Рішення № 132178502, 28.11.2025, Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 279/5502/25

Провадження № 2/279/2476/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2025 року м. Коростень

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області ускладі судді Івашкевич О.Г., із секретарем судового засідання Маковською Д.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу № 279/5502/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Будальянс Груп" про стягнення невиплаченої заробітної плати,

ВСТАНОВИВ:

До Коростенського міськрайонного суду Житомирської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Будальянс Груп" про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати при звільненні.

В обґрунтування позову зазначає, що в період з 15.07.2022 по 28.01.2025 року перебував у трудових відносинах з ТОВ "БК "Будальянс Груп", працював на посаді дорожнього робітника 5 розряду. Наказом №8 к/тр від 28.01.2025 року був звільнений з роботи за згодою сторін, однак в день звільнення, йому, як працівнику підприємства, не було виплачено всі належні суми передбачені на день звільнення.

Вказує, що у відповідача наявна перед ним заборгованість з заробітної плати за період з 01.11.2024 по 28.01.2025 року на загальну суму 98207,77 грн. Вказана сума йому нарахована, проте невиплачена.

Довідку, яка підтверджує заборгованість відповідач не видає, на звернення не реагує.

Просить судстягнути зТовариства зобмеженою відповідальністю"БК"БудальянсГруп"нараховану,але невиплаченусуму заробітноїплати всумі 98207,77грн. Одночаснопросить судстягнути понесенівитрати направову допомогув сумі 5000 грн.

Ухвалою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області відкрито провадження у цивільній справі. Справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позов, подання письмових та електронних доказів щодо заперечення проти позову.

Додатково ухвалою суду, в порядку ст. 84 ЦПК України, витребувано у відповідача довідку, яка підтверджувала чи спростовувала факт наявності або відсутності заборгованості по заробітній платі на момент звільнення ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), із зазначенням розміру та періоду її утворення та встановлено строк подання такого доказу (повідомлення про неможливість подання доказу) одночасно з поданням відзиву на позов.

Товариство з обмеженою відповідальністю "БК "Будальянс Груп" належним чином повідомлялося про розгляд справи, шляхом направлення копії ухвали про відкриття провадження у справі за місцем реєстрації. Ухвалу про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви з додатками відповідач отримав 16.09.2025, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Крім того, відповідач має зареєстрований електронний кабінет у підсистемі "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), ухвалу про відкриття провадження та копію позовної заяви отримав в електронній формі 10.09.2025 року.

У встановлений строк правом подачі відзиву на позов не скористався, будь яких заяв, клопотань, що стосуються розгляду справи до суду не подав.

Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у відповідності із ч. 5,8 ст. 279 ЦПК України за наявними у справі матеріалами.

Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов до наступного висновку.

Згідно зі ч.1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 1 - 4 ст. 12 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі ч.1 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, завдання майнової (матерільної) та моральної шкоди іншій особі (п.1,3 ч.2 ст.11 ЦК України).

Положеннями ст.15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Судом встановлено,що згідно з наказом №89/к/тр від 14.07.2022 року про прийняття на роботу Товариства зобмеженою відповідальністю"Будівельнакомпанія "БудальянсГруп",позивач - ОСОБА_1 прийнятий на роботу з 15.07.2022 року на посаду дорожнього робітника 5 розряду, що підтверджується відомостями з трудової книжки НОМЕР_2 .

28.01.2025 року позивач був звільнений з роботи із займаної посади на підставі п.1 ст.36 КЗпП України (за згодою сторін) згідно з наказом №8 к/тр від 28.01.2025 року.

З наданої довідки форми ОК-5 від 12.08.2025 року слідує, що позивачу було нараховано суму заробітку з якого сплачується єдиний соціальний в розмірі: за листопад 2024 року - 23202,95 грн., за грудень 2024 року - 42878,07 грн. та за січень 2025 року - 32126,75 грн., із вказаних нарахувань було здійснено сплату страхових внесків.

Звертаючись з даним позовом до суду, ОСОБА_1 , зазначив, що вказані суми йому були нараховані, проте не виплачені. Загальна сума нарахованої, але невиплаченої заробітної плати за період з листопада 2024 року по січень 2025 року становить 98207,77 грн. При звільненні вказана сума йому також не виплачена.

Частинами 1,3,5 ст. 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується; кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно зі ч.1 ст.1 Закону України "Про оплату праці" та ч.1 ст.94 КЗпП України встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Положеннями ч.3 ст. 15 Закону України "Про оплату праці' передбачено, що оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов`язань щодо оплати праці.

Аналогічне положення закріплено в ч.5 ст. 97 КЗпП України.

Згідно зі ч. 1,2 ст. 115 КЗпП України та ч.1,2 ст. 24 Закону України "Про оплату праці" заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.

Зазначені норми трудового законодавства свідчать про пріоритет виплати заробітної плати перед іншими виплатами та про підвищену захищеність таких виплат.

Згідно із частиною першою статті 47 КЗпП України роботодавець зобов`язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

Відповідно до статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати. У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.

Таким чином, закон покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать.

У разі невиконання такого обов`язку настає відповідальність, установлена статтею 117 КЗпП України.

Метою такого законодавчого регулювання є захист майнових прав працівника у зв`язку з його звільненням з роботи, зокрема захист права працівника на своєчасне одержання заробітної плати за виконану роботу, яка є основним засобом до існування працівника, необхідним для забезпечення його життя.

Працівник є слабшою, ніж роботодавець, стороною у трудових правовідносинах. Водночас у вказаних відносинах і працівник має діяти добросовісно щодо реалізації своїх прав, а інтереси роботодавця також мають бути враховані. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами працівника та роботодавця (наведена позиція викладена в пунктах 67, 69, 70, 72 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 761/9584/15-ц).

В постановах Великої Палати Верховного Суду від 13 травня 2020 року у справі №810/451/17 та від 26 лютого 2020 року у справі №821/1083/17 висловлена правова позиція відповідно до якої під "належними звільненому працівникові сумами" необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право станом на дату звільнення згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем (заробітна плата, компенсація за невикористані дні відпустки, вихідна допомога тощо).

Отже, всі суми (заробітна плата, вихідна допомога, компенсація за невикористану відпустку, оплата за час тимчасової непрацездатності тощо), належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день його звільнення. Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать.

Згідно зі ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частинами 1, 2, 3 статті 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Позивач зазначив, що всупереч ст. 115 КЗпП України, ст. 24 Закону України "Про оплату праці" заробітна плата йому невиплачувалась. При звільненні відповідач не надав письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні, у зв`язку з чим його представник звертався до відповідача з адвокатським запитом проте відповіді не отримав.

Відповідач не надав суду належних та достовірних доказів виплати всіх належних при звільненні позивачу сум, доводи позивача не спростував.

Крім того, на час розгляду справи ухвала суду від 09.09.2025 року щодо витребування доказів, а саме довідки, яка підтверджувала чи спростовувала факт наявності або відсутності заборгованості по заробітній платі на момент звільнення ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), із зазначенням розміру та періоду її утворення, відповідачем не виконана.

Частиною 4 ст. 81 ЦПК України передбачено, що у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що у відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Будальянс Груп" наявна перед позивачем ОСОБА_1 заборгованість по нарахованій, але невиплаченій зарплаті за період з 01.11.2024 по 28.01.2025 року в сумі 98207,77 грн. без урахування податків та обов`язкових платежів, а тому є всі підстави для задоволення позовної вимоги щодо її стягнення.

Згідно зі ч. 1,2, ст. 141 ЦПК України судові витрати у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Відповідно до приписів ч. 1,3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За правилами ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Отже, витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт та ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.(ч.4 ст.137 ЦПК України).

На підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем до позовної заяви додано договір про надання правової (правничої) допомоги від 02.04.2025 року, додаток 1 (опис наданих послуг) до договору про надання правової (правничої) допомоги від 02.04.2025 року, квитанція до прибуткового касового ордера №0511 від 05.09.2025 року, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, ордер на надання правничої допомоги.

Касаційний цивільний суд Верховного Суду у постанові від 13.03.2025 року по справі №275/150/22 зазначив, що суд, керуючись принципами диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи. Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт.

З огляду на наведені правові норми, з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та стягнути на користь позивача понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 5000 грн., оскільки позовні вимоги задоволено повністю, вказані витрати відповідачем не спростовані, а їх розмір є документально підтвердженим та доведеним.

Керуючись ст. 4, 12, 19, 81, 141, 247, 258, 259, 265, 273, 279, 354, 355 ЦПК України, ст. 47, 94, 116 КЗпП України, Законом України "Про оплату праці",

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Будальянс Груп" на користь ОСОБА_1 нараховану, але не виплачену при звільненні заробітну плату в сумі 98207 (дев`яносто вісім тисяч двісті сім) гривень 77 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Будальянс Груп" на користь ОСОБА_1 понесені витрати на на правничу допомогу у розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Будальянс Груп", ЄДРПОУ 40445002 на користь держави судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його винесення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони та учасники:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ;

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Будальянс Груп", код ЄДРПОУ: 40445002, юридична адреса: місто Миколаїв, вул.Слобідська сьома, буд.70/8.

Суддя: Оксана ІВАШКЕВИЧ