Постанова № 132167015, 27.11.2025, Ємільчинський районний суд Житомирської області

Справа № 277/1448/25

П О С Т А Н О В А

іменем України

27 листопада 2025 року селище Ємільчине

Суддя Ємільчинського районного суду Житомирської області Т.Г. Корсун, розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли з відділення поліції №1 Звягельського районного відділу поліції ГУНП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , не працюючого,

за ч.5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення

ВСТАНОВИВ:

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 492575 від 24.10.2025 року, вбачається, що 24.10.2025 року о 12 год. 50 хв., в селищі Ємільчине по вул. Миру, 63, водій гр. ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21063 д.н.з. НОМЕР_1 будучи особою, яка позбавлена права керування транспортними засобами, правопорушення вчинено повторно протягом року, чим порушив п. 2.1. а ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 5 ст. 126 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що стверджується матеріалами справи. Причини неявки суду невідомі, клопотання про відкладення розгляду справи від ОСОБА_1 не надходило.

Крім того, з доданого до протоколу про адміністративне правопорушення відеозапису з нагрудної камери поліцейського слідує, що гр. ОСОБА_1 повідомлено про розгляд адміністративної справи у Ємільчинському районному суді.

Враховуючи сталу практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, а також зобов`язана демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані зі зволіканням у розгляді справи, та максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Стаття 268 КУпАП не містить заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП без обов`язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

З огляду на те, що ОСОБА_1 достеменно знав про складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення та розгляд його судом, будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, не вжив заходів для явки до суду, у судове засідання не з`явився, до участі у справі захисника не залучив, пояснень по суті вчиненого правопорушення до суду не скерував, клопотання про відкладення розгляду справи не подав, враховуючи те, що відповідно до ст. 268 КУпАП його участь у справі не є обов`язковою, а тому суд приходить до висновку про можливість розгляду справи без участі особи, що притягується до адміністративної відповідальності за наявними матеріалами справи.

Дослідивши адміністративні матеріали та подані суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне, всебічне з`ясування обставин по справі.

Згідно із вимогами ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із вимогами ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення), місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвище, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості необхідні для вирішення справи. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Обставини вчинення даного правопорушення підтверджуються наявними в матеріалах справи та дослідженими в судовому засіданні наступними доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 492575 від 24.10.2025 року, який складений у відповідності до вимог КУпАП, та містить необхідні у ньому відомості, зокрема щодо дати, часу, місця та способу вчинення адміністративного правопорушення, копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 4403029 від 01.04.2025 року, згідно якої ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20400 грн. (водій відмовився від підпису), довідкою про адміністративне правопорушення від 24.10.2025 року, виданою інспектором сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №1 Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області старшим лейтенантом поліції В. Демченко, з якої вбачається, що гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, згідно постанови Ємільчинського районного суду Житомирської області № 277/442/25, копією витягу з електронного рапорту від 24.10.2025 року із змісту якого вбачається, що 24.10.2025 о 12 год. 45 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що по дорозі в напрямку с. Підлуби рухається жигуль АМ 8311, водій якого можливо перебуває в стані алкогольного сп`яніння, рухається по всій дорозі, відеозаписом події з якого слідує, що 24.10.2025 року о 12 год. 52 хв. працівники поліції підходять до транспортного засобу ВАЗ 21063 д.н.з. НОМЕР_1 , на місці водія вказаного автомобіля перебуває чоловік, якому працівник поліції повідомляє, що причиною його зупинки є повідомлення, яке надійшло на лінію 102, а саме, що водій даного транспортного засобу порушує правила дорожнього руху, після чого працівник поліції встановлює особу водія, яким виявляється гр. ОСОБА_1 , під час спілкування поліцейським повідомлено ОСОБА_1 , що у нього наявні ознаки алкогольного сп`яніння та запропоновано останньому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Драгер, на що водій погодився, результат негативний. Крім того, під час спілкування працівником поліції було встановлено, що гр. ОСОБА_1 позбавлено права керування транспортними засобами, при цьому гр. ОСОБА_1 не заперечував, що саме він керував зазначеним транспортним засобом, працівник поліції повідомляє гр. ОСОБА_1 , що відносно нього буде складено протокол, та в подальшому ознайомлює з правами, зачитує зміст протоколу, від підпису та отримання копії якого гр. ОСОБА_1 відмовився, водію повідомлено, що його відсторонено від подальшого керування даним транспортним засобом.

Вищевикладене свідчить про те, що складений працівником поліції стосовно ОСОБА_1 протокол відповідає вимогамст. 256 КУпАП, містить виклад суті вчиненого правопорушення та є джерелом доказової інформації про події правопорушення та особу, яка його вчинила.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» зазначено, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.

На переконання суду, надані докази на підтвердження винуватості ОСОБА_1 є належними, допустимими і достовірними, оскільки отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного.

Згідно ізст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.

Відповідно доч. 9 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух»право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. На території України відповідно до Конвенції про дорожній рух діють національні та міжнародні посвідчення водія. Порядок видачі, обміну та встановлення терміну дії таких посвідчень визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно із загальними положеннямиПравил дорожнього руху України (далі - ПДР України) ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов`язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху.

Пункт 1.3 - ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Відповідно до вимог п. 2.1аПДР України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Вищевикладене свідчить про те, що ОСОБА_1 було порушено вимоги п. 2.1 «а» ПДР України, згідно якого водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП полягає у повторному протягом року вчиненні порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, тобто керуванні транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, керуванні транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, керуванні транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Таким чином, аналізуючи всі зібрані по справі докази в їх сукупності, вважаю, що вина особи, яка притягується до адміністративної відповідальності повністю та об`єктивно знайшла своє підтвердження в ході судового засідання та в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, а саме керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Призначаючи ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинене адміністративне правопорушення, у відповідності дост. 33 КУпАП, враховується характер вчиненого адміністративного правопорушення, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ступінь його вини у вчиненому правопорушенні, майновий стан та обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за вчинене адміністративне правопорушення у відповідності до ст. ст.34,35 КУпАП, судом не встановлено.

Як вбачається з матеріалів справи, відсутні відповідні докази, які підтверджують належність автомобіля «ВАЗ-21063», номерний знак НОМЕР_1 , гр. ОСОБА_2 , тому у суду відсутні підстави для оплатного вилучення транспортного засобу.

Із врахуванням встановлених обставин та наявних даних про особу винного, суд приходить до висновку про необхідність накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення в межах санкції ч. 5 ст. 126 КУпАПу виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами без оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки таке стягнення буде доцільне для усунення в подальшому здійснення аналогічного правопорушення та попередження вчинення нових правопорушень.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП, у разі винесення суддею постанови про накладання адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у відповідності до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.40-1, ч. 5 ст.126,283,284,294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п`ять років без оплатного вилучення транспортного засобу.

Штраф перерахувати на рахунок отримувача: UA408999980313030106000006757, отримувач ГУК у Житобл./ТГ смт. Ємільчине 21081100, код отримувача: 37976485, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), код класифікації доходів бюджету: 21081100 призначення платежу: адміністративні штрафи та інші санкції

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок, які перерахувати на рахунок №UA518999980313121206000006757, отримувач коштів ГУК у Жит.обл/ТГ смт Ємільчине/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37976485, банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.), код класифікації доходів бюджету 22030101.

Згідно з ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, який визначений у відповідній статті КУпАП та зазначений у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Ємільчинський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

СуддяТ. Г. Корсун