Рішення № 132130587, 27.11.2025, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" листопада 2025 р. справа № 300/4090/25

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Тимощука О.Л., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення певних дій,

ВСТАНОВИВ:

Кузів Володимир Миколайович (надалі, також представник позивача, Кузів В.М.), який діє в інтересах ОСОБА_1 (надалі, також позивач, ОСОБА_1 ) звернувся в суд з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (надалі, також відповідач, Головне управління ПФУ в Івано-Франківській області, орган пенсійного фонду) у якій просив:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті недоодержаної пенсії чоловіка в розмірі 165105,23 грн та скасувати рішення про відмову у виплаті недоодержаної пенсії від 07.05.2025, що підлягала виплаті ОСОБА_2 на виконання рішень Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.03.2022 у справі №300/593/22, від 21.11.2023 у справі №300/7074/23, і залишилася недоодержаною у зв`язку з його смертю;

- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 пенсію в розмірі 165 105,23 грн, що підлягала виплаті ОСОБА_2 на виконання рішень Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.03.2022 у справі №300/593/22, від 21.11.2023 у справі №300/7074/23, і залишилася недоодержаною у зв`язку з його смертю.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що у квітні 2025 року, ОСОБА_1 як дружина померлого ОСОБА_2 (надалі, також чоловік позивача, ОСОБА_2 ), звернулася до Головного управління ПФУ в Івано-Франківській області із заявою про здійснення виплати нарахованої ОСОБА_2 пенсії у сумі 165 105,23 грн, що залишилася недоодержаною у зв`язку з його смертю. Однак, рішенням від 07.05.2025 відповідач відмовив позивачу у виплаті недоодержаної пенсії ОСОБА_2 . За доводами представника позивача, підставою для такої відмови стало не підтвердження факту спільного проживання, оскільки у паспорті громадянки України ОСОБА_1 та у витязі з реєстру територіальної громади вказано адресу: АДРЕСА_1 , в той час, як в матеріалах пенсійної справи ОСОБА_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Водночас, представник позивача вказує, що відповідно до частини 1 статті 52 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (надалі, також Закон №1058-IV) сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. За доводами представника позивача, ОСОБА_1 , як дружина померлого, є членом сім`ї, що забезпечується пенсією у разі втрати годувальника з березня 2025 року, проживала із ОСОБА_2 до дня смерті за однією адресою та була на його утриманні, що підтверджується довідкою Тисменицької міської ради від 03.03.2025 №218. Таким чином, на переконання представника позивача, ОСОБА_1 має право на отримання недоодержаної пенсії її чоловіка.

Вважаючи протиправними дії Головного управління ПФУ в Івано-Франківській області щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті недоодержаної пенсії чоловіка в розмірі 165 105,23 грн, що підлягала виплаті ОСОБА_2 на виконання рішень Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.03.2022 у справі №300/593/22, від 21.11.2023 у справі №300/7074/23, і залишилася недоодержаною у зв`язку з його смертю, позивач, через уповноваженого представника, звернулася до суду з цією позовною заявою.

Надалі, 12.06.2025 представник позивача подав до суду заяву про усунення недоліків, якою долучив до матеріалів справи квитанцію про сплату судового збору (а.с.35).

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.06.2025 відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку, визначеному статтею 263 КАС України (а.с.36-37).

Пунктом 3 резолютивної частини коментованої ухвали суду витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області належним чином засвідчені:

- копії матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ), в частині призначення та всіх проведених перерахунків її пенсії.

- належним чином оформлений розрахунок розміру недоодержаної суми пенсії померлого ОСОБА_2 згідно з рішеннями Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.03.2022 у справі №300/593/22, від 21.11.2023 у справі №300/7074/23.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву від 25.06.2025 №0900-0804-8/32752, який разом із додатками надійшов на адресу суду 30.06.2025 (а.с.43-50). Головне управління ПФУ в Івано-Франківській області вважає позовні вимоги безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Мотивуючи свою позицію Головне управління ПФУ в Івано-Франківській області зазначило, що відповідно до підпункту 3 пункту 9 Розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого, постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1 (надалі, також Порядок №3-1) до заяви про виплату недоодержаної пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера подаються, зокрема документи, що засвідчують родинні відносини з померлим пенсіонером, які передбачені пунктом 12 цього розділу, та відомості про проживання з пенсіонером на день його смерті (у разі неможливості надати такі документи факт проживання з пенсіонером встановлюється у судовому порядку) (для виплати членам сім`ї, що не належать до осіб, які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника). Згідно з Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 20.11.2005 №22-1 (надалі, також Порядок №22-1) за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, приймаються відомості про місце проживання (разом з годувальником за однією адресою), зазначені у пункті 2.22 цього розділу, або документи, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання особи, зокрема органом місцевого самоврядування, що підтверджують такий факт. За доводами відповідача, ОСОБА_1 до поданої заяви додала: копію свідоцтва про смерть ОСОБА_2 , копію паспорта громадянина України ОСОБА_1 , копію реєстраційної картки платника податків ОСОБА_1 , копію свідоцтва про одруження, витяг з реєстру територіальної громади, довідку за реквізитами карткового рахунку. Орган пенсійного фонду наголошує, що під час розгляду заяви позивача, встановлено, що в паспорті громадянки України останньої та у витязі з реєстру територіальної громади вказано адресу: АДРЕСА_1 , однак, в матеріалах пенсійної справи померлого ОСОБА_2 , а також згідно з даними, які містяться в підсистемі "Реєстр застрахованих осіб" адреса реєстрації ДМС В ТГ - АДРЕСА_2 . Таким чином, відповідач вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними та необґрунтованими, оскільки заява позивача подана з порушенням вимог Порядку №3-1 через не підтвердження факту спільного проживання з померлим.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження, дослідивши в сукупності позовну заяву, відзиви на позов та докази, наявні в матеріалах цієї адміністративної справи, встановив такі обставини.

Як свідчить свідоцтво про одруження серії НОМЕР_2 від 23.01.2001, видане повторно, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 одружилися 05.10.1985 (а.с.27).

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.03.2022 у справі №300/593/22 позовну заяву ОСОБА_2 до Головного управління ПФУ в Івано-Франківській області задоволено повністю, визнано протиправною відмову Головного управління ПФУ в Івано-Франківській області у здійснені перерахунку та виплаті ОСОБА_2 пенсії з 01.12.2019, відповідно до довідки Державної установи "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Івано-Франківській області" від 25.06.2021 №1133 про розмір грошового забезпечення станом на листопад 2019 року та зобов`язано Головне управління ПФУ в Івано-Франківській області провести перерахунок основного розміру пенсії ОСОБА_2 з 01.12.2019, відповідно до довідки Державної установи "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Івано-Франківській області" від 25.06.2021 №1133 про розмір грошового забезпечення станом на листопад 2019 року, встановленого за прирівняною посадою та виплату пенсії з урахуванням раніше виплачених сум (https://reyestr.court.gov.ua/Review/103764499).

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.11.2023 у справі №300/7074/23 зобов`язано Головне управління ПФУ в Івано-Франківській області, здійснити з 01.06.2022 нарахування та виплату щомісячної доплати до розміру пенсії ОСОБА_2 в сумі 2000,00 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" від 14.07.2021 за №713 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/115070790).

Згідно з свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 24.01.2025 ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.28).

Як свідчить протокол за пенсійною справою 0903013450 (МВС) від 05.03.2025 ОСОБА_1 з 05.03.2025 призначено пенсію у зв`язку з втратою годувальника ( ОСОБА_2 ) (а.с.10).

У відповідності до наявних в матеріалах справи розрахунків на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою №006953 від 03.06.2025, сума недоотриманої пенсії ОСОБА_2 становить 123 105,23 грн та 42 000,00 грн (а.с.20; а.с.25).

Вищезазначені суми також підтвердило Головне управління ПФУ в Івано-Франківській області у відзиві на позовну заяву (а.с.44).

Як зазначає позивач у позовній заяві та не заперечує відповідач у відзиві на позовну заяву, ОСОБА_1 у квітні 2025 року звернулася до Головного управління ПФУ в Івано-Франківській області із заявою про здійснення виплати останній нарахованої її чоловікові ОСОБА_2 пенсії у сумі 165 105,23 грн, яка залишилась недоодержаною у зв`язку з його смертю.

Однак, Головне управління ПФУ в Івано-Франківській області прийняло рішення від 07.05.2025 №4452/04-16, згідно з яким у внесенні до підсистеми "Реєстр судових рішень" ІКІС ПФУ ОСОБА_1 , як спадкоємицю недоотриманої пенсії ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 відмовлено, через не підтвердження факту спільного проживання заявниці з померлим на день його смерті (а.с.12-14).

Згідно з коментованим рішенням, під час розгляду заяви позивача, встановлено, що в паспорті громадянки України останньої та у витязі з реєстру територіальної громади вказано адресу: АДРЕСА_1 , однак, в матеріалах пенсійної справи померлого ОСОБА_2 , а також згідно з даними, які містяться в підсистемі "Реєстр застрахованих осіб" адреса реєстрації ДМС В ТГ - АДРЕСА_2 .

Вважаючи протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, позивач звернулася до суду з метою захисту свого порушеного права.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з таких підстав та мотивів.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Нормами статті 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 09 липня 2003 року №1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (надалі, також - Закон №1058-IV), іншими законами і нормативно-правовими актами, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення.

Статтею 52 Закону №1058-ІV передбачено, що сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.

Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну.

У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Схоже правове регулювання визначено в статті 91 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 за №1788-ХІІ (надалі, також Закон №1788-ХІІ), зокрема, суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

При зверненні кількох членів сім`ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну.

Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшли не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

Вказане кореспондується із положеннями статті 1227 Цивільного кодексу України, якими установлено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ (надалі, також Закон №2262-ХІІ).

За приписами частин 1-3 статті 61 Закону №2262-ХІІ суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.

При зверненні кількох членів сім`ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну.

Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1 затверджено "Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Відповідно до пункту 4 Порядку №3-1, заява про виплату недоодержаної пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера подається членом його сім`ї до органів, що призначають пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера.

Пунктом 9 розділу ІІ Порядку №3-1 передбачено, що до заяви про виплату недоодержаної пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера подаються такі документи:

1) свідоцтво про смерть пенсіонера;

2) документи, що підтверджують належність членів сім`ї до осіб, які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника, які передбачені пунктом 3 цього розділу;

3) документи, що засвідчують родинні відносини з померлим пенсіонером, які передбачені пунктом 12 цього розділу, та відомості про проживання з пенсіонером на день його смерті (у разі неможливості надати такі документи факт проживання з пенсіонером встановлюється у судовому порядку) (для виплати членам сім`ї, що не належать до осіб, які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника).

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що право на отримання пенсійних виплат спадкоємці (правонаступники) мають у випадку, якщо така виплата була нарахована померлому або присуджена йому на підставі судового рішення, що набрало законної сили, однак померлим не отримана. Водночас суми недоодержаної пенсії виплачуються членам сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника та/або які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, якщо відповідне звернення надійшло не пізніше 6 місяців після смерті.

Поряд із цим, у постанові Верховного Суду від 30.01.2020 у справі № 200/10269/19-а сформульований висновок про те, що у разі переходу до членів сім`ї спадкодавця належних останньому соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв`язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад. Фактично законом встановлено переважне право членів сім`ї померлого перед спадкоємцями останнього на отримання соціальних виплат, що належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 09.06.2022 у справі № 200/12094/18-а, такий висновок Верховного Суду стосується випадків, коли члени сім`ї пенсіонера або особа, якій забезпечується пенсією у разі втрати годувальника, реалізувала своє право на неодержану пенсію, в порядку, встановленому частиною 1 статті 52 Закону №1058-ІV та частини 1 статі 61 Закону №2262-ХІІ, шляхом звернення до територіального органу Пенсійного фонду не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера (частина 2 стаття 52 Закону №1058-ІV), проте не отримала таку виплату й оскаржує прийняте суб`єктом владних повноважень рішення з цього питання.

Таким чином, аналіз наведених норм у їх сукупності свідчить, що суми пенсії, які підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та членів їх сімей, і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини, а виплачуються виключно за процедурою, визначеною частиною 1 статті 61 Закону №2262-ХІІ.

Як встановлено судом вище по тексту судового рішення, на підставі рішень Івано-Франківського окружного адміністративного у справах №300/593/22 та №300/7074/23, які набрали законної сили, відповідачем було проведено перерахунок пенсії чоловіку позивача ОСОБА_2 , внаслідок якого сформувалась доплата, яка була нарахована, але не виплачена сума пенсії, яка залишилась недоодержаною у зв`язку з його смертю.

Наявною в матеріалах справи копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 від 23.01.2001, виданого повторно, також підтверджується, що ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_2 .

Як зазначає позивач у позовній заяві та не заперечує відповідач у відзиві на позовну заяву, ОСОБА_1 у квітні 2025 року звернулася до Головного управління ПФУ в Івано-Франківській області із заявою про здійснення виплати останній нарахованої її чоловікові ОСОБА_2 пенсії у сумі 165105,23 грн, яка залишилась недоодержаною у зв`язку з його смертю.

Однак, Головне управління ПФУ в Івано-Франківській області прийняло рішення про відмову у виплаті пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , через не підтвердження факту спільного проживання заявниці з померлим на день його смерті (а.с.12-14).

Згідно з коментованим рішенням, під час розгляду заяви позивача, встановлено, що у паспорті громадянки України останньої та у витязі з реєстру територіальної громади вказано адресу: АДРЕСА_1 , однак, в матеріалах пенсійної справи померлого ОСОБА_2 , а також згідно з даними, які містяться в підсистемі "Реєстр застрахованих осіб" адреса реєстрації ДМС В ТГ - АДРЕСА_2 .

Водночас, суд звертає увагу, що ОСОБА_1 з 05.03.2025 отримує пенсію по втраті годувальника ОСОБА_2 , про що свідчить протокол за пенсійною справою 0903013450 (МВС) від 05.03.2025 (а.с.10) та протокол за пенсійною справою 0903013450 (МВС) від 14.03.2025 (а.с.46).

Тобто, на момент звернення у квітні 2025 року до Головного управління ПФУ в Івано-Франківській області із заявою про здійснення виплати ОСОБА_1 нарахованої її чоловікові ОСОБА_2 пенсії у сумі 165 105,23 грн, яка залишилась недоодержаною у зв`язку з його смертю та прийняття оскаржуваного рішення, ОСОБА_1 , отримувала пенсію по втраті годувальника, а відтак була особою, яка в розумінні статті 61 Закону №2262-ХІІ має право на виплату недоодержаної пенсії її чоловіка.

Отже, виходячи з приписів частини 1 статті 61 Закону № 2262-XII позивачка має право на отримання нарахованої, але не виплаченої ОСОБА_2 за життя пенсії, а тому відмова відповідача у виплаті цих коштів з підстав, викладених в оскаржуваному рішенні - є неправомірною.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до наявної в матеріалах справи довідки голови Тисменицької міської ради Івано-Франківської області від 03.03.2025 №218, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до дня смерті останнього проживали разом за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.26).

Так, відповідач наголошує, що у паспорті громадянки України позивача та у витязі з реєстру територіальної громади вказано адресу: АДРЕСА_1 , в той час як, в матеріалах пенсійної справи померлого ОСОБА_2 , а також згідно з даними, які містяться в підсистемі "Реєстр застрахованих осіб" адреса реєстрації ДМС В ТГ - АДРЕСА_2 .

При цьому, суд зазначає, що вимоги Порядку № 3-1 зобов`язують надати документ, який підтверджує відомості про проживання з пенсіонером на день його смерті, проте не встановлює конкретного документу, яким такі відомості мають підтверджуватися.

Більш того, Порядок № 3-1 вимагає підтвердження саме проживання з пенсіонером на день його смерті, а не факт реєстрації за місцем його проживання.

Так, у матеріалах справи відсутні докази, долучення вищезазначеної довідки до заяви ОСОБА_1 про здійснення виплати останній нарахованої її чоловікові ОСОБА_2 пенсії у сумі 165 105,23 грн, яка залишилась недоодержаною у зв`язку з його смертю. Водночас, суд наголошує, що відповідачу беззаперечно був відомий факт отримання ОСОБА_1 , пенсії у зв`язку із втратою годувальника ОСОБА_2 , про що зокрема свідчать долучені до матеріалів справи відповідачем заява ОСОБА_1 від 05.03.2025 про призначення пенсії по втраті годувальника (зворотній бік а.с.46-а.с.47) та протокол за пенсійною справою 090301450 (МВС) від 14.03.2025 (а.с.46), що є самостійною обставиною, яка свідчить про право особи на виплату недоодержаної пенсії померлого пенсіонера.

Також, суд вказує, що відповідачем доказів звернення інших можливих спадкоємців (членів сім`ї ОСОБА_2 ) не надано.

Беручи до уваги вищезазначене, суд вважає що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 07.05.2025 про відмову у виплаті ОСОБА_1 недоодержаної пенсії її чоловіка ОСОБА_2 , у зв`язку зі смертю пенсіонера є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

У силу статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відтак, з урахуванням зазначеного вище по тексту судового рішення, суд, на підставі наданих доказів та системного аналізу положень законодавства України, дійшов висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розподіляючи між сторонами судові витрати суд відзначає, що відповідно до частини 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивачем сплачено судовий збір за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру в загальному розмірі 1 211,20 гривень, підтвердженням чого є наявна в матеріалах справи квитанція до платіжної інструкції на переказ готівки №91 від 12.06.2025 (зворотній бік а.с.1).

Відтак, підлягають стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача понесені нею судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 1 211,20 гривень.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті недоодержаної пенсії чоловіка в розмірі 165 105,23 грн та скасувати рішення про відмову у виплаті недоодержаної пенсії від 07.05.2025, що підлягала виплаті ОСОБА_2 на виконання рішень Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.03.2022 у справі №300/593/22, від 21.11.2023 у справі №300/7074/23, і залишилася недоодержаною у зв`язку з його смертю.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ - 20551088) на користь ОСОБА_1 пенсію в розмірі 165 105 (сто шістдесят п`ять тисяч сто п`ять) гривень 23 (двадцять три) копійки, що підлягала виплаті ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) на виконання рішень Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.03.2022 у справі №300/593/22, від 21.11.2023 у справі №300/7074/23, і залишилася недоодержаною у зв`язку з його смертю.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ - 20551088) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 (двадцять) копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ;

відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, адреса: вул. Січових Стрільців, буд. 15, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ 20551088.

Суддя /підпис/ Тимощук О.Л.