстав для направлення ОСОБА_1 для проходження медичного огляду.

Крім того, відеозапис не може бути належним доказом у справі. Так, відеофіксування події повинно проводитися з моменту зупинки транспортного засобу та до кінця розгляду справи поліцейськими, однак поліцейськими не було проведено таких дій, що є грубим порушенням процедури розгляду справи.

Відсутність безперервного відеозапису ставить під сумнів законність проведених поліцейськими процесуальних дій та позбавляє можливості об`єктивно перевірити обставини, пов`язані із виявленням та фіксацією адміністративного правопорушення у випадку їх оспорювання.

Вищевказане свідчить на думку захисника, що надані матеріали справи взагалі не містять доказів на підтвердження тієї обставини, що працівник поліції дійсно виявив у ОСОБА_1 ознаки сп`яніння. Відтак, поліцейський безпідставно запропонував пройти огляд на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я.

Наданий відеоматеріал не містить жодного доказу на підтвердження викладених в протоколі обставин, а підтверджує лише сам факт відмови мого підзахисного від проходження огляду на стан сп`яніння, що виключає наявності в діяннях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП.

Також зазначив, що в матеріалах справи відсутні відомості про відсторонення водія від керування ТЗ, тобто на думку поліцейських він міг продовжувати рух.

Крім тогоз посиланнямна відповіднінормативно-правовіакти наголошував,що проведенняогляду ОСОБА_1 на станалкогольного сп`янінняініційовано непосадовою особою,уповноваженою нате начальникоморгану управлінняВійськової службиправопорядку уЗбройних СилахУкраїни абокомандиром (начальником)військової частини(установи,організації,підцриємства,закладу,підрозділу),іншого утвореноговідповідно дозаконів Українивійськового формування,а такожправоохоронного органуспеціального призначення,а направленнявійськовослужбовця ОСОБА_1 для проведенняогляду настан алкогольногосп`яніннята проведеннятакого оглядуздійснено ізістотним порушеннямПорядку №32Про направленнявійськовозобов`язанихта резервістівпід часпроходження зборів,а такожвійськовослужбовців ЗбройнихСил дляогляду настан алкогольного,наркотичного чиіншого сп`янінняабо щодоперебування підвпливом лікарськихпрепаратів,що знижуютьїх увагута швидкістьреакції,та проведеннятакого огляду та вимог ст. 266-1 КУпАП.

Вважав, що обвинувачення не може ґрунтуватись виключно на припущеннях працівників поліції та за наведених обставин просив закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Вирішуючи питання про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 та його захисника, суд виходить з такого.

Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є розумні строки розгляду справи судом. Отже, питання своєчасного розгляду справ, зокрема справ про адміністративні правопорушення за частиною першою статті 130 КУпАП та накладення стягнення на осіб, визнаних винними у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених вказаною нормою, із дотриманням строку, визначеного статтею 38 цього Кодексу, має бути предметом постійної уваги та контролю суддів, у провадженні яких перебувають такі справи.

Згідно з положеннями статті 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Суд в будь-якому виді судочинства сприяє виконанню завдань того чи іншого виду провадження /в даному випадку провадження в справах про адміністративні правопорушення, одним з яких є своєчасний розгляд справи.

Відтак, з метою дотримання необхідного балансу між забезпеченням права особи, що притягується до адміністративної відповідальності, на особисту участь в судовому засіданні та самим розглядом справи з дотриманням строків розгляду справи судом, беручи до уваги що захисником в письмових запереченнях була викладена правова позиція по справі та заперечення проти протоколу, суд вважає за можливе розглянути справу по суті.

Суд, дослідивши письмові матеріали та відеозапис, доходить наступного.

Відповідно до вимог ст.ст.245,280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд повинен належним чином з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст.130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, тягне накладення на таку особу адміністративного стягнення в межах санкції даної статті.

Частина друга цієї норми передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбаченихчастиною першоюцієї статті.

Згідно з п. 2.5 ПДР, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення ААД №839186; направленням на огляд особи з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння; рапортом про прийняття повідомлення зі служби 102, рапортами працівника поліції; довідкою Сервісного центру МВС, письмовими поясненнями свідків, диском з відеозаписами.

З оглянутого відеозапису вбачається, що після зупинки транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 , працівник поліції в присутності двох свідків повідомляє ОСОБА_1 , які саме ознаки наркотичного сп`яніння він вбачає та пропонує пройти огляд у Богодухівській ЦРЛ. ОСОБА_1 відмовляється від проходження огляду на стан наркотичного в медичному закладі, зазначає, що близько двох тижнів назад вживав наркотичний засіб курив канабіс.

Суд відхиляє доводи захисту про те, що наданий суду відеозапис є недопустимим доказом, оскільки він не є безперервним. Так, наявний відеозапис стосується саме обставин адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2ст. 130 КУпАП, фіксує момент зупинки транспортного засобу, за кермом якого перебуває ОСОБА_1 , а також перебіг подій за участі ОСОБА_1 , з якого вбачається, що він пояснював працівникам поліції, що вживав наркотичні засоби, а саме палив канабіс близько двох тижнів потому, відмовляється від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння і у медичному закладі.

Зафіксована на відеозаписі інформація є достатньою та об`єктивно підтверджує обставини, що мають значення для справи та узгоджуються з іншими наявними в матеріалах справи доказами.

Крім того, в матеріалах справи наявні письмові пояснення понятих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , з яких вбачається, що 19.02.2025, близько 17-20 години вони були запрошені в якості понятих працівниками поліції під час огляду на стан сп`яніння водія ОСОБА_1 . У водія були виявлені ознаки наркотичного сп`яніння, зокрема змінені зіниці, порушення мови та сповільненість реакції, у зв`язку з чим водієві було запропоновано пройти медогляд в медичному закладі, однак водій відмовився.

Суд не вбачає підстав не довіряти вказаним письмовим поясненням чи ставити під сумнів зазначені в них обставини.

Сам ОСОБА_1 написав письмові пояснення, в яких викладає аналогічні обставини подій.

Щодо зовнішніх ознак наркотичного сп`яніння, передбачених Інструкцією, суд зазначає таке.

Згідно з п.2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Суд зазначає, що незважаючи на посилання захисника на відсутність зовнішніх ознак наркотичного сп`яніння, зовнішній вигляд та поведінку ОСОБА_1 , відеозапис не може достеменно підтвердити відсутність неприродної блідості та розширених зіниць у водія. Тому врівноважена поведінка ОСОБА_1 під час оформлення матеріалу не виключає наявності в нього ознак наркотичного сп`яніння, які відповідно до наданих йому повноважень встановив працівник поліції.

Доводи про відсутність відомостей про відсторонення водія від керування автомобілем не спростовують наведених вище висновків суду та не спростовують той факт, що водій відмовився від проходження медичного огляду, що й інкриміновано йому згідно з протоколом.

Щодо оформлення матеріалу, складення направлення водія на огляд не працівниками ВСП, слід зазначити таке.

Відповідно до ч.1 ст.15 КУпАП військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів, а також особи начальницького складу Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України, рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, служби цивільного захисту, Державного бюро розслідувань, поліцейські несуть відповідальність за адміністративні правопорушення за дисциплінарними статутами. За порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху зазначені особи несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах. До зазначених осіб не може бути застосовано громадські роботи, виправні роботи, адміністративний арешт.

Правопорушення, передбачене статтею 130 КУпАП, належить до правопорушень на транспорті.

Статтею 255 КУпАП визначено органи та осіб, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення. Зокрема, органи Національної поліції складають протоколи за статтею 130 КУпАП, а управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України по правопорушеннях, вчиненим військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів, а також працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов`язків, - стаття 44, частини друга і третя статті 123, статті 172-10 - 172-20, 173, 174, 178, 182, 184-1, 185 і 185-7 КУпАП.

Крім того, Наказом Міністерства оборони України від 23 жовтня 2021 року № 329 затверджено Інструкцію зі складання протоколів та оформлення матеріалів про військові адміністративні правопорушення, якою визначено, що органи Військової служби правопорядку (ВСП) здійснюють оформлення матеріалів про військові адміністративні правопорушення, передбачені статтями 172-10 172-20 КУпАП.

Згідно з п.3 постанови КМУ №32 від 12.01.2024 огляду підлягають військовослужбовці/військовозобов`язані, щодо яких є підстави вважати, що вони виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин (установ, закладів) у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

З огляду на наведені норми, суд вважає, що неповідомлення та нездійснення виклику працівників Військової служби правопорядку на місце події та складення направлення на огляд з метою виявлення стану сп`яніння водія, який є військовим, не спростовує наявності вини особи у вчиненні правопорушення та не впливає на наявність/відсутність його складу.

В матеріалах справи також наявні копія постанови Броварського міськрайонного суду Київської області від 04.11.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП. Відомостей про те, що постанову було скасовано із закриттям провадження у справі за відсутністю складу правопорушення, суду не надавалось, не містить таких відомостей і ЄДРСР.

Отже, в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, тобто повторна протягом року відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Також суд звертає увагу, що постановою Броварського міськрайонногосуду Київськоїобласті від04.11.2024 ОСОБА_1 притягнуто до адмінвідповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000.00 грн. та позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік. З копії постанови вбачається, що вона набрала законної сили 15.11.2024.

Враховуючи викладене та дату постановлення рішення у даній справі, підстави для застосування ч.3 ст.30 КУпАП відсутні.

Отже, суд вважає, що відносно ОСОБА_1 необхідно застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки.

Оскільки транспортний засіб належить іншій особі, що підтверджується матеріалами справи, суд не застосовує оплатне вилучення транспортного засобу.

Керуючись ст.ст. ч. 2 ст. 130, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, та застосувати щодо нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян,що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень на користь держави (отримувач коштів ГУК Харківськ обл./Харківобл/21081300, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947, Банк отримувач Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA168999980313020149000020001, код класифікації доходівбюджету 21081300)з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір на користь держави (Отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувач Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходівбюджету 22030106) в сумі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Суддя