Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа №295/10767/25
Категорія 69
2/295/3858/25
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.11.2025 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира у складі головуючого судді Перекупка І.Г., за участю секретаря судового засідання Конончук Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені (неустойки) зі сплати аліментів,
В С Т А Н О В И В:
На розгляді у судді Богунського районного суду м. Житомира перебуває цивільна справа № 295/10767/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів. Представник позивачки звернулася до суду з даним позовом до відповідача, мотивуючи свої вимоги тим, що 17 жовтня 2017 р. Богунським районним судом м. Житомира був виданий судовий наказ, яким стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання дітей: сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частки усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків мінімального прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 20.09.2017 р. і до повноліття дітей.
Позивач, представник позивача до суду не з`явилися. Представник позивача направила до суду заяву про розгляд справи без їх участі, наполягала на задоволені позовних вимог, посилаючись на надані суду докази. (а. с. 105).
Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог наполягаючи на їх необґрунтованості, безпідставності. (а. с. 106-107).
Дослідивши повно, всебічно та об`єктивно обставини справи, оцінивши безпосередньо в судовому засіданні всі зібрані у справі докази в їх сукупності, суд, керуючись своїм внутрішнім переконанням, дійшов висновку що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено.
17 жовтня 2017 р. Богунським районним судом м. Житомира був виданий судовий наказ, яким стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання дітей: сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частки усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків мінімального прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 20.09.2017 р. і до повноліття дітей. (а. с. 15).
Згідно Довідки-розрахунку від 22.07.2025 р. № 98560 Богунського відділу Державної виконавчої служби у м. Житомирі за період з вересня 2017 р. по серпень 2025 року утворилася заборгованість по виплаті аліментів відповідачем в сумі 133 772,02 грн. (а. с. 14)
Дана справа розглядається в рамках цивільного судочинства. Положеннями процесуального закону, який регулює правила розгляду таких справ, визначено, що розглядаючи цивільні справи суд керується принципом диспозитивності та змагальності, які визначають, що кожна сторона повинна самостійно подавати докази та доводити ті обставини на які посилається, в тому числі, шляхом подання доказів, заявлення клопотань і несе ризик настання наслідків пов`язаних із вчиненням або не вчиненням нею процесуальних дій. Доказування заявлених вимог не може перебирати на себе суд або інша сторона. (ст. ст. 12, 13 та 81 ЦПК України).
Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона, повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ст.13 ЦПК України).
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ст. 77 ЦПК України).
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст.78 ЦПК України).
Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).
Згідно вимог ч. 1 ст. 196 ЄК України - у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
У постанові Верховного Суду від 10 лютого 2021 року у справі № 461/7406/18, провадження № 61-2128св 20 зазначено:
Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.
Стягнення неустойки є санкцією за ухилення від сплати аліментів.
Згідно зі статтею 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи.
На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин.
Перелік причин, з яких утворилась заборгованість не з вини платника, може встановлюватись судом у кожному випадку окремо на підставі поданих доказів.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 14 грудня 2020 року у справі № 661/905/19, провадження № 61-16670сво19.
Суд критично відноситься до позиції та доводів позивача, його представника з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є особою з інвалідністю ІІІ групи з дитинства. Копія посвідчення серія НОМЕР_1 (а. с. 72-73), перебуває на обліку в Житомирському об`єднаному управлінні ПФУ в Житомирській області і отримує пенсію у разі втрати годувальника.
Згідно довідки про доходи № 2450 0144 9145 2319, протягом жовтня 2017 р. - серпня 2025 р. відповідач отримав 106 317,50 грн. (а. с. ).
Судом встановлено, що аліменти відповідачем сплачуються з червня 2018 р. в регулярному порядку, що підтверджується відповідною інформацією, наданою Богунським відділом держаної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 01.10.2025 р. за № 133239 (а. с. 78-80).
Суд бере до уваги пояснення, докази представника відповідача в частині виникнення заборгованості а саме. Про те, що 17 жовтня 2017 р. Богунським районним судом м. Житомира був виданий судовий наказ, яким зобов`язано стягувати з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання дітей: сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частки усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків мінімального прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 20.09.2017 і до повноліття дітей, відповідачу стало відомо лише у червні 2018 р.
Будь-яких повідомлень про існування судового наказу відповідач не отримував. ОСОБА_1 про існування такого судового наказу відповідача не повідомляла. Крім того, судовий наказ від 17 жовтня 2017 р. було видано стягувачці 28.12.2017 року (а. с. 82).
Заяву про примусове виконання наказу було подано ОСОБА_1 до Богунського відділу державної виконавчої служби у м. Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - Богунський відділ ДВС) 28.02.2018 р., на підставі якої 01.03.2018 р. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 55901673 (а. с. 83).
Після звернення позивачки та відкриття виконавчого провадження державним виконавцем було нараховано заборгованість з виплати аліментів, починаючи з дати, вказаної у судовому наказі - з 17.10.2017 р. і до початку утримання аліментів з пенсії відповідача. Весь цей період відповідач проживав разом із родиною. Позивачка не зверталася до Богунського відділу ДВС за стягненням аліментів у примусовому порядку. Цей факт доведено представником відповідача, в той час представником позивача не оспорювався.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано рішенням Богунського районного суду м. Житомира 30 вересня 2024 р.
Суду доведено, що можливість працювати і заробляти кошти на утримання дітей у відповідача обмежена станом здоров`я, проте він, коли дозволяв фізичний стан, працював та витрачав кошти на утримання родини.
Так,з 2014р.і полипень 2018р.відповідач працювавводієм вТОВ «Золотийкоровай» (кодЄДРПО 38373620),що підтверджуєтьсязаписами втрудовій книжціта копія витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стосовно ТОВ «Золотий коровай» (а. с. 84-86).
Представник відповідача, ознайомившись з матеріалами виконавчого провадження № 55901673 про примусове виконання судового наказу від 17 жовтня 2017 р. №295/10599/17, встановила, що відповідач про існування судового наказу та виниклого за ним боргу не повідомлявся. На час відкриття виконавчого провадження та нарахування боргу станом за березень - червень 2018 р. ОСОБА_2 не повідомлявся. Виконавчі документи про примусове стягнення аліментів з ОСОБА_2 до ТОВ «Золотий коровай» (код ЄДРПО 38373620 ) не надходили.
Натомість державним виконавцем Богунського відділу ДВС було скеровано лист до Прат «Золотий караван» (код ЄДРПО 34774998), з яким відповідач не перебував у трудових відносинах. (а. с. 87).
За вказаний період, як зазначає позивач у позовній заяві, станом на червень 2018 р. виникнув боргу сумі 14 236,21 грн.
Розрахована пеня за вказаний період прострочення станом на дату подання позивачем позову до суду становить 133 772, 02 грн.
Суд вважає, що заборгованість зі сплати аліментів виникла не з вини відповідача, внаслідок чого пеня, нарахована державним виконавцем, до стягнення не підлягає.
Щодо витрат на надання представниками сторін правової допомоги слід зазначити, що пунктом 1 частини 2 статті 137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Частина 3 вказаної статті закріплює, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частини 4, 5 статті 137 ЦПК України передбачають, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Представником позивачки у позові до суду без надання будь-яких доказів зазначено, що послуги адвоката мають становити 10 000 грн. за позовну заяву. В той же час, адвокат не надав суду доказів про витрачений час на підготовку даної позовної заяви, а також методики обчислення гонорару. (а. с. 20-22).
В той же час, представник відповідача надала суду докази в обгрунтування суми витрат на правничу допомогу в сумі 10 200 грн. (108-126).
На підставі викладеного та згідно зі ст. ст. 5, 141, 155, 180, 195-196 СК України, Закону України «Про охорону дитинства», Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Постановою Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», ст. ст. 3, 15, 16, 509, 526, 549, 610, 611 ЦК України, ст. ст. 2-5, 10-13, 18, 23, 76, 81, 89, 133, 141, 175, 258, 259, 264, 265, 268, 354, 355 ЦПК України,-
У Х В А Л И В:
У задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені (неустойки) зі сплати аліментів, відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 000,00 (десять тисяч грн.) в рахунок відшкодування витрат на правничу допомогу.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_3 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_4 200,00 (десять тисяч двісті грн.) в рахунок відшкодування витрат на правничу допомогу.
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_5 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_6
Повний текст рішення виготовлено 26.11.2024 р.
Суддя Богунського районного
суду міста Житомир І.Г. Перекупка
Судове рішення № 132132864, Богунський районний суд м. Житомира було прийнято 17.11.2025. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 295/10767/25. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: