Рішення № 132154014, 27.11.2025, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №348/2132/25

Номер провадження 2/348/1384/25

27 листопада 2025 року м.Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області:

в складі головуючого судді Солодовнікова Р.С.,

при секретарі судового засідання Бойчук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ТОВ «Фінансовакомпанія» Брайт-К»до ОСОБА_1 ,третя особа: Акціонерне Товариство«Креді АгрікольБанк», про стягнення заборгованості за договором,

за відсутності учасників справи,

ВСТАНОВИВ:

Зміст позовних вимог:

ТОВ «Фінансова компанія» Брайт-К» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 ,третя особа: Акціонерне Товариство«Креді АгрікольБанк» про стягнення заборгованості за договором.

Позовні вимоги мотивують тим, що 17.03.2021 між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством «Креді Агріколь Банк» укладений кредитний договір №5/2551024 (далі кредитний договір), на підставі якого позичальнику відкрито поточний (картковий) рахунок НОМЕР_1 . Відповідно до п.1.1. Кредитного договору банк надав, а Позичальник отримав кредитні кошти в сумі 90 000,00 гривень строком на 72 місяців з 17.03.2021 року по 16.03.2027 року.

Відповідно до п.1.3. Кредитного договору встановлено, що за користування кредитом Позичальник сплачує проценту винагороду (надалі проценти) щомісячно, в розмірі 15,00% річних (фіксована процентна ставка), починаючи з дня надання кредиту (дня списання кредитних коштів з позичкового рахунку Позичальника) до моменту повного погашення заборгованості за Кредитним договором, а також Позичальник сплачує комісійну винагороду за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно, в розмірі 2,35% у місяць від суми кредиту, зазначеної в п.1.1. Кредитного договору.

Відповідно до п.1.4. Кредитного договору встановлено, що всі умови щодо надання кредиту, обслуговування та погашення заборгованості за кредитом, згідно Кредитного договору, визначені в Правилах надання споживчого кредиту в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» та умовах страхування життя Позичальника (надалі Правила), які є невід`ємною частиною Кредитного договору та розміщені на офіційному сайті Банку: www.credit-agricole.ua agricole.ua/storage/files/pravila-svoboda-22.pdf).

Відповідно до п.2.2. Кредитного договору встановлено, що Позичальник зобов`язаний погашати кредит та сплачувати проценти та комісію у валюті кредиту, відповідно до розрахунків Графіку платежів по кредиту, щомісяця, в День повернення кредиту на Рахунок погашення заборгованості, сплачена сума платежу перераховується на позичковий рахунок та на рахунки нарахування процентів і комісій в День повернення кредиту.

Банк виконав свої зобов`язання за кредитним договором в повному обсязі.

Відповідач порушував умови кредитного договору, внаслідок чого утворилась заборгованість.

18.12.2024 року між Акціонерним товариством «Креді Агріколь Банк» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «БРАЙТ-К» укладений Договір про відступлення права вимоги № 5-2024 (надалі Договір відступлення).

Згідно Додатку 1 до Договору про відступлення прав вимоги від 18.12.2024 року, 20.12.2024 року відбулося відступлення прав вимоги за Кредитним договором №5/2551024 від 17.03.2021 року, що був укладений між Акціонерним Товариством «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» та ОСОБА_1 .

Відповідно до Договору відступлення ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «БРАЙТ-К» набуло прав кредитора до ОСОБА_1 за Кредитним договором. Відповідно до п.1.1.5 Договору відступлення визначено термін Право вимоги означає всі права Первісного кредитора за Кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до Боржників по сплаті сум Заборгованості за Кредитними договорами, строк платежу за якими настав та/або права вимоги, які виникнуть в майбутньому. Таким чином, Позивач має законні підстави нараховувати та стягувати проценти та комісію відповідно до умов Кредитного договору

Позивач 24.07.2025 року за вих. № 6990 відповідачу направив Вимогу про дострокове повернення всієї суми кредиту, процентів за користування кредитом та комісії.

Загальна заборгованість відповідача за Кредитним договором №5/2551024 від 17.03.2021 року відповідно до розрахунків заборгованості становить 198 314,85 гривень, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту 72 947,21 гривень; заборгованості за процентами за користування кредитом 38 652,64 гривень; заборгованості за комісією за обслуговування кредитної заборгованості 86 715,00 гривень.

Відповідач погашав заборгованість за Кредитним договором відповідно до п. 2.2. Кредитного договору включно з комісією за обслуговування кредитної заборгованості, здійснюючи таким чином конклюдентні дії.

З підстав невиконання позичальником умов кредитних договорів Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Брайт-К» просить стягнути з відповідача заборгованість за Кредитним договором №5/2551024 від 17.03.2021 року що становить 198 314,85 гривень, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту 72 947,21 гривень; заборгованості за процентами за користування кредитом 38 652,64 гривень; заборгованості за комісією за обслуговування кредитної заборгованості 86 715,00 гривень. Також просили стягнути з відповідача витрати за сплату судового збору в розмірі 2422,40 грн.

Стислий виклад позиції сторін:

Представником позивача подане клопотання про розгляд справи за його відсутності, у якому він також повідомляє, що підтримує позовні вимоги в повному обсязі, не заперечує проти винесення заочного рішення.

Виходячи з наведеного, а також положень ч.3ст.211 Цивільного процесуального кодексу України(далі ЦПК), суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні судового засідання за відсутності представника позивача.

Відповідачу ОСОБА_1 ухвалу про відкриття провадження у справі надіслано за адресою зареєстрованого місця проживання з пропозицією надати відзив та докази. Поштові повідомлення повернулися з відміткою «за закінченням терміну зберігання» про відсутність адресата 11.09.2025, що відповідно до пункту 5 частини 6 статті 272 ЦПК України є датою вручення судового рішення, а тому відповідач відповідно до п.4 ч.8 ст.128, п.5 ч.6 ст.272 ЦПК України вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи та таким, що отримав копію ухвали суду про відкриття провадження у справі.

Незважаючи на всі можливі заходи, вжиті судом для належного повідомлення відповідача про розгляд справи, останній не скористався наданими йому процесуальними правами не повідомив суд про свою позицію у справі, не надав жодних пояснень чи доказів, які могли б спростувати вимоги позивача.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про час і місце його проведення повідомлений належним чином. Поштове повідомлення повернулося до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» 10.10.2025 та 21.11.2025, що відповідно до пункту 4 частини 6 статті 128 ЦПК України вважається днем вручення судової повістки.

Про проведення судового засідання відповідач також додатково повідомлявся телефонограмою та через sms повідомлення (а.с.77,80,85).

Відповідач про причини своєї неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд справи без його участі не заявив, правом на подання відзиву не скористався.

На підставі викладеного, суд вважає можливим розглянути справу по суті за відсутності сторін на підставі наявних у ній даних чи доказів, що відповідає положенням ч.3 ст. 211, ч.3 ст.223 ЦПК.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Процесуальні дії у справі:

Суддя Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області ухвалою від 28.08.2025 залишив позовну заяву без руху та надав строк на усунення недоліків.

Суддя Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області ухвалою від 01.09.2025 по даній справі відкрито провадження в порядку загального позовного провадження з викликом сторін.

Суд Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області ухвалою від 30.10.2025 закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.

Відповідно до положень ст.ст. 280, 281 ЦПК, суд ухвалою постановив провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Фактичні обставини справи, встановлені судом:

Судом встановлено, що 17.03.2021 року між Акціонерним Товариством «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» та ОСОБА_1 , укладений договір про надання банківських послуг № 5/2551024, на підставі якого Позичальнику відкрито поточний (картковий) рахунок НОМЕР_1 .

Відповідно до п.1.1. Кредитного договору банк надав, а Позичальник отримав кредитні кошти в сумі 90 000,00 гривень строком на 72 місяців з 17.03.2021 року по 16.03.2027 року.

Відповідно до п.1.3. Кредитного договору встановлено, що за користування кредитом Позичальник сплачує проценту винагороду (надалі проценти) щомісячно, в розмірі 15,00% річних (фіксована процентна ставка), починаючи з дня надання кредиту (дня списання кредитних коштів з позичкового рахунку Позичальника) до моменту повного погашення заборгованості за Кредитним договором, а також Позичальник сплачує комісійну винагороду за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно, в розмірі 2,35% у місяць від суми кредиту, зазначеної в п.1.1. Кредитного договору.

Обслуговування кредитної заборгованості включає моніторинг заборгованості, під яким розумується електронне інформування (нагадування) про здійснення щомісячних платежів по кредиту та процентах, надання інформації щодо стану заборгованості через дистанційні системи обслуговування, інформування Позичальника про виникнення простроченої заборгованості, консультування Позичальника (як усне, так і письмове) щодо погашення заборгованості, своєчасності сплати платежів тощо.

Відповідно до п.1.4. Кредитного договору встановлено, що всі умови щодо надання кредиту, обслуговування та погашення заборгованості за кредитом, згідно Кредитного договору, визначені в Правилах надання споживчого кредиту в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» та умовах страхування життя Позичальника (надалі Правила), які є невід`ємною частиною Кредитного договору та розміщені на офіційному сайті Банку: www.credit-agricole.ua agricole.ua/storage/files/pravila-svoboda-22.pdf).

Відповідно до п.2.2. Кредитного договору встановлено, що Позичальник зобов`язаний погашати кредит та сплачувати проценти та комісію у валюті кредиту, відповідно до розрахунків Графіку платежів по кредиту, щомісяця, в День повернення кредиту на Рахунок погашення заборгованості, сплачена сума платежу перераховується на позичковий рахунок та на рахунки нарахування процентів і комісій в День повернення кредиту (а.с. 7-10).

Надання грошових коштів відповідачу підтверджується платіжною інструкцією №35781635-1 від 17.03.2021 року та виписками по банківському рахунку відповідача (зворот.бік а.с.9, 15-30).

Таким чином, первісний кредитор свої зобов`язання за договорами виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу кредитні кошти у розмірі та на умовах, встановлених договорами.

Відповідач не повернув первісному кредитору грошові кошти для погашення заборгованості за кредитними договорами. Таким чином, у порушення умов кредитних договорів, відповідач зобов`язання за вказаними договорами не виконав.

18.12.2024 між АТ «Креді Агріколь Банк» та ТОВ «ФК «Брайт-К» укладено договір відступлення права грошових зобов`язань за фінансовими кредитами № 5-2024 (а.с. 34-47).

Згідно Додатку 1 до Договору про відступлення прав вимоги від 18.12.2024 року, 20.12.2024 року відбулося відступлення прав вимоги за Кредитним договором №5/2551024 від 17.03.2021 року, що був укладений між Акціонерним Товариством «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» та ОСОБА_1 .

Відповідно до Договору відступлення ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «БРАЙТ-К» набуло прав кредитора до ОСОБА_1 за Кредитним договором. Відповідно до п.1.1.5 Договору відступлення визначено термін Право вимоги означає всі права Первісного кредитора за Кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до Боржників по сплаті сум Заборгованості за Кредитними договорами, строк платежу за якими настав та/або права вимоги, які виникнуть в майбутньому. Таким чином, Позивач має законні підстави нараховувати та стягувати проценти та комісію відповідно до умов Кредитного договору

Позивач 24.07.2025 року за вих. № 6990 відповідачу направив Вимогу про дострокове повернення всієї суми кредиту, процентів за користування кредитом та комісії (а.с.32) .

Загальна заборгованість відповідача за Кредитним договором №5/2551024 від 17.03.2021 року відповідно до розрахунків заборгованості становить 198 314,85 гривень, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту 72 947,21 гривень; заборгованості за процентами за користування кредитом 38 652,64 гривень; заборгованості за комісією за обслуговування кредитної заборгованості 86 715,00 гривень.

Відповідач частково погашав заборгованість за Кредитним договором відповідно до п. 2.2. Кредитного договору включно з комісією за обслуговування кредитної заборгованості.

У зв`язкуз порушеннямзобов`язаньза кредитнимдоговором у ОСОБА_1 виникла заборгованістьстаном на24.07.2025року заперіод з17.03.2021по 24.07.2025року становить 198 314,85 гривень, яка складається із: заборгованості за тілом кредиту 72 947,21 гривень; заборгованості за процентами за користування кредитом 38 652,64 гривень; заборгованості за комісією за обслуговування кредитної заборгованості 86 715,00 гривень (а.с.64).

Мотиви з яких виходить суд та застовані норми права:

Відповідно дост. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

За положеннямстатті 5 ЦПК, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно із частиною першоюстатті 4 ЦПК кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав. Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Відповідно до положень ст.12,13 ЦПК цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 1статті 76 ЦПК передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зст. 77 ЦПК належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Згідно зст. 89 ЦПК суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Виходячи із положень ст.525, ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно якої договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Згідност. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст.1049 ЦК Українипозичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 2 ст.1050 ЦК Українипередбачено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно достатті 1048 цього Кодексу.

Згідно зі статтями526,530,610, ч. 1 ст.612 ЦК Українизобов`язання повинні виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із частиною 4статті 16 Закону України «Про споживче кредитування»у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит.

Кредитодавець зобов`язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені.

Якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - 60 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу.

Відповідно до ч.2 ст.1054та ч.2 ст.1050 ЦК Українинаслідками порушення Боржником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

На підставі досліджених у справі доказів, суд робить висновок, що 17.03.2021 року між Акціонерним Товариством «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» та ОСОБА_1 виникли договірні відносини у зв`язку з укладенням кредитного договору №5/2551024. ОСОБА_1 ,будучи вільним в укладенні кредитного договору, виборі контрагента і визначенні умов договору, будучи обізнаним з умовами кредитування, в тому числі з нарахуванням відсотків за користування кредитними коштами та інших платежів, підписав кредитний договір, чим погодив його умови. ОСОБА_1 отримав кредитні кошти в сумі 90000 гривень, що підтверджується платіжною інструкцією від 17.03.2021 та випискою з рахунку, і у нього виникло зобов`язання повернути їх, у розмірах та у строки, зазначеними в кредитному договорі.

Частиною 1ст. 1077 ЦК Українипередбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Відповідно до п.1 ч.1ст.512 ЦК Україникредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч.1ст. 514 ЦК Українидо нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з договором відступлення права вимоги за фінансовими кредитами № 5-2024 18.12.2024 року відбулося відступлення прав вимоги за Кредитним договором № 5/2551024 від 17.03.2021 що був укладений між Акціонерним Товариством «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» та ОСОБА_1 , що підтверджується Додатком №1 до вказаного Договору відступлення, в якому під порядковим № 166 перебуває боржник ОСОБА_1 , кредитний договір № 5/2551024 від 17.03.2021 (а.с.44).

Таким чином, за результатами дослідження та оцінки доказів у справі, суд вважає, що позивач ТОВ «ФК «БРАЙТ-К» отримав від попереднього кредитора АТ «Креді Агріколь Банк» всі права та обов`язки в грошовому зобов`язанні, зазначені в кредитному договорі № 5/2551024 від 17.03.2021.

Таким чином, аналіз матеріалів справи та викладене свідчить про наявність доказів на підтвердження того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце, документи, надані позивачем, містять відомості про те, що право вимоги за кредитом відповідача увійшло до пакету передачі активів на користь позивача.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що відповідач взяті на себе зобов`язання за вищезазначеним договором повністю не виконав, у передбачений в договорах строк кошти (суму позики) не повернув, внаслідок чого у нього виникла заборгованість за основними зобов`язанням.

За наданими розрахунками відповідач за період з 17.02.2021 до 17.07.2025 сплатив на погашення тіла кредиту 17052,79 гривень.

Доказів повернення грошових коштів у повному обсязі за кредитним договором, а також доказів, які б спростовували наведений позивачем розрахунок заборгованості за тілом кредиту, відповідач суду не надав.

Таким чином, заборгованість відповідача за тілом кредиту у сумі 72 947,21 (90000 - 17052,79) грн є доведеною та підтвердженою матеріалами справи, у зв`язку з чим вимога позивача в цій частині підлягає задоволенню.

Вирішуючи позовну вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача відсотків за кредитним договором, суд зазначає таке.

Згідно із положеннями статей 1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст.1048 та ч. 1 ст.1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.

Отже, припис абзацу 2 ч.1 ст.1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Таким чином, позивач відповідно до ст.1048 ЦК України має право стягнути заборгованість по нарахованих та несплачених процентах за користування кредитними коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Позивач, пред`являючи позов, крім заборгованості за основною сумою боргу, просив стягнути з відповідача відсотки за користування кредитом, які, відповідно до розрахунку заборгованості, нараховані за в межах строку дії кредитного договору.

Зі змісту вказаного договору судом встановлено, що відповідач отримав кредитні кошти в розмірі 90000,00 грн. строком на 72 місяці; процентна ставка (фіксована) щомісячно 15% річних.

Відповідач не надав суду доказів, які б спростовували розмір заборгованості за процентами. Розрахунок проведено за процентною ставкою, узгодженою сторонами, та в межах визначеного строку кредитування. Відтак, наданий позивачем розрахунок суд визнає обґрунтованим і достовірним.

Суд погоджується із наведеним розрахунком і вважає доведеною заборгованість за процентами за користування кредитом в період з 17.03.2021 по 24.07.2025 року в сумі 38652,64 грн, що підтверджується розрахунком.

Разом з тим, перевіряючи вимоги про стягнення з відповідача суми за комісією, суд враховує таке.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» (тут і далі в редакції, чинній на момент укладення спірного договору)загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за супровідні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

До загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо (ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування»).

Таким чином, Закон України «Про споживче кредитування» передбачив право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування. Але законодавство визначає і низку пов`язаних з цим обмежень для банку.

На виконання вимог, зокрема, п. 4 ч. 1 ст. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08.06.2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит).

Відповідно до п. 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Отже, банк має надати споживачу за визначеною формою детальний розпис усіх складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів, включно з передбаченою у договорі комісією за обслуговування, за кожним платіжним періодом.

Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг (ч. 3 ст. 55 Закону «Про банки і банківську діяльність»), однією із яких є розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик (п. 3 ч. 3 ст. 47 цього Закону), зокрема надання споживчого кредиту. Тому банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо). Інакше кажучи,банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за обслуговування, встановленому у договорі, який підписали сторони, оскільки такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник(або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов`язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку.

Принципи справедливості, добросовісності та розумності є фундаментальними засадами цивільного законодавства та основами зобов`язання (п. 6 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 509 ЦК України), спрямованими, зокрема, на реалізацію правовладдя та встановлення меж поведінки у цивільних відносинах. Добросовісність у діях їхнього учасника означає прагнення сумлінно використовувати цивільні права і сумлінно виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями, бездіяльністю шкоди правам та інтересам інших осіб.

З урахуванням принципів справедливості та добросовісностіна позичальника не можна покладати обов`язок сплачувати платежі за послуги, за отриманням яких він до кредитодавця фактично не звертався. Недотримання вказаних принципів призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту. Виконання позичальником умов кредитного договору, встановлених із порушенням зазначених принципів, не приводить ці умови у відповідність до засад цивільного законодавства.

Аналогічні висновки Велика Палата Верховного Суду сформулювала у постанові від 13.07.2022 року у справі № 363/1834/17 (п. 29-31).

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

У разі якщо розмір майбутніх платежів і строки їх сплати не можуть бути встановлені у договорі про споживчий кредит (кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії тощо), споживачу також у строк, визначений цим договором, надається виписка з рахунку/рахунків (за їх наявності), у якій зазначаються: стан рахунку на певну дату, оборот коштів на рахунку за період часу, за який зроблена виписка з рахунку (з описом проведених операцій), баланс рахунку на початок періоду, за який зроблена виписка, баланс рахунку на кінець періоду, за який зроблена виписка, дати і суми здійснення операцій за рахунком споживача, застосована до проведених споживачем операцій процентна ставка, будь-які інші платежі, застосовані до проведених споживачем операцій за рахунком, та/або будь-яка інша інформація, передбачена договором про споживчий кредит.

Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

За змістом цих приписів комісія за обслуговування може включати плату за розрахунок для позичальника суми його чергового платежу, суми дострокового повернення заборгованості, а також інформування позичальника у вигляді SMS-повідомлень, довідок за телефоном, електронною поштою, через інтернет-сервіс банку або в іншій формі щодо суми платежу, щодо стану кредитної заборгованості, щодо надходження та зарахування коштів на рахунок для повернення заборгованості, щодо зарахування коштів платежу на рахунок для погашення заборгованості тощо, якщо споживач вимагає таку інформацію частіше одного разу на місяць.

Велика Палата Верховного суду у справі № 496/3134/19 від 13 липня 2022 року зазначила, що умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Отже суд приходить до висновку, що враховуючи правову позицію Великої Палати Верховного Суду та дату укладення кредитного договору №5/2551024 від 17.03.2021, нарахована щомісячна комісія вважається несправедливою і порушує вимоги закону, оскільки такі послуги банку за законом повинні надаватися безоплатно, а відтак, вказаний пункт кредитного договору є нікчемним.

У зв`язку із викладеним, не підлягає до задоволення вимога позивача про стягнення з відповідача щомісячної комісії в сумі 86715 грн.

Разом з тим, надані позивачем розрахунки заборгованості за кредитним договором містять інформацію про розміри сплачених позичальником грошових коштів (а.с.64), які позивач зарахував на погашення заборгованості за кредитним договором, зокрема на погашення щомісячної комісії.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку, за період з 17.03.2021 по 24.07.2025 за кредитним договором було нараховано щомісячної комісії на загальну суму 112 095 грн, з яких відповідачем сплачено 25 380 грн, а залишок несплаченої комісії становить 86 715 грн.

Оскільки зазначені платежі були передбачені умовами кредитного договору, які суд визнав нікчемними, нарахування таких комісій є безпідставним. Відтак кошти, сплачені відповідачем у вигляді комісій, підлягають зарахуванню в рахунок погашення заборгованості за процентами.

З огляду на це, суд зменшує заборгованість відповідача за процентами на суму фактично здійснених ним платежів 25 380 грн.

Висновки суду.

Дослідивши матеріали справи, всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, дав оцінку зібраним у справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об`єктивному та всебічному з`ясування обставин справи, суд вважає необхідним частково задовольнити позовні вимоги та стягнути з відповідача на користьТОВ «Фінансова компанія» Брайт-К» заборгованість за кредитним договором №5/2551024 від 17.03.2021 року в загальному розмірі 86219,85 гривень, що складається із заборгованості по тілу кредиту 72947,21 грн. та заборгованості по відсоткам за період з 17.03.2021 по 24.07.2025 в сумі 13272,64 грн (38652,64 - 25380,00).

В задоволенні решти вимог позову слід відмовити у зв`язку з їх необґрунтованістю.

Щодо вимог про стягнення судових витрат.

Позивачем при подачі позову до суду сплачено судовий збір в сумі 2422,40 грн (а.с. 57).

Згідно частини першоїстатті 141 ЦПК Українисудовий збірпокладається насторони пропорційнорозміру задоволенихпозовних вимог,а томуз відповідачапідлягає стягненнювитрати насплату судовогозбору всумі 1053,17грн (2422,40 х 86219,85 / 198314,85).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.526,530,610,612,625,1050,1054,1056-1 ЦК, ст.ст.133,141,263-265,268, 280-289 ЦПК, суд,-

у х в а л и в:

Позов ТОВ «Фінансовакомпанія» Брайт-К»до ОСОБА_1 ,третя особа: Акціонерне Товариство«Креді АгрікольБанк» про стягнення заборгованості за договором- задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «Фінансова компанія» Брайт-К» (місце реєстрації м.Київ вул.Гніздовського Якова,1, код ЄДРПОУ 41874691) заборгованість за Кредитним договором №5/2551024 від 17.03.2021 року в розмірі86219,85 гривень (вісімдесят шість тисяч двісті дев`ятнадцять гривень 85 копійок).

В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.

Стягнутиз ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія» Брайт-К» судовівитратипо оплаті судового збору у розмірі 1053,17 (одна тисяча п`ятдесят три гривні 17 копійок).

Сторонам,які нез`явилисяв судовезасідання,направляється копіязаочногорішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ст.284 ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Івано-Франківського Апеляційного суду.

Повний текст рішення суду складений 27 листопада 2025 року.

Позивач: ТОВ «Фінансова компанія» Брайт-К», місце реєстрації м.Київ вул.Гніздовського Якова,1, код ЄДРПОУ 41874691.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Третя особа: Акціонерне Товариство «Креді Агріколь Банк», місце реєстрації м.Київ вул.Пушкінська, 42/4, код ЄДРПОУ 14361575.

Суддя Р.С. Солодовніков