Рішення № 132147582, 25.11.2025, Літинський районний суд Вінницької області

Справа № 128/1542/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" листопада 2025 р.

Літинський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Желіховського В.М.

секретаря судових засідань Голота О.В.

розглянув увідкритому судовомузасіданні вс-щеЛітин цивільнусправу запозовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова група "Оберіг", про стягнення матеріального збитку, завданого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова група "Оберіг", про стягнення матеріального збитку, завданого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Позовні вимоги мотивує тим, що йому на праві приватної власності належить автомобіль FORD FUSION з реєстраційним номером НОМЕР_1 .

28.01.2025 0 09 год. 00 хв. по вул. Костянтина Василенка 4 в м. Вінниці пасажирка автомобіля VOLKSWAGEN PASSAT з реєстраційним номером НОМЕР_2 , який зупинився на забороняючий червоний сигнал світлофора, відповідач ОСОБА_2 , відчинила двері автомобіля, тим самим створивши небезпеку для руху автомобілю FORD FUSION з реєстраційним номером НОМЕР_1 , який рухався в попутному напрямку по правій смузі для руху, в результаті чого останній допустив зіткнення на відчинені дверцята автомобіля, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. За фактом зазначеної ДТП Вінницьким міським судом Вінницької області 21.03.2025 винесено постанову по справі №127/3542/25 визнано ОСОБА_2 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та звільнено її від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням. З метою встановлення розміру завданої діями відповідача майнової шкоди, на замовлення позивача 16.04.2025 ТОВ «Експерт Компані+» було складено Звіт №29/01/25-009Б про незалежну оцінку вартості матеріального збитку колісного транспортного засобу FORD FUSION з р.н. НОМЕР_1 складає 93060,73 грн. Також, позивачем були понесені додаткові витрати, пов`язані з оплатою вартості складання зазначеного Звіту в розмірі 4000,00 грн. Таким чином, загальний розмір шкоди, спричиненої йому відповідачем становить 97060,73 грн. В добровільному порядку, відповідач відмовляється відшкодувати спричинену шкоду, тому змушений звернутися до суду з вказаним позовом і просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 97060,73 грн. та відшкодування витрат зі сплати судового збору в сумі 968,96 грн. Ухвалою Літинського районного суду Вінницької області від 29.05.2025 відкрито провадження по справі та призначено розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву. 06.06.2025 до суду надійшов відзив на позовну заяву відповідача ОСОБА_2 , в якому зазначає, що вона являється власником автомобіля VOLKSWAGEN PASSAT з реєстраційним номером НОМЕР_2 . Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу VOLKSWAGEN PASSAT д.р.н. НОМЕР_2 , застрахована в ТДВ "СГ "ОБЕРІГ", поліс № CA440760 від 17.12.2024. Відповідно до Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ від 10 жовтня 2001 р. № 1306 пасажир - особа, яка користується транспортним засобом і перебуває в ньому, але не причетна до керування ним. Відповідно до Закону України 1961-IV Страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого. Також, в розумінні вказаного Закону дорожньо-транспортна пригода - подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки. Таким чином, на переконання відповідача вказана дорожньо-транспортна пригода, яка мала місце 28.01.2025 є страховим випадком. З метою встановлення факту виконання позивачем обов`язків, визначених Законом № 1961-IV для отримання страхового відшкодування, представником відповідача на адресу Страховика - ТОВ «СТРАХОВА ГРУПА ОБЕРІГ» та на адресу МТСБУ направлено адвокатський запит. У відповідь на адвокатський запит від страховика отримано лист за вих. №1605- 03 від 16.05.2025 року, відповідно до якого встановлено, що згідно наявних даних, що стосуються згаданої вище події, водій автомобіля FORD FUSION д.р.н. НОМЕР_1 звернувся до ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» шляхом телефонного дзвінка на контакт-центр страховика з метою повідомлення про настання події. В паперовому вигляді з повідомленням про настання події 28.01.2025 року жодна особа до тепер не зверталась. За наслідками усного повідомлення про настання згаданої пригоди, 29.01.2025 року було здійснено технічний огляд FORD FUSION д.р.н. НОМЕР_3 . Станом на дату написання даної відповіді, власник автомобіля FORD FUSION д.р.н. НОМЕР_1 або його уповноважена особа не звертались із заявою про виплату страхового відшкодування за наслідками настання події 28.01.2025 року. Враховуючи вищевикладене, в порушення вимог законодавства позивачем не було здійснено необхідних дій з метою отримання страхового відшкодування, таким чином звернення до суду з позовною заявою до відповідача про відшкодування шкоди є передчасним та таким, що суперечить інституту страхування цивільно-правової відповідальності. Наявність полісу обов`язкового страхування цивільної відповідальності виключає стягнення матеріальної шкоди з винної у ДТП особи, оскільки відповідальність за завдану винуватцем ДТП шкоду несе страхова компанія в межах ліміту відшкодування. За таких підстав, в задоволенні позову ОСОБА_1 просить відмовити повністю. 09.06.2025 до суду надійшла відповідь позивача ОСОБА_1 на відзив, оскільки ознайомившись із поданим відзивом, вважають за необхідне подати свої наступні пояснення, міркування і аргументи щодо наведених стороною відповідача у відзиві заперечень і мотиви їх відхилення. Єдиним аргументом, наведеним у відзиві відповідача на користь своєї позиції щодо невизнання позову, є посилання на те, що ОСОБА_2 є власницею автомобілю VOLKSWAGEN PASSAT з реєстраційним номером НОМЕР_2 , її цивільно-правова відповідальність як власника зазначеного транспортного засобу застрахована в ТДВ «СГ «ОБЕРІГ», поліс № CA440760 від 17.12.2024, а тому, на думку сторони відповідача, згідно приписів чинного законодавства та відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постановах від 04.07. 2018 у справі № 755/18006/15-ц та від 22.02.2022 у справі № 201/16373/16-ц, відшкодування шкоди, завданої внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди покладається на страховика, в даному випадку ТДВ «СГ «ОБЕРІГ». З урахуванням зазначеного та враховуючи, що позивачем вимогу про сплату відшкодування до страховика не пред`являлися, відповідач вважає, що підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 у даній справі відсутні. Зазначені обставини справи свідчать про те, що завдання шкоди майну відбулося не під час руху автомобілю VOLKSWAGEN PASSAT з реєстраційним номером НОМЕР_2 , не перебуває у причинно-наслідковому зв`язку з його експлуатацією, відтак подія, що сталася 28.01.2025 і внаслідок якої з вини ОСОБА_2 , як пасажирки забезпеченого транспортного засобу, було пошкоджено належний ОСОБА_1 автомобіль FORD FUSION з реєстраційним номером НОМЕР_1 , не підпадає під визначення страхового випадку, наведене у Законі № 1961-IV, а отже спірні правовідносини не є предметом регулювання зазначеного закону і мають вирішуватися за загальними правилами відшкодування шкоди, передбаченими нормами Цивільного кодексу України, посилання на які наведено у позовній заяві. Наведене беззаперечно свідчить на користь того, що з огляду на обставини спричинення відповідачем майнової шкоди позивачу, саме ОСОБА_2 є особою, на яку згідно чинного законодавства покладається обов`язок з відшкодування завданої шкоди, оскільки вона не керувала забезпеченим транспортним засобом, механізм завдання шкоди не пов`язаний з керуванням таким транспортним засобом, а на момент завдання шкоди забезпечений транспортний засіб не рухався, про що прямо зазначено у постанові Вінницького міського суду Вінницької області від 21.03.2025 по справі № 127/3542/25. Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Безуєвський Ю.М. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав зазначених у відзиві. Зазначив, що саме відповідач ОСОБА_2 відповідно до вимог закону має відшкодовувати спричинену шкоду позивачу. Представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Менчук В.В. в судовому засіданні позову не визнав, з огляду на те, що його довірителька є власником транспортного засобу і її цивільно-правова відповідальність як власника транспортного засобу застрахована у ТОВ "Страхова група "Оберіг", а тому саме вони є відповідачами по справі та мають відшкодовувати позивачу спричинену внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, шкоду позивачу. В задоволення позову просить відмовити повністю. Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТОВ "Страхова група "Оберіг" в судове засідання не зявився, про день час та місце розгялду справи були належним чинмо повідомлені, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення. Заяв чи клопотань не надходило. Дослідивши позовну заяву та письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини. Так,відповідно допостанови Вінницького міського суду Вінницької області 21.03.2025 (а.с.6) ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та звільнено її від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням. Суть правопорушення: 28.01.2025 0 09 год. 00 хв. по вул. Костянтина Василенка 4 в м. Вінниці пасажирка автомобіля VOLKSWAGEN PASSAT з реєстраційним номером НОМЕР_2 , який зупинився на забороняючий червоний сигнал світлофора, відповідач ОСОБА_2 , відчинила двері автомобіля, тим самим створивши небезпеку для руху автомобілю FORD FUSION з реєстраційним номером НОМЕР_1 , який рухався в попутному напрямку по правій смузі для руху, в результаті чого останній допустив зіткнення на відчинені дверцята автомобіля, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Відповідно до Звіту №29/01/25-009Б від 16.04.2025 ТОВ «Експерт Компані+» про незалежну оцінку вартості матеріального збитку колісного транспортного засобу FORD FUSION з р.н. НОМЕР_1 (а.с.7-17) оціночна вартість матеріального збитку складає 93060,73 грн. За проведення вказаної послуги позивачем ОСОБА_1 сплачено 4000,00 грн, що підтверджується квитанцією (а.с.19). Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (а.с.44-45) власником транспортного засобу VOLKSWAGEN PASSAT з реєстраційним номером НОМЕР_2 є ОСОБА_2 . Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 водія транспортного засобу VOLKSWAGEN PASSAT д.р.н. НОМЕР_2 , застрахована в ТДВ "СГ "ОБЕРІГ", що підтверджується полісом № CA440760 від 17.12.2024 (а.с.46). Згідно зі ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Стаття 12 ЦПК України, передбачає, зокрема те, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Як передбачено ст. 13 ЦПК України,суд розглядаєсправи неінакше якза зверненнямособи,поданим відповіднодо цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Положеннями ст.15,16 Цивільного кодексу України(далі -ЦК України),ст.4ЦПК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Згідно ч.4 ст.82ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Відповідно доч.6 ст. 82 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Згідно з ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). За змістомстатті 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (частина перша). Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (частина друга). Відповідно до пункту 1 частини першоїстатті 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою. Зокрема, відповідно до п.6 Розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 21.05.2024 № 3720-ІХ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі Закон № 3720-ІХ), договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що укладені та набрали чинності до введення в дію цього Закону, продовжують діяти на умовах, що були чинними на день набрання чинності такими договорами. Дія положень цього Закону поширюється виключно на страхові випадки, які настали за договорами страхування, що набрали чинності після введення в дію цього Закону. Отже, з огляду на те, що відповідно до п.1 Розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3720-ІХ цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію з 1 січня 2025 року, та враховуючи, що цивільну відповідальність власника автомобілю VOLKSWAGEN PASSAT з реєстраційним номером НОМЕР_2 було застраховано 17.12.2024, - при розгляді спірних правовідносин мають застосовуватися положення Закону України від 01.07.2004 № 1961-IV «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі Закон № 1961-IV). У свою чергу, згідно преамбули до Закону № 1961-IV, цей закон регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності) і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України. Відповідно до п.1.1 ст.1 Закону № 1961-IV, страхувальники юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу. Згідно п.1.3 ст.1 Закону № 1961-IV, потерпілі юридичні та фізичні особи, життю, здоров`ю та/або майну яких заподіяна шкода внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з використанням транспортного засобу. Згідно ст.6 Закону № 1961-IV, страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участі забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого. При цьому відповідно до п.1.12 ст.1 Закону № 1961-IV, дорожньо-транспортною пригодою визнається подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки. Згідно п.1.7 ст.1 Закону № 1961-IV, під забезпеченим транспортним засобом розуміється транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована. Відповідно до ст.5 Закону № 1961-IV, об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу. Зміст наведених норм Закону № 1961-IV беззаперечно свідчить про те, що під страховим випадком в контексті цього Закону розуміється дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участі забезпеченого транспортного засобу під час його руху. Певні правозастосовчі підходи до подібних правовідносин були викладені у Постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки». Так, в абзаці 3 пункту 5 Постанови № 4 зазначено, що цивільно-правова відповідальність за шкоду, завдану діяльністю, що є джерелом підвищеної небезпеки, настає у разі її цілеспрямованості (наприклад, використання транспортних засобів за їх цільовим призначенням), а також при мимовільному проявленні шкідливих властивостей об`єктів, що використовуються в цій діяльності (наприклад, у випадку завдання шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля). В інших випадках шкода відшкодовується на загальних підставах, передбачених статтею 1166 ЦК, особою, яка її завдала (наприклад, коли пасажир, відчиняючи двері автомобіля, що не рухався, спричинив тілесні ушкодження особі, яка проходила поруч). При цьому в абзаці 2 пункту 6 Постанови № 4 вказано, що якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди (пункт 2.2 Правил дорожнього руху України). Аналогічна правова позиція висловлена і у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.10.2018 у справі № 760/15471/15-ц. Окрім того, у своїй постанові від 29.06.2022 у справі № 477/874/19 Велика Палата Верховного Суду, наводячи свої висновки щодо застосування норм матеріального права зазначила, що іншою особою, якій унаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки власники (володільці), наприклад, транспортних засобів спільно завдали шкоди, є будь-яка третя особа. Вона може бути, зокрема, пішоходом або пасажиром транспортного засобу, від зіткнення із яким іншого транспортного засобу завдано шкоди. Іншою, ніж та, яка завдала шкоди, особою може бути і власник транспортного засобу, який передав право керування, а сам був пасажиром. З такого висновку випливає, що власник забезпеченого транспортного засобу, який передав право керування, а сам був пасажиром, за наявності відповідних підстав може претендувати на виплату страхового відшкодування, однак не особою, чия відповідальність застрахована. З огляду на зазначене цілком очевидно, що Велика Палата Верховного Суду розглядає необхідність поширення страхового забезпечення за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності виключно на цивільну відповідальність особи, яка керує транспортним засобом на законній підставі, тобто водія, але в жодному разі не на пасажира. Судом встановлено, що завдання шкоди майну позивача відбулося не під час руху автомобілю VOLKSWAGEN PASSAT з реєстраційним номером НОМЕР_2 , не перебуває у причинно-наслідковому зв`язку з його експлуатацією. Дорожньо-траспортна пригода сталася з вини відповідача ОСОБА_2 , як пасажирки транспортного засобу, а тому Закону № 1961-IV, цей закон регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів не підпадає під визначення страхового випадку. Суд не бере до уваги твердження представника відповідача, що його довірителька є власником транспортного засобу і її цивільна відповідальність застрахована, а тому має відшкодовувати шкоду страхова компанія, оскільки із наданого суду полісу № CA440760 від 17.12.2024 встановлено, що застраховано відповідальність ОСОБА_3 . За таких підстав, суд вважає доведеними позивачем позовні вимоги в повному обсязі і враховуючи наданий Звіт №29/01/25-009Б від 16.04.2025 ТОВ «Експерт Компані+» про незалежну оцінку вартості матеріального збитку спричиненого транспортного засобу FORD FUSION з р.н. НОМЕР_1 , вважає необхідним стягнути з відповідача спричинену матеріальну шкоду в розмірі 97 060,73 грн. Враховуючи ту обставину, що позов задоволено, тому на підставі ст. 141 ЦПК України, суд вирішує питання щодо відшкодування судових витрат понесених на сплату судового збору. Керуючись ст. ст. 13, 19, 76-82, 258-265, 268,293,294 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити. Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_2 , відшкодування матеріальної шкоди в сумі 97 060,73 грн. (дев`яносто сім тисяч шістдесят гривень 73 коп.). Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_2 , витрати по сплаті судового збору в сумі 968,96 грн. Апеляційну скаргу на рішення суду сторони можуть подати протягом 30 днів з дня проголошення рішення до Вінницького апеляційного суду через Літинський районний суд Вінницької області. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя : Желіховський В. М.