Вирок № 132147264, 28.11.2025, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/7649/25

Провадження № 1-кп/639/449/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2025 року м. Харків

Новобаварський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілої ОСОБА_4 ,

представника потерпілої ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань обвинувальний акт по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.10.2024 за №12024220000001225, за обвинуваченням:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Харкова, громадянина України, який одружений, працевлаштований не офіційно, раніше не судимий, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_6 18.10.2024 приблизно о 06-10 год., керував технічно справним автомобілем «Сitroen Berlingo», р.н. НОМЕР_1 та рухався по проспекту Любові Малої зі сторони проспекту Новобаварському у напрямку вул. Дудинської міста Харкова зі швидкістю приблизно 74 км/годину.

Під час руху по вказаному проспекту, в районі будинку № 36, ОСОБА_6 наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу «зебри», на якому перебувала пішохід ОСОБА_8 , своєчасно не знизив швидкість керованого ним транспортного засобу аж до зупинки, проявив неуважність та, не переконавшись, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, грубо порушив вимоги п. 12.3 та 18.1. Правил дорожнього руху України, згідно з якими:

- п. 12.3 ПДР України «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди.»;

- п. 18.1 ПДР України «Водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека»; та допустив наїзд на пішохода ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка перетинала проїзну частину дороги по нерегульованому пішохідному переході, зліва направо відносно напрямку руху його автомобіля.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 від отриманих тілесних ушкоджень загинула на місці події та згідно з висновком судово-медичної експертизи причиною смерті стала несумісна с життям сукупна тупа травма тіла з множинними переломами кісток скелету та розривами внутрішніх органів.

Порушення правил безпеки дорожнього руху ОСОБА_6 , які згідно з висновком судової експертизи матеріалів та засобів відео-звукозапису та автотехнічної експертизи знаходяться в причинному зв`язку з подією та не відповідали вимогам п.п. 12.3, 18.1 ПДР України виразилось у тому, що він рухаючись по проспекту Любові Малої та наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу «зебри», на якому перебувала пішохід ОСОБА_8 , своєчасно не знизив швидкість керованого ним транспортного засобу аж до зупинки, проявив неуважність та, не переконавшись, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху допустив наїзд на пішохода, яка перетинала проїзну частину по нерегульованому пішохідному переходу зліва направо відносно руху його автомобілю, що спричинило тяжкі наслідки.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні зазначав про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, зібраними матеріалами справи, необхідність призначення останньому покарання у виді позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами в межах санкції відповідної частини статті КК України, а також про наявність підстав для застосування положень ст. 75 КК України.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, визнав у повному обсязі, повністю підтверджує фактичні обставини вчиненого злочину, надав пояснення щодо місця, часу, способу вчинення злочину так, як вони встановлені судом. Зазначив, що вчинив ці дії не умисно і дуже шкодує про те, що сталося. Висловив свої вибачення перед потерпілою, цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 визнав та виплатив у повному обсязі.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_7 у судовому засіданні звертав увагу на повне визнання вини обвинуваченим ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, щире каяття, а також те, що обвинувачений ОСОБА_6 як до початку судового розгляду надавав потерпілій ОСОБА_4 матеріальну допомогу у зв`язку із завданою їй матеріальною та моральною шкодою, так і після подання нею в судовому засіданні цивільного позову визнав та виплатив цей позов у повному обсязі, у зв`язку із чим зазначав про наявність підстав для призначення ОСОБА_6 покарання в межах санкції відповідної частини статті КК України, із застосуванням положень ст. 75 КК України.

Потерпіла ОСОБА_4 у судовому засіданні повідомила, що 18.10.2024 була на роботі, коли дізналась, що її мати - ОСОБА_8 - на проспекті Любові Малої збив автомобіль та одразу приїхала на місце ДТП, де дізналась, що від отриманих травм її мати загинула. Обвинувачений ОСОБА_6 до початку судового розгляду надавав потерпілій ОСОБА_4 матеріальну допомогу у зв`язку із завданою їй матеріальною та моральною шкодою. Поданий нею в судовому засіданні цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_6 про стягнення з останнього матеріальної та моральної шкоди, завданої їй злочином, - обвинувачений ОСОБА_6 визнав та виплатив у повному обсязі, а тому потерпіла ОСОБА_4 просить залишити її цивільний позов без розгляду. Претензій матеріального та морального характеру потерпіла ОСОБА_4 до обвинуваченого ОСОБА_6 не має, розуміє, що останній вчинив необережний злочин, а тому зазначає про можливість призначення обвинуваченому ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами в межах санкції відповідної частини статті КК України, а також про наявність підстав для застосування положень ст. 75 КК України.

Представник потерпілої ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримав доводи та позицію потерпілої ОСОБА_4 , зазначав про наявність підстав для залишення її цивільного позову до обвинуваченого ОСОБА_6 без розгляду, оскільки останній цей позов визнав та виплатив у повному обсязі, а також про можливість призначення обвинуваченому ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами в межах санкції відповідної частини статті КК України, а також про наявність підстав для застосування положень ст. 75 КК України.

Беручи до уваги повне визнання обвинуваченим ОСОБА_6 своєї вини, а також те, що він не піддає сумніву фактичні обставини справи, відсутність у суду сумніву в правильності розуміння обвинуваченим змісту цих обставин, добровільності та істинності його позиції, суд, заслухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти недоцільності дослідження доказів щодо тих обставин, які ними не оспорюються, розглянув дане кримінальне провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, попередньо роз`яснивши наслідки такого порядку дослідження доказів, обмежившись допитом обвинуваченого, потерпілої, дослідженням матеріалів досудового розслідування, а саме даних, що характеризують особу обвинуваченого.

Аналізуючи обставини, що визнаються учасниками судового провадження, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_6 в обсязі пред`явленого обвинувачення є доведеною. Дії ОСОБА_6 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілому.

Перевіркою даних про особу обвинуваченого ОСОБА_6 встановлено, що він одружений, працевлаштований не офіційно, має постійне місце реєстрації та мешкання, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, раніше не судимий.

Обставинами, що відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 , суд вважає повне визнання вини, щире каяття та повне добровільне відшкодування потерпілій завданої матеріальної та моральної шкоди.

Обставини, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Призначаючи обвинуваченому покарання, суд виходить з положень ст. ст. 50, 65 КК України, а саме принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення обвинуваченого та попередження скоєння нових злочинів як самим обвинуваченим, так і іншими особами, враховує характер та ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, його наслідки, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, особу обвинуваченого, його відношення до скоєного злочину.

Відповідно до ст. 75 КК України, якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбаченестаттями 403,405,407,408,429цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, катування, передбаченечастиною третьоюстатті 127 цього Кодексу, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Враховуючи конкретні обставини справи, а також те, тяжкість вчиненого ОСОБА_6 кримінального правопорушення та його наслідки, особу винного, який раніше не судимий, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, працевлаштований не офіційно, одружений, має постійне місце реєстрації та мешкання, його критичне ставлення до вчиненого (попросив вибачення у потерпілої, надавав матеріальну допомогу), обставини, що пом`якшують покарання, - повне визнання вини, щире каяття та повне добровільне відшкодування потерпілій завданої матеріальної та моральної шкоди, відсутність обставин, які обтяжують покарання, позицію прокурора та потерпілої щодо виду та розміру покарання, необхідного та достатнього для виправлення обвинуваченого, зокрема, щодо наявності підстав для застосування положень ст. 75 КК України, суд приходить до переконання щодо необхідності призначення ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами в межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України, та про можливість виправлення ОСОБА_6 без відбування основного покарання, у зв`язку із чим він може бути звільнений від відбування основного покарання з випробуванням на підставі ч. 1 ст. 75 КК України.

Саме таке покарання, на думку суду, є необхідним та достатнім для подальшого виправлення ОСОБА_6 та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами.

Під час судового розгляду потерпіла ОСОБА_4 та її представник адвокат ОСОБА_5 заявили клопотання про залишення без розгляду цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 до обвинуваченого ОСОБА_6 про стягнення з останнього матеріальної та моральної шкоди, завданої їй злочином, оскільки обвинувачений ОСОБА_6 визнав та виплатив цей позов у повному обсязі, суд приходить до переконання про наявність підстав для задоволення відповідного клопотання.

Арешт майна, накладений ухвалами слідчого судді під час досудового розслідування, підлягає скасуванню.

Долю речових доказів належить вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_6 згідно ст. 124 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 349, 368, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,визнати винниму вчиненнікримінального правопорушення-злочину,передбаченого ч.2ст.286КК України,та призначитийому покаранняу видіпозбавлення воліна строк4(чотири)роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік.

Згідно з ч. 1 ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,відвідбування призначеногоосновного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік.

На підставі ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 до обвинуваченого ОСОБА_6 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином, залишити без розгляду.

Стягнути з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судові витрати за проведення експертиз:

- № 8791/8792 від 06.11.2024 у сумі 11359 (одинадцять тисяч триста п`ятдесят дев`ять) грн 20 коп.;

- № 11255/11256/11449 від 24.01.2025 у сумі 36349 (тридцять шість тисяч триста сорок дев`ять) грн 44 коп.;

- № 11257/11258/11451 від 24.01.2025 у сумі 36349 (тридцять шість тисяч триста сорок дев`ять) грн 44 коп.;

- № 13596 від 18.09.2025 у сумі 10177 (десять тисяч сто сімдесят сім) грн 92 коп.;

- № 13597 від 18.09. 2025 у сумі 10177 (десять тисяч сто сімдесят сім) грн 92 коп.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 23 жовтня 2025 у справі № 953/9720/24, провадження № 1-кс/953/7829/24 на майно, яке згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , належить ОСОБА_9 , а саме: автомобіль «Сітроен Берлінго», р.н. НОМЕР_1 , - скасувати після набрання цим вироком законної сили.

Речові докази по кримінальному провадженню:

- транспортний засіб автомобіль «Сітроен Берлінго», р.н. НОМЕР_1 повернути власнику;

- відеозапис ДТП від 18.10.2024, записаний на CD диск залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений з урахуванням положень ст. 394 КПК України до Харківського апеляційного суду через Новобаварський районний суд міста Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя ОСОБА_1