Ухвала суду № 132154311, 06.10.2025, Васильківський міськрайонний суд Київської області

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 760/23393/23

Провадження № 2/362/3778/25

У Х В А Л А

06.10.2025 року суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Лебідь-Гавенко Г.М. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей та сім`ї Солом`янської районної у місті Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей та сім`ї Подільської районної у місті Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини,

в с т а н о в и в:

До Васильківського міськрайонного суду Київської області із Солом`янського районного суду Київської області надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Солом`янської районної у місті Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини в якій просить визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою фактичного місця проживання батька ОСОБА_1 .

Ухвалою Солом`янського районного суду Київської області від 17.09.2024 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Солом`янської районної у місті Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини. Витребувано від Служби у справах дітей та сім`ї Солом`янської районної у місті Києві державної адміністрації висновок щодо доцільності визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом із батьком (а.с.24-25).

Ухвалою Солом`янського районного суду Київської області від 10.02.2025 року залучено до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог Службу у справах дітей та сім`ї Подільської районної у місті Києві державної адміністрації (а.с.79-80).

Ухвалою Солом`янського районного суду Київської області від 03.06.2025 року визнано явку представника третьої особи Служби у справах дітей та сім`ї Подільської районної у м. Києві державної адміністрації обов`язковою (а.с.101-102)..

Ухвалою Солом`янського районного суду Київської області від 05.08.2025 року цивільну справу передано за підсудністю до Васильківського міськрайонного суду Київської області (а.с.144-145).

За правилом частини дванадцятої статті 33 ЦПК України у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. У разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження.

Перевіривши позовну заяву й додані до неї матеріали, приходжу до висновку про те, що вона підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.

Позовна заява не відповідає вимогам ст.ст.175-177 Цивільного процесуального кодексу (далі-ЦПК) України.

Статтею 175 ЦПК України визначені основні вимоги до позовної заяви, які мають бути дотримані особами, які звертаються до суду за захистом своїх прав та інтересів шляхом пред`явлення позову до суду.

Так, відповідно до частини першої статті 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

У відповідності до пункту 4 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.

Відповідно до частини другої статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

За змістом положень зазначених норм права розпорядження своїм правом на захист є приписом цивільного законодавства і полягає в наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором. Суд забезпечує захист осіб, права й охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються, шляхом здійснення провадження у справах.

Для ефективного судового захисту цивільного права або інтересу важливим також є обраний позивачем спосіб захисту, який має відповідати природі такого права або охоронюваного законом інтересу, характеру незаконного посягання та бути ефективним.

Позовне провадження - це вид провадження у судовому процесі, у якому розглядається спір двох сторін (позивача та відповідача), який виникає з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

У справах позовного провадження факт самостійного утримання та виховання дитини, як і інші юридичні факти, належить до предмета доказування і підлягає встановленню при ухваленні судового рішення, якщо цей факт пов`язаний з будь-якими заявленими позовними вимогами. Суд зобов`язаний встановити наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Разом із тим, вимога про встановлення факту самостійного утримання та виховання дитини може бути вирішена в порядку окремого судового непозовного цивільного судочинства, що передбачено розділом IV ЦПК України, у випадку, якщо між сторонами не існує спору. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах (подібна позиція ВП ВС викладена у постанові від 23 січня 2024 року у справі № 523/14489/15-ц).

Звертаючись до суду з даним позовом у порядку позовного провадження, позивач зазначає, що заявлена ним вимога підлягає вирішенню у межах спору про право.

Так, ВП ВС у постанові від 11 вересня 2024 року у справі № 201/5972/22, на яку послався позивач у позовній заяві, виснувала, що оскільки сімейним законодавством не передбачено підстав припинення батьківських обов`язків щодо виховання дитини, а визначена частини першої статті 15 СК України невідчужуваність сімейних обов`язків свідчить про неможливість відмови від них, зокрема від обов`язків щодо виховання дитини, то факт одноосібного виховання дитини одним із батьків може бути встановлений судом як одна з обставин, що становить предмет доказування у спорі між батьками дитини щодо виконання ними обов`язків з виховання дитини.

Позивач просить суд встановити факт самостійного утримання та виховання дитини. Проте, встановлення такого факту можливе лише при вирішення судом спору між батьками щодо виконання ними обов`язків з виховання дитини, про що має бути заявлена конкретна позовна вимога цивільно-правового характеру.

Зі змісту даної позовної заяви не вбачається вимоги позовного характеру, як і не зазначені обставини порушення, невизнання або оспорювання його права іншими особами, зокрема відповідачем по справі. Зокрема, позивач зазначає, що відповідачка не заперечує з приводу проживання дитини з батьком, що також підтверджується наданим висновком органу опіки та піклування Подільського районної в м. Києві від 22.07.2025 року.

Додержання процесуальної форми і змісту позовної заяви є однією з обов`язкових вимог процесуального законодавства, що забезпечує прийняття суддею заяви та порушення ним провадження у справі. Значення елементів позову також полягає у тому, що за ними визначаються межі судового розгляду, адже суд відповідно до статті 13 ЦПК України розглядає цивільні справи в межах заявлених сторонами вимог.

Окрім того, у позовній заяві не наведено обставин, які б свідчили про неможливість встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини в порядку окремого провадження.

Зі змісту позовної заяви також не вбачається, для чого саме потрібно позивачу встановлення факту самостійного виховання дитини, оскільки мати не заперечує щодо проживання дитини разом із батьком.

Якщо позивачу це необхідно з метою отримання відстрочки від мобілізації, то згідно зі статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані усиновлювачі, на утриманні яких перебуває дитина (діти), яка (які) до моменту усиновлення була (були) дитиною-сиротою (дітьми-сиротами) або дитиною (дітьми), позбавленою (позбавленими) батьківського піклування, віком до 18 років, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, на утриманні яких перебуває дитина-сирота (діти-сироти) або дитина (діти), позбавлена (позбавлені) батьківського піклування, віком до 18 років. Так само, ця обставина є підставою для звільнення з військової служби відповідно до статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Тобто, встановлення факту, щодо якого подано позовну заяву, матиме вплив на інтереси відповідного органу ІНФОРМАЦІЯ_2.

Однак, позивач не залучив до участі у справі відповідний ІНФОРМАЦІЯ_2 в якості третьої особи, а також не надав докази перебування на обліку у відповідному ІНФОРМАЦІЯ_2.

Відповідно до ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.

Звертаючись з вимогами про визначення місця проживання дитини позивачем не надано до матеріалів позовної заяви належним чином завірених копій характеристики з місця проживання, роботи, місця навчання дитини (гуртків), медичні довідки (судом обов`язково враховується стан здоров`я як батьків, так і дитини), довідку про несудимість станом на день подачі позову до суду, а також не додано чи наявне у праві на праві власності нерухоме майно у якому буде проживати дитини, чи кому належить майно за фактичним місцем проживання де просить визначити місце проживання дитини разом із батьком.

У відповідності до частини першої ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, позивачу належить обґрунтувати підстави звернення до суду в порядку позовного провадження, визначитись зі складом учасників справи, чиї суб`єктивні права та обов`язки мають юридичний зв`язок із суб`єктивними правами і обов`язками позивача при встановленні факту самостійного виховання та утримання дитини, та подати до суду належним чином оформлену позовну заяву з урахуванням викладених вимог до неї, у тій кількості її примірників та додатків, скільки осіб заявлено відповідачами та/або третіми особами у справі.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві, що встановлено положеннями частини третьої ст. 185 ЦПК України.

У зв`язку з наведеним залишення позову без руху з підстав, передбачених Законом, не є порушенням права на справедливий судовий захист, оскільки після усунення недоліків у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.

На підставі викладеного, керуючись статтями 174-177, 184, 185, 352-355 ЦПК України, суддя,

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей та сім`ї Солом`янської районної у місті Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей та сім`ї Подільської районної у місті Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини - залишити без руху та надати строк для усунення зазначених недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення ухвали.

Роз`яснити, що у разі не усунення недоліків у встановлений в ухвалі строк, позовна заява буде вважатись неподаною та повертається позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Г. М. Лебідь - Гавенко