Постанова № 132135921, 27.11.2025, Дубровицький районний суд Рівненської області

Справа №949/2532/25

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2025 року м. Дубровиця

Суддя Дубровицького районного суду Рівненської області Тарасюк А.М.,розглянувши матеріали справи, які надійшли з ВП №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , непрацюючої,

за ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Роз`яснивши ОСОБА_1 права та обов`язки передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України, суд

в с т а н о в и в:

21 листопада 2025 року був встановлений факт ухилення ОСОБА_1 від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо виховання неповнолітнього сина, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , учня 8 класу Дубровицького ліцею, а саме 17.11.2025 року близько 16-00 у приміщенні Дубровицького ліцею по вул. Макарівська, 11, ОСОБА_3 знаходячись в укритті підривав піротехнічні засоби (петарди), про що було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 754597 від 21 листопада 2025 року за ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Протокол підписано ОСОБА_1 власноручно та надано пояснення у яких вину визнає та зазначає, що не належно виконала батьківські обов`язки.

У судовому засіданні ОСОБА_1 факт вчинення правопорушення визнала у повному обсязі, підтвердила обставини, зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення. Щиро прозкаялася у вчиненому.

У судовому засіданні також була допитана у якості свідка старший інспектор сектору служби освітньої безпеки Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області капітан поліції ОСОБА_4 , якою було порушено адміністративне провадження.

Так, ОСОБА_4 повідомила, що після закінчення навчання, згідно визначеного регламенту у навчальному закладі, учні старших класів повинні самостійно залишити приміщення школи. Причини з яких неповнолітній учень 8 ПМ класу ОСОБА_5 не залишив школу, спустився в укриття та підірвав петарди їй не відомі. Доступ до укриття згідно правил його використання є відкритим із різних точок входу (в тому числі з вулиці). Зазначає, що вбачає в діях мами неповнолітнього ОСОБА_6 , ОСОБА_1 ознаки складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, а саме її ухиленні від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо виховання сина.

Дослідивши та перевіривши матеріали адміністративної справи, беручи до уваги пояснення ОСОБА_1 та пояснення ОСОБА_4 , надані у судовому засіданні, приходжу до наступного висновку.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Частина 1 ст. 184 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Суд звертає увагу на те, що стаття 184 КУпАП спрямована на забезпечення належного виховання дітей в сім`ї, здійснення постійного нагляду за ними з боку батьків та осіб, що їх заміняють, припинення випадків невиконання деякими громадянами батьківських обов`язків.

Обов`язок батьків щодо виховання та розвитку дитини закріплений у ст. 150 СК України. До кола обов`язків батьків входить турбота про здоров`я, фізичний, психічний і моральний розвиток дитини. У розумінні положень ч. 1 ст. 18 Конвенції про права дитини, батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини.

Відповідно до ч. 1 та 6 ст. 12 Закону України "Про охорону дитинства" виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Статтею 35 Закону України "Про охорону дитинства" встановлено, що особи, винні у порушенні вимог законодавства про охорону дитинства, несуть цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законів України.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Отже, наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 754597 від 21.11.2025 року, повідомленням про подію директора ліцею ОСОБА_7 від 19.11.2025 року №01-46/356 (а.с.4), рапортом старшого інспектора сектору СОБ Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області капітана поліції М.Кирилович від 22.11.2025 року (а.с.5), поясненнями учнів Дубровицького ліцею від 19.11.2025 року ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 (а.с.6-8), фотоматеріалами з укриття (а.с.9-10), поясненнями ОСОБА_2 відібраного у присутності матері ОСОБА_1 (а.с.11), а також показами ОСОБА_11 наданих безпосередньо у судовому засіданні.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП, а саме ухилення батьків від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо виховання неповнолітнього сина ОСОБА_2 .

Згідно ч. 2 ст. 7 та ст. 245, ст. 280 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин кожної справи, правильного і справедливого її вирішення. Суддя зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші, що мають значення для правильного вирішення справи.

Постанова суду, згідно ст. 283 КУпАП, має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, на достатніх і незаперечних доказах.

Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення.

При накладенні адміністративного стягнення, відповідно до ст. 33 КУпАП, враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Відповідно до ст. 34 та ст. 35 КУпАП, судом не встановлено обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення.

За перелічених фактичних обставин, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, зважаючи на визнання вини ОСОБА_1 , суд дійшов переконання, що необхідним та достатнім для її виховання в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, є адміністративне стягнення, в межах санкції ч. 1 ст. 184 КУпАП саме у виді штрафу, оскільки таке стягнення повністю досягне мети його застосування.

Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, міститься у ст. 5 вказаного Закону.

Матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 відноситься до осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору, а відтак, з неї слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.

Керуючись ст.ст. 40-1, 284, 287, 294, 307, 308 КУпАП

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_12 визнати винною за ч. 1 ст. 184 КУпАП, притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. (вісімсот п`ятдесят гривень).

(Реквізити для сплати штрафу: отримувач коштів: ГУК у Рівн.обл/Дубров.міс.тг/21081100, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38012494, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA958999980313090106000017511, код класифікації доходів бюджету: 21081100, призначення платежу: адміністративний штраф (ПІБ) Дубровицький районний суд Рівненської області, код ЄДРПОУ 26406188).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , судовий збір у розмірі 605,60 грн. (шістсот п`ять гривень шістдесят копійок) на користь держави в особі Державної судової адміністрації України: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено до Рівненського апеляційного суду через Дубровицький районний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу, відділом державної виконавчої служби з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, тобто 1700 грн. (одна тисяча сімсот гривень).

Суддя: підпис.

Згідно з оригіналом.

Суддя Дубровицького

районного суду: Тарасюк А.М.