Рішення № 132130487, 26.11.2025, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26 листопада 2025 року Справа № 280/2965/25 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стрельнікової Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі-відповідач), в якій позивач просить суд:

-визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо обмеження пенсійної виплати максимальним розміром, на рівні десяти прожиткових мінімумів для осіб що втратили працездатність, ОСОБА_1 з 01.03.2024;

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорозькій області виплатити ОСОБА_1 пенсію, з урахуванням нарахованих сум індексації за 2024, 2025 роки, без обмеження максимальним розміром на рівні десяти прожиткових мінімумів для осіб що втратили працездатність, з 01.03.2024, 01.03.2025 в відповідно, та виплатити утворену заборгованість

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що йому, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», призначено пенсію. Відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» та на підставі рішення Запорізького окружного адміністративного суду по справі №280/5288/23 позивачу проведено перерахунок пенсії, однак, при перерахунку пенсії її розмір обмежено 10 прожитковими мінімумами. З огляду на таке, просить суд задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою судді від 22.04.20205 адміністративний позо залишено без руху.

Ухвалою судді від 06.05.2025 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено наступне. Розмір пенсії позивача перевищує передбачений законом максимальний розмір. Просили у відмовити у задоволенні позовних вимог.

На підставі приписів ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та отримував пенсію за вислугу років, призначену відповідно Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

На виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду у справі №280/5821/22, відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.12.2019 на підставі довідки Державної установи Територіальне медичне об`єднання МВС України по Запорізькій області від 27.05.2021 за №33/28-369, при цьому виплатащомісячної доплатиурозмірі2000,00грн. припинена.

На відповідне звернення позивача щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії на підставі Постанови №713, відповідач листом від 18.04.2023 повідомив позивача, що Кабінетом Міністрів України 14.07.2021 з метою поетапного зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, призначених згідно Закону військовослужбовцям та прирівняним до них особам, та до прийняття Верховною Радою України законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення зазначеної категорії осіб, було прийнято Постанову №713. На виконання пункту 1 Постанови №713 позивачу було встановлено з 01.07.2021 щомісячну доплату в сумі 2000,00 грн. Згідно пункту 2 Постанови 713, у разі коли пенсія особи переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018, у тому числі на виконання судових рішень, щомісячна доплата не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2 000 грн. Оскільки основний розмір пенсії позивача внаслідок перерахунку, проведеного у лютому поточного року на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду по справі №280/5821/22, було збільшено суму, що перевищує 2000 гривень, то щомісячну доплату згідно Постанови №713 у складі пенсії не встановлюється.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови у виплатіщомісячної доплатидо пенсії у сумі 2000,00грн, позивач звернувся до суду з позовом.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 02.10.2023 у справі №280/5288/23, яке набрало законної сили, зокрема зобов`язано Головне управління Пенсійного фондуУкраїнив Запорізькій області поновити нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн, у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», з дня припинення її виплати, з урахуванням раніше виплачених сум.

Відповідно до положень статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, суд дійшов висновку, що обставини, встановлені вищезазначеним рішенням суду в адміністративній справі, яке набрало законної сили, не доказуються при розгляді даної справи в силу положень статті 78 КАС України.

13.03.2025 позивач звернувся, із заявою, до ГУ ПФУ в Запорізькій області, щодо виплати пенсії, без застосування понижуючих коефіцієнтів, та без обмеження максимального розміру пенсії.

Листом відповідача від 11.04.2025 позивача повідомлено, що статтею 43 Закону передбачено, максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, що втратили працездатність, який з 01.03.2024 становить 23610.00 грн. На теперішній час Ви отримуєте пенсію у максимальному розмірі.

Що індексації пенсії, заначено, що відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» Головним управлінням з 01.03.2025 перераховано індексацію пенсії позивача із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1, 115 відповідно.

Відповідач не заперечував, що згідно ст. ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» максимальний розмір пенсії може перевищувати 10 прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, який з наразі становить 23610, 00 грн.

Не погоджуючись з такими діями відповідача, а саме обмеження пенсійної виплати максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, що втратили працездатність , позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.

Щодо посилань відповідача на факт пропуску позивачем строку для звернення до суду із вказаним позовом, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2021у справі № 240/12017/19 зазначила, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових. Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.

Суд зазначає, що позивач звернувся до суду з вказаним позовом у квітні 2025 року, а про порушення своїх прав позивач дізнався з листа Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 11.04.2025 про відмову щодо перерахунку пенсії. Тому строк звернення до суду з вказаним позовом позивач не пропустив.

За приписами статті 8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Конституція України є нормами прямої дії.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Суд зазначає, що Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом (далі Закон №2262-XII).

Згідно з частиною третьою статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Відповідно до частини п`ятої статті 43 Закону №2262-XII (в редакції Закону України від 08.07.2011 №3668-VI«Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», який набрав чинності з 01.10.2011) максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додатковоїпенсії, цільової грошової допомоги,пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат допенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Законом України від 24.12.2015 №911-VIII«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»частину п`ятустатті 43 Закону №2262-XIIдоповнено реченням такого змісту: «Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги,пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Згідно зі змінами, внесенимиЗаконом України від 12.04.2016 №1080-VІІІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо соціального захисту резервістів, які постраждали внаслідок участі в антитерористичній операції, та членів їх сімей»частина п`ята статті 43 Закону №2262-ХІІ стала вважатись частиною сьомою.

Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідаютьКонституції України (є неконституційними), положення Закону України«Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»зі змінами, а саме частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсіїза особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740,00 грн.

Відповідно до пункту 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дняухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Згідно з частиною другоюстатті 152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Отже, правовим наслідком прийняттяКонституційним Судом України рішення від 20.12.2016 у справі №7-рп/2016 є втрата чинності із 20.12.2016 частиною сьомоюстатті 43 Закону №2262-XII.

Законом України від 06.12.2016 №1774-VIII«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі - Закон №1774-VIII) передбачено, що у частині сьомійстатті 43 Закону України«Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» слова і цифри у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 рокузамінено словами і цифрамипо 31 грудня 2017 року(пункт 10 вказаногоЗакону). Пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві положенняЗакону №1774-VIII, встановлено, що цейЗаконнабирає чинності з 1 січня 2017 року.

Поряд з тимрішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016визнано неконституційноюперше речення та друге речення частини сьомоїстатті 43 Закону №2262-XII, тобто усю частину сьому названої статті. Втрата з 20.12.2016 чинності частиною сьомоюстатті 43 Закону №2262-XIIвиключає можливість законодавчого органу України вносити зміни у норму, яка визнана неконституційною, оскільки після визнання неконституційною в цілому частини сьомоїстатті 43 Закону №2262-XIIтака норма вважаєтьсявідсутньоюу тексті Закону. При цьому після прийняття Конституційним Судом України зазначеного вище рішення зміни до першого речення частини сьомоїстатті 43 Закону №2262-XIIаналогічного змісту новими законами не вносились.

Отже, з 2017 стаття 43 вказаного Законуне містить норм про обмеженняпенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, а внесеніЗаконом №1774-VIIIдо частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії) є нереалізованими та самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.

Такий висновок узгоджується з позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 30.10.2020 у справі №522/16881/17, від 09.11.2020 у справі №813/678/18, від 31.03.2021 у справі №815/3000/17.

Згідно статей 7 законів України про державний бюджет України на 2024 рік: з 01.01.2024 прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становив 2361 грн.

Відповідно десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, становить: з 01.01.2024 23610, 00 грн..

Так, згідно долученої відповідачем копії розрахунку пенсії позивача станом на 01.04.2025, судом встановлено, що «підсумок пенсії (з надбавками) складає 24969, 28 грн., з урахуванням максимального розмірі пенсії 23610, 00 грн», а отже відповідач обмежив максимальний розмір пенсії позивача, застосувавши положення статті 43 Закону №2262-ХІІ

Крім того, згідно відповіді відповідача від 11.04.2025 на звернення позивача, судом встановлено, що відповідачем проінформовано позивача про максимальний розмір пенсії згідно положень статті 43 Закону №2262-ХІІ , який з 01.03.2024 становить 23610 , 00 грн.

Отже, порушення прав позивача відбулось внаслідок протиправних дій відповідача щодо перерахунку пенсії позивача із застосуванням обмеження максимальним розміром у відповідності до статті 43 Закону №2262-ХІІ починаючи з 01.03.2024.

Таким чином, позивач має право на перерахунок пенсії починаючи з 01.03.2024, без обмеження максимальним розміром.

Частиною 1 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина 2 статті 77 КАС України).

На підставі системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч.1 ст.132 КАС України).

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).

Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.10 ч.1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, пр. Соборний, 158-Б, код ЄДРПОУ 20490012). щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) з 01.03.2024 максимальним розміром, на рівні десяти прожиткових мінімумів для осіб що втратили працездатність.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорозькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію, з урахуванням нарахованих сум індексації за 2024, 2025 роки, без її обмеження пенсії максимальним розміром на рівні десяти прожиткових мінімумів для осіб що втратили працездатність, з 01.03.2024 та 01.03.2025 відповідно з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Стрельнікова