Рішення № 132136155, 19.11.2025, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/5242/25

19 листопада 2025 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючого судді Баб`юка П.М.

за участю:

секретаря судового засідання Косюк О.П.

представника позивача: Никитюка Р.І.;

представника відповідача: Ковальової Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень і рішення про припинення дії ліцензії, -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Тернопільській області, в якому просить визнати протиправними та скасувати:

податкове повідомлення-рішення від 11.08.2025 № 00115870901;

податкове повідомлення-рішення від 11.08.2025 № 00115840901;

податкове повідомлення-рішення від 11.08.2025 № 00115820901;

розпорядження ГУ ДПС у Тернопільській області № 903-л від 28.07.2025 року "про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду діяльності".

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що контролюючим органом, незаконно проведено фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 , призначеної протиправним наказом від 24.06.2025 № 1358-п, що призвело до ухвалення протиправних податкових повідомлень-рішень №00115870901, №00115840901, №001158820901 від 11.08.2025.

Представник вказує, що аналіз підпункту 80.2.5. п. 80.2. ст. 80 ПК України, свідчить проте, що контролюючий орган має дві окремі правові підстави для призначення фактичної перевірки, а саме:

1. У разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими " витратомірами;

2. Здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.

Зазначає, що в наказі про проведення фактичної перевірки зазначено лише правові підстави для призначення перевірки, але вказаний наказ містить у собі суттєві порушення призначення перевірки за наявності інформації про порушення вимог законодавства згідно листа ДПС України від 23.05.2025 №13578/7/99-00-09-03-01-07, а також зазначає, що надання контролюючому органу права на проведення фактичної перевірки з підстав здійснення функцій, визначених законодавством не є абсолютним.

Також вказує на порушення з боку Головного управління ДПС у Тернопільській області саме двох самостійних підстав для призначення фактичної перевірки, які передбачені пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України.

Зазначає, що, що у листі ДПС України від 23.05.2025 №13578/7/99-00-09-03-01-07 жодним чином не вказано про конкретні порушення ФОП ОСОБА_1 вимог законодавства, які б у сукупності давали підстави для призначення фактичної перевірки, а відображена інформація у листі ДПС України носить загальний формальний характер та не може слугувати підставою для призначення перевірки в частині конкретного порушення законодавства.

Крім того вказує, що в додатку до листа ДПСУ від 23.05.2025 року, взагалі не зазначено якого саме суб`єкта господарювання необхідно провести фактичну перевірку.

Зазначає, що контролюючий орган повинен обґрунтувати необхідність проведення перевірки, яка оформляється відповідною доповідною запискою (висновком) за підписом керівника відповідного структурного підрозділу. В подальшому така доповідна записка повинна передаватись на розгляд керівника територіального органу ДПС, який в свою чергою за наявності підстав приймає рішення про доцільність проведення фактичної перевірки у відповідного суб`єкта господарювання.

Вказує, що контролюючим органом у відповідь на адвокатський запит, відповідно до якого представник просив надати усі документи, які є у володінні податкової та котрі слугували підставою для призначення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_2 , не було надано жодної доповідної записки, в тому числі рішення керівника органу про доцільність проведення фактичної перевірки у ФОП ОСОБА_1 .

Також зазначає, що у зв`язку із незаконно проведеною перевіркою, скасуванню підлягають як прийняті за її результатами податкові повідомлення-рішення так і розпорядження ГУ ДПС у Тернопільській області № 903-л від 28.07.2025 року "про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду діяльності".

Ухвалою судді від 09.09.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

25.09.2025 до суду Головного управління ДПС у Тернопільській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник просить відмовити в задоволенні позовних вимог та вказує, що підставою для призначення фактичної перевірки відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України стала сукупність фактичних підстав, передбачених цією нормою, а саме:

фактичною підставою для призначення перевірки стало здійснення відповідних функцій контролюючого органу, про що і було зазначено у рішенні про проведення перевірки поряд із посиланням на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України;

фактичною підставою для призначення фактичної перевірки стала наявність (отримання) певної інформації, відповідно до чого було здійснено посилання на Лист ДПС України, який слугував приводом для призначення перевірки із наведенням його реквізитів: реєстраційного номеру та дати (від 23.05.2025 №13578/7/99-00-09-03¬01-07).

З огляду на вищезазначене, Головне управління ДПС у Тернопільській області вважає, що при прийнятті наказу про фактичну перевірку ним були дотримані усі вимоги податкового законодавства та враховані найновіші висновки Верховного Суду.

Ухвалою суду від 30.09.2025 клопотання Головного управління ДПС у Тернопільській області від 25.09.2025 задоволено. Постановлено перейти до розгляду справи №500/5242/25 за правилами загального позовного провадження.

Призначено підготовче засідання у справі на 07 жовтня 2025 року о 11:00 год.

Ухвалою суду від 03.10.2025 заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 02.10.2025 про вжиття заходів забезпечення позову задоволено. Зупинено дію рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності №903-л від 28.07.2025 Головного управління ДПС у Тернопільській області, яким припинено Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним, реєстраційний номер: 19160314202500002 терміном дії з 12.02.2025, до набрання законної сили рішенням у справі №500/5242/25.

Ухвалою суду від 07.10.2025, занесеною до протоколу судового засідання №5236509, відкладено підготовче судове засідання на 23.10.2025 о 10:30 год.

Ухвалою суду від 23.10.2025, занесеною до протоколу судового засідання №5331152, відкладено підготовче судове засідання на 13.11.2025 о 10:30 год.

Ухвалою суду від 13.11.2025, занесеною до протоколу судового засідання №5446681, закрито підготовче засідання, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 18.11.2025 о 10:30 год.

Ухвалою суду від 18.11.2025, занесеною до протоколу судового засідання №5468093, відкладено судове засідання на 19.11.2025 о 10:30 год.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, просив відмовити в їх задоволенні. Додатково зазначила, що листі ДПС України від 23.05.2025 №13578/7/99-00-09-03-01-07 помилково зазначено дату листа Нафтогазової Асоціації України №31, - 16.05.2022. Це є опискою, вірна лата - 16.05.2025, що підтверджується самим листом який додано до матеріалів справи.

Суд заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, встановив наступні обставини.

Головне управління ДПС у Тернопільській області відповідно до наказу від 24.06.2025 №1358-п "Про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 " та направлень на перевірку від 24.06.2025 №2024/09-01, від 24.06.2025 №2025/09-01, від 24.06.2025 №2026/09-01 проведена фактична перевірка ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за адресою провадження діяльності: АДРЕСА_1 , з метою здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального.

Підставою для призначення фактичної перевірки у наказі від 24.06.2025 №1358-п "Про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 було зазначено п.75.1 ст. 75, пп.80.2.5 (здійснення функцій визначених законодавством) п.80.2 ст. 80 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (далі - ПК України) та листа ДПС України від 23.05.2025 №13578/7/99-00-09-03-01-07.

Результати проведення якої оформлені актом про результати фактичної перевірки від 07.07.2025 №8847/19-00-09-01/ НОМЕР_1 .

За наслідками розгляду матеріалів перевірки, контролюючим органом було прийнято:

податкове повідомлення-рішення від 11 серпня 2025 року №00115870901 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 1020,00 грн;

податкове повідомлення-рішення від 11 серпня 2025 року №00115840901 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 40000,00 грн;

податкове повідомлення-рішення від 11 серпня 2025 року №00115820901 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 262003,50 грн;

розпорядження №903-л від 28.07.2025 про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями та розпорядженням, вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду із даним позовом.

При цьому, єдиною підставою для скасування спірних рішень контролюючого органу, яка зазначена у заявах по суті справи та заявлена в судових засіданнях під час розгляду справи, є протиправність призначення перевірки.

Визначаючись щодо спірних правовідносин, суд виходить з наступного.

Як уже зазначено, підстави протиправності прийнятих контролюючим органом області спірних податкових повідомлень-рішень та рішення про припинення ліцензії позивачем зводяться до процедурних порушень контролюючим органом порядку призначення перевірки (наказ про проведення перевірки не містить підстави її проведення, оскільки для проведення перевірки не достатньо зазначення підпункту статті Податкового кодексу України), а також відсутність законодавчо визначених підстав для її призначення.

Так, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, які справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпунктів 19-1.1.1, 19-1.1.2, 19-1.1.40, 19-1.1.46 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України контролюючі органи здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків; контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів; організовують збір податкової інформації та вносять її до інформаційних баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику; використовують під час виконання своїх посадових (службових) обов`язків податкову інформацію з інформаційно-телекомунікаційних систем та інших джерел, отриману в порядку та спосіб, визначений цим Кодексом.

Згідно з підпунктами 19-1.1.13 - 19-1.1.20 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України контролюючі органи:

здійснюють ліцензування діяльності суб`єктів господарювання з виробництва спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, оптової торгівлі спиртом, оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами і рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та контроль за таким виробництвом;

здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері;

забезпечують контроль за прийняттям декларацій про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію), встановлені виробником або імпортером, та узагальненням відомостей, зазначених у таких деклараціях, для організації роботи та контролю за повнотою обчислення і сплати акцизного податку;

здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального;

проводять роботу щодо боротьби з незаконним виробництвом, переміщенням, обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального;

організовують роботу, пов`язану із замовленням марок акцизного податку, їх зберіганням, продажем, відбором зразків, з метою проведення експертизи щодо їх автентичності та здійснюють контроль за наявністю таких марок на пляшках (упаковках) з алкогольними напоями, пачках (упаковках) тютюнових виробів, ємностях (упаковках) з рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, під час їх транспортування, зберігання і реалізації;

забезпечують контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, які провадять роздрібну торгівлю тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, законодавства щодо максимальних роздрібних цін на такі вироби, встановлених їх виробниками або імпортерами, та величини роздрібних цін продажу підакцизних товарів, на які встановлюються максимальні роздрібні ціни;

забезпечують контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, які провадять оптову або роздрібну торгівлю алкогольними напоями, вимог законодавства щодо мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін на такі напої.

Відповідно до пунктів 61.1, 61.2 статті 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

Згідно з підпунктом 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 ПК України одним із способів здійснення податкового контролю є проведення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

За приписами п.п. 75.1.3. п. 75.1 ст. 75 ПК України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

У відповідності до п. п. 80.1, 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з передбачених підстав, зокрема:

у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального (п.п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України).

Пунктом 81.1 статті 81 Кодексу передбачено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дача початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки;

службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Визначаючисб щодо позовних вимог суд приходить до наступних висновків.

Як зазначалося вище, в основу проведення фактичної перевірки господарської одиниці позивача відповідачем покладено пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач вказує на те, що в наказі про проведення фактичної перевірки зазначено лише правові підстави для призначення перевірки.

Щодо наведеного суд зазначає, що формулювання конкретного змісту наказу є дискрецією контролюючого органу, однак, з обов`язковим дотриманням вимог норм абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України щодо змісту наказу про проведення перевірки. У разі встановлення в одному підпункті статті декількох самостійних підстав для проведення перевірки, кожна з них не обов`язково має бути сформульована тотожно до змісту правової норми, якою ця підстава встановлена, проте повинна бути чітко визначена та відповідати правовій нормі. Виконання такої вимоги забезпечує розуміння суб`єктом господарювання причин, що зумовили проведення перевірки, а також кола питань, які можуть бути її предметом, залежно від підстави проведення. У такій ситуації в разі виникнення спору щодо наявності дійсних підстав для проведення перевірки або обґрунтованості припущень щодо вчинення суб`єктом господарювання порушень суд має можливість перевірити ці питання під час розгляду адміністративної справи.

У судовій практиці прийнято розрізняти юридичну підставу, як елемент підстави для проведення перевірки, та фактичну підставу, яка розкриває сукупність обставин, що характеризують (зумовлюють) юридичну підставу. Відображенням юридичної підстави є наведення у наказі податкового органу відповідної норми ПК України, яка надає право для проведення перевірки. Відображенням фактичної підстави вважається наведення конкретних обставин (фактів), існування яких вказує на наявність юридичної підстави.

Наведене узгоджується із правовою позицією наведеною у постанові Верховного Суду від 05.06.2025 у справі №340/195/20.

У постанові від 28 травня 2024 року у справі № 280/1431/23 Верховний Суд підтримав усталену у судовій практиці позицію про те, що підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України встановлює в одному підпункті статті дві самостійні (окремі) підстави для проведення перевірки: (1) наявність та/або отримання певної інформації; (2) здійснення контролюючим органом функцій, визначених законодавством у відповідній сфері. Така особливість зазначеного підпункту зумовлює обов`язок контролюючого органу у наказі про призначення перевірки поряд з юридичною підставою у вигляді нумераційного позначення відобразити конкретну з таких двох фактичних підстав, яка і зумовила прийняття рішення про проведення перевірки, або ж обидві, в обсязі, достатньому для ідентифікації однієї з двох (або обох в сукупності у разі їх наявності). Відображення такої фактичної підстави не обов`язково має бути сформульоване тотожно до змісту правової норми, якою ця підстава встановлена, проте, повинна бути чітко визначена та змістовно відповідати правовій нормі.

Тобто, у разі, якщо фактичною підставою для призначення фактичної перевірки стала наявність (отримання) певної інформації, то контролюючий орган у рішенні про проведення перевірки поряд із посиланням на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України повинен щонайменше зазначити про "наявність (отримання) інформації щодо можливого порушення" або ж зазначити реквізити документа, який слугував приводом для призначення перевірки і містить таку інформацію. Аналогічно, якщо фактичною підставою для призначення фактичної перевірки стало здійснення відповідних функцій, то контролюючий орган у рішенні про проведення перевірки поряд із посиланням на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України повинен саме про це зазначити. Відповідно, якщо підставою для призначення перевірки відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України стала сукупність фактичних підстав, передбачених цією нормою, то контролюючий орган у рішенні про проведення перевірки поряд із посиланням на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України має це відобразити у вищезазначений спосіб.

Саме такий обсяг інформації у наказі, прийнятому відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, можна вважати мінімально достатнім в розумінні абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України щодо зазначення у наказі підстави для проведення перевірки, оскільки надає платнику податків загальне розуміння про підставу її призначення та відповідний предмет перевірки. Таке інформування про фактичну обставину має бути наведено саме серед підстав для проведення перевірки, тобто перед резолютивною частиною наказу. У разі, якщо наказ відповідає вимогам щодо відображення у ньому мінімально достатнього обсягу інформації щодо підстави для проведення перевірки, такий наказ не може вважатися оформленим з істотним порушенням вимог чинного законодавства. Як наслідок, такий наказ не можна вважати протиправним, оскільки його недоліки в розумінні статті 81 ПК України не є настільки значущими, що ставлять під загрозу можливість реалізації платником податків своїх прав.

Наведене також узгоджується із правовою позицією наведеною у постанові Верховного Суду від 02.10.2025 у справі №300/2885/24.

Крім цього, суд зазначає, що Судова палата у постанові від 26 березня 2024 року по справі №420/9909/23, акцентувала увагу на наявності істотної різниці у критеріях оцінки правомірності наказу на предмет його підставності та/або оформлення, як наслідок, необхідності відмежування у спорах цієї категорії питання "наявності підстав для проведення перевірки" від питання "достатності відображення підстав для проведення перевірки у наказі" та/або "недоліків в оформленні рішення про проведення перевірки". Підстави для призначення будь-якої перевірки чітко закріплені у нормах ПК України, за наявності яких у контролюючих органів виникає безпосередньо право на проведення перевірки, тоді як відображення цих підстав у наказі про призначення перевірки фактично є формалізацією у письмовій формі права на проведення перевірки, яке вже виникло. Безумовно, формалізація підстави для проведення перевірки у наказі має відповідати вимогам абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України. Під час вирішення питання щодо правомірності призначення і проведення перевірки, зокрема фактичної, необхідно надавати оцінку достатності змісту наказу в контексті чіткого визначення у ньому правової (юридичної) підстави проведення такої перевірки та існування відповідної фактичної підстави, яка є передумовою для її проведення.

Як встановлено в ході розгляду даної справи, у наказі від 24.06.2025 №1358-п "Про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 " поряд із покликанням на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України міститься посилання і на лист ДПС України від 23.05.2025 №13578/7/99-00-09-03-01-07.

Так, у вказаному листі ДПС України від 23.05.2025 №13578/7/99-00-09-03-01-07 зазначається:

"Департамент контролю за підакцизними товарами на виконання листа Нафтогазової Асоціації України від 16.05.2022 (вірна лата 16.05.2025) №31 (вх. ДПС №22072/6 від 19.05.2025) щодо проведення перевірок об`єктів роздрібної торгівлі пальним та з метою запобігання та виявлення порушень законодавства платником податків, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним, повідомляє.

За інформацією, наданою Нафтогазовою Асоціацією України, 428 АЗС (здебільшого блочні, контейнерні та модульні) нехтують дотриманням законодавства, чим створюють потенційні ризики небезпеки для життя та здоров`я людей та оточуючої інфраструктури.

Враховуючи викладене, з метою запобігання та виявлення порушень законодавства вважаємо за необхідне провести фактичні перевірки суб`єктів господарювання, з обов`язковим фактичним зняттям залишків пального з урахуванням Методичних рекомендацій щодо Порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджених Наказом ДПС від 04.09.2020 №470, наведених у Додатку 1".

Також як встановлено судом, до вказаного листа ДПС України був наданий додаток на 6 арк. з переліком адрес АЗС, де здійснюють свою господарську діяльність суб`єкти господарювання. У цьому переліку є і адреса: Тернопільська область, село Пробіжна, GPS довгота 49.02313 та GPS довгота 25.98383, що відповідає адресі Тернопільська область, Чортківський район, село Пробіжна, автозаправна станція ТІК.

Крім того, в судовому засіданні було досліджено доповідну записку начальника управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС у Тернопільській області Романа Савки від 23.06.2025 №472/19-00-09-01, у якій зазначено:

"Управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС у Тернопільській області відповідно до вимог наказу ДПС України від 04.09.2020 №470 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків", та на виконання доручень ДПС України повідомляє.

За результатами проведеного аналізу інформації наявної в базах даних ДПС, за результатами обстежень, опрацювання доручень ДПС України, перегляду та аналізу інформації з доступних джерел виявлено СГД та/або господарські об`єкти в яких можливі факти порушення визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального".

У зв`язку з цим, начальником управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС у Тернопільській області запропоновано, керуючись вимогами ст.80 ПК України, провести фактичні перевірки суб`єктів господарювання та/або господарських об`єктів згідно додатку №1.

У вказаному додатку №1 серед інших суб`єктів господарювання був зазначений ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з місцем торгівлі: АДРЕСА_1 . Підстава перевірки: лист ДПС України від 23.05.2025 №13578/7/99-00-09-03-01-07.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач вказує, що у листі ДПС України від 23.05.2025 №13578/7/99-00-09-03-01-07 жодним чином не вказано про конкретні порушення ФОП ОСОБА_1 вимог законодавства, які б у сукупності давали підстави для призначення фактичної перевірки, а відображена інформація у листі ДПС України носить загальний формальний характер та не може слугувати підставою для призначення перевірки в частині конкретного порушення законодавства.

Щодо наведеного, то суд приймає до уваги покликання представника відповідача на те, що за встановленою судовою практикою зазначення такої інформації не вимагається абзацом третім пункту 81.1 статті 81 ПК України. Крім цього, відсутні підстави вважати, що у розумінні підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України отримана контролюючим органом інформація на стадії призначення перевірки обов`язково має містити достовірні підтвердження того, що платником податків вже скоєно конкретне порушення.

Наявна та/або отримана контролюючим органом інформація має вказувати на обставини, які дають обґрунтовані підстави вважати, що платник податків з високою імовірністю може порушувати вимоги податкового законодавства у певній сфері. Саме для перевірки дійсної наявності порушень і призначається перевірка.

Також позивач вказує на те, що в листі ДПС України від 23.05.2025 наголошено на необхідності проведення фактичної перевірки суб`єктів господарювання. В наказі про проведення фактичної перевірки від 24.06.2025 № 1358-п вирішено провести перевірку суб`єкта господарювання ФОП ОСОБА_1 , однак в додатку до листа взагалі не зазначено якого саме суб`єкта господарювання необхідно провести фактичну перевірку.

Щодо наведеного суд зауважує, що у переліку зазначені координати: GPS довгота 49.02313 та GPS довгота 25.98383, що відповідає адресі: Тернопільська область, Чортківський район, село Пробіжна, автозаправна станція " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", тобто, де здійснює своє підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_1 .

Висновок ФОП ОСОБА_1 про те, що у наказі відсутні будь-які посилання на конкретні (фактичні) підстави призначення перевірки, крім посилання на норми, що їх регулюють, є необґрунтованим, оскільки, підставою для призначення фактичної перевірки відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України стала сукупність фактичних підстав, передбачених цією нормою, а саме:

здійснення відповідних функцій контролюючого органу, про що і було зазначено у рішенні про проведення перевірки поряд із посиланням на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України;

наявність (отримання) інформації: лист ДПС України від 23.05.2025 №13578/7/99-00-09-03-01-07, який сформований на підставі листа Нафтогазової Асоціації України від 16.05.2025 №31.

Так, у листі Нафтогазової Асоціації України від 16.05.2025 №31 зазначено, що за результатами моніторингу проведеного у березні-травні 2025 року встановлено, що 428 АЗС/АГЗП нехтують дотриманням законодавства. Інформація щодо конкретних об`єктів була наведена у додатку1 до цього листа. (а.с.174)

а.с.174()На підставі вказаного листа та додатку до нього, ДПС України надіслало лист від 23.05.2025 №13578/7/99-00-09-03-01-07, з додатком1, адресований ГУ ДПС в областях та місті Києві для проведення фактичних перевірок. (а.с.32-33)

В Додатку1 до листа ДПС України зокрема вказана адреса: Тернопільська область, село Пробіжна, GPS широта 49.02313 та GPS довгота 25.98383, що відповідає адресі Тернопільська область, Чортківський район, село Пробіжна, автозаправна станція "ТІК". Крім цього, в с.Пробіжна відсутні інші автозаправні станції.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про наявність у контролюючого органу визначених законодавством підстав для проведення фактичної перевірки автозаправної станції за адресою АДРЕСА_1 , де здійснює свою діяльність ФОП ОСОБА_1 .

З огляду на вищезазначене, ГУ ДПС у Тернопільській області при прийнятті наказу та призначенні фактичної перевірки АЗС, на якій здійснює свою діяльність позивач, було дотримані вимоги податкового законодавства.

Дії чи бездіяльність контролюючого органу під час проведення перевірки та оформлення її результатів не оскаржуються позивачем в межах даної адміністративної справи, як і прийняті рішення в частині змісту та суті встановлених порушень.

Оскільки єдиною підставою для скасування спірних рішень контролюючого органу, яка вказана у заявах по суті справи та заявлена в судових засіданнях під час розгляду справи, є протиправність призначення перевірки, правомірність якої доведена контролюючим органом, - заявлені позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до переконання, що у задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі.

З огляду на ухвалення судом рішення про відмову у позові, підстав для розподілу судових витрат немає.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 27 листопада 2025 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач:

- Головне управління ДПС у Тернопільській області (місцезнаходження: вул. Білецька, 1, м. Тернопіль, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 46003, код ЄДРПОУ 44143637).

Головуючий суддяБаб`юк П.М.