Ухвала суду № 132153986, 28.11.2025, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/6147/25

Провадження № 2/346/3346/25

УХВАЛА

28 листопада 2025 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

Суддя Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області Сольський В. В., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Підгайчиківської сільської ради про визнання права власності на спадкове майно та встановлення факту, що має юридичне значення,

ВСТАНОВИВ:

26 листопада 2025 року позивачка звернулась із вказаною позовною заявою, в якій просять визнати за нею право власності на спадкове майно, а саме земельні ділянки, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , та встановити факт належності правовстановлюючого документу.

Відповідно до вимог ч. 1ст. 185 ЦПК Українисуддя, після отримання позовної заяви перевіряє її на дотримання вимог, викладених у статтях175і177 ЦПК України.

Перевіривши матеріали позовної заяви встановлено обставини, які вказують на те, що заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.

Згідно пункту 3 частини третьоїстатті 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Із змісту позовної заяви слідує, що позивачкою заявлено позовну вимогу про визнання права на земельну ділянку.

Ціна позову визначена в сумі 288353,86 грн на підставі витягів із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

Для визначення ціни позову позивачкою застосовано нормативну грошову оцінку землі.

Нормативна грошова оцінка землі це визначення вартості землі згідно з встановленими державними нормативами.Використовується для розрахунку земельного податку, орендної плати за землю, а також для оподаткування у разі продажу землі.

Однак, нормативна грошова оцінка не є тотожною поняття дійсна вартість майна.

Суддя зазначає, що експертну грошову оцінку земельних ділянок здійснюють суб`єкти оціночної діяльності у сфері оцінки земель відповідно до вимог цього Закону,Закону України «Про оцінку майна, майнових прав і професійну оціночну діяльність в Україні», а також інших нормативно-правових актів. За результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.

Отже, зважаючи на пункт 2 частини першоїстатті 176 ЦПК Українита нормиЗакону України «Про оцінку земель», для визначення вартості об`єкта, тобто ціни позову, необхідно виходити із експертної грошової оцінки спірного майна.

Згіднозпостановою ПленумуВерховногоСудуУкраїни №20від22.12.1995року«Про судовупрактикуу справахзапозовамипро захистправаприватноївласності» під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продане в даному населеному пункті чи місцевості.

У п.16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17 жовтня 2014 року "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" роз`яснено, що розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19 (провадження № 12-36гс20) зазначено, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18). Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.

Майном, як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами (стаття 190 ЦК України).

Тому вимога у цій справі про визнання права на земельну ділянку має майновий характер, оскільки підлягає грошовій оцінці.

Аналогічний висновок викладений в ухвалі Верховного Суду від 28 листопада 2022 року у справі № 129/2194/20.

Ціна позову визначається, зокрема, у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна (пункт 2 частини першоїстатті 176 ЦПК України).

Аналіз поданоїпозовної заявита доданихдо неїматеріалів недозволяє встановитиціну позовуна деньподання позовноїзаяви зурахуванням вартостіспірного майна.

Суд зазначає,що зазначенняціни позовущодо вимогмайнового характерує обов`язковою вимогою дозмісту позовноїзаяви.Зазначаючи цінупозову,позивач повиненобґрунтувати у позовній заявінаведену нимоцінку,оскільки щодоцієї обставинизастосовується загальне правило проте,що кожнаособа повиннадовести обставини,на яківона посилається.

Суддя зазначає, що експертну грошову оцінку земельних ділянок здійснюють суб`єкти оціночної діяльності у сфері оцінки земель відповідно до вимог цього Закону,Закону України «Про оцінку майна, майнових прав і професійну оціночну діяльність в Україні», а також інших нормативно-правових актів. За результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.

Отже, зважаючи на пункт 2 частини першоїстатті 176 ЦПК Українита нормиЗакону України «Про оцінку земель», для визначення вартості об`єкта, тобто ціни позову, необхідно виходити із експертної грошової оцінки спірного майна.

Статтею 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»визначено, щонезалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб`єктом оціночної діяльності.

Документом, який підтверджує вартість майна та виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору, є звіт про оцінку майна (ст.12 вказаного Закону). Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

Суддя роз`яснює, що дійсну ціну позову можливо встановити шляхом звернення позивачки до відповідних експертних та інших установ для визначення оцінки майна, після чого можливо встановити дійсну ціну позову і сплатити відповідний розмір судового збору.

Оскільки позивачкою не надано доказів проведення належної оцінки майна, яка б відповідала дійсній вартості майна, яке є предметом спору, станом саме на час звернення до суду з позовними вимогами, суд позбавлений можливості визначити ціну позову.

Пункти 4 і 5 частини третьоїстатті 175 ЦПК Українивстановлюють, що позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них, а також виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Таким чином, позивачці належить визначити ціну позову, яка повинна відповідати дійсній вартості спірного майна (звіт експертної грошової оцінки) та сплатити судовий збір за вимогу майнового характеру відповідно до дійсної вартості спірного майна та на виконання вимог частини п`ятоїстатті 177 ЦПК України, надати суду грошову оцінку майна на момент звернення до суду.

Згідно з правилами частин 1, 2 ст.185ЦПКУкраїни суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175і177цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З врахуванням наведеного, суддя приходить до переконання, що позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачці строк для усунення вказаних в цій ухвалі недоліків.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк не усуне недоліки зазначені в ухвалі, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

На підставі наведеного та керуючись ст. 185 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И В:

позовну заяву ОСОБА_1 до Підгайчиківської сільської ради про визнання права власності на спадкове майно та встановлення факту, що має юридичне значення, залишити без руху та надати позивачці строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з моменту отримання нею копії цієї ухвали.

У разі не виконання цієї ухвали позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачці.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: https://kmm.if.court.gov.ua/sud0909/.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвалаоскарженню непідлягає.

Суддя: Сольський В. В.