Рішення № 132165167, 27.11.2025, Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 585/4128/25

Номер провадження 2/585/1732/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2025 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючої судді Машини І.М.,

з участю секретаря судового засідання Савойської Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ромни цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановив:

Столітній М.М., який діє в інтересах ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 і просить: Стягнути з ОСОБА_1 (дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» суму заборгованості в розмірі 23432,4 грн., з яких сума кредиту 6000 грн., сума процентів за користування кредитом 12537 грн., нараховані Позивачем проценти за 41 календарних днів - 4 895,40 грн. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» сплачений судовий збір 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 10000,00 грн. В порядку частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нараховувати інфляційні втрати і 3% річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України за формулою: Розрахунок інфляційних втрат: І = ((si * s): 100) s, де І - сума інфляційних втрат; si - індекс інфляції за певний період; s - сума заборгованості; 100 - переведення відсотків, Розрахунок 3 % річних: С* 3: 100: 365 * Дн., де С сума основного боргу; 3 3% річних; 100 - переведення відсотків; 365 кількість днів у році; Дн. кількість днів прострочення, починаючи з дати набрання рішення суду законної сили до моменту виконання рішення в частині задоволеної суми заборгованості і стягнути отриману суму інфляційних втрат і 3 % річних з ОСОБА_1 (дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 ), на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ». Роз`яснити органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, що у разі часткової сплати основного боргу, інфляційні втрати і 3% річних нараховуються на залишок заборгованості, що залишився, при цьому день часткової оплати не включається до періоду часу, за який може здійснюватися таке нарахування.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 13.07.2023 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 (далі Відповідач), дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 , за допомогою Інформаційно телекомунікаційної системи ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» було укладено електронний Договір № 6858070 про надання споживчого кредиту (далі Кредитний договір) (додається). Зазначений кредитний договір було укладено відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» затверджених наказом No205-ОД від 10.02.2022, року (далі Правила) (додаються) та розміщених їх сайті https://creditplus.ua/ru/documents. Згідно умов Кредитного договору: Сума кредиту (загальний розмір) складає 7000 грн (п. 1.3. Кредитного договору); Строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни та дата останнього платежу по кредиту (07.07.2024) вказується в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком №1 до цього Договору. ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» свої зобов`язання перед Відповідачем за Кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 7000 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку Відповідача № НОМЕР_1 .

Відповідач зайшов на Веб-сайт ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» https://www.creditplus.ua, де він мав змогу ознайомитись з текстом примірного Кредитного договору, Правилами, Паспортом споживчого кредиту (додається), інформацією передбаченою частиною 2 статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», ліцензією, фінансовим звітом тощо. Надалі Відповідач пройшов реєстрацію в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» (надалі «ІТС»). Потім для безпосереднього оформлення кредиту Відповідач в ІТС обрав бажану суму кредиту та строк кредитування; ознайомився з текстом примірного кредитного договору, що пропонувався для укладання, інформацією зазначеною в частині 2 статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та іншою необхідною інформацією, шляхом перенаправлення (відсилання) до них/неї, що повністю відповідає частині 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію». Після прийняття ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» позитивного рішення щодо надання кредиту Відповідачу ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» зробив йому пропозицію в Особистому кабінеті укласти електронний Кредитний договір, який містив усі істотні умови, і з якими Відповідач ознайомився до моменту укладання. Після прийняття Відповідачем умов Кредитного договору з ним було укладено електронний Кредитний договір, який був підписаний Відповідачем у відповідності до вимог частини 6 та 8 статті 11 і статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», а саме за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «C3995», після чого Відповідач отримав кредит в сумі 7000 грн. на свою платіжну карту № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою ТОВ «ФК «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» про перерахування коштів. Переказ коштів, виданих в рамках Кредитного договору здійснено шляхом перерахування на банківську картку № НОМЕР_1 , яку Відповідачем вказано особисто в заяві на отримання Кредиту та підтверджується копією довідки платіжного провайдера. Зазначений Платіжний провайдер має відповідну Ліцензію Національного банку України на здійснення переказів коштів у національній валюті без відкриття рахунків та внесений в Державний реєстр фінансових установ, що підтверджується свідоцтвом.

З огляду на викладене вище, кредитні кошти Відповідачу перераховувалися за допомогою платіжного провайдера, що має відповідну ліцензію та у спосіб обумовлений умовами кредитного договору на банківську картку № НОМЕР_1 , законодавства.

У період з 13.07.2023 по 26.05.2024 Відповідачем здійснено оплати на рахунок Первісного кредитора в розмірі 1299,6 грн., які спрямовані на оплату тіла кредиту в розмірі 1000 грн. та оплату процентів за користування грошовими коштами у розмірі 299,6 грн.

27 травня 2024 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», як клієнтом, та Позивачем, як фактором, було укладено Договір факторингу № 27.05/24-Ф, згідно з умовами якого Клієнт відступив Фактору права грошової вимоги за Кредитним договором.

Отже, до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» відповідно до укладеного Договору факторингу № 27.05/24-Ф від 27.05.2024 року перейшло право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі: заборгованість за Кредитним договором Відповідача склала: сума кредиту 6000 грн., сума процентів за користування кредитом 12537 грн., всього 18537 грн. Станом на дату звернення до суду заборгованість Відповідача по Кредитному договору перед Позивачем не сплачена і складає 6000 грн. - тіло кредиту та 12537 грн. - нараховані проценти, нараховані Позивачем проценти за 41 календарних днів - 4 895,40, всього 23432,4 грн.

30 жовтня 2025 року ухвалою Роменського міськрайонного суду Сумської області відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Відповідач, який належним чином повідомлявся про відкриття провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, не скористався своїм правом та не направив до суду відзив на позовну заяву.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Повно та всебічно дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Як встановлено судом та вбачається з письмових матеріалів справи, 13.07.2023 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 6858070 про надання коштів на умовах споживчого кредиту (а.с.85-90). Кредитний договір укладений сторонами в електронному вигляді з використанням електронного підпису, відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п. 1.2. тип кредиту кредит, сума кредиту складає 7000 грн.

Згідно із п. 1.3 Договору строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів.

Відповідно до п.1.4 Тип процентної ставки фіксована. Стандартна процентна ставка становить 1,99 % в день та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього Договору. Знижена процентна ставка становить 0, 01% в день.

До матеріалів справи додано Правила надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Авентус Україна» (а. с. 17- 26).

Згідно Паспорту споживчого кредиту, підписаного ОСОБА_1 , сума кредиту складає 7000,00 грн., строк кредитування 360 днів, процентна ставка 1, 99 % в день (а.с.54-55).

Згідно довідки № 7/4950 від 29.05.2024 року ТОВ «EasyPay», було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 13.07.2023 11:15 на суму 7000,00 грн., маска картки НОМЕР_1 (а. с. 43, 44).

До матеріалів справи додано розрахунок заборгованості за Договором № 6858070 від 13.07.2023 року про надання коштів на умовах споживчого кредиту ТОВ « ФК « Фінтраст Капітал» за 41 календарних днів з 28.05.2024-07.07.2024 року та розрахунок заборгованості станом на 26.05.2024 року ( а. с. 58, 60-66).

27 травня 2024 року між ТОВ «Фінансова Компанія «Фінтраст Капітал» (фактор) та ТОВ «Авентус України» (клієнт) було укладено договір факторингу № 27.05/24-Ф, згідно якого Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату, а Клієнт відступити Факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом, пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту (а.с.74-84).

В пред`явленомупозові,позивач просивстягнути звідповідача заборгованість загальною сумою 23432.4 грн., яка складається з суми заборгованості за основним боргом (сумою кредиту) у розмірі 6000 грн., суми заборгованості за процентами нарахованими первісним кредитором 12537,00 грн., суми заборгованості за процентами нарахованими ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» за 41 календарних днів в сумі 4895,40 грн.

Таким чином, між сторонами склалися правовідносини з приводу виконання зобов`язання щодо кредитної заборгованості, які врегульовані нормами Глави 71 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.626ЦКУкраїни договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як свідчить зміст ч. 3, 5, 6, 7, 12 ст.11ЗаконуУкраїни«Про електроннукомерцію» від 03 вересня 2015 року електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону,єоригіналомтакого документа.Електроннийдоговірукладається шляхомпропозиціїйогоукласти (оферти)однієюстороноюта їїприйняття(акцепту)другоюстороною.Електроннийдоговірвважається укладенимзмоментуодержання особою,яканаправилапропозицію укластитакийдоговір,відповідіпроприйняття цієїпропозиціївпорядку,визначеномучастиноюшостою цієїстатті.Пропозиціяукластиелектронний договір(оферта)можевключатиумови,щомістятьсяв іншомуелектронномудокументі,шляхомперенаправлення(відсилання)донього. Особі,якійадресованапропозиція укластиелектроннийдоговір(оферта),маєнадаватисябезперешкодний доступдоелектроннихдокументів,щовключаютьумови договору,шляхомперенаправлення(відсилання)доних. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно зі статтею 12ЗаконуУкраїни«Про електроннукомерцію» якщовідповідно доакта цивільногозаконодавства абоза домовленістюсторін електроннийправочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Згідно з частиною першою статті 627ЦКУкраїни відповідно до статті 6цьогоКодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 ЦК України).

В абзаці 2 частини 2 статті 639ЦКУкраїни визначено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

На підставі статті 536ЦКУкраїни за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст.1048ЦКУкраїни позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 1049 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 509ЦКУкраїни зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, в тому числі, з договорів.

Згідно статті 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За вимогами ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із частиною 2 статті 1054 та частиною 2 статті 1050 ЦК України, наслідками порушення Боржником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту. Для належного виконання зобов`язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Положеннями частини 1 статті 610ЦКУкраїни визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із ч. 1 ст.611ЦКУкраїни у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 612ЦКУкраїни боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст.516ЦКУкраїни заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності .

Відповідно до ст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною другоюстатті 78 ЦПК Українивстановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд оцінив за власним переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому їх дослідженні, давши їм оцінку в цілому так і кожному окремо, враховує всі надані докази і вважає, що існують підстави для часткового задоволення позову.

ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» має право вимоги до відповідача.

Оскільки відповідач взяті на себе зобов`язання не виконує, заборгованість не погашає, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 6000,00 грн.

Що стосується вимог про стягнення заборгованості по відсотках суд зазначає наступне.

Як вбачається з умов договору, сума кредиту складає 7000 грн., тип кредиту - кредит, строк кредиту - 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів.

Нарахування процентів здійснюється за стандартною процентною ставкою 1,99% в день та зниженою процентною ставкою0,01 % в день.

З розрахунків заборгованості вбачається, що в період з 13.07.2023 року по 11.08.2023 року ОСОБА_1 були нараховані відсотки зі зниженою процентною ставкою розмірі 0,01 %, тобто по 0,7 грн., та в період з 13.08.2023 року по 12.11.2023 року були нараховані відсотки за стандартною процентною ставкою в розмірі 1,99 %, тобто по 139,30 грн.

Крім того, згідно рахунку заборгованості за Договором № 6858070 від 13.07.2023 року про надання коштів на умовах споживчого кредиту ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» за 41 календарних днів з 28.05.2024-07.07.2024 року ОСОБА_1 була нарахована заборгованість по відсоткам на тіло кредиту в сумі 6000, 00 грн. із процентною ставкою 1, 99 %, що разом становить 4895,40 грн.

Водночас, 22 листопада 2023 року був прийнятийЗакон України № 3498-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24 грудня 2023 року. Вказаним Законом було внесено зміни та доповнення і доЗакону України №1734-VIII від 15 листопада 2016 року «Про споживче кредитування».

Зокрема,ст. 8 Закону України №1734-VIII від 15 листопада 2016 року «Про споживче кредитування»доповнено частиною п`ятою, якою визначено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.

Пунктом 17 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про споживче кредитування»визначено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинностіЗаконом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг",максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %. При цьому, згідно пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 3498-ІХ, дія пункту 5 розділу I цього Закону, яким власне і запроваджено максимальний розмір денної процентної ставки, поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Відтак, згідно вказаного Закону максимальний розмір денної процентної ставки не повинен перевищувати:

протягом перших 120 днів з дня набрання ним чинності, тобто, до 22 квітня 2024 року - 2,5 %;

протягом наступних 120 днів з дня набрання ним чинності, тобто, до 20 серпня 2024 року - 1,5%;

починаючи з 241 дня з дня набрання ним чинності, тобто, з 21 серпня 2024 року, - 1%.

Перехідні положення законопроекту застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов`язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту.

Підпунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» визначено, що дія пункту 5 розділу Iцього Законупоширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Оскільки договір № 6858070 про надання коштів на умовах споживчого кредиту було укладено 13.07.2023 року, строк дії договору 360 днів, тобто дію договору продовжено після набрання чинності до набрання чинностіЗаконом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг»та внесення змін доЗакону України «Про споживче кредитування», якими визначено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%, однак, положення договору щодо встановлення денної процентної ставки на рівні 1,99 % з 21 серпня 2024 року є нікчемними в силу положень ч.5 ст.8та ч.5 ст.12Закону України«Про споживчекредитування» під час нарахування відсотків зі ставкою 1, 99 % з 28.05.2024-07.07.2024 року.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення процентів за період з 28.05.2024 року до 07.07.2024 року підлягають частковому задоволенню.

Так, згідно норм чинного Законодавства ОСОБА_1 мають бути нараховані відсотки за період з 28.05.2024 року до 07.07.2024 року за ставкою 1% на день, що становить 2460,00 грн., виходячи із наступного розрахунку: 6000 : 100% х 1% х 41 день = 2460,00 грн.

Щодо вимог позивача про здійснення нараховування органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення в порядку ч. ч. 10, 11ст.265ЦПКУкраїни інфляційних втрат та 3% річних, починаючи з дати набрання рішенням суду законної сили та стягнення отриманих сум інфляційних втрат і 3% річних, а також роз`яснення даному органу чи особі, що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, що у разі часткової сплати основного боргу, інфляційні трати і 3% річних нараховуються на залишок заборгованості, що залишився, при цьому день часткової оплати не включається до періоду часу, за який може здійснюватися таке нарахування, суд, враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16 жовтня 2024 року у справі № 911/952/22, зазначає наступне.

Згідно із ч. 10 ст.265ЦПКУкраїни суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

Відповідно до ч. 11 ст.265ЦПКУкраїни остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), який здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VII цього Кодексу.

Із аналізу вищезазначених норм вбачається, що законодавець наділив суд правом у своєму рішенні зазначати про нарахування на суму заборгованості відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення.

Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), який здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченомурозділом VII цього Кодексу.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2024 року у справі №910/14524/22 (провадження № 12-4гс24) зазначено, що питання про можливість у конкретній справі застосовувати приписи частини десятої статті 238ГПКУкраїни (частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України) суд вирішує на власний розсуд з урахуванням обставин, що мають істотне значення, на основі принципів розумності, справедливості та пропорційності.

В постанові від 16.10.2024 року у справі №911/952/22 Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що положення частин десятої, одинадцятоїстатті 265 ЦПК Українизакріплюють механізм, який позбавляє кредитора необхідності звернення до суду з позовом щодо нарахування та стягнення, зокрема, відсотків за наступні періоди невиконання зобов`язання після того, як був розглянутий по суті і задоволений його позов про стягнення боргу, відсотків за невиконання того самого зобов`язання між тими ж сторонами.

Застосування частин десятої, одинадцятоїстатті 265 ЦПК Україниполягає у продовженні нарахування відсотків поза часовими межами, в яких суд розглянув і вирішив спір по суті позовних вимог. Вони застосовуються лише в тих випадках, коли суд, розглянувши спір по суті, ухвалив рішення про застосування відсотків.

Тобто можливість нарахування відсотків до моменту виконання рішення суду нерозривно пов`язана із безпосереднім їх застосуванням у рішенні суду (розглядом та задоволенням таких вимог у рішенні суду). Якщо суд не застосував відсотки в рішенні, то не може бути і зазначено про їх нарахування до моменту виконання рішення. І навпаки - якщо суд їх застосує, то у рішенні може зазначатися про нарахування відсотків до моменту виконання рішення.

При цьому, нарахування відсотків у порядку частин десятої, одинадцятоїстатті 265 ЦПК Україниґрунтується на тих самих нормах матеріального права, які є підставою для задоволення позову судом за результатом розгляду справи та які зазначені в мотивувальній частині рішення.

За своєю природою відсотки, зазначені в частинах десятій, одинадцятійстатті 265 ЦПК України, є заходами відповідальності, що застосовані судом за порушення боржником виконання зобов`язання. Стягнення 3% річних, правове регулювання яких визначено ч.2ст.625 ЦК України, охоплюється положенням наведених норм.

Отже, виходячи з того, що передбачені ч.2ст.625 ЦК України3% річних та інфляційні втрати не були предметом судового розгляду і судом не ухвалювалось рішення про їх стягнення за період, що передував ухваленню рішення, а також те, що під час дії воєнного стану, який наразі триває, положення ч.2ст.625 ЦК Українине застосовуються до позичальників, які прострочили виконання за кредитними договорами, підстав для стягнення відповідних платежів з відповідача відповідно до ч.10,11ст.265 ЦК Українинемає. Тому в цій частині позов задоволенню не підлягає.

Таким чином, з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість в загальній сумі 20997, 00 грн., що складається із тіла кредиту в розмірі 6000 грн., заборгованості за відсотками за користування кредитом за період з 13 липня 2023 року по 26 травня 2024 року в розмірі, зазначеному позивачем в прохальній частині позовних вимог, - 12537, 00 грн., нараховані позивачем відсотки за 41 календарний день за період з 28 травня 2024 року по 07 липня 2024 року в сумі 2460,00 грн.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до задоволених відносно них позовних вимог.

Оскільки судом позов задоволено частково в сумі 20997, 00 грн., що становить 89,61% від заявлених позовних вимог, то з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволених щодо нього вимог підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2170,71 грн.

Щодо витрат на правничу допомогу адвокатів, суд зазначає наступне.

Суд розподіляє судові витрати на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України пропорційно задоволених позовних вимог. Частиною першою статті 15ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частини першої статті 137ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч.6 ст. 137 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Пунктами 1, 2 частини другої статті 141ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

У розумінні положень частини п`ятої статті 141 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, є можливим лише на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (зазначений правовий висновок наведено у постанові ОП КГС ВС від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19).

На підтвердження понесених витрат на оплату правничої допомоги позивач надав: Договір про надання правничої допомоги №10/12-2024 від 10.12.2024 року, заявка на виконання доручення до Договору №10/12-2024 від 10.12.2024 року, акт виконаних робіт від 20.10.2025 року, рахунок від 20.10.2025 року, платіжна інструкція, згідно яких витрати на правничу допомогу, які пов`язані із розглядом справи, становлять 10000,00 грн. (а. с. 12-13, 57, 59, 70-71).

Відповідач заперечень щодо розміру витрат на правову допомогу не висловив.

За таких обставин, оскільки позовні вимоги позивача були задоволенні частково, то з відповідача на користь позивача необхідно стягнути суму витрат на правову допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог (89,61 %), в розмірі 8961,00 гривень (10000 грн. Х 89,61 %).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 263-265, 279, 280-282, 354 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користьТовариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» заборгованість за кредитним договором у розмірі 20997 (двадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто сім) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користьТовариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» сплачений судовий збір в розмірі 2170 (дві тисячі сто сімдесят) грн. 71 коп. та 8961 (вісім тисяч дев`ятсот шістдесят одна) грн. 00 коп. витрат на правову допомогу.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги,якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальності «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», код ЄДРПОУ 44559822, місцезнаходження: 03150, м.Київ, вул. Загородня, 15, офіс 118/2.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО

МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ І.М. Машина